Ставка на велетнів: як пандемія «нагадала» про значимість держкомпаній в енергетиці
І за рахунок чого вони нарощують свою вагу
Коронакриза, що наклалася на амбітні плани щодо відновлення європейської економіки з одночасним розв’язанням проблеми глобального потепління, активно змінює статус великих державних компаній на енергетичному ринку. Тепер їм відводиться провідна роль у реалізації дорогих інвестиційних проектів, здатних не лише докорінно трансформувати галузь, а й посилити конкурентоспроможність окремо взятих країн. А також – зміцнити їх енергобезпеку.
Ця тема актуальна і для України в її прагненні реформувати держсектор заради підвищення його ефективності. Mind вивчив досвід двох найближчих держав, що представляють різні вектори в енергополітиці. І постарався знайти відповідь на питання, що необхідно для успіху Україні, яка знаходиться на перетині цих векторів.
Польща: державно-приватна консолідація
У Польщі уряд поставив собі за мету створити енергетичний конгломерат, що контролюватиме активи в нафтогазовій галузі та електроенергетиці. Нова бізнес-структура, яка об'єднає чотири компанії (PKN Orlen, Grupa Lotos, Energa, Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo), перебуватиме в спільному володінні держави з приватними інвесторами.
Створення нової енергокорпорації завершиться протягом найближчих двох-трьох років. У квітні поточного року вже відбулося об'єднання активів PKN Orlen і компанії Energa. На початку липня Єврокомісія визначила умови для злиття PKN Orlen і Lotos, а в 2021-му має бути отримано дозвіл на поглинання PGNiG.
Щоб у подальшому запобігти зловживанням на ринку, Єврокомісія і польське Управління із захисту конкуренції та прав споживачів (Urząd Ochrony Konkurencji i Konsumentów, UOKiK) контролюватимуть дотримання вимог антимонопольного законодавства.
Керівник PKN Orlen Даніель Обайтек, який виступає головним ідеологом створення нової компанії, вважає, що вона стане «ефективним інструментом для реалізації European Green Deal» – масштабних планів Єврокомісії, які дозволять Європі стати світовим лідером у боротьбі з кліматичною кризою. Ці плани передбачають перехід на нові технології декарбонізації європейської економіки і промисловості.
Такі проекти вимагають залучення значних інтелектуальних і фінансових ресурсів, доступ до яких на міжнародних ринках відкритий великим корпораціям. Адже саме масштаб і диверсифікація бізнесу – це гарантія для інвесторів його стійкості в умовах глобальних змін.
За словами Обайтека, після консолідації активів нова польська енергокорпорація зможе заощаджувати на імпорті вуглеводнів, тому що матиме змогу закуповувати великі їх обсяги за нижчими цінами. Компанія розвиватиме нафтопереробку і нафтохімію, продовжить інвестувати в стратегічні інфраструктурні проекти, такі як газопровід Baltic Pipe і розширення потужностей СПГ-терміналу в Свіноуйсьце, збільшуватиме власну мережу газових АЗС, будуватиме офшорні та наземні вітропарки, щоб використовувати альтернативну енергію для виробництва «зеленого» водню.
«Злиття енергоактивів – це не лише бізнес, а й стратегічні перспективи держави. Ми зможемо успішніше брати участь у міжнародній конкуренції, а компанія перетвориться на європейського лідера. Цілком можливо, що через 15 років ми будемо заправляти автомобілі воднем замість бензину. Але водневі технології вимагають значних капіталовкладень, які стають нам доступні завдяки об'єднанню. Ми хочемо нарощувати інвестиції в технології з нульовими викидами парникових газів», – таким бачить майбутнє бізнесу нової корпорації Даніель Обайтек.
РФ: державний «експансивний протекціонізм»
Масштабні плани із завоювання європейського водневого ринку вибудовує не лише Польща, а й Росія. Уже з наступного року уряд РФ має намір формувати репутацію країни як найбільшого постачальника водню замість традиційних вуглеводнів (вугілля, нафти і природного газу). А першими виробниками цього виду палива стануть такі державні корпорації як «Газпром» і «Росатом» – до 2024 року вони повинні запустити пілотне виробництво на атомних станціях, об'єктах видобутку газу і переробки сировини.
При цьому «Газпром» націлений посилювати присутність на європейському водневому ринку через організацію виробництва неподалік від місць споживання водню. Мається на увазі, що це буде так званий «бірюзовий водень», отриманий з природного газу екологічно безпечним способом. Компанія вже обговорює такі проекти.
Незважаючи на відсутність офіційних підтверджень, в Україні, судячи з усього, партнером «Газпрому» щодо водню націлилася бути «Регіональна газова компанія» Дмитра Фірташа, якого багато років пов'язують тісні політичні та бізнес-зв'язки з Росією. РГК вже оголосила про інтерес до виробництва і постачання водню в суміші з природним газом.
Ситуація виглядає так, що «Газпром» сприймає партнерство з РГК на українській території як альтернативний майданчик для утримання позицій в Європі, якщо США новими антиросійськими санкціями зможуть заблокувати будівництво газопроводу «Північний потік – 2» в обхід України.
Плани «Газпрому» передбачають, що при поставках газу по «Північному потоку – 2» в нього домішуватиметься до 70% водню. Німеччина, до берегів якої прокладається СП-2, має найамбітніші плани серед усіх країн ЄС щодо впровадження водневих технологій.
Україні також цікавий німецький ринок для поставок «зеленого» водню, виробленого з води за допомогою електроенергії, продукованої на надлишкових потужностях альтернативної генерації.
Примітно, що в «дорожній карті» від Міненерго Росії згадується 2024 рік, коли «Газпром» повинен почати виробництво водню. У той же час спливає діючий контракт «Газпрому» на транзит газу через Україну, після чого західні компанії зможуть закуповувати російське паливо на східному кордоні. Завершення контракту з «Газпромом» дозволить також «Оператору ГТС України» з 2025 року транспортувати суміш природного газу та водню в Угорщину, Польщу і Словаччину, через територію якої український водень може надійти на німецький ринок.
Україна: ГТС на перехресті політико-фінансової кон'юнктури та національних інтересів
Виділення окремих потужностей для транспортування водню в країни ЄС зажадає додаткових змін у роботі ГТС України. Це може бути переведення на реверс деяких компресорних станцій, поділ потоків газу і водню, перепідключення споживачів на газопроводах, які планується використовувати для поставок водню.
У результаті такої адаптації українська ГТС залишиться цінним активом на європейській газовій карті завдяки повторному використанню як трубопровідних потужностей, так і підземних газових сховищ. До того ж, вже є висновки технічних фахівців, що маршрути транспортування водню не вплинуть на надійність і безпеку поставок газу українським споживачам за відсутності транзитних газових контрактів «Оператора ГТС України» і «Нафтогазу» з «Газпромом».
Сформований ринковий і політичний розклад говорить про те, що найближчі роки стануть визначальними щодо перспектив як української газотранспортної інфраструктури, так і НАК «Нафтогаз України», в якому сконцентровані основні активи вітчизняної нафтогазової галузі.
Економісти Міжнародного валютного фонду в блозі організації нагадують, що держкомпанії з хорошим управлінням і стабільним фінансовим становищем можуть допомогти в боротьбі з кризами і посилити конкурентні позиції країн на глобальній арені. Однак, аби впоратися з цими викликами, багатьом з них необхідні додаткові реформи й урядова підтримка.
Про це говорить і голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв, коли пояснює стратегію розвитку держхолдингу. За його словами, НАК постійно стикається із зовнішніми і внутрішніми загрозами, але одночасно прагне залучити іноземний капітал для фінансування нових проектів в інтересах країни. Однак поки ситуація складається так, що в Кабміні приймають рішення на користь деяких приватних фінансово-промислових груп, вплив яких на економіку помилково асоціюються з національними інтересами.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
