Захворіло у світі
32,844,938
Померло у світі
994,216
Вилікувалось у світі
22,717,603
Захворіло в Україні
198,634
Померло в Україні
3,959
Вилікувалось в Україні
87,882
Три брехні Китаю про COVID-19: як Пекін переписав історію про коронавірус

Три брехні Китаю про COVID-19: як Пекін переписав історію про коронавірус

Сі Цзіньпін урочисто представив «героїчну» версію подій, яка різко контрастує із західними судженнями про пандемію

Цей матеріал також доступний російською
Три брехні Китаю про COVID-19: як Пекін переписав історію про коронавірус
Фото: Global Times

Поки американці, індуси й багато хто з європейців страждають від пандемії, що лютує, і все голосніше звинувачують у ній китайців, Пекін відсвяткував перемогу над коронавірусом і почав просувати суперечливу історію про успішне виконання КНР місії з порятунку людства від «невидимого ворога».

У вівторок, 8 вересня, лідер Компартії Китаю Сі Цзіньпін провів помпезну церемонію, на якій нагородив героїв «народної війни» з COVID-19 і розповів, як його нація стримала поширення інфекції і врятувала від неї десятки мільйонів життів в інших країнах.

Торжество відбулося в Будинку народних зібрань у Пекіні, де зібралося 2000 учасників китайської боротьби з COVID-19, зокрема партійні функціонери, медики, поліцейські та волонтери. Сі Цзіньпін вручив чотири золоті медалі головному епідеміологу країни Чжун Наньшаню, розробнику методів лікування від коронавирусу Чжану Болі, головному лікарю Уханьского лікувального центру Чжан Дінюю й розробнику вакцин Чень Вею. Потім президент Китаю виголосив 70-хвилинну тріумфальну промову.

«Ми пройшли через надзвичайне історичне випробування. Ми швидко досягли початкового успіху у війні людства проти коронавірусу. І ми стали світовим локомотивом в боротьбі проти COVID-19 і економічному відновленні», – заявив Сі Цзіньпін.

За його словами, менше місяця знадобилося Китаю на те, щоб оточити осередки епідемії та зупинити поширення вірусу на незаражені території. Близько двох місяців пішло на те, щоб зменшити до дюжини кількість щоденних нових заражень. І за 76 днів була здобута рішуча перемога над інфекцією в провінції Хубей – до 26 квітня в її столиці Ухані не залишилося жодного хворого з коронавірусом. Це, за словами Сі Цзіньпіна, стало головним досягненням стратегічної важливості в національній боротьбі проти COVID-19. Відтоді на території Китаю траплялися лише незначні спалахи зараження, які владі вдавалося легко знешкоджувати.

Історія успіху Китаю продовжилася тим, що країна, стримавши вірус, швидко повернула громадян на робочі місця, запустила зупинені на карантин виробництва та стала першою великою економікою, здатною продемонструвати V-подібне відновлення після епідемії. За підсумками II кварталу ВВП Китаю зріс на 3,2% проти аналогічного періоду минулого року.

Китайці, за словами Сі Цзіньпіна, допомагали не тільки собі, а й зробили істотний внесок у глобальну боротьбу з COVID-19. У період з 15 березня по 6 вересня КНР експортувала 151,5 млрд медичних масок, 1,4 млрд захисних костюмів, 230 млн захисних окулярів, 470 млн тест-систем, 80,14 млн інфрачервоних термометрів і 209 000 апаратів ШВЛ. Двічі Пекін фінансував Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) і посилав 34 команди експертів із боротьби з пандемією в 32 країни.

Експерти зазначають, що у своїй промові Сі Цзіньпін підкреслено героїзував Ухань, хвалив соціалістичний уряд КНР за відкритість, а китайців – за готовність жертвувати заради виконання місії з порятунку людства. На підкріплення цих тез китайські державні ЗМІ опублікували серію статей, що вихваляють уряд, як-от «Хроніки лідерства Сі в китайській війні проти коронавірусу», і безліч фейковий історій про некитайське походження інфекції.

Mind розібрався, як версія подій, що просувають Сі Цзіньпін і китайська пропагандистська машина, суперечить усталеним західним уявленням про пандемію COVID-19.

1. Ухань – «місто героїв», а не джерело пандемії

Сі Цзіньпін у своїй промові кілька разів згадав про те, що населення Уханю зробило великий внесок і принесло жертви, щоб прокласти шлях до перемоги над пандемією. Цей 11-мільйонний мегаполіс, на який припадає понад 80% із 4634 зафіксованих у Китаї смертей від Covid-19, на кілька тижнів перетворився на місто-привид із режимом суворої самоізоляції.

В Ухані був виявлений перший у світі спалах пневмонії, викликаної коронавірусом нового типу. Про неї було оголошено 31 грудня 2019 року. Але китайська влада наполягає на тому, що вони лише вчинили відповідально, першими доповівши про епідемію, а джерело інфекції ні в Ухані, ні десь ще в Китаї не було виявлено, і «нульовий пацієнт», імовірно, з'явився в іншій країні, отримавши там укус кажана або щось подібне. Пекін висунув безліч версій іноземного походження коронавірусу. Представники китайського МЗС писали в соцмережах навіть про те, що його могли підкинути американські військові. За одним з останніх припущень, вірус потрапив на ринок Уханю, а потім і на ринок Пекіна в імпортованій з-за кордону рибі.

На переконання західних політиків, Китай приховує відомості про початок пандемії, і, як пише видання Fox News, це може бути «самим дорогим урядовим приховуванням усіх часів».

У квітні генеральний секретар США Майк Помпео закликав КНР розповісти повну історію виникнення COVID-19. За однією з версій, інфекція, яка викликала пандемію, могла передатися від кажана «нульовому пацієнтові» в китайській лабораторії з вивчення коронавірусів.

«Ми точно знаємо, що вірус з'явився в Ухані, у Китаї. Ми знаємо, що в Ухані розташований інститут вірусології всього в декількох милях від злощасного ринку, де почалася епідемія... Китайський уряд має взяти відповідальність і пояснити, що сталося», – цитує Fox News Майка Помпео.

2. Китай діяв «відкрито, прозоро й відповідально»

Ця цитата з промови Сі Цзіньпіна в Будинку народних зібрань викликала гул обурення в соцмережах, бо вона надто сильно контрастує з фактами та загальноприйнятою думкою. Лідери США й Австралії неодноразово звинувачували Китай у приховуванні масштабів і серйозності епідемії. Президент США Дональд Трамп навіть погрожував ввести санкції проти Пекіна, якщо він не погодиться співпрацювати в розслідуванні з приводу причин поширення коронавірусу.

У західних ЗМІ давно стали притчами во язицех історії про безвідповідальність влади Китаю, яка приховувала відомості про масштаби й серйозність епідемії в Ухані та дозволила їй вийти з-під контролю й вирватися в інші країни світу.

У ЗМІ пандемію COVID-19 часто називають «китайським Чорнобилем» через схожість дій китайської влади в січні 2020 року з поведінкою радянського уряду в 1986-му, у перші дні після вибуху АЕС.

Так, у перші дні січня поліція Уханю покарала вісім лікарів за поширення чуток про появу вірусної інфекції. Зокрема, серед ночі був викликаний на допит доктор-офтальмолог Лі Веньлян, який написав у чаті WeChat попередження для своїх колег про виявлення в його лікарні незвичайної пневмонії. Поліцейські змусили його письмово пообіцяти не поширювати чуток про захворювання.

Як пише агентство Associated Press, на шостий день після того, як вище керівництво Китаю дізналося, що йому доведеться стикнутися з пандемією, у місті Ухань, епіцентрі захворювання, був проведений масовий банкет для десятків тисяч людей, і мільйони китайців почали виїжджати за кордон для святкування Місячного нового року. Сі Цзіньпін попередив націю про небезпеку на сьомий день, 20 січня. До цього часу в Китаї вже понад 3000 осіб стали носіями нової інфекції.

3. «85 000 випадків зараження і 4634 смерті»

На території Китаю нових заражень коронавірусом не фіксується із 17 серпня, а лічильник смертей зупинився ще в середині травня на позначці 4634. Це разюче мало в порівнянні з рештою світу, де на 10 вересня 900 000 людей померло і 27,7 млн випадків інфікування було виявлено.

Однак довіру до китайської статистики було підірвано ще на початку пандемії, коли влада Уханю продемонструвала своє вміння зупиняти лічильник – 8 січня в місті був офіційно зареєстрований лише 41 заражений, і ця цифра залишалося незмінною протягом 10 днів, але 20 січня вона підскочила до 198 осіб.

Через три місяці статистика Уханю здивувала ще раз. Влада міста 17 квітня несподівано приплюсувала до неї 1290 померлих від коронавірусу, які нібито не були враховані через те, що померли у своїх будинках без проходження тесту. Отже кількість загиблих від епідемії в Ухані одним розчерком пера збільшили на 50%, до 3869. Західні експерти розцінили це множення на 1,5 як спотворення статистики за принципом «щоб вийшло не дуже багато, але й не дуже мало».

Аналітики сперечаються про те, у рази або в десятки разів Китай занизив кількість хворих. Згідно з дослідженням гонконгських учених, опублікованому на порталі Lancet, у лютому в Китаї було 232 000 заражених коронавірусом, що вчетверо перевищувало названу урядом цифру. А, за оцінкою Інституту американського підприємництва, реальна кількість заражених коронавірусом у перші місяці епідемії в Китаї становила 2,9 млн чоловік, або в 35 разів більше за офіційні дані.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті