«Космольотний» сезон: 8 грандіозних пусків ракет цього літа

Влітку 2020 року із Землі в небо «вистрілив» цілий залп космічних ракет із планетоходами, зондами та іншою складною апаратурою на борту. До Марса  було спрямовано першу арабську міжпланетну місію, а також $2-мільярдну наукову лабораторію і перший позаземний вертоліт. А астронавти вперше злітали на МКС і назад на приватному кораблі, наблизивши людство до колонізації Місяця.

Mind зібрав інформацію про вісім найбільш значущих космічних вильотів, що відбулися в червні – серпні 2020 року.

Ракета: H-IIA (Mitsubishi Heavy Industries)
Оператор місії: Космічне агентство ОАЕ / Космічний центр імені Мухаммеда бен Рашида в Дубаї
Назва місії: «Емірейтс Марс»
Мета місії: дослідження клімату Марса
Дата запуску: 19 липня 2020 року
Место запуску: космодром на острові Танегасіма, Японія

Раз на 780 діб Земля й Марс розташовуються найбільш зручно для перельотів туди-сюди. 2020 року «вікно на Червону планету» відкрилося з 15 липня до 12 серпня, і першими можливістю відправитися на Марс скористалися Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ).

19 липня 1350-кілограмовий зонд «Аль-Амаль» (у перекладі – «Надія»), створений в ОАЕ за шість років і $200 млн, був запущений на японській ракеті з японського космодрому. Через сім місяців, у лютому 2021 року, він опиниться в атмосфері Марса і стане метеорологічним супутником Червоної планети.

У наступні 687 днів (один марсіанський рік) арабський зонд здійснюватиме орбітальні обльоти навколо планети з періодом у 55 годин. Він збере необхідні дані, які дозволять місії «Емірейтс Марс» скласти повне уявлення про марсіанську атмосферу. Апарат «Аль-Амаль» має визначити, як і через що змінюється погода і яку роль клімат планети грає в тому, що вона втрачає водень і кисень.

Ракета: «Чанчжен-5» (Китайський дослідницький інститут ракетної техніки)
Оператор місії: Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація
Назва місії: «Тяньвень-1»
Мета місії: оцінка придатності для життя планети
Дата запуску: 23 липня 2020 року
Місце запуску: Китайський космодром «Веньчан» на острові Хайнань

Китайська потужна ракета «Чанчжен-5» 23 липня доставила в космос орбітальний апарат, посадковий модуль і закріплений на ньому марсохід. Вперше три подібних апарати летять одним рейсом. У середині лютого 2021 року вони вийдуть на орбіту навколо Марса, а наприкінці квітня платформа з марсоходом відокремиться й почне посадку.

Якщо все пройде успішно, Китай продемонструє значну технологічну міць і стане другою країною після США, яка зуміла розгорнути наукову діяльність на поверхні Марса. Тепер на Червоній планеті перебувають два американських роботизованих апарати – Curiosity (з 2012 року) і InSight (з 2018-го), а також шість зондів, які літали орбітою.

Зонд китайської місії «Тяньвень-1» проводитиме знімання Марса камерами з роздільною здатністю до двох метрів, що дозволить створити докладні топографічні карти планети. А марсохід, якому ще не дали ім'я, буде спущений на рівнині Утопія, в північній півкулі планети, й почне шукати там ознаки життя.

Ракета: «Атлас 5» (United Launch Alliance)
Оператор місії: NASA/«Лабораторія реактивного руху»
Назва місії: «Марс-2020»
Мета місії: дослідження марсіанського ґрунту й доставлення його зразків на Землю
Дата запуску: 30 липня 2020 року
Місце запуску: мис Канаверал у штаті Флорида

Американське агентство NASA запустило на Марс ракету «Атлас 5» із планетоходом «Персевіренс» (Perseverance – «наполегливість») і вертолітним дроном-розвідником «Індженіті» (Ingenuity – «винахідливість») на борту.

«Персевіренс» – це найскладніша лабораторія з коли-небудь відправлених людством на іншу планету. На виготовлення цього марсохода пішло понад $2,1 млрд. Після прибуття на Червону планету 18 лютого 2021 року «Персевіренс» здійснить посадку в кратер Єзеро, у якому раніше, імовірно, було озеро. Там він займеться пошуком ознак нинішнього і минулого життя, а також збором зразків ґрунту для подальшого відправлення їх на Землю.

Гвинтокрилий дрон «Індженіті» тестуватиме технологію польотів у марсіанській атмосфері. У разі успіху він стане першим апаратом, що літає над поверхнею іншої планети, і забезпечує розвідку місцевості для марсохода «Персевіренс».

Ракета: Falcon 9 (SpaceX)
Оператор місії: SpaceX
Назва місії: Demo-2
Мета місії: випробування доставляння астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС)
Дата запуску: 30 травня 2020 року
Дата повернення: 2 серпня 2020 года
Місце запуску: мис Канаверал у штаті Флорида

Американська приватна компанія SpaceX здобула кілька тріумфів під час своєї місії Demo-2. Вона зробила перший у своїй 18-річній історії запуск астронавтів у космос. А для США це стало першим пілотованим польотом американського корабля з американським екіпажем з американської землі з 2011 року і першим поверненням команди на американському кораблі з 1975 року.

30 травня ракета Falcon 9 доставила на орбіту космічний корабель Crew Dragon Endeavour із пілотами Дагласом Херлі й Бобом Бенкеном, який через лічені години зблизився і стикувався з МКС. Пробувши там 63 дні пілотований корабель відстикувався від МКС і 2 серпня 2020 року успішно приводнився в Мексиканській затоці.

Після прибуття астронавтів на Землю засновник компанії SpaceX Ілон Маск виступив з натхненною промовою, у якій повідомив усьому світу, що місія Demo-2 ознаменувала «нову еру в освоєнні космосу» і тепер у планах компанії – відправити місію на Місяць і заснувати там базу, а потім послати астронавтів на Марс і зробити життя «багатопланетним».

Ракета: Falcon 9 (SpaceX)
Оператор місії: SpaceX
Назва місії: ANASIS-II
Мета місії: виведення супутника на орбіту
Дата запуску: 20 липня 2020 року
Місце запуску: мис Канаверал в штаті Флорида

У цій місії SpaceX доставив на орбіту військовий супутник Південної Кореї. Компанія Ілона Маска зробила це, підготувавши в рекордні строки ракету Falcon 9, що повернулася з орбіти, до повторного пуску.

Попередній рекорд із 1985 року був за шатлом «Атлантіс», що злетів у космос через 54 дні після свого повернення звідти. SpaceX встигла підготувати ракету Falcon 9 до повторного пуску за 51 день – на три доби швидше. Місія ANASIS-II ознаменувалася також тим, що двом суднам-ловцям вперше вдалося зловити в натягнуті мережі обидві стулки Falcon 9, скинуті в море після запуску ракети. Як це відбувалося, дивіться на відео.

Ракета: «Аріан 5» (Arianespace)
Оператор місії: Arianespace
Назва місії: VA-253
Мета місії: виведення на орбіту трьох космічних апаратів
Дата запуску: 15 серпня 2020 року
Місце запуску: космодром Куру у Французькій Гвіані

До пандемії французька компанія Arianespace запускала ракети «Аріан-5» з космодрому Куру з частотою раз на місяць. Але їй довелося зробити шестимісячну перерву через Covid-19, бо з метою запобігання епідемії у Французькій Гвіані діяльність космодрому з 16 березня була зупинена, а його співробітників відправили на карантин.

З 11 травня космодром частково відновив активність, і місія VA-253 стала головним його пріоритетом. Однак запуск раз по раз відкладали через технічні причини. Нарешті 15 серпня європейська ракета «Аріан-5» злетіла на орбіту, доставивши туди 10,2 тонни вантажу: два телекомунікаційних супутники й апарат для продовження життя супутника.

Після нелегкого відновлення польотів Arianespace почала працювати в прискореному режимі. У перших числах вересня компанія доставила на орбіту ще 53 супутники на ракеті «Вега», а на початку 2021 року вона планує здійснити важливу місію із запуску на «Аріан-5» $10-мільярдного космічного телескопа імені Джеймса Вебба.

Ракета: Falcon 9 (SpaceX)
Оператор місії: SpaceX
Назва місії: Starlink-11
Мета місії: виведення на орбіту 58 телекомунікаційних супутників
Дата запуску: 18 серпня 2020 року
Місце запуску: мис Канаверал в штаті Флорида

Цей пуск став одинадцятим у межах проєкту SpaceX по створенню системи глобального доступу до інтернету Starlink. 18 серпня ракета Falcon 9 вивела на орбіту 58 телекомунікаційних супутників. З їхньою допомогою компанія планує вже до кінця цього року почати надавати комерційні послуги інтернет-доступу на півночі США і в Канаді.

Ця подія стала ювілейним сотим запуском ракет SpaceX із моменту першого випробування Falcon 1 у 2006 році. Було встановлено ще один рекорд – вперше компанія вшосте запускала ту ж саму першу ступінь ракети Falcon 9.

Ракета: Electron (Rocket Lab)
Оператор місії: Rocket Lab
Назва місії: «Я не можу повірити, що це не оптика»
Мета місії: виведення на орбіту двох супутників
Дата запуску: 31 серпня 2020 року
Місце запуску: пусковий комплекс LC-1 на півострові Махія в Новій Зеландії

Американська приватна космічна компанія Rocket Lab, що спеціалізується на доставлянні на орбіту невеликих (до 225 кг) вантажів на ракеті Electron, 31 серпня здійснила успішний 14-й запуск зі свого космодрому в Новій Зеландії. У межах місії «Я не можу повірити, що це не оптика» на орбіту був виведений 100-кілограмовий супутник Sequoia, що дозволяє отримувати чіткі зображення земної поверхні з роздільною здатністю до 50 см незалежно від погодних умов.

Rocket Lab повернулася до успішної діяльності після аварії 5 липня, коли її 13-й запуск Electron закінчився загибеллю ракети й семи супутників на її борту.

Через кілька днів після успіху 14-ї місії компанія Rocket Lab повідомила в прес-релізі, що доставила на орбіту не тільки чужу оптичну апаратуру Sequoia, а й супутник власного виготовлення First Light типу Photon. Цей «перший метелик» здійснить тестування своєї здатності пересуватися в космосі. Rocket Lab сподівається, що після удосконалення апарати типу Photon зможуть літати до Місяця та інших планет, а компанія зможе надавати послуги з доставляння на них вантажів у далекі куточки космосу.