Магія Сейсембая: навіщо Володимирові Зеленському «батько» казахських фінансових пірамід

Магія Сейсембая: навіщо Володимирові Зеленському «батько» казахських фінансових пірамід

Чим той відзначився на батьківщині та який досвід готовий запроваджувати в Україні

Этот текст также доступен на русском
Магія Сейсембая: навіщо Володимирові Зеленському «батько» казахських фінансових пірамід
Міхеїл Саакашвілі, Маргулан Сейсембаєв та Володимир Зеленський під час зустрічі в Офісі президента України
Фото: телеграм-канал Маргулана Сейсембаєва

Міхеїл Саакашвілі напередодні бажаного повернення до Грузії залучив в «Офіс простих рішень і результатів» нового співробітника. «Підвищувати ефективність процесу впровадження реформ» буде Маргулан Сейсембаєв – казахський фахівець з «оптимізації бізнес-процесів». Або, як його частіше називають – «батько фінансових пірамід». Хто він такий і чим відзначився на батьківщині (і не тільки), розбирався Mind.

Новий фаворит президента

Офіційне інтернет-представництво президента Зеленського повідомляє далеко не про всі знакові діяння голови держави. Наприклад, на цьому ресурсі не з'явилося жодної інформації про зустріч Володимира Зеленського, Міхеїла Саакашвілі та Маргулана Сейсембаєва, яка відбулася 21 вересня.

Мовчання президентського офісу про цей факт зазвичай породжує більше чуток, ніж публікація відповідних відомостей. Так сталося й цього разу. Лише завдяки самому Сейсембаєву ми дізналися про те, що «товариський, приємний і скромний» президент Зеленський «сильно хвилюється за країну». І тому він дуже зацікавлений застосувати на практиці навички Сейсембаєва «з підвищення ефективності процесу впровадження реформ та законодавства».

«Я презентував... Йому (Зеленському. – Mind) усе дуже сподобалося. Він сказав, що «це потрібно ще вчора!» Попросив прискорити. Я обіцяв взятися до роботи негайно», – зазначив казахський «спеціаліст» за підсумками зустрічі.

Насправді ж Зеленському не сказали всієї правди: до роботи з реформування України Сейсембаєв приступив ще до аудієнції в президента (21 вересня. – Mind) і навіть до співбесіди з помічником президента Сергієм Шефіром (18 вересня. – Mind).

Наприклад, 16 вересня 2020 року Сейсембаєв записав у своєму телеграм-каналі: «Сьогодні був дуже напружений робочий день... Встиг зробити просто величезний пласт робіт. Склав карту поточного потоку законопроектних робіт, карту майбутнього стану потоку, виявив точки максимального докладання зусиль, виявив вузьке горлечко всього процесу, розставив пріоритети і послідовність законопроектних робіт, визначив стратегічно важливі законопроекти та реформи, від розробки яких треба відмовитися. Коротше, в результаті сьогоднішньої моєї роботи, сподіваюся, робота «Офісу простих рішень і результатів» вийде на новий рівень».

А ще раніше, у серпні, Маргулан Калійович разом із Міхеїлом Саакашвілі привіз до Києва делегацію з Казахстану чисельністю близько 30 осіб, що складається з громадських діячів, колишніх політиків, бізнесменів і журналістів.

Чому в процес настільки активно включився Саакашвілі? За часів свого президентства йому вдалося залучити до Грузії казахський капітал. Інвестиції заводилися насамперед у нафтовий сектор.

Цікаво, що якраз після візиту делегації з Казахстану Міхеїл Саакашвілі оголосив про намір повернутися до Грузії для участі у виборах. А в Казахстані – почали з'являтися повідомлення про те, що справжньою метою візиту був обмін «революційним» досвідом. Втім, навряд чи для цього потрібно було зустрічатися з керівництвом Вінницької області та представниками «Слуги народу», які не мають ані найменшого відношення ні до однієї з українських революцій.

Отже на сьогодні єдиним очевидним результатом цієї поїздки став десант в Офіс реформ Маргулана Сейсембаєва – особистості явно неоднозначної.

Він (за)робив благо Батьківщини

Володимир Зеленський – не перший голова держави, якому пощастило зустрітися з Маргуланом Сейсембаєвим. У Казахстані багато років ходить така легенда: у далекому 1989 році Нурсултан Назарбаєв (він же «Єлбаси», він же «Лідер нації», експерший секретар ЦК Компартії Казахстану в 1989–1991 роках, президент Республіки Казахстан у 1991–2019. – Mind) вирішив виступити перед студентами Казахського держуніверситету з лекцією про те, як Казахстан коли-небудь увійде у світле майбутнє, яке не матиме нічого спільного з комунізмом. Однак один із студентів-другокурсників юридичного факультету вирішив не чекати так довго і тому написав доповідачу записку: «Я – Маргулан Сейсембаєв, вчуся на відмінно, сам вивчив англійську. Відправте мене вчитися за кордон – тут мені затісно. Обіцяю працювати на благо Батьківщини!».

Історії невідомо, про що потім більше години нібито розмовляли всемогутній перший секретар ЦК і колишній чабан, син чабана (за одними джерелами, за іншими – глави радгоспу).

«FEDORIV VLOG: «Неописуемый Маргулан Сейсембай! Новый головокружительный магический и мотивирующий выпуск! Наш гость сначала был чабаном, потом пошел в армию, поступил в университ… Вы узнаете историю о $13 млн, зарытых в луке, о подводный субмаринах и тракторах, которые покупали за шины. Маргулан поделиться историей, в которой он потерял все, что имел, из-за государства. А также, поделиться секретом почему важно оставлять после себя хорошие рекомендации» (орфографію, синтаксис і стиль оригіналу збережено – Mind).

Зате відомо, що після аудієнції у Назарбаєва Сейсембаєв встиг:

  • 1991 – екстерном закінчити університет;
  • 1991 – заснувати ТОВ «Сеймар Комерція» (спеціалізація – експорт пшениці);
  • 1992 – заснувати «Концерн «Сеймар»;
  • 1995–1997 – приватизувати 11 птахофабрик, комбікормовий завод, завод яєчного порошку та ін.;
  • 1998 – заснувати компанію «Алматикус» (пізніше – «Алель Агро», спеціалізація – виробництво курячого м'яса);
  • 2001 – увійти до складу співзасновників Іртишбізнесбанку (в 2004-му перейменований на Альянс-банк);
  • 2002 – купити за $12 млн 100% акцій компанії «Картель» («К-мобайл», один з двох операторів мобільних мереж у Казахстані);
  • 2004 – продати «Картель» за $425 млн російському «Вимпелкому»;
  • 2004 – купити 51% акцій компанії стільникового зв'язку «Бител» (Киргизія) за $55 млн;
  • 2005 – продати 51% акцій «Бител» російській МТС за $150 млн;
  • 2007 – продати 17% акцій Альянс-банку на Лондонській фондовій біржі (London Stock Exchange, LSE. – Mind) за $720 млн... Причому після цього, якраз 31 грудня 2008 року, Альянс-банк був проданий за 100 (сто) тенге, або за $0,83.

І звичайно ж, цією «магічною» кар'єрою Сейсембаєв у жодному разі не був зобов'язаний ані експрезиденту Казахстану, ані його племіннику Самату Абішеву, ані будь-кому ще з численних родичів Нурсултана Назарбаєва.

Кожна країна СНД має свій ПриватБанк

«Самрук-Казина» – Державний фонд національного добробуту Казахстану – був просто змушений купити Альянс-банк разом із його боргами, які оцінювалися на момент угоди в $4 млрд. На питання «ким і чому змушений?» однозначної відповіді немає досі.

Одна з версій: ця фінансова установа повністю відповідала визначенню «системоутворюючий банк» і посідала в рейтингу казахстанських банків почесну 4-у позицію.

Друга: у разі оголошення банку неплатоспроможним його вкладники могли дізнатися занадто багато про практику кредитування окремих бізнесів і бізнесменів із числа високопасадовців, міністрів, їхніх дітей і племінників.

І нарешті, третя версія: потрібно було зберегти в суворій таємниці прізвища реальних бенефіціарів офшорних компаній Aquanta, Bazora, Xilliana і Serbina, які отримали під гарантії Альянс-банку кредити на суму $1,1 млрд.

«Афера була проста до неможливості! – розповідав пізніше журналістам один з екс-CEO російської фінансової групи «Ренесанс Капітал». – Альянс-банк купив на $1,115 млрд дисконтні облігації казначейства США (US Treasury Strips. – Mind). І поклав їх «на зберігання» частково до нас (Renaissance Securities Cyprus, Reachcom Public, Renaissance Securities Trading. – Mind), частково в інвестиційно-фінансову компанію «Метрополь» (Metropol Cyprus. – Mind). Ці операції були відображені в балансі Альянс-банку. А наступну операцію – закладання цих цінних паперів під забезпечення кредитів для офшорних Aquanta, Bazora, Xilliana і Serbina менеджери Сейсембаєва в балансі не відобразили. Але ми-то про це – офіційно – не знали!»…

Як і варто було очікувати, офшорні компанії кредитів не повернули. Компанії «Ренесанс Капітал» і «Метрополь» звернули стягнення на облігації і списали їх з рахунків Альянс-банку.

«Оце був сюрприз для чиновників з фонду «Самрук-Казина », коли вони спробували частину тих облігацій продати! Скандал був страшенний... Сейсембаєв виїхав спочатку до Європи, потім, по-моєму, в Емірати, вивіз із Казахстану всіх родичів. Керівництво банку також розбіглося світ за очі... Потім усі вони разом довго з'ясовували, хто підписував гарантії, чи доповідав голова правління банку мажоритарному акціонерові (80% акцій. – Mind) Сейсембаєву про ці операції чи ні... Потім BDO Forensic Services шукала ці $1,1 млрд», – продовжує колишній топ-менеджер «Ренесанс Капіталу».

Потім були суди в Ліхтенштейні, Швейцарії та у Великобританії. Закінчилася та історія, як тепер кажуть, «понятійною угодою». Чиїсь родичі стали на $250 млн багатшими, якісь бізнесмени стали на $250 млн біднішими. Сейсембаєв 2010 року повернувся з «вимушеної еміграції» в Казахстан, публічно покаявся і був прощений.

«Я буду вірний президенту»

Звісно, ця клятва ніяк не відноситься до президента Зеленського.

Це – цитата з публічного «покаяння» Сейсембаєва, яке відбулося 26 жовтня 2010 року: «У низці публікацій моє ім'я часто ставлять в один ряд з іменами Рахата Алієва (ексзять Нурсултана Назарбаєва, нібито вкоротив собі віку у в'язниці в Австрії 24 лютого 2015 року. – Mind) і Мухтара Аблязова (ексголова ради директорів БТА-банку, лідер опозиційного блоку. – Mind). У зв'язку з цим хочу ще раз заявити, що я нічого спільного з ними не мав і не маю. Я ніколи не підтримував їхні політичні погляди та їхню політичну діяльність, не перебував в опозиції і завжди зберігав лояльність і надалі буду вірний президенту країни... Я почув ініціативу президента щодо лібералізації правоохоронної системи і законодавства... Зваживши всі ці моменти, я вирішив приїхати, брати участь у слідчих діях і самостійно захищатися. Закликаю наслідувати мій приклад усіх, хто зараз переховується за кордоном, сприяти слідству і, тим самим, не ускладнювати своє становище...».

Однак «не ускладнювати» Сейсембаєву не вдалося. Скандали, пов'язані з банкрутством підприємств, які він колись очолював, переслідували його постійно. Останній датований квітнем 2020-го. «Схоже, прийшли за мною, – повідомив він тоді журналістам. – Останні пару днів кошмарили співробітників «Алель Агро». Вчора вночі заарештували керівництво. Протягом усього дня вилучали документи в банках, проводили обшуки. Я хотів би, користуючись нагодою, повідомити, що ніяких злочинів я не скоював. Ні в одному бізнесі я нічого не підписував і не керував... Я взагалі не мав і не маю жодного відношення ні до розподілу, ні до отримання цих субсидій. Отже це справа суто політична і мене хочуть закрити, або зробити так, аби я замовк...».

Чого очікувати від Сейсембаєва Україні?

Зараз, судячи з телеграм-каналу Маргулана Сейсембаєва, він набирає фахівців, бажано – волонтерів, з досвідом впровадження «кайдзен, Lean, бережливого виробництва, Agile, Scrum, проектного менеджменту, серії стандартів ISO 9001, ISO 10000».

Завдання – підвищувати ефективність законодавчого процесу та реформ в Україні виглядає дивно: складно підвищувати ефективність того, чого немає. І навіщо для цього стандарт ISO 9001, необхідний підприємствам, які займаються експортом? Або досвід впровадження орієнтованих на споживача концепцій менеджменту? Хоча досвід впровадження бережливого виробництва однозначно може допомогти в досягненні визначеної ним мети №1 – скорочення часу проходження законів і реформ через державні органи.

Зрозуміло, послужний список і репутація Маргулана Сейсембаєва, якого російські ЗМІ називають «батьком фінансових пірамід» – за спробу ініціювати в РФ аферу з облігаціями пенсійних фондів, не можуть не викликати занепокоєння. Тим більше, що в Україні нещодавно дуже гучно завалилася своя фінансова піраміда – B2B Jewelry.

Можливо, хтось розраховує повторити подвиг Грузії з залученням казахських інвестицій до нафтового бізнесу. Але аналітики з Казахстану сумніваються, що Сейсембаєв, який посів минулого року 33-тє місце в рейтингу тамтешніх бізнесменів за версією Forbes, інвестуватиме в Україну або залучатиме чужий капітал. А українські – в тому, що в країні знайдеться свій Каха Бендукідзе, який, власне, і забезпечив свого часу Грузії приплив інвестицій.

Можливо, дещо стане зрозумілішим 10 жовтня в Одесі, де Сейсембаєв виступить хедлайнером форуму «Великі гроші». Послухати його, а також Дмитра Гордона та Вікторію Тігіпко й отримати блокнот з ручкою можна буде лише за 2285 грн. Хоча, ефективність цієї інвестиції сумнівна. Найяскравіше (і, мабуть, єдине) з вражень від цього заходу – це те, як модератор дискусійної панелі власник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський обклав табуйованою лексикою та вигнав з форуму іншого гостя – Геннадія Балашова.

Отже, не втрачаємо пильності, стежимо за політичними подіями в Грузії та Казахстані... й за руками Маргулана Сейсембаєва. Люди, що його знають, стверджують: нудьгувати не доведеться.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло