«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі

«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі

І яким чином можна їм запобігти

Этот материал также доступен на русском языке
«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі
Фото: УНІАН

Українські екологи схвильовані можливістю нових пожеж у Чорнобильській зоні. Нагадаємо, у квітні минулого року сталися одні з найбільших загорянь за всю історію існування Зони відчуження: вони були учетверо більшими навіть за масштабні пожежі 2015 року. Але 2021 рік ризикує перевершити і минулорічні втрати – вигорілі минулоріч території знову горітимуть, адже там залишився напівспалений сухостій, головешки, недогоріла лісова підстилка. Лісові смуги,  висаджені 35 років тому на забруднених територіях задля того, щоб радіоактивний попіл не розлітався по сусідніх місцинах, сьогодні засихають просто від старості. Отже, ліси потрібно оновлювати. Але за роки, що минули від аварії на ЧАЕС, у Зоні відчуження мало що було зроблено для підвищення пожежної безпеки.

Чому відбуваються такі катастрофи? Чим це загрожує Україні? Як цьому запобігти? Такі питання екологи та чиновники розглядали на круглому столі наприкінці січня. Напередодні, 27 січня, уряд звільнив старого керівника Держагентства України з управління зоною відчуження Сергія Калашникова, і призначив нового – Андрія Пляцка. Тож прийдешня весна стане його своєрідним «бойовим хрещенням». Mind стежить за розвитком подій.

Чому пожежі в Чорнобилі небезпечні? Для Чорнобильської зони відчуження пожежі є «хронічною» проблемою: з 1986 року їх – більших чи менших – сталося вже близько 1800. Зазвичай, горіти за різних причин починає одразу в кількох місцях, тому й мова йде саме про пожежі. Наймасштабнішими вважають події 1993, 2015 та 2020 років. Небезпечні вони тим, що разом із попелом і димом у повітря підіймаються радіонукліди, а потім переносяться на великі відстані. Їхню активність вимірюють у беккерелях (Бк).

«У 2015 році з деревини та лісової підстилки вивільнилося 130 гігабеккерелей радіонуклідів, у 2020-му вже 700 ГБк, а у 2021 році можемо очікувати до 2000 ГБк. Це вже серйозно, бо за нормами радіаційної безпеки України лише 800 мілібеккерелів можуть потрапити до великих міст, таких як Київ. Наслідки можуть бути непередбачуваними, це буде небезпечно», – розповідає Валентин Щербина, віце-президент Професійної асоціації екологів України.

Французькі колеги зробили моделювання розповсюдження диму і радіонуклідів від пожежі 2020 року. Виявилося, що вони дійшли до Північної Африки та Казахстану, в Київ прийшло 500 млБк. Певний захист киянам дали карантин і масковий режим, які було запроваджено через коронавірус.

Із закордонними колегами постійно співпрацює Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж. За словами його керівника, Сергія Зібцева, перше публічне попередження уряду про велику ймовірність катастрофічних пожеж у Чорнобильській зоні було зроблено ще у 2007 році, відразу після чергових пожеж. Усі уряди приймали інформацію до відома, але робити щось конкретне не квапилися.

Обіцяна катастрофічна пожежа сталася 2015-го. Проявилася головна проблема – невисока готовність служб та відомств Зони відчуження попереджати та гасити загоряння, відсутність міжвідомчої співпраці у Зоні відчуження.

Поки розгортаються наявні сили та засоби гасіння, пожежа випереджає ресурси, які є в зоні. У 2016 році на допомогу українським відомствам прийшли європейські галузеві донори та Лісова служба США. До 2018 року вони розробляли програму Плану дій для запобігання та гасіння пожеж. На жаль, у 2020-му цей план не спрацював.

Чому пожежі так швидко захоплюють територію? До пожеж у Чорнобильській зоні призводять дві великі групи причин: перша, на яку людина може вплинути, друга – на яку вплинути не може. До другої групи належать глобальні кліматичні зміни. Жодна світова організація не здатна зупинити їх у короткочасній перспективі. Опадів стає все менше, зими безсніжні, вода йде, а через це вся рослинність зони стає сухішою і більш здатною до займання.

«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі

Людина може вживати лише кроки, спрямовані, в першу чергу, на  запобігання пожежам: вчасно їх передбачати і робити все, щоб локалізувати їх у найкоротші терміни від моменту займання. У Чорнобильській зоні є суто технічні проблеми, на які 35 років ніхто не звертав уваги, і які сьогодні не дають змоги в повному обсязі взяти ситуацію під контроль.

«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі

«Зона була практично не покрита жодними видами мобільного зв’язку. І навіть якщо б ми встановили якісь технічні засоби для фіксації джерел займання, ми не мали б жодних технічних можливостей передати цю інформацію до якогось кризового центру, щоб оперативно реагувати», – пояснює Андрій Пляцко, в.о. голови Держагентства України з управління Зоною відчуження.

Територія Зони відчуження складає 260 000 га, – це втричі більше території Києва, на якій до того ж знаходиться закритий заповідник. Це дика природа, де немає асфальтованих доріг, освітлення, води. Тому складність гасіння пожеж зростає на порядки.

«На території Чорнобильської зони не можливо проїхати до осередків пожеж, там багато висохлих меліоративних систем, які залишилися з радянських часів, але немає точок забору води для пожежних машин. І поки машина їде 10 км заправитися водою, повертається, а фронт пожежі збільшився в кілька разів, – розповідає Ярослав Ємельяненко, голова Асоціації чорнобильських туроператорів. – Той склад машин, який приїздив гасити пожежу в 2020 році, – це старенькі ЗІЛи того ж випуску коли гасили пожежу у 1986-му році на 4-му реакторі. Ми з волонтерами збирали для них запчастини по всій Україні. Сподіваюся, що в новому сезоні технічна частина оновиться».

Що зроблено в Зоні для попередження пожеж? За словами Андрія Пляцка, на сьогодні проблему мобільного зв’язку практично вирішено: стандартом 2G покрито 90% території Чорнобильської зони, стандартом 4G – майже 50%. І це дає змогу взятися до наступного кроку – створення системи постійного протипожежного моніторингу, яка у режимі «24 на 7» круглий рік буде моніторити 90% території Зони відчуження. Там  додатково буде тепловізійне обладнання, яке уточнюватиме місця займань. За допомогою спеціальних програм сигнал з відеокамер буде відправлятися до Єдиного кризового центру, який вже працює з квітня 2020 року.

«Ми ставимо собі завдання виявити джерело пожежі протягом 10-15 хвилин від моменту займання. Доїхати за 15 хвилин до пожежі, враховуючи розміри зони та відсутність там доріг, фізично нереально. Тому ми хочемо застосовувати дрони, які літатимуть по координатах в автоматичному режимі і оцінювати, чи справді це займання, чи ні», – змальовує плани Андрій Пляцко.

Уся інформація через кризовий центр передаватиметься в існуючу систему протипожежного прогнозування «ЧорнобильFire». А вже вона, з урахуванням клімату, вітру, тиску, опадів, вологості та решти показників, які постійно відстежуються на території зони, прогнозуватиме масштабність пожежі й ті напрямки та швидкість, з якою вона рухатиметься. Пожежні команди будуть зустрічати її в оптимальному місці і локалізовувати.

Проте, це перспективи. А на сьогодні Держагентство встигло оновити парк техніки та обладнання, купило декілька пожежних машин, відновило резерви паливно-мастильних матеріалів, екіпірування пожежних. Єдиний кризовий центр напрацював план взаємодії між підрозділами, які працюють в зоні. Розроблено та узгоджено всі маршрути патрулювання не лише в географічному, а і в часовому положенні, щоб потенційно небезпечні ділянки були під постійним наглядом людей.

Система працює не дуже добре, бо без технічних засобів потребує дуже багато людських і фінансових ресурсів. «Наразі, порівнюючи цю зиму з минулою, ризик трохи менший, бо сьогодні йде сніг, накопичується вологість, можливо, протипожежні меліоративні канали наберуть якусь кількість вологи. Але ми не знаємо, що буде завтра, можливо сніг припиниться, і все знову висохне», – підсумовує Пляцко.

«Горіла сосна…»: чи чекати цьогоріч пожеж у Чорнобилі

Чому нам треба захищати Чорнобильську зону? Сьогодні в Чорнобильській зоні йдуть попередні процеси меморіалізації об’єктів, що залишилися. Таких доволі багато: від старовинних поліських хатин, яким більше 200 років, церков, до об’єктів ліквідації часів Радянського Союзу, які зараз проходять процеси охорони спадщини. Працює міжвідомча робоча група з подання їх до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Але з кожною пожежею кількість об’єктів суттєво зменшується. Минулого року ми втратили до 40% потенційних туристичних локацій, вигоріли декілька закинутих радянських баз відпочинку, села, техногенні об’єкти з ліквідації тощо. Туризм та імідж країни дуже страждають», – каже Ярослав Ємельяненко, голова Асоціації чорнобильських туроператорів.

Чорнобиль за останні десятиріччя офіційно став «туристичним магнітом». Він приваблює сотні тисяч іноземців, які приїздять до України. У 2019 році вони залишили в нашій країні близько 3 млрд грн. Це гроші, які подорожуючі заплатили за квитки, ночівлю в готелі, їжу в ресторані, за таксі та сам тур у Чорнобиль, тощо.

Чорнобильська зона є дуже цінною територією. Й одночасно – найскладнішим осередком у Європі з огляду на фізичний, радіаційний, природний стан. У 2020 році багато пожеж «зайшли» з боку навколишніх селищ. Але вогонь, що підходив до Прип’яті, виник не сам по собі. На жаль, хто скоїв ці підпали, й досі невідомо.

«Минулорічний досвід показав, що Україна вкотре не була готовою до таких масштабних пожеж. І справа не лише в превентивних заходах, які повинні були вживатися до початку загорянь, а й в швидкості реагування на них. Має бути система постійного моніторингу не лише пожежного, але й охоронного... Пожежами в Чорнобилі дуже легко маніпулювати в політичному плані», – вважає Ємельяненко.

Звідки йдуть пожежі в Чорнобильську зону? Навколо Чорнобильської зони живуть і працюють звичайні люди, там хазяйнують фермери, агрохолдинги, ведуть господарську діяльність підприємства водно-болотних угідь. Вони теж, так чи інакше, стають заручниками пожеж, а почасти – й винуватцями. Не можна захистити Зону окремо без суміжних територій. Тим більше, що і в Житомирській, і в Рівненській областях теж є зони забруднення радіонуклідами.

«У нинішніх кліматичних умовах треба зовсім по іншому підходити до управління ландшафтними пожежами. Щоб у всій Україні змінити систему боротьби з такими пожежами, ми запросили провідних європейських експертів і зараз розробляємо стратегію боротьби, яка повністю змінить принципи взаємодії у виявленні ландшафтних пожеж. Починаючи з етапів прогнозування, попередження, створення пожежостійких насаджень і узлісь, до моменту реагування», – повідомив Петро Тєстов, радник міністра захисту довкілля.

Адміністрація Зони відчуження, зі свого боку, розробила великий протипожежний план до 2024 року. Він передбачає всі заходи, що дадуть змогу унеможливити розповсюдження пожеж. Або – якщо вогонь заходитиме з сусідніх територій – зменшити час реагування. Зараз він проходить погодження в центральних органах виконавчої влади.

Крім того, за словами Тєстова, коли в минулому році пожежа зайшла з-поза меж зони відчуження, уряд доручив Держлісагентству розробити програму запобігання пожежам на наступні п'ять років. Документ вже готують до подання на затвердження Кабінету міністрів.

Зі свого боку низка провідних екологічних організацій пише власну програму заходів для захисту і відновлення територій Чорнобильської зони до 2070 року. Проте й екологи, і чиновники вважають: ситуація із пожежами в Чорнобилі ускладнюватиметься аж доти, доки не буде прийняте стратегічне бачення щодо майбутнього Зони відчуження на найвищому державному рівні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті