Посол Республіки Корея: «Для малих та середніх корейських підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»

Посол Республіки Корея: «Для малих та середніх корейських підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»

Кі-чан Квон – про динаміку корейських вкладень, рейдерство й українські застосунки для Samsung

Этот материал также доступен на русском языке
Посол Республіки Корея: «Для малих та середніх корейських підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Mind продовжує спілкуватися з послами різних держав в Україні. Мета проєкту – показати вітчизняні перспективи на міжнародній арені та місце нашої країни в глобальній економіці. Ми зосередилися на питаннях бізнес-інтересів, можливостях для співпраці та їх реалізації підприємцями двох країн, а також на привабливості України для іноземного капіталу.

Черговим нашим співрозмовником став надзвичайний і повноважний посол Кореї в Україні Кі-чан Квон.

Корея – один із провідних торгових партнерів України в Азії. Великі корейські компанії працюють тут у сферах електроніки, відновлюваної енергетики, транспорту та логістики, дорожнього будівництва, медицини. Але стикаються з дискомфортом місцевого бізнес-клімату. У чому саме це проявляється, ми поговорили з послом.

–  Як пандемія позначилася на припливі корейських інвестицій в Україну?

– На жаль, вона справила руйнівний вплив на наші компанії, що працюють не лише в Україні, але й по всьому світу. Перш ніж корейський бізнес інвестує в закордонні проєкти, проводиться детальне дослідження ринку, регіонів, до країн направляються делегації від компаній. У 2020 році такої можливості не було: великі корейські компанії не відправляли на роботу в Україну та в інші країни своїх співробітників, хоча це обов'язкова практика.

Більшість наших компаній – торгові, тож їхні представники повинні їздити по регіонах для налагодження бізнесу. У зв'язку з COVID-19 ділові поїздки поставлено на паузу. Але пандемія – явище тимчасове. Як тільки наші країни впораються із ситуацією, корейські інвестори продовжать діяльність в Україні.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Що стосується інвестицій, то до 2014 року в Україні працювало понад 20 наших компаній. Потім їхня кількість скоротилася до 12 (зокрема, з ринку пішла Youngsan, що спеціалізується на виробництві металу).

Сьогодні основним інвестором є Posco International – дочірня компанія Posco Group (п'ята за розміром у світі з виробництва металу), що інвестувала $65 млн у зерновий термінал у Миколаєві, і він успішно працює з вересня 2019 року. Термінал має три лінії та п'ять точок прийому автотранспорту. Потужність приймання 7200 т на добу, одночасне розвантаження – 14 залізничних вагонів, 6800 т на добу.

А також – будівельна компанія GS Construction, яка до середини 2019 року побудувала дві сонячних електростанції в Закарпатській області (потужністю 12,6 МВт і 11,5 МВт), інвестувавши $24 млн.

– У 2019 році загальний обсяг корейських інвестицій в Україну (за статистикою Держстату) становив $202 млн (0,5% сукупної кількості прямих іноземних інвестицій, залучених у нашу економіку). Зате інвестиції Кореї в РФ – 20 млрд за 2019 рік. Чому так? Що заважає корейцям відкривати тут масові виробництва?

– $15–20 млрд – це торговий оборот між РФ і Кореєю, а не інвестиції. Дійсно, у РФ наші щорічні вкладення значні. Наприклад, південнокорейські машини посідають перші місця з продажу всередині країни. Російський ринок великий і платоспроможний, тому там вигідно відкривати заводи.

Взагалі, багато наших компаній фокусують зараз увагу на країнах Східної Європи, де відкривають заводи і вкладають мільярди доларів. Наприклад, Kia відкрила автомобільний завод у Словаччині, Samsung SDI – завод в Угорщині з виробництва батарей для електромобілів.

А на шляху інвестування корейців в Україні є низка перешкод. Перша – Україна не є членом ЄС. Якщо навіть наша компанія відкриє тут фабрику, незрозуміло, як і куди зможе експортувати продукцію. Друга – сьогодні український ринок є не надто привабливим для корейських інвесторів. Дуже шкода, бо це робота українського уряду – створювати позитивний імідж країни для іноземного інвестора. На жаль, деякі наші компанії пішли з українського ринку.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

На початку 2019 року штаб-квартири Hyundai та Kia Automotive закрили свої офіси в Україні та переорієнтувалися на інші країни. Причина – стрімке падіння продажів нових автівок (до 80 000–85 000) за останніх кілька років.

Хочу зазначити, що два роки тому, в особистій розмові, один з іноземних економічних експертів розповів мені про те, що Американська Торгова палата провела дослідження і дійшла висновку, що інвестування в Україну заважає недовіра до правоохоронної, юридичної системи, корупція та незахищеність прав власності.

– Попередній посол Лі Янг-Гу в інтерв'ю неодноразово наголошував, що причина недостатніх інвестицій в Україну – невирішені інвестиційні конфлікти корейських компаній тут...

– Так, для корейських підприємців (особливо малих та середніх) інвестування в Україну є досить ризикованим: вони втрачають час і гроші. Кілька корейських малих і середніх компаній мали негативний досвід. Причина – шахрайські фінансові схеми українських партнерів, при яких корейці вкладали гроші в проєкт, а друга сторона їх експропріювала. Наші компанії неодноразово зверталися до українського суду, але всі судові рішення не були швидкими і справедливими.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Наприклад, у 2007 році корейський конгресмен Чой придбав сільгоспземлю під Миколаєвом за $2,5 млн. Тодішній мер Миколаєва (Володимир Чайка – тесть нинішнього спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. – Mind) підробив документи, в результаті чого наш інвестор позбувся землі та своїх грошей, які збирав усе життя. Суд триває донині, і на кожне засідання Чоя звуть в Україну...

Неприємна історія трапилася і з Khan International: компанія купила в Одеському регіоні горілчаний завод за кілька мільйонів доларів. А група українців підробила документи й позбавила корейців права власності. Судова тяганина триває з 2011 року. В таких історіях очевидна корумпованість місцевої влади та українських судів.

GS Construction побудувала в Україні дві сонячних електростанції. До завершення будівництва законодавчо існував один тариф на відновлювану енергію, а на початку 2020 року уряд України значно знизив його. І тепер цей бізнес став збитковим не лише для корейських, а й європейських інвесторів. Я і посли країн ЄС направили лист прем'єру Денису Шмигалю з проханням розв’язати проблему. Наразі це питання все ще вирішується.

Подібні прецеденти, багаторічні судові тяжби – недобрий знак для іноземних інвесторів, бо інвестиції в Україні не захищені. Це змушує корейців утриматися від капіталовкладень в українську економіку. Уряду варто сконцентруватися на створенні безпечного бізнес-середовища в країні, а також розвивати вітчизняну промисловість за прикладом Південної Кореї, Японії і Тайваню. Відомо, що в Україні сильний сільськогосподарський сектор, космічна та IT-галузі, але цього недостатньо.

– Посол України в Кореї Олександр Горін навесні 2020 року зустрічався з представниками Hyundai Rotem з питання розширення контактів з українськими підприємствами. У липні 2020-го ви зустрічалися з міністром Владиславом Кріклієм: обговорювали перспективи співпраці у сфері транспортної інфраструктури. Корею цікавили наші аеропорти, порти та залізниця.

– Ваш уряд має інтерес до модернізації українських залізниць. У 2011–2012 роках Hyundai Rotem вже поставила 90 вагонів для поїздів в Україні, та зацікавлена ​​в продажу додаткових поїздів.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Що стосується будівництва/модернізації аеропортів і портів, то корейські компанії роблять це по всьому світу. Але на сьогодні не можу сказати, що наші компанії проявляють в Україні інтерес до цього питання, тому що необхідні багатомільярдні фінансування. А за моїми спостереженнями, український уряд виділяє небагато грошей на ці потреби...

– У травні 2020 року ви зустрічалися з головою Державного космічного агентства України (ДКАУ), говорили про співпрацю в космічній галузі. У чому конкретно інтерес Південної Кореї?

– ДКАУ має корейських партнерів (нещодавно в Кореї побудовано перший супутник – NARU), і наше посольство допомагало організувати їхню зустріч у період пандемії. Про деталі переговорів нам не розповідали, але, гадаю, у цієї галузі багатообіцяючі перспективи. Як, наприклад, в оборонній або IT-сферах.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

До речі, в Києві існує науково-дослідний центр Samsung, де працюють 600 українських інженерів, які беруть участь у розробленні застосунків для телефонів і програмного забезпечення компанії.

– А з боку Кореї був інтерес до компаній «Мотор-Січ» і «Південмаш». Про що саме йдеться?

– Наші компанії з виробництва продукції оборонної промисловості Hanwha і Doosan (компанія посідає 7-е місце у світі з випуску землерийної та дорожньо-будівельної техніки) співпрацюють із компаніями «Південмаш» і «Мотор-Січ». Але в нашого посольства немає більш докладної інформації про конкретні проєкти. Також компанія Caris готова працювати з «Южмашем»: якщо контракт укладуть, то в Україні стартує виробництво електробусів і зарядних станцій.

– Як корейський бізнес відреагував на скандал навколо китайських інвесторів «Мотор-Січ» і введені Україною санкції проти них?

– Корейські компанії не хотіли б опинитися в ситуації китайських інвесторів.

Посол Республіки Корея: «Для наших підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Ба більше, я вважаю, наших підприємців не цікавили б акції оборонних підприємств України. Можливо, тому, що вони не є 100% приватними і належать державі.

– Точилися розмови про спільне корейсько-українське фармацевтичне виробництво в Україні. Що відомо на сьогодні?

– Цей проєкт розпочав мій попередник Лі Янг-Гу і зараз працює над ним. Одна з корейських фірм у галузі виробництва медпрепаратів у кооперації з української фармкомпанією планувала 2020 року побудувати фабрику у Львівській області. Але COVID-19 вніс корективи. Розробки планували вести на базі Львівської політехніки, за підтримки Львівської ОДА. Можливо, виробництво запустять 2021 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті