Посол Республіки Корея: «Для малих та середніх корейських підприємців інвестування в Україну є досить ризикованим»
Кі-чан Квон – про динаміку корейських вкладень, рейдерство й українські застосунки для Samsung
Mind продовжує спілкуватися з послами різних держав в Україні. Мета проєкту – показати вітчизняні перспективи на міжнародній арені та місце нашої країни в глобальній економіці. Ми зосередилися на питаннях бізнес-інтересів, можливостях для співпраці та їх реалізації підприємцями двох країн, а також на привабливості України для іноземного капіталу.
Черговим нашим співрозмовником став надзвичайний і повноважний посол Кореї в Україні Кі-чан Квон.
Корея – один із провідних торгових партнерів України в Азії. Великі корейські компанії працюють тут у сферах електроніки, відновлюваної енергетики, транспорту та логістики, дорожнього будівництва, медицини. Але стикаються з дискомфортом місцевого бізнес-клімату. У чому саме це проявляється, ми поговорили з послом.
– Як пандемія позначилася на припливі корейських інвестицій в Україну?
– На жаль, вона справила руйнівний вплив на наші компанії, що працюють не лише в Україні, але й по всьому світу. Перш ніж корейський бізнес інвестує в закордонні проєкти, проводиться детальне дослідження ринку, регіонів, до країн направляються делегації від компаній. У 2020 році такої можливості не було: великі корейські компанії не відправляли на роботу в Україну та в інші країни своїх співробітників, хоча це обов'язкова практика.
Більшість наших компаній – торгові, тож їхні представники повинні їздити по регіонах для налагодження бізнесу. У зв'язку з COVID-19 ділові поїздки поставлено на паузу. Але пандемія – явище тимчасове. Як тільки наші країни впораються із ситуацією, корейські інвестори продовжать діяльність в Україні.
Що стосується інвестицій, то до 2014 року в Україні працювало понад 20 наших компаній. Потім їхня кількість скоротилася до 12 (зокрема, з ринку пішла Youngsan, що спеціалізується на виробництві металу).
Сьогодні основним інвестором є Posco International – дочірня компанія Posco Group (п'ята за розміром у світі з виробництва металу), що інвестувала $65 млн у зерновий термінал у Миколаєві, і він успішно працює з вересня 2019 року. Термінал має три лінії та п'ять точок прийому автотранспорту. Потужність приймання 7200 т на добу, одночасне розвантаження – 14 залізничних вагонів, 6800 т на добу.
А також – будівельна компанія GS Construction, яка до середини 2019 року побудувала дві сонячних електростанції в Закарпатській області (потужністю 12,6 МВт і 11,5 МВт), інвестувавши $24 млн.
– У 2019 році загальний обсяг корейських інвестицій в Україну (за статистикою Держстату) становив $202 млн (0,5% сукупної кількості прямих іноземних інвестицій, залучених у нашу економіку). Зате інвестиції Кореї в РФ – 20 млрд за 2019 рік. Чому так? Що заважає корейцям відкривати тут масові виробництва?
– $15–20 млрд – це торговий оборот між РФ і Кореєю, а не інвестиції. Дійсно, у РФ наші щорічні вкладення значні. Наприклад, південнокорейські машини посідають перші місця з продажу всередині країни. Російський ринок великий і платоспроможний, тому там вигідно відкривати заводи.
Взагалі, багато наших компаній фокусують зараз увагу на країнах Східної Європи, де відкривають заводи і вкладають мільярди доларів. Наприклад, Kia відкрила автомобільний завод у Словаччині, Samsung SDI – завод в Угорщині з виробництва батарей для електромобілів.
А на шляху інвестування корейців в Україні є низка перешкод. Перша – Україна не є членом ЄС. Якщо навіть наша компанія відкриє тут фабрику, незрозуміло, як і куди зможе експортувати продукцію. Друга – сьогодні український ринок є не надто привабливим для корейських інвесторів. Дуже шкода, бо це робота українського уряду – створювати позитивний імідж країни для іноземного інвестора. На жаль, деякі наші компанії пішли з українського ринку.
На початку 2019 року штаб-квартири Hyundai та Kia Automotive закрили свої офіси в Україні та переорієнтувалися на інші країни. Причина – стрімке падіння продажів нових автівок (до 80 000–85 000) за останніх кілька років.
Хочу зазначити, що два роки тому, в особистій розмові, один з іноземних економічних експертів розповів мені про те, що Американська Торгова палата провела дослідження і дійшла висновку, що інвестування в Україну заважає недовіра до правоохоронної, юридичної системи, корупція та незахищеність прав власності.
– Попередній посол Лі Янг-Гу в інтерв'ю неодноразово наголошував, що причина недостатніх інвестицій в Україну – невирішені інвестиційні конфлікти корейських компаній тут...
– Так, для корейських підприємців (особливо малих та середніх) інвестування в Україну є досить ризикованим: вони втрачають час і гроші. Кілька корейських малих і середніх компаній мали негативний досвід. Причина – шахрайські фінансові схеми українських партнерів, при яких корейці вкладали гроші в проєкт, а друга сторона їх експропріювала. Наші компанії неодноразово зверталися до українського суду, але всі судові рішення не були швидкими і справедливими.
Наприклад, у 2007 році корейський конгресмен Чой придбав сільгоспземлю під Миколаєвом за $2,5 млн. Тодішній мер Миколаєва (Володимир Чайка – тесть нинішнього спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. – Mind) підробив документи, в результаті чого наш інвестор позбувся землі та своїх грошей, які збирав усе життя. Суд триває донині, і на кожне засідання Чоя звуть в Україну...
Неприємна історія трапилася і з Khan International: компанія купила в Одеському регіоні горілчаний завод за кілька мільйонів доларів. А група українців підробила документи й позбавила корейців права власності. Судова тяганина триває з 2011 року. В таких історіях очевидна корумпованість місцевої влади та українських судів.
GS Construction побудувала в Україні дві сонячних електростанції. До завершення будівництва законодавчо існував один тариф на відновлювану енергію, а на початку 2020 року уряд України значно знизив його. І тепер цей бізнес став збитковим не лише для корейських, а й європейських інвесторів. Я і посли країн ЄС направили лист прем'єру Денису Шмигалю з проханням розв’язати проблему. Наразі це питання все ще вирішується.
Подібні прецеденти, багаторічні судові тяжби – недобрий знак для іноземних інвесторів, бо інвестиції в Україні не захищені. Це змушує корейців утриматися від капіталовкладень в українську економіку. Уряду варто сконцентруватися на створенні безпечного бізнес-середовища в країні, а також розвивати вітчизняну промисловість за прикладом Південної Кореї, Японії і Тайваню. Відомо, що в Україні сильний сільськогосподарський сектор, космічна та IT-галузі, але цього недостатньо.
– Посол України в Кореї Олександр Горін навесні 2020 року зустрічався з представниками Hyundai Rotem з питання розширення контактів з українськими підприємствами. У липні 2020-го ви зустрічалися з міністром Владиславом Кріклієм: обговорювали перспективи співпраці у сфері транспортної інфраструктури. Корею цікавили наші аеропорти, порти та залізниця.
– Ваш уряд має інтерес до модернізації українських залізниць. У 2011–2012 роках Hyundai Rotem вже поставила 90 вагонів для поїздів в Україні, та зацікавлена в продажу додаткових поїздів.
Що стосується будівництва/модернізації аеропортів і портів, то корейські компанії роблять це по всьому світу. Але на сьогодні не можу сказати, що наші компанії проявляють в Україні інтерес до цього питання, тому що необхідні багатомільярдні фінансування. А за моїми спостереженнями, український уряд виділяє небагато грошей на ці потреби...
– У травні 2020 року ви зустрічалися з головою Державного космічного агентства України (ДКАУ), говорили про співпрацю в космічній галузі. У чому конкретно інтерес Південної Кореї?
– ДКАУ має корейських партнерів (нещодавно в Кореї побудовано перший супутник – NARU), і наше посольство допомагало організувати їхню зустріч у період пандемії. Про деталі переговорів нам не розповідали, але, гадаю, у цієї галузі багатообіцяючі перспективи. Як, наприклад, в оборонній або IT-сферах.
До речі, в Києві існує науково-дослідний центр Samsung, де працюють 600 українських інженерів, які беруть участь у розробленні застосунків для телефонів і програмного забезпечення компанії.
– А з боку Кореї був інтерес до компаній «Мотор-Січ» і «Південмаш». Про що саме йдеться?
– Наші компанії з виробництва продукції оборонної промисловості Hanwha і Doosan (компанія посідає 7-е місце у світі з випуску землерийної та дорожньо-будівельної техніки) співпрацюють із компаніями «Південмаш» і «Мотор-Січ». Але в нашого посольства немає більш докладної інформації про конкретні проєкти. Також компанія Caris готова працювати з «Южмашем»: якщо контракт укладуть, то в Україні стартує виробництво електробусів і зарядних станцій.
– Як корейський бізнес відреагував на скандал навколо китайських інвесторів «Мотор-Січ» і введені Україною санкції проти них?
– Корейські компанії не хотіли б опинитися в ситуації китайських інвесторів.
Ба більше, я вважаю, наших підприємців не цікавили б акції оборонних підприємств України. Можливо, тому, що вони не є 100% приватними і належать державі.
– Точилися розмови про спільне корейсько-українське фармацевтичне виробництво в Україні. Що відомо на сьогодні?
– Цей проєкт розпочав мій попередник Лі Янг-Гу і зараз працює над ним. Одна з корейських фірм у галузі виробництва медпрепаратів у кооперації з української фармкомпанією планувала 2020 року побудувати фабрику у Львівській області. Але COVID-19 вніс корективи. Розробки планували вести на базі Львівської політехніки, за підтримки Львівської ОДА. Можливо, виробництво запустять 2021 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
