Вершечки та корінці: чому відновленому аграрному міністерству не дісталося жодних повноважень

Вершечки та корінці: чому відновленому аграрному міністерству не дісталося жодних повноважень

І чому це парадоксально непогана новина

Этот текст также доступен на русском
Вершечки та корінці: чому відновленому аграрному міністерству не дісталося жодних повноважень
Фото: DR

Наприкінці минулого тижня Кабінет Міністрів ухвалив і опублікував постанову, якою нарешті наповнив повноваженнями й активами Міністерство аграрної політики та продовольства, відновлене 28 грудня 2020 року. Попри те, що «воскресіння» відомства було оформлено як скасування попереднього рішення про ліквідацію МінАПП і передбачало відновлення його роботи в статус-кво 2019 року, фактично цього не сталося.

За що тепер відповідає Міністерство агрополітики?

З десятка ЦОВВ та аграрних держхолдингів, якими керував Мінагропрод на момент ліквідації, йому дісталися лише два – Державне агентство рибного господарства та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру. До речі, останнім керував нинішній міністр Роман Лещенко – до свого призначення головою МінАПК.

У результаті Мінагропрод – раніше одне з наймасштабніших і впливових відомств Кабміну – перетворився на факультативну організацію, яка не наділена ні повноваженнями, ні впливом, ні грошима. Це породило напівформальну назву «МінРибКадастр» і тролінг щодо підпорядкованому йому «в доважок» Держрибагентства – «настільки нікому не потрібно, що передали МінАПК».

Підвішеним залишається питання Держводагентства, на яке теж претендувало МінАПК. За офіційною версією – для боротьби з посухою та зміною клімату, за альтернативною – для успішного «освоєння» коштів, виділених під програму зрошення, що невдовзі запускається.

На сьогодні Держводагентство залишили під патронатом Мінекології, але обіцяють повернутися до цього питання згодом. Не заперечуючи проблем посухи на Півдні країни, слід визнати, що питання водозабезпечення виходить далеко за рамки однієї тільки аграрної галузі. Отже – логічно зберегти його під більш системним функціональним відомством.

Хто за що боровся?

Питання розподілу повноважень між Мінекономіки, Мінекології та Мінагрополітики вважалося вирішеним ще два тижні тому. Однак за непрямими ознаками Роман Лещенко не залишав надії переломити ситуацію на свою користь і розширити повноваження Мінагропроду. Почасти спираючись на вплив в Офісі президента (почасти – перебільшений) і присутність в офіційній делегації під час візиту в Об'єднані Арабські Емірати.

Цікаво, що зі списку учасників делегації в останній момент викреслили голову МЕРТ Ігоря Петрашка, чия присутність була б як мінімум не зайвою, враховуючи, що перемовини стосувалися економічного співробітництва двох країн.

З ОАЕ Лещенко повернувся впевненим у перемозі, що вилилося в надмірно емоційну промову на публічному обговоренні Національної економічної стратегії-2030. Зміст виступу зводився до того, що Держспоживслужба та інші аграрні ЦОВВ мають відійти під його контроль.

Також за неофіційними даними деякі журналісти встигли отримати від його прес-служби драфт прес-релізу, у якому, зокрема, наводилася цитата Лещенка такого змісту: «Держгеокадастр, Держспоживслужба, Водне й Лісове агентство – це відомства, які відсьогодні підпорядковані Міністерству» .

При цьому, як зазначають у Кабміні, всі домовленості щодо розподілу аграрних і навколоаграрних повноважень між МЕРТ, Мінекології та Мінагро були чіткими, непорушними, узгодженими на найвищому рівні. І можливість переграти їх в останню мить «існувала лише в голові аграрного міністра».

Як розподілять крісла?

До 1 березня, коли має запрацювати Мінагрополітики, залишається лише тиждень. Тобто протягом декількох днів мають стати відомими імена заступників міністра. Серед узгоджених кандидатів називають функціонера Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука і заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольгу Ходаківську. А також – хоча це взаємовиключні кандидатури – голови Всеукраїнського конгресу фермерів Івана Слободяника та Віктора Шеремети – колишнього заступника міністра АПК в уряді Володимира Гройсмана. Один із двох може очолити фермерський напрям.

Статус Тараса Висоцького, який відповідає за аграрний напрям в Мінекономіки, залишається неясним. За однією з версій він перейде в Мінагро, за іншою – очолить ДПСС, за третьою – залишиться на своєму місці, враховуючи, що МЕРТ відстояв усі свої аграрні повноваження.

Чого чекати галузі?

Те, що Мінагропрод буде квазіміністерством без будь-якого впливу на процеси, може здатися поганою новиною для галузі, еквівалентної 15% ВВП.

Але, як не парадоксально, на поточному етапі та з огляду на персональний склад керівництва відомства, настільки урізані повноваження не справлять на сектор занадто руйнівного впливу.

Півтора року – дуже довгий строк для держсектору, і за цей час Мінагропрод втратив інституційний і кадровий потенціал. Аби їх відновити, знадобляться неабиякі зусилля, час і управлінська експертиза. Першим випробуванням на працездатність стане випуск паспортів бюджетних програм держпідтримки аграріїв. Це завдання і при Міністерстві, що повноцінно працює, та повноцінній управлінській вертикалі є об'єктивно складним.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло