Захворіло у світі
143,629,848
Померло у світі
3,059,987
Вилікувалось у світі
122,010,330
Захворіло в Україні
1,974,118
Померло в Україні
40,796
Вилікувалось в Україні
1,514,472
Конкуренти Коломойського: хто й скільки інвестує у гірськолижні курорти

Конкуренти Коломойського: хто й скільки інвестує у гірськолижні курорти

Та як вони змагатимуться за туристів

Этот материал также доступен на русском
Конкуренти Коломойського: хто й скільки інвестує у гірськолижні курорти
Гернот Ляйтнер, Олександр Шевченко, Ігор Палиця, Віталій Антонов
Фото: flickr.com/ DR/ @antonov.v.b

Гірська нерухомість почала набирати обертів як одна з найкращих інвестицій в Україні з 2014-го. Саме тоді з’явився «літній високий сезон у горах». Зараз ставиться ще амбітніше завдання – створити у Карпатах всесезонні курорти. Це вимагає значних та продуманих інвестицій. Mind проаналізував, хто та як долучився до змагань за туриста українських Карпат.

Буковель: Ігор Палиця, Олександр Шевченко

wikipedia.org

Найрозкрученіший вітчизняний курорт. Розвивається з 2000 року і став справжнім туристично-спортивним кластером. Пропонує понад 50 000 місць розміщення різного гатунку – від маленької садиби до представника міжнародної мережі Radisson Blu Буковель. Забезпечує роботою понад 100 000 місцевих мешканців.

Протягом цього часу, за словами співвласника курорту Олександра Шевченка, вже інвестовано у створення інфраструктури понад $400 млн. Щодо готелів та їхнього формату Шевченко зауважує, що «ринок сам обирає, на чому розвиватися, ми всім раді».

Саме у Буковелі найактивніше розвивається сектор апартготелів, де пропонуються інвестиції у лоти-номери від 23 кв. м та гарантований дохід від курортної нерухомості.

Майже рік тому націоналізований ПриватБанк озвучував активне бажання продати на відкритому конкурсі свою частку в гірськолижному курорті «Буковель», але наразі державна частка так і залишається державною. ПриватБанку належить дві третини комплексу, який складається з 64 об'єктів, а ще третина припадає на ТОВ «Скорзонера». Нині власниками Буковелю є дружина та син Ігоря Палиці, бізнес-партнера Ігоря Коломойського.

Олександр Шевченко має амбітну мету розвивати Буковель не лише як курорт, а й як професійний спортивний комплекс «олімпійського ґатунку». З останніх розширень інфраструктури – біатлонний комплекс, який дозволить приймати міжнародні змагання. Буковель надав ділянку в 18,4 гектара, комплекс будується за рахунок субвенції з держбюджету. Перша черга – 220 млн грн державних коштів, друга – близько 160 млн грн, третя ще оцінюється.

Славсько: Віталій Антонов

lviv-tourist.info

Проєкт від ОККО Group. Загалом планується 65 км гірськолижних трас, інженерну документацію розроблено австрійською ILF.

У Славсько на старті озвучені амбіції «у технічному плані випередити Буковель на 8–9 років». Орієнтовна ємність також порівнюється з Буковелем – від 25 000 туристів щодня. Проєкт створить орієнтовно 5000 нових робочих місць на курорті та 25 000 нових робочих місць загалом по регіону.    

Як повідомив віцепрезидент «Концерн Галнафтогаз» Василь Даниляк, у підготовчі роботи вже інвестовано близько $25 млн, додатково найближчим часом потрібно буде вкласти ще близько $10–12 млн в електрооснащення першої черги курорту, 20 км траси.

Поки є незлагодженість у «земельній» частині: необхідно пройти процедуру вилучення земельних ділянок з лісового фонду для мети рекреації. Тому реалізація першої черги розпочнеться орієнтовно навесні 2022 року.

Створення цих 20 км траси коштуватиме близько $100 млн. Це – орієнтовні витрати на гондоли, системи засніження, штучні озера для роботи системи засніження, ратраки, а також базову інфраструктуру для цієї катальної зони.

Реалізація всіх черг проєкту займе три-чотири роки та потребуватиме приблизно $500 млн (не враховуючі готелі). Щодо готелів, то частину планують будувати самостійно, для частини – залучати партнерів.

Щоб приваблювати в Славсько туристів протягом усього року, вже розробляється інфраструктура для «теплого» сезону: туристичні піші маршрути, велосипедні доріжки, мотузкові парки, родельбан, дитячі тематичні парки та штучна рекреаційна водойма.

Боржава: «лижний інструктор» Гернот Ляйтнер

Фото: karpaty.life

Ідея проєкту високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава» була озвучена влітку 2020 року в Офісі Президента.

Бенефіціарний власник компанії «Боржава Ессет» – Гернот Ляйтнер. Він є директором словацької Carpathian Mountain Resort, яка через низку українських компаній володіє 500 га землі на Закарпатті, де й заплановано побудувати новий курорт.

Інша компанія Ляйтнера, Masterconcept, за часів президента Віктора Януковича була залучена для підготовки України до участі в Олімпіаді-2022, коли цей проєкт курирував Владислав Каськів. 

За словами юридичного консультанта компанії «Боржава Есет» Юрія Чижмаря, в Боржаву вже інвестовано 25 млн євро. Зокрема, закупили і планують встановити перший в Україні гондольний підйомник – туристів вивозитимуть у гори витягом завдовжки 4 км. Надалі інвестор планує влити в туристичний кластер на Боржаві ще 250–300 млн євро.

Чи вистачить гір на всіх?

Три кластери – зовсім небагато. Як наголошують експерти, це лише початок. В Україні можуть розвиватися й підтримувати один одного 7–10 великих проєктів. Крім перелічених, значні очікування покладено на Драгобрат.

Туристичний вектор розвитку гірського регіону – це нові робочі місця і навіть розвєязання проблеми збереження лісів. Приклад – Буковель. За словами Олександра Шевченка, після створення курорту і підписання 2002 року меморандуму про неможливість рубки, обсяг лісу на 5000 га навкруги збільшився з 1 млн  до 1,5 млн кубометрів

Щодо зацікавленості інвесторів, то запити є саме на проєкти, які пропонують відпочинок у будь-яку погоду. «Також ковідна ситуація перенесла увагу на українські Карпати тих  клієнтів, які зазвичай обирали відпочинок за кордоном, що також системно підвищило вимоги до проєктів, до їхнього функціоналу та наповнення»,  – розповідає керуючий партнер консалтингової компанії Art Build Hotel Group Олексій Євченко. За його словам, для задоволення нинішнього попиту недостатньо робити «просто садиби», хоча такі варіанти також з’являтимуться.

Для економічного успіху необхідно передбачати широку, а головне – професійну, технологічну інфраструктуру: ресторани, СПА, конференц-зали, кімнати для зберігання гірськолижного та літного спорядження.

У місцях, де така інфраструктура з’являється, активніше «виростають» і готелі. «Туризм – це продукт та промоція. От Славсько заявило про плани – й одразу інвестори потягнулися будувати готелі», – каже Євченко.

Експерт оцінює український ринок поки як «емоційне» інвестування. Але вважає, що з кожним роком зміцнюватиметься необхідність у грамотному позиціонуванні – чим більше насичуватиметься ринок. «Можна створювати «вау»-індивідуальний проєкт, а можна – під вимоги масового досвідченого туриста, який потребує високого рівня комфорту. Тому розвиватимуться міжнародні бренди», – вважає він.

На сьогодні в Карпатах працює лише один проєкт під міжнародним брендом – Radisson Blu Resort Bukovel. Його відкриття свого часу додало курорту статусу. «Момент появи ще одного проєкту під міжнародним брендом можна вважати моментом професіоналізації ринку», – резюмує Євченко.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті