Війна за 2%: як в Україні планують знизити ставки на еквайринг

Війна за 2%: як в Україні планують знизити ставки на еквайринг

І чому цим вкрай обурені банки

Этот материал также доступен на русском языке
Війна за 2%: як в Україні планують знизити ставки на еквайринг
Фото: pixabay

Парламент у квітні має намір розглянути в другому читанні законопроєкт №4364. Його норми обмежать розмір комісій за еквайринг, що їх банки стягують з бізнесу. Цей документ став предметом палкої дискусії між представниками банківського ринку, що виступають рішуче проти таких обмежень, і торговими мережами, які з радістю чекають, коли нові вимоги набудуть чинності.

Mind розбирався, якими можуть бути наслідки прийняття цього законопроекту для банків і їхніх клієнтів.

Що взагалі відбувається?

Верховна Рада 19 лютого ухвалила в першому читанні законопроєкт №4364. Його ініціаторами виступила група з восьми депутатів, серед яких переважно представники партії «Слуга народу». Спочатку головною задумкою цього документа було зближення українського ринку безготівкових платежів з європейським.

Ухвалення законопроєкту має простимулювати появу фінтех-компаній, розвиток платіжних продуктів і сервісів. Зокрема, в законодавчому полі буде закріплено дев'ять видів платіжних послуг. Наприклад, зарахування коштів на банківські рахунки, переказ коштів між власними рахунками клієнта банку, перекази без відкриття рахунку, тощо.

Але коли законопроект попрямував на доопрацювання до другого читання, з'явилася ідея внести до нього норми, що обмежують розмір еквайрингових комісій, стягуваних банками з бізнесу під час безготівкових платежів. Наприклад, при оплаті картою через POS-термінал або за операціями в інтернеті.

За словами співзасновника monobank Олега Гороховського, таку ініціативу пролобіювали ритейлери. Зокрема, чітко «за» обмеження комісій виступає співвласник онлайн-супермаркету Rozetka Владислав Чечоткін. Також цю ідею підтримують мережі АЗС (наприклад, «ОККО»), через які проходить значний обсяг роздрібних платежів.

Зараз розмір комісії знаходиться в межах 1,5-3%. Лобісти пропонують протягом двох років знизити її до 0,7-1%.

Хто бере участь в еквайринговій операції?

Торговець (продавець) встановлює платіжний термінал банка-еквайра або платіжної системи. Є два типи терміналів – POS-термінал та інтернет-еквайринг, які за суттю та принципом роботи не відрізняються між собою. А покупець здійснює операцію з картки банка-емітента.

Якщо банк-емітент та банк-еквайр різні, то міжбанківські розрахунки забезпечує Міжнародна платіжна система (МПС) – Visa або MasterCard. Вона ж забирає свою комісію та встановлює ставку інтерчейнджу – комісію, якою ділиться банк-еквайр з банком-емітентом. Якщо ж банк-еквайр та банк-емітент – один і той же, він не сплачує ані комісію МПС, ані ставку інтерчейнджу.

З чого складається плата за еквайринг?

Для покупця, що розраховується карткою, платіж де юре буде безкоштовним. Комісію банкам сплачує торговець – тобто, продавець. З нього зазвичай стягується фіксована еквайрингова комісія, а далі ці кошти розподіляє банк. 

Сама комісія Міжнародної платіжної системи невелика – від 0,01%. В середньому ставка інтерчейнджу при розрахунках за роздрібні операції складає в межах 1,5-2%. Причому ставку, яку сплачують банки один одному, встановлюють МПС – залежно від типу карти та банківських продуктів. Платіжні системи також виставляють для банків вимоги щодо їхнього продукту, наприклад, обов'язковий консьєрж-сервіс чи кешбек.

Тарифи, встановлювані МПС, публічні: з тарифами Visa для України можна ознайомитись тут, з тарифами MasterCard – тут. МПС пропонують безліч тарифних комбінацій залежно від розміру операції, типу торговця та карти. Усе інше в тарифі – маржа банку-еквайра.

«Наприклад, якщо ви розраховуєтесь за допомогою ApplePay чи GooglePay, то тариф буде вищим. Вартість обробки операції за преміальними картками також значно вища за вартість обробки операцій за картками масових сегментів», – пояснює Ігор Банатов, керуючий партнер системного інтегратора в області платіжних систем Servus Systems Integration.

Хто заробляє на еквайрингу? 

Розглянемо дві ситуації.

Перша: банк-емітент та банк-еквайр – різні. В такому випадку маржа еквайра складає 0-0,5% залежно від ставки інтерчейнджу та тарифу на еквайринг. Тобто, якщо комісія для великих торговців не перевищує 1,7-1,8%, то собівартість еквайрингу може фактично «з'їдати» всю маржу, і вона ставатиме від'ємною. А за цю маржу еквайр має постачати обладнання, забезпечувати технічне та транзакційне обладнання. 

У підсумку це призводить до підвищення тарифів на еквайринг.

Друга ситуація: банк-емітент та банк-еквайр – це один банк. У цьому випадку вся маржа за операцію залишається у банку. І якщо ще 5-6 років тому деякі еквайри практикували різні ставки для операції всередині банку і з іншими банками, то зараз ставки стали однаковими для всіх операцій майже в усіх банках.

Наприклад, Приватбанк раніше застосовував різні ставки для платежів, коли продавав еквайринг торговельним мережам. А зрівняв він ставки приблизно п'ять років тому, оскільки еквайрингом та емісією займаються різні департаменти, а доходи від продуктів потрібно розподіляти всередині банку.

Серед опитаних Mind при підготовці публікації банків подібний підхід зі зниженою комісією для обробки платежів зі «своїх карт» підтвердили в Ukrsibbank – його застосовують для великих клієнтів.

Дисбаланс у заробітку призвів до того, що з еквайрингового бізнесу вийшли майже всі середні та дрібні гравці. І ринок монополізували найбільші банки: Приватбанк, Ощадбанк та Райффайзен банк Аваль.

Хто регулює ставки?

Усі інші банки заробляють на інтерчейнджі, але не можуть конкурувати на ринку еквайрингу.

По суті, в регулюванні комісії еквайрингу не працюють ринкові інструменти. Весь процес регулюється двома МПС і декількома великими емітентами. А в законодавстві закріплено обов'язок торговця приймати будь-яку карту покупця.

А як працюють небанківські платіжні системи?

На ринку також присутні локальні платіжні системи, що надають послуги інтернет-еквайрингу, найбільші – EasyPay, Portmone, WayForPay та інші. Вони заробляють комісію від 0 до 0,5% за рахунок того, що можуть маршрутизувати транзакції, обираючи найдешевші поєднання банка-емітента та банку-еквайра. В той же час, POS-еквайринг не дозволяє маршрутизувати операції, тому подібні сервіси не присутні на цьому ринку.

Якщо інтерчейндж буде законодавчо врегулювано, це дозволить зробити ринок еквайрингу конкурентним та знизити ставки. «Прийдуть нові гравці та технології. Більше того, торговці самі готові купувати еквайрингове обладнання. Тоді емітентам доведеться домовлятися з торговцями про спільні маркетингові кампанії замість безконтрольного фінансування банківських кешбеків», – вважає директор департаменту Ads EasyPay Павло Ярошенко.

Читайте також: Гра втемну: як в Україні процвітає чорний еквайринг

Бізнесу добре, банкам – не дуже

Тепер стає зрозуміло, чому так радіють ідеї обмежити плату за еквайринг ритейлери і через що обурюються банки. Зниження комісій збільшить заробітки бізнесу. Той же Чечоткін, наприклад, говорить, що його компанія витрачає на оренду нерухомості менше, ніж на платежі банкам. Крім того, торгові мережі запевняють: як тільки банкірів зобов'яжуть знизити комісії, вони зріжуть ціни на свої товари, робитимуть знижки і т.д.

Банкіри зі свого боку вже пригрозили: якщо парламент усе-таки ухвалить законопроект №4364 з такими коригуваннями, вони будуть змушені підняти плату за обслуговування клієнтів, наприклад, ввести комісії за випуск платіжних карт і щомісячну абонплату, які зараз почасти відсутні. Також банки попереджають, що відмовляться від різних програм лояльності, бонусів і програм кешбеку, і навіть від’єднають клієнтів від сервісів Google Pay/Apple Pay.

Згодом три установи – Ощадбанк, ПриватБанк та Райффайзен Банк Аваль – виступили зі спільною заявою, в якій запропонували «розтягнути» перехідний період при зменшенні ставок інтерчейнджу на два роки: у липні 2021 року встановити ставку на рівні 1,2%, через рік знизити її до 1%, а ще через рік, до липня 2023-го, зафіксувати її на рівні 0,9%.

При цьому вони наполягають, що запропоновані депутатами додаткові обмежувальні норми є ні чим іншим, як спробою запровадити «ручне» керування банківським сектором.

На бік банкірів встали і представники платіжних систем. Зокрема, Віра Платонова, директор регіонального підрозділу Visa в Україні, Грузії, країнах СНД і Південно-Східної Європи, заявила, що запропонований механізм регулювання сповільнить зростання обсягів безготівкових платежів, а найбільше в результаті постраждають саме пересічні споживачі банківських послуг. 

«Компанія Visa <...> підтримує ринковий підхід до визначення ставки інтерчейнджу та вартості послуг еквайрингу відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції та наголошує на неприпустимості її регулювання в адміністративному порядку. <...> Ми підкреслюємо важливість утримання від адміністративного регулювання і підтримуємо заклик відкликати пропозиції до відповідних законопроектів, які передбачають встановлення граничного розміру еквайрингової комісії та ставки інтерчейнджу», – йдеться в офіційній заяві цієї МПС.

За словами Інги Андрєєвої, генерального директора Mastercard в Україні та Молдові, в країнах Євросоюзу практика регулювання міжбанківської комісії (інтерчейнджу) не дала позитивного ефекту, а регулювання торговельної комісії в ЄС відсутнє в принципі.

Проблема лише в тому, що поточний механізм встановлення ставок з боку МПС також важко назвати ринковим. Теоретично вплинути на МПС могли б великі банки, але для цього їм потрібно «попросити» платіжні системи обмежити їхній власний заробіток.

«Змінні тарифи, що встановлюються МПС, необхідні, оскільки є різні рівні збитків від шахрайства та використовуються різноманітні технології для проведення платежу. Ця система успішно працює в усьому світі. Спроба внести регулювання без розуміння деталей виглядає архаїчно», – обурюється заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Костянтин Лежнін.

Фінальне слово – за депутатами

Платежі з еквайрингу, схоже, все-таки заженуть у рамки. Олег Гороховський на своєму Facebook повідомив, що в 20-х числах березня пройшла зустріч з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим (він є одним з авторів законопроєкту №4364), представниками НБУ й Офісу президента, на якій було знайдено компромісний варіант.

Попередній підсумок такий: максимальний розмір комісій еквайрингу для бізнесу буде обмежений ставкою 1%, у тому числі інтерчейндж не зможе перевищувати 0,5%. При цьому кожен покупець при оплаті за товари та послуги карткою отримуватиме знижку в розмірі 1%, а платіжні системи Visa і MasterCard почнуть автоматично зараховувати отримані бонуси клієнтам з 1 червня 2021 року.

Втім, наразі невідомо, якою буде фінальна версія законопроєкту, що потрапить на голосування в Раду. І ще важливіше питання – як усе-таки відреагують на нові вимоги банки. Якщо вони виконають свої погрози, банківські послуги в Україні однозначно подорожчають.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті