Голова Держкосмосу: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»

Голова Держкосмосу: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»

Володимир Тафтай – про будівництво першого вітчизняного космодрому, співпрацю з Ілоном Маском, участь у програмі поселення на Місяці і про неможливість реанімації «Морського старту»

Этот материал также доступен на русском языке
Голова Держкосмосу: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

За 3,5 року в Держкосмосі змінилося чотири керівники. Наприкінці лютого черговим – п'ятим головою Державного космічного агентства став Володимир Тафтай. Він претендував на посаду голови ДКАУ ще в 2019-му, але тоді це крісло дісталося Володимирові Усову, якого незабаром нардепи з різних фракцій звинуватили у відсутності стратегії розвитку підприємства і в можливій причетності до корупційних схем.

Для космічної галузі Тафтай – людина не нова. Раніше обіймав посаду віцепрезидента з корпоративного управління держпідприємства «Антонов» і брав участь у розробці аерокосмічних проєктів із запуску ракет-носіїв з літаків. А до цього – був начальником управління координації космічної діяльності Департаменту економіки, оборони та безпеки Міністерства економіки України.

Mind поспілкувався з нинішнім очільником Держкосмосу про те, які виклики для галузі приніс розрив відносин з РФ, як планується створювати українські космічні ракети, та в яку «копійчину» це все виллється для Державного бюджету України.

Напередодні ми публікували 11 головних тез із цього інтерв'ю. Тепер пропонуємо вашій увазі повний текст розмови.

Про створення українських ракет

Яких втрат зазнала галузь від розриву контрактів з РФ?

Будь-який розрив відносин призводить до втрат. Тим більше, що наша космічна галузь історично була сконцентрована на кооперації з російськими підприємствами. І багато проєктів тією чи іншою мірою були пов'язані з промислово-індустріальним потенціалом України та РФ. Розрив відносин призвів до серйозних проблем, пов'язаних із заміною постачальників, а також зі зміною рішень, які були закладені в ракетоносіях.

Крім того, існуючі на той момент проєкти наприклад, «Морський старт», де використовувалися ракети «Зеніт»,  виявилися під великим питанням і в результаті були зупинені через ситуацію, що склалася. Тому втрати істотні. Але їх можна оцінити лише в недоотриманому прибутку.

Будь-які втрати несуть нові можливості.

Будь-яку кризову ситуацію я сприймаю як можливість реалізації нових проєктів і завдань, які ми не помічали раніше.

Володимир Тафтай: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Зокрема, це спонукало нас робити те, чим ми не займалися раніше, – створювати українські ракети.

Зараз у нашу космічну програму закладено проєкт зі створення ракетоносія «Зеніт-1SМ» – за принципом плавучого космодрому «Морський старт», але в менших обсягах. Це суто український проєкт: починаючи з використання для запуску морської платформи, яка виготовлятиметься в Херсоні, до розробки всього обладнання, яке встановлять на ній, і до самої ракети-носія. Ідеологія створення цієї ракети вона не повинна залежати від імпорту.

У підсумку ми отримуємо продукт, який могли робити і раніше, але через певні причини не займалися цим. Це дозволить нам мати економічно стійку космічну систему, незалежну від відносин з партнерами.

Активізували відносини з великою кількістю міжнародних партнерів – США, ЄС, Китаєм, Канадою, Кореєю та іншими країнами. Звичайно, це не той масштаб, який був раніше. Однак космічна галузь це не швидкі рішення, і проєкти тривають, як мінімум, кілька років. Проте переговори ведуться, і думаю, найближчим часом буде озвучений старт нових проєктів у рамках міжнародного співробітництва.

Ви говорите, що за кілька років неможливо створити нові проєкти. Але розрив контрактів з РФ стався не рік тому... Часу було достатньо.

Не можу сказати, що ми змогли на сьогодні заповнити втрати від розриву співпраці з РФ. І мені не хотілося б коментувати роботу попередників. Я відповідаю лише за свою роботу, з моменту коли я очолив ДКАУ з кінця лютого 2021 року.

Специфіка роботи в космічній сфері має на увазі декларування проєктів на стадії, коли вони підписані та вже реалізуються. А всі попередні контракти і домовленості належать до грифу «конфіденційно». Так, є проєкти, за якими ми вже майже досягли моменту підписання контракту та початку роботи. Але, поки ДКАУ не отримає дозвіл партнерів і не відбудеться офіційна презентація проєкту, ми не маємо права озвучувати це публічно.

Ваш попередник Володимир Усов рік тому заявив, що Україна може «вибити» російські компанії з американських космічних проєктів. Наскільки це реально?

Щоб бути конкурентоспроможними, треба розвивати свої технології. І наші можливості бути успішнішими у вирішенні тих чи інших завдань дозволять захопити більший сегмент ринку. Я бачу це як стратегію і думаю, що Усов мав на увазі саме таку позицію у нас є серйозні технології та чудові технічні рішення, що дозволять нам досить активно повернутися на ринок. І ми працюємо над цим.

Тобто поки ми не «вибили» росіян з американських проєктів?

Я не ставлю перед собою завдання «вибивати» когось. Моя мета розширення співпраці, зокрема й з американськими компаніями, а також розвиток українських технологій і ракетобудування. І мій акцент – виключно на українській космічній індустрії.

Переорієнтація на практичність

Якщо говорити про вашу роботу в ДКАУ, як ви бачите процес?

Я розумію завдання, які стоять перед вітчизняною космічною галуззю, а саме виведення її з кризи. Ми вже говорили про розрив відносин з РФ, що призвело до скасування контрактів і спричинило втрату фінансових потоків нашими підприємствами. Відповідно, їх фінансово-економічний стан зараз досить важкий, і з 2014 року багато хто з них – у глибокій кризі (проблеми з виплатою зарплат, оплатою енергоносіїв тощо).

Але розв'язання будь-якого питання має носити системний характер. І одна із серйозних наших проблем відсутність космічної програми. Цей документ дуже важливий: на його основі ведеться вся космічна діяльність в Україні, виділяються гроші на реалізацію завдань. Саме на цьому зараз я роблю ключовий акцент. Ми вже переробили космічну програму в ключі орієнтації її на практичний результат. Вона пройшла публічні слухання і повторно направлена ​​на погодження до центральних органів виконавчої влади.

Володимир Тафтай: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма на 2021–2025 роки значною мірою має практичне значення.

Якщо говорити про запуск семи супутників до 2024 року (в рамках програми) вони розв'язуватимуть певний перелік завдань з дистанційного зондування, оборони і безпеки, зокрема з економічної безпеки (с/г, природні та  неприродні катастрофи, збереження ресурсів, зокрема й лісових, корисних копалин). Супутники дозволяють нам контролювати несанкціоновану вирубку лісів, розливи річок, використання кар'єрів і звалищ.

Якщо говорити про власний космодром, то це не затратна частина, а інвестиції. Бо всі гроші, які ми в нього інвестуємо, повернуться в Україну у вигляді податків, зарплат, оплати комунальних послуг тощо. Тобто велика частина вкладених коштів повернеться до держбюджету.

Якщо подивитися фінансові звіти по нашій космічній галузі при всіх її збитках, складнощах, затримках із виплатою зарплат, ця сфера залишається експортноорієнтованою: співвідношення експорту до імпорту 9:1. Тобто майже в 10 разів експорт перевищує імпорт, а значить, ми створюємо експортний продукт, і подальше інвестування в цю галузь поліпшуватиме наше експортне сальдо. Але навіть у такій ситуації і при нульовому фінансуванні космічної галузі, сумарний обсяг податкових відрахувань 2020 року склав близько 1 млрд грн. Тобто ми прибуткові в макроекономічному спектрі для країни.

Про вітчизняний космодром

Які передбачені джерела фінансування для будівництва українського космодрому?

Фінансування передбачено з держбюджету. А функціонування космодрому вже здійснюватиметься за госпрозрахунком. Тобто космодром надаватиме послуги вітчизняним і зарубіжним компаніям із виведення супутників на орбіту, забезпечуючи собі існування та прибутковість. Інакше кажучи, Україна інвестує у створення космодрому, а потім отримує продукт, який приносить гарантований дохід для підприємств космічної галузі та забезпечує робочі місця, надходження податків тощо.

Сума інвестування?

4,8 млрд грн. Це невелика сума в порівнянні з вартістю запуску аналогічних проєктів середня вартість створення космодрому від $1 млрд. Це досягається за рахунок того, що в нас дуже високий ступінь готовності багатьох продуктів і високий обсяг напрацювань.

Думаю, на початку 2024 року з власного космодрому ми запустимо першу ракету, за умови старту держфінансування цього року. Фінансування буде поетапним. За такою ж формулою йде робота зі створення супутникової системи: у межах концепції, схваленої президентом, плануємо створити сузір'я із семи супутників до кінця 2025 року і вивести їх на орбіту.

Про плани на Ілона Маска

У травні 2020 року ваш попередник Володимир Усов зустрічався з послом Південної Кореї з питання розширення співробітництва в космічній галузі. Через рік є кроки вперед?

З Кореєю ми давно співпрацюємо. Але через пандемію активність була знижена. Проте в нас є серйозні напрацювання щодо ракетної тематики: компоненти ракетної техніки, створення ракетних комплексів тощо. Найближчим часом плануємо провести особисті зустрічі з представниками Космічного агентства Кореї (KARI).

Крім Кореї, ДКАУ веде переговори з Малайзією, країнами Латинської Америки, американськими компаніями. Продовжує працювати і проєкт «Антарес» в кооперації з американською компанією Northrop Grumman, у межах якого ми виробляємо перший ступень для ракети-носія.

На початку червня у нас була зустріч із віцепрезидентом італійської компанії AVIO S.p.A, у межах проєкту з якою ми робимо на «Південмаші» двигуни четвертого ступеня для ракети-носія легкого класу Vega. На сьогодні зроблено 18 пусків ракетоносіїв Vega з українськими двигунами. Зараз укладено договори на постачання  додаткових двигунів для подальших запусків. Також обговорюємо питання, пов'язані з іншими проєктами у сфері космосу з корпорацією AVIO, зокрема, у межах створення нових версій ракетоносіїв Vega.

Наприкінці березня ДКАУ був підписаний меморандум про взаєморозуміння з італійським космічним агентством (ASI) і представлені на розгляд спільні проєкти. Що це за розробки?

Цим документом ми підтвердили наші наміри про співпрацю в межах космічної галузі загалом, а також про створення ракетних комплексів для виведення супутників на орбіту й розвиток супутникового напряму. Італія сильна в цьому напрямы (особливо в частині створення малих супутників), і її досвід нам корисний, а у нас є хороша школа зі створення супутників. Також ми можемо говорити про роботу в площині практичного застосування супутникових систем (дистанційне зондування, космічна програма моніторингу Землі Copernicus), включно з науковими напрямами, оскільки у нас потужна наукова база в розрізі досліджень у космосі.

Ви згадали про переговори з країнами Латинської Америки. Йдеться про Бразилію?

У нас були переговори з бразильцями і аргентинськими партнерами за низкою напрямів (зокрема, щодо малих ракетх). Що стосується Бразилії, вона планує розвивати власний космодром. КБ «Південне» цьогоріч брало участь у конкурсі на реалізацію проєктів із космодрому «Алкантара». Йде досить щільна робота, але поки практичної реалізації немає.

ДКАУ планує запропонувати Ілону Маску співпрацю в розробці спільних проєктів. Про що мова (крім анонсованого запуску на орбіту з пускового майданчика компанії SpaceX нашого супутника «Січ-2-30»)?

  Дійсно, зараз триває активна робота із запуску супутника дистанційного зондування землі «Січ-2-30». Президентом поставлено завдання вивести супутник на орбіту цього року. Ми провели пошук можливих постачальників послуг, і був визначений оператор американська компанія Ілона Маска SpaceX, на ракеті якої Falcon-9 ми проведемо запуск нашої ракети в грудні.

Володимир Тафтай: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Якщо говорити про масштабніші проєкти, то це наше співробітництво в межах місячної програми «Артеміда», що передбачає будівництво поселення на Місяці та фінансується урядом США.

Це дуже серйозний, глобальний проєкт, який вимагатиме кооперації багатьох країн. Україна долучилася до нього наприкінці 2020 року, у його межах ми зможемо співпрацювати і з Ілоном Маском, і з NASA.

Про провалені проєкти та їхню реанімацію

Ви вже згадували в нашій бесіді про «Морський старт». А якою є доля інших провалених проєктів: запуску супутника «Либідь», ракетного комплексу «Циклон-4» (збитки від якого для України склали $800 млн)? Або їх «поховано»?

Якщо говорити про «Морський старт», то ми знову повертаємося до нинішніх відносин із РФ. Цей проєкт був викуплений російською компанією S7 Space у 2016 році. Де-факто він повністю зупинений. Вся інфраструктура корабель і морська платформа перебазована на Далекий Схід. Наскільки я розумію, проєкт не матиме подальшого розвитку. Тому ми зараз не розглядаємо роботу в його межах.

Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить певною мірою компенсувати втрати від розриву з РФ і використовувати напрацювання, отримані під час реалізації «Морського старту». Йдеться про «Зеніт-1» з морською платформою. На жаль, географічно Україна розташована так, що ми не можемо мати власний космодром на материковій частині країни, але маємо можливість створити його у вигляді плавучої платформи.

По «Циклону-4» ми зараз ведемо аналіз ситуації. Один із варіантів використання матеріальної частини, яка була вироблена в межах цього проєкту, для нового співробітництва щодо «Циклону-4М» з Канадою. Зараз усе це в стадії активної розробки.

Що стосується «Либіді» не готовий наразі говорити про деталі, але в нас є розуміння, як мінімізувати втрати, отримані під час реалізації цього проєкту. Сподіваюся, до кінця 2021 року ми зможемо знайти правильне рішення, як продуктивно використовувати напрацювання.

Володимир Тафтай: «Сьогодні ми працюємо над проєктом, який дозволить компенсувати втрати від розриву з РФ»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Мій максимальний виклик – знайти спосіб реалізації завдань, які були поставлені в межах «Либіді», без додаткового державного фінансування.

Що стосується українських ракет-носіїв «Циклон-4М», їх для запуску використовує канадський космодром?

Одна з локацій Канада. Сьогодні вже отримано екологічну експертизу локації в провінції Нова Шотландія, розпочато підготовку до реалізації проєкту. Будівництво пускового майданчика буде здійснювати американська компанія Maritime Launch Services. Але, оскільки все сильно залежить від фінансування канадських інвесторів, мені складно назвати чіткі терміни та деталі співпраці.

Що заважає розвитку галузі

Максим Поляков (засновник американської аерокосмічної компанії Firefly Aerospace) в інтерв'ю два роки тому нарікав, що Україна єдина у світі країна з надпотужним аерокосмічним потенціалом, де приватним компаніям не можна виготовляти ракети. І це, на його думку, гальмувало розвиток цілої галузі.

Він був абсолютно правий. На початку 2020 року нарешті було знято заборону на роботу приватних компаній у космічній галузі: сьогодні вони нарівні з державними можуть виробляти і випробовувати ракети, вести космічну діяльність у межах своєї діяльності. Зараз усе залежить від бажання приватних компаній працювати в цьому напрямі. І таке бажання є, попри те що 2020 рік був складним з точки зору пандемії: є значна кількість приватних компаній, які вже працюють у космічній галузі, і їхня кількість постійно зростає.

Що ще треба зробити для розвитку космічних технологій в Україні в законодавчому плані?

Є кілька законодавчих моментів, які необхідно усунути. Зокрема, розподіл повноважень/функціоналу між профільними міністерствами Мінстратегпромом, Мінекономіки і ДКАУ. У законі, ухваленому 2019 року, разом із відкриттям космічного ринку для приватних підприємств внесли кілька змін, що призвели до неузгодженості між функціями міністерств і ДКАУ. Сьогодні це питання не вирішене, незважаючи на те, що відповідні пропозиції підготовлені і перелік змін відомий.

Друга проблема пов'язана з Космічною програмою, яка приймається законодавчим шляхом, і без якої неможливо отримати фінансування і підтримку держави на розвиток космічної галузі. З 2018 року в Україні де-факто немає космічної програми, і це серйозна недоробка, яку ми зараз максимально швидко намагаємося виправити.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло