Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»

Як змінилася риторика України та чому нервує Москва

Этот материал также доступен на русском языке
Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: Офіс Президента України

30-ту річницю незалежності Україна зустріла не стільки постраждалою від агресивної політики Кремля, скільки рішуче налаштованою захищати свої національні інтереси. «Ми боремося за своїх людей в Криму й на Донбасі. Бо можна тимчасово окупувати території, але неможливо окупувати любов людей до України… І вони повернуться. Бо ми – родина… Україна буде повертати не тільки своїх. Ми будемо повертати своє. Ми більше ніколи й нікому не подаруємо жодного камінчика нашої історії, не дамо «окуповувати» жодну сторінку нашої історії, «анексувати» наших письменників, наших науковців, наших спортсменів, наших героїв, які перемагали нацизм», – сказав у своїй урочистій промові президент Володимир Зеленський.

Підтвердження тому – насичений подієвий ряд останніх днів, який продемонстрував прагнення Києва й надалі посилювати суб'єктність держави в міжнародній політиці. Найбільш знаковим виявився установчий саміт «Кримська платформа» – міжнародний переговорний майданчик, покликаний повернути Крим до складу України.

Цей захід не лише став дипломатичним проривом у гібридному протистоянні з РФ після анексії півострова, а й послабив шлейф розчарування від підсумків київського візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель. Приїхавши на переговори з Володимиром Зеленським через день після зустрічі в Москві з Владіміром Путіним, вона не змогла підтвердити гарантії енергетичної безпеки для України в результаті запуску спірного газогону «Північний потік – 2», що розділив Європу на два протиборчі табори, які виступають за і проти цього проєкту.

Меркель не озвучила також будь-яких заяв, що свідчать про можливість реального поступу в урегулюванні конфлікту на Донбасі, підтримуваного Москвою. Здавалося, що Україні нав'язують роль смиренного статиста в дискусіях впливовіших гравців. Але Київ зважився захищати свої позиції та навіть підвищувати ставки, що стало очевидним під час робочих зустрічей і заходів саміту, який відбувся 23 серпня – напередодні святкування 30-річчя Незалежності України.

Mind вибрав п'ять нетривіальних акцентів «Кримської платформи».

Анексія Криму знову повернулася до міжнародного порядку денного

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: Офіс Президента України

Учасниками «Кримської платформи» разом із Україною стали представники 46 держав: США, всі країни Євросоюзу та всі країни НАТО. Установчий саміт у Києві відвідали дев'ять президентів, чотири прем'єр-міністра, 17 міністрів закордонних справ або їхніх заступників, а також посли зарубіжних держав в Україні.

Цей масштабний захід перекреслив плани Росії, яка наполегливо прагне вивести тему про анексію Криму з міжнародної дискусії, зацементувати свій статус-кво на півострові та домогтися скасування санкцій ЄС і США.

Про те, що ініціатива Києва влучила в ціль, свідчить нервова реакція Міністерства закордонних справ Російської Федерації. «Будемо змушені розглядати участь окремих країн, міжнародних організацій і їхніх представників у «Кримській платформі» як посягання на територіальну цілісність РФ, що неминуче у відповідний спосіб відіб'ється на наших відносинах», – ідеться у повідомленні російського МЗС.

Символічним підтвердженням того, що «Кримська платформа» та її мета будуються на європейських цінностях і відповідають європейському порядку денному, можна вважати дату проведення установчого саміту: 23 серпня в ЄС – День чорної стрічки, коли згадують жертв сталінізму та нацизму.

«Це європейський день, коли ми згадуємо не лише жертв тоталітарних і авторитарних режимів, а й європейські цінності, на яких будується наше суспільство: людську гідність, свободу й основні права громадян», – йдеться в заяві Ради ЄС. А в Європарламенті акцентували: «Мир і свободу ніколи не слід сприймати як належне».

Нагадаємо: у травні 1944 року Йосип Сталін, незабаром після звільнення Криму від нацистів, підписав указ про депортацію кримських татар з півострова, який є їхньою історичною батьківщиною. У 2015 році Україна визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Мілітаризація Криму – нова загроза в Азово-Чорноморському регіоні

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: https://www.themoscowtimes.com/

У складі України південна частина півострова приваблювала туристів з усього світу. А для економічної стабільності та благополуччя в його північній частині були побудовані три великих промислових підприємства («Кримська Сода», «Кримський Титан», Перекопський бромний завод), орієнтовані на енергопостачання з української території.

Системоутворювальну роль відігравали також постачання прісної води та природного газу з України (видобутку вуглеводнів на Чорноморському шельфі, як і потужностей єдиного на півострові Глібовського підземного газосховища не вистачало для процвітання).

Після анексії Криму Росією економічні зв'язки з Україною були розірвані. Альтернативою для розвитку його території влада РФ обрала мілітаризацію. Восьмий рік поспіль півострів перетворюється на військову базу, а російська армія прагне контролювати акваторію не лише Чорного, а й Азовського моря, порушуючи норми міжнародного права.

Метою «Кримської платформи», зокрема, є відновлення безпеки в регіоні через посилення міжнародного партнерства з НАТО.

Транзит газу – гарантія безпеки

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: Укрінформ

Газотранспортна система – стратегічний актив, який дістався Україні в спадок після розпаду СРСР. Зараз він слугує не лише для постачань російського газу в Європу, а й виступає запобіжником від російської агресії: зупинка транзиту обіцяє негативні наслідки для «Газпрому», гарантовані доходи якого забезпечує експорт в ЄС.

Запуск газопроводу «Північний потік – 2» в обхід України і його експлуатація на виняткових умовах, які обмежують конкуренцію на європейському газовому ринку, розірвуть згаданий взаємозв'язок і посилять ризики для безпеки нашої країни.

На полях «Кримської платформи» цю проблему обговорили міністри енергетики України, США та Німеччини. У центрі уваги Германа Галущенка, Дженніфер Гренхольм і Петера Альтмайэра було також питання збереження транзитного потенціалу України та інвестицій у «зелену» енергетичну трансформацію.

Росія – не лише агресор, а й окупант

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: https://www.nbcnews.com/

Підсумком саміту «Кримської платформи» стало підписання усіма його учасниками декларації, у якій Росію визнана окупантом. Раніше через анексію Криму та підтримку сепаратистів на сході України РФ на різних рівнях визнавалася країною-агресором.

Ангела Меркель під час останнього візиту до Москви та Києва назвала Росію також «стороною конфлікту на Донбасі» і підтримала відмову України вести прямі перемови з бойовиками, керованими з Москви.

Учасники «Кримської платформи» у своїй декларації засудили «тимчасову окупацію і незаконну анексію Криму». Країни погодилися продовжити запровадження «політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів» щодо РФ, закликали Росію припинити порушувати права людини в Криму й допустити в регіон міжнародних спостерігачів і правозахисників.

Мистецтво маленьких кроків і підтримка партнерів

Право голосу: 5 яскравих акцентів «Кримської платформи»
Фото: Офіс Президента України

Одним із головних питань саміту стала реінтеграція Криму до складу України та її перспективи. На швидкий ефект розраховувати не доводиться. У дискусіях на тематичних майданчиках про це говорили як про тривалий процес. Головне – щоби питання деокупації півострова залишалося в інформаційному порядку денному ЄС, США і НАТО.

У цьому контексті показовим є досвід країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії, які 50 років боролися за відновлення незалежності після того, як опинилися в складі СРСР: незважаючи на перешкоди, вони не відмовилися від мети і досягли свого.

Ще один приклад – Курильські острови, які Росія забрала в Японії. Це питання досі не закрите. З плином часу у відносинах між країнами знизилася напруженість, вони навіть розвивають співробітництво в економіці та політиці (щоправда, зі змінним успіхом). Але за кожної нагоди Японія користується можливістю нагадати про інцидент, аби чинити тиск на Москву в необхідних питаннях.

Мета в тому, щоби підвищувати ціну анексії Криму для РФ через політичний тиск і економічні обмеження (санкції). При такому розкладі на певному етапі в Кремлі, можливо, ухвалять рішення про повернення півострова до складу України (і для цього залишаються актуальними економічні передумови, пов'язані з його забезпеченням прісною водою й електроенергією).

Інший потенційний сценарій – це підвищення привабливості України для жителів Криму, щоби вони самі захотіли повернутися до складу республіки і домоглися свого. Для цього Київ має не лише посилювати тиск на Росію, а й продовжувати реформи для підвищення якості життя в країні.

Йдеться також про підвищення ставок у переговорному процесі за участю російської сторони. Інформаційний і дискусійний майданчик «Кримської платформи» покликаний стати ефективним політичним інструментом для посилення позицій України на міжнародній арені загалом, а не тільки в контексті Криму.

Важливим моментом є те, що декларація, підписана учасниками установчого саміту – це відкритий документ, до якого можуть приєднатися нові країни. Володимир Зеленський запрошує в це коло й Росію. «Окупація Криму почалася в Москві, деоккупація почалася в Києві», – заявив президент України.

Але для успіху «необхідні спільні зусилля та підтримка питання про деокупацію українського півострова на міжнародному рівні», щоби «синергія зусиль» змусила Росію сісти за стіл переговорів.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті