Виснаження Ємену: як і навіщо обидві сторони війни підсилюють голод

Населення Ємену страждає від голоду, штучно створюваного обома сторонами громадянської війни, що триває з 2014 року. Угруповання хуситів забирає гуманітарну допомогу й мінними полями перегороджує людям доступ до садів, пасовищ і ріллі, а їхні противники цілеспрямованими авіаударами знищують ферми, іригаційні споруди та рибальські човни.

Про це докладно розказано в 175-сторінковому звіті «Творці голоду», випущеному двома правозахисними організаціями: єменською Mwatana for Human Rights і нідерландською Global Rights Compliance.

«Сотні тисяч мін»

За даними ООН, у 27-мільйонному Ємені понад 4 млн осіб є внутрішніми переселенцями. Багато людей не можуть повернутися до своїх домівок у провінціях Таїз, Аден, Ходейда й Лахдж, бо місця їхнього колишнього проживання всіяні протипіхотними і протитранспортними мінами.

«Mwatana задокументувала 269 вибухів протипіхотних мін із 2014 року, які вбили 214 мирних мешканців і покалічили 282 людини. Розслідування й опитування місцевих жителів показали, що ці міни встановило угруповання «Ансар Аллах» (офіційна назва хуситів). Із цих задокументованих Mwatana випадків не менше 83 вибухів сталися в місцях, де мирні жителі добувають їжу, набирають воду або випасають худобу на території Ємену», – йдеться у звіті «Творці голоду».

Автори цього дослідження припускають, що «Ансар Аллах» закопало на теренах Ємену сотні тисяч мин. Їхня висока концентрація на сільськогосподарських угіддях свідчить про намір викликати голод.

Наприклад, у провінції Таїз непридатним для фермерства та лісозаготівлі став величезний район Дхубаб із 78-кілометровою береговою лінією. «Ансар Аллах» почало мінувати цей район із 2015 року, коли сили очолюваної Саудівською Аравією коаліції вторглися в Дхубаб і закріпилися на декількох його ділянках. Із січня 2017 до травня 2018 року хусити, повільно відступаючи з території Дхубабу, рясно всівали землю вибухівкою і не залишали ніяких знаків, що попереджають про небезпеку.

«Мінні поля є по всьому району. У Дхубабі зараз немає жодної безпечної зони. Причому концентрація мин особливо висока біля джерел прісної води, на пасовищах і там, де можна було заготовляти дрова. Сили коаліції захопили контроль над Дхубабом більше ніж три років тому, але вони розмінували в цьому районі тільки головні дороги та місця дислокації військових», – йдеться у звіті.

Вибіркова роздача продуктових наборів

За оцінкою ООН, 2021 року в Ємені продовольчої допомоги потребували 20,7 млн ​​людей.

Приблизно 16,5 млн із них мешкали на територіях, куди гуманітарним організаціям було важко доставити вантаж. 

Цю ситуацію угруповання «Ансар Аллах» використовувало для підкорення населення, створюючи умови, у яких від лояльності людей до хуситів залежить їхнє виживання.

«Достовірні та постійні звіти свідчать про те, що угруповання «Ансар Аллах» на підконтрольних йому територіях Ємену перешкоджало перевезенню критичних постачань; забирало й перенаправляло гуманітарну допомогу; забороняло благодійним агенціям проводити оцінку потреб і нав'язувало свої списки одержувачів допомоги; блокувало переміщення співробітників гуманітарних організацій, а також залякувало, заарештовувало і жорстоко поводилося з ними. Повторюваний і постійний характер таких перешкод змушував Всесвітню продовольчу програму ООН тимчасово зупиняти свою діяльність на контрольованих «Ансар Аллах» територіях у 2019 та 2020 роках. Ця тактика перешкоджання триває і 2021 року», – йдеться у звіті «Творці голоду».

Найсильніше від цієї тактики постраждала «колиска хуситського повстання» – провінція Саада, що межує з Саудівською Аравією, у якій мешкає приблизно 800 000 людей. У цій найбіднішій і зруйнованій авіаударами провінції Ємену понад 80% населення залежать від постачань продовольства. За твердженням Mwatana, «Ансар Аллах» використовувало безліч різноманітних тактик для того, щоб направити всю інформацію про гуманітарну допомогу, що надходить до Саади, тільки своїм бійцям, прихильникам і членам їх сімей. Довести свою лояльність угрупованню і потрапити в списки одержувачів допомоги дуже складно тим жителям Саади, у яких немає родичів, які воюють або загинули на боці хуситів.

У листопаді 2017 року «Ансар Аллах» видало указ про заснування Національного відомства з управління та координації гуманітарної допомоги (НВУКГ), у якого всі місцеві і міжнародні організації мусили отримувати ліцензії на постачання продовольства в Ємені. Цей контролюючий орган змушував благодійні фонди доручати розподіл гуманітарної допомоги місцевим компаніям, підконтрольним «Ансар Аллах». В одному задокументованому Mwatana випадку хусити навіть змусили міжнародну організацію призначити їхнього ставленика директором офісу в Сааді.

«Ми привезли в Сааду продовольство для понад 1000 малозабезпечених сімей. Ми категорично відмовлялися доставляти цю допомогу за тими списками одержувачів, які нам дало угруповання. Але це призвело до того, що «Ансар Аллах» заборонило наш проєкт, і ми понесли великі збитки, пов'язані зі складським зберіганням», – наводить Mwatana коментар представника недержавної благодійної організації.

Авіаудари по фермах, водопроводах і рибальських човнах

За даними проєкту Yemen Data Project, з 2015 року проти хуситів веде повітряну війну коаліція на чолі із Саудівською Аравією та ОАЕ, у яку також входять Єгипет, Марокко (до 2019 року), Йорданія, Судан , Кувейт, Катар (до 2017-го) і Бахрейн. Їхні літаки здійснили понад 23 300 авіанальотів на території Ємену, внаслідок яких було вбито 8773 і покалічено 9843 мирних мешканця.

Понад 30% із 23 300 авіаударів антихуситської коаліції вражали цивільні об'єкти, зокрема ферми, сади, продуктові ринки та продовольчі склади. За даними Oxfam, авіанальоти, що завдають економічної і психологічної шкоди, стали основною причиною того, що 2016 року посіви зернових у Ємені скоротилися на 48%, а обсяги виробництва у тваринництві впали на 45%. Рибальство також стало смертельно небезпечним промислом і скоротилося 2016 року на 70%.

«У 2020 році Норвезька рада в справах біженців, використовуючи дані Civilian Impact Monitoring Project (CIMP), зробила висновок, що із січня 2018 до вересня 2020 року єменські ферми піддавалися авіаударам 348 разів. Літаки перетворювали поля на безплідні землі та погіршували життєзабезпечення мільйонів єменців», – написано у звіті «Творці голоду».

Mwatana задокументувала в Ємені 90 випадків нанесення коаліцією авіаударів по цілях, пов'язаних із виробництвом продуктів харчування.

Наприклад, 8 квітня 2017 року о 5:00 літаки коаліції розбомбили в селі Бахтах, провінція Хадджа, ферму, де вирощували пшеницю і кунжут. Авіаудари знищили водокачку, водосховище, іригаційну мережу, вбили чотирьох корів і поранили чотирьох людей. Ця ферма розташовувалася в 30 км від лінії фронту, і на ній не було озброєних людей. Там жили та працювали 250 працівників і членів їхніх сімей. Їм усім довелося покинути зруйновану ферму й стати внутрішніми переселенцями, оскільки відновити систему зрошення після авіаударів їм не вдалося.

«Увечері 10 листопада 2017 року власник двох великих та двох маленьких риболовецьких човнів Аббас Баллам і 19  рибалок, які з ним працювали, ремонтували рибальські мережі на березі острова Al-Badeaa, що у 20 хвилинах шляху від узбережжя Аллухейського району. О 21:30 літак антихуситської коаліції кілька разів атакував їх. Перша й друга бомби впали на людей, а решта – на чотири пришвартовані до берега човни. Внаслідок атаки загинули дев'ятеро рибалок і були поранені четверо. Всі чотири човни і все риболовецьке обладнання, зокрема рефрижератори, були знищені», – описує Mwatana один з інцидентів.

За словами рибалок, що вижили після авіанальоту, всі вони були беззбройні, а острів був безлюдним, і ніяких військових цілей на ньому не було. Після інциденту Аббас Баллам два роки не займався риболовлею, доти, поки 2019 року не зміг зайняти в друга $30 000 на купівлю невеликого риболовецького човна.

У правозахисників є безліч свідчень того, що літаки навмисно бомблять беззбройних рибалок у відкритому морі. Організація Human Rights Watch задокументувала п'ять атак коаліції на єменські риболовецькі човни, внаслідок яких 47 рибалок загинули і 14 отримали поранення. Кожна із цих атак «порушувала закони війни». У трьох випадках із п'яти  коаліція покидала місця атаки, «не намагаючись допомогти пораненим і потопаючим рибалкам».