Глобальна енергокриза: три думки експертів про зліт цін на газ і вугілля

Глобальна енергокриза: три думки експертів про зліт цін на газ і вугілля

Чому нинішнє подорожчання енергоносіїв називають «помстою старої економіки», «зброєю Росії» та «зашморгом для Європи»

Этот материал также доступен на русском языке
Глобальна енергокриза: три думки експертів про зліт цін на газ і вугілля
Фото: Istockphoto

Світ раптово опинився в центрі глобальної енергетичної кризи, рівної якій не траплялося з 1970-х років. Так вважають аналітики сировинних ринків, вказуючи, що ціни на природний газ у Європі та Азії злетіли до історичних максимумів, а слідом зростають котирування вугілля на тлі дефіциту електрики в Китаї, Індії та Німеччині. Нинішня криза, ймовірно, триватиме всю зиму і боляче вдарить по гаманцях пересічних споживачів. Експерти загалом сходяться в думках стосовно глобальних причин того, що відбувається, проте вбачають різні ситуативні передумови до подальшого розвитку ситуації. Mind наводить основні з них.

Світова енергокриза спричинена каскадом факторів, серед яких – відновлення попиту на енергію після COVID-19, очікування екстремальних холодів у Північній півкулі, безвітряне літо у Великобританії, закриття в Китаї вугільних шахт і страхи щодо намірів Росії маніпулювати цінами на газ.

«Ситуація виглядає так, ніби все, що могло піти кепсько, пішло кепсько. Ця криза багатофакторна», – цитує Marketwatch фахівчиню із сировинних ринків банку RBC Хеліму Крофт.

Феномен зволікання постачальників

Більшість аналітиків, як пише NBCNews, вважають U-образне «розгойдування» попиту на нафту й газ головною рушійною силою нинішньої енергокризи.

За оцінками експертів, пандемія COVID-19 не лише вбила понад 4,5 млн людей, а й зменшила глобальне споживання енергії на 4,5% торік, що стало найбільшим спадом після Другої світової війни. Через локдауни та закриття виробництв по всьому світу у квітні 2020 року величезні обсяги  нафти виявилися незатребуваними, і ціни на «чорне золото» стали негативними вперше в історії.

«Злякавшись такого повороту подій, багато виробників попросту зупинили видобуток, що було справою нелегкою, оскільки нафтогазові потужності необхідно було ще й безпечно «законсервувати». Але після появи вакцин від COVID уряди почали скасовувати обмеження, і попит на енергоресурси нещодавно з гуркотом ожив. Однак відновлення нафтогазового видобутку, як і його зупинка – це складний процес, що потребує певного часу», – пояснює ситуацію Кейт Белл, професор інжинірингу з шотландського дослідного Університету Стратклайда.

Через те, що виробники не встигають задовольняти попит, який стрімко зростає, навіть у Сполучених Штатах, знаних найбільшим у світі видобутком природного газу, ціни виросли в 3,7 раза – з $1,7 за 1 млн британських теплових одиниць (БТО) ​​31 березня до $6,3 за 1 млн БТО 5 жовтня.

Перехід з газу, що дорожчає, на вугілля потягнув угору ціни та його котирування. На біржі Nymex у Нью-Йорку вугільні ціни вже 5 жовтня підскочили до $274 за тонну. Рік тому вугілля коштувало $57/тонна.

Джефрі Куррі, який очолює дослідження ринків сировини в інвестбанку Goldman Sachs, назвав причину цього цінового злету «феноменальним зволіканням постачальників енергії в спробі обійти всіх споживачів і задовольнити попит». Наявна енергокриза, за його словами, – це «помста старої економіки». Проголошуючи швидкий перехід на електромобілі та відновлювані джерела енергії, інвестори скерували капітал на нову економіку й недофінансували видобуток викопних видів палива, що призвело до сумного результату.

«Зашморг на шиї Європи»

У європейських країнах, які відчутно залежать від імпорту енергоносіїв, ціни на природний газ злетіли за півроку приблизно уп'ятеро. У Великобританії та на хабі TTF у Нідерландах на початку жовтня вони піднімалися до $40 за 1 млн БТО. Це створило згубну загрозу виробництвам і робочим місцям, оскільки газ слугує не лише паливом для генерації електрики та для обігріву будинків, а й головною сировиною для виготовлення добрив.

Великобританія опинилася в особливо скрутному становищі через комбінацію її успіхів і провалів. Сполучене Королівство поліпшило екологію, замінивши у своїй енергетиці вугілля на вітроелектростаніції, що виробляють до 24% електрики в країні. Однак останніми місяцями ці вітряки крутяться дуже слабо через надзвичайно безвітряну погоду.

А оскільки у Великобританії на газ припадає висока – 40%-ва – частка в генерації електрики, його подорожчання робить британські виробництва неконкурентоспроможними. За твердженням виробника сталі UK Steel, у вересні вартість електроенергії для нього перевалила за позначку 200 фунтів стерлінгів ($273) за мегават-годину, що вчетверо вище від норми та вдвічі вище, ніж у Німеччині та Франції.

Минулого тижня ціни на енергію в Європі знизилися на 27% – з $40 до $28,9 за 1 млн БТО після того, як президент РФ Владімір Путін пообіцяв збільшити постачання російського газу. Однак оптимізму на ринку це не додало.

За словами європейських аналітиків, падіння цін після заспокійливих запевнень російського президента лише продемонструвало дедалі більшу вразливість Європи від постачань із Росії, що чекає від ЄС поступок. Днями у своєму виступі Путін публічно натякнув, що газопостачання Європи покращиться, якщо Німеччина прискорить сертифікацію газопроводу «Північний потік – 2» в обхід України.

«Це вид енергетичного здирництва. Цілком зрозуміло, що Росія тримає Європу (Євросоюз і Великобританію) в енергетичному зашморгу, і Європа занадто слабка, щоби вимагати свого звільнення або що-небудь для цього зробити. Це неймовірна ситуація», – наводить видання CNBC коментар Тімоті Еша, лондонського економіста з консалтингової компанії BlueBay Asset Management.

За його словами, Європа перебуває в заручниках у РФ. При цьому вона ще й знітилася, адже побоюється, що після настання холодів Росія ще міцніще закрутить їй вентилі на газопроводах і змусить мерзнути до сертифікації «Північного потоку – 2».

Китайський чинник

Європа щорічно чекає літа, щоби запастися газом у період відносно низьких цін. Але нинішнє літо їй «зіпсував» Китай – найбільший у світі імпортер газу, який створив хаос у глобальних постачаннях енергоресурсів.

Піднебесна пережила холодну зиму, виснажуючи запаси палива, і збільшила споживання електрики на 14% рік до року. Для задоволення своїх потреб, що постійно зростають, Китай почав агресивно скуповувати вугілля і газ на ринках Європи, нехтуючи при цьому зручнішими та звичними для нього поставками з Австралії.

Пекін розлютився через те, що Канберра 2020 року закликала провести незалежне розслідування причин виникнення та поширення COVID-19 і заборонила китайському телекомунікаційному гіганту Huawei розгортати в Австралії 5G-мережі. У відповідь на це Піднебесна на довгі місяці зупинила перевізників вугілля.

«Австралійський експорт вугілля до КНР 2019 року становив $14 млрд, а до початку 2021-го він фактично впав до нуля. З грудня 1600 моряків на 80 суднах, навантажених вугіллям, застрягли поблизу китайських терміналів і нудилися в невизначеності. Лише нещодавно Китай почав розвантажувати вугілля, що простоювало біля його портів багато місяців», – пише австралійський сайт news.com.au.

За твердженням експертів, КНР послабила вугільний бойкот Австралії через своє надскрутне становище. Сильні повені затопили та вивели з ладу десятки китайських шахт, і брак вугілля сягнув критичного рівня, що змушує країну проводити віялові відключення електроенергії та зупиняти енергоємні алюмінієві заводи, текстильні фабрики та потужності з перероблення соєвих бобів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті