Еміграція гіганта: навіщо Shell прагне переїхати з Нідерландів до Великобританії

Еміграція гіганта: навіщо Shell прагне переїхати з Нідерландів до Великобританії

І чому не всі цьому радіють

Этот материал также доступен на русском языке
Еміграція гіганта: навіщо Shell прагне переїхати з Нідерландів до Великобританії

Політичні та економічні кризи змушують великих бізнесменів у всьому світі адаптуватися до стрімких змін, аби утриматися на ринку. Енергетичні компанії та банки, потрапляючи під тиск урядів, акціонерів і громадських активістів, переміщуються в епіцентр таких змін.

На прикладі історій компанії General Electric і банку JP Morgan, які цьогоріч опинилися в центрі уваги провідних західних ділових видань, Mind уже розповідав про те, як лідери ринку входять у протистояння з державною владою та переглядають свої підходи до корпоративного управління, реагуючи на нові ринкові виклики. Розвиваючи цю тему, сьогодні ми розповідаємо про компанію Shell, що знаходиться за крок від масштабної трансформації.

На 10 грудня заплановано провести збори акціонерів англо-голландського нафтогазового гіганта Royal Dutch Shell. Найбільша компанія Старого Світу хоче спростити структуру акціонерного капіталу, перенести своє податкове резидентство до Великої Британії й там же розмістити штаб-квартиру. А ще – скоротити назву до Shell, аби не асоціюватися з королівським домом Оранських, що править у Нідерландах вже понад п'ять століть.

Робиться це, за словами гендиректора Royal Dutch Shell Бена ван Бурдена, задля спрощення структури компанії та зменшення податків для інвесторів. Структура корпоративного управління залишиться незмінною, і акції компанії, як і раніше, торгуватимуться на біржах Амстердама, Лондона та Нью-Йорка.

Коротко та жорстко

Двадцятихвилинної неквапливої ​​прогулянки Гаагою достатньо, щоби подолати відстань між резиденцією прем'єр-міністра Нідерландів, який формально керує королівством, та штаб-квартирою Royal Dutch Shell, голова якої фактично керує країною. Але Бен ван Бурден вирішив повідомити неприємну звістку формальному голові країни – прем'єр-міністру Марку Рютте – телефоном.

Їхня розмова відбулася в середині листопада. Марк Рютте, який насилу керує крихким коаліційним урядом, спробував відмовити Shell від необдуманого, на його глибоке переконання, кроку. Для цього він також попросив партнерів по коаліції підтримати скасування податку на дивіденди, який є, принаймні, на словах, головною причиною переїзду нафтовиків до столиці Великобританії.

Рютте вже намагався скасувати податок у 2017 році, але, зіштовхнувшись із сильним опором парламенту, був змушений здати назад. Потім було ще кілька невдалих спроб. Після розмови з Ван Бурденом про переїзд Shell він зробив ще одну спробу скасувати податок на дивіденди, щоб зберегти в королівстві енергетичного гіганта, але знову зазнав невдачі.

«Shell загрожує переїхати, бо її змушують сплачувати податки на дивіденди. І що робить кабінет? Пропонує скасувати податок. Це не рішення, це шантаж. Цікаво, хто насправді керує Нідерландами?» – пояснює лідер партії «Зелені ліві» Єссе Клавер.

В уряді Рютте після чергової поразки змирилися з провалом та махнули рукою на «зрадників»-нафтовиків. Міністр економіки Нідерландів Стеф Блок днями повідомив законодавцям, що влада більше не вмовлятиме Shell залишитися.

Недостатньо «зелена» нафта

Стосунки між Shell та рідним королівством вже не перший рік залишають бажати кращого. Тримати на своїй території компанію, яка щодня викачує понад 3 млн барелів нафти, вже не кажучи про мільярди «кубів» газу, не до душі більшості нідерландського суспільства – навіть попри те, що Бен ван Бурден пообіцяв до 2050 року обнулити вуглецеві викиди в атмосферу.

У жовтні пенсійний фонд державних службовців ABP вирішив продати всі акції нафтових компаній, включаючи Shell, чим неабияк розлютив її керівництво.

Напередодні кліматичного саміту G20 відомий своїми агресивними атаками на найбільші компанії інвестор-активіст Деніел Леб оголосив війну Shell. Його хедж-фонд Third Point скупив акції нафтогазового гіганта на $750 млн, оголосив про це 27 жовтня й одразу ж зажадав розділити компанію на дві нові: в одній залишити традиційні «брудні» нафтогазові активи, які стають токсичними для інвесторів, а в другій – зібрати «перспективні» активи, пов'язані зі скрапленим природним газом, відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ) та маркетингом.

У своєму листі, який цитує Bloomberg, Леб пише, що останні два роки для Shell були непростими, нагадує про перше від часів Другої світової війни різке скорочення дивідендів і про травневе рішення суду в Гаазі, який зажадав від Shell змінити бізнес, аби скоротити викиди парникових газів.

Активісти, які подали позов, вважали, що Shell ставить надто низькі цілі щодо боротьби зі зміною клімату. Нафтовики планували знизити їх до 2030 року на 20% порівняно з рівнем 2019-го та обнулити до середини століття. Суд дійшов висновку, що перехід Shell до чистої енергетики відбувається надто повільно, і для дотримання прав людини та поваги до нідерландців наказав нафтовикам прискорити зниження вуглецевих викидів – на 45% через дев'ять років.

Вихід – платний

Для парламентської опозиції остання провальна спроба уряду Рютте скасувати податок на дивіденди послужила приводом для прискореного ухвалення так званого «податку на відхід», за допомогою якого вони сподіваються компенсувати втрачені після переїзду нафтовиків доходи.

Спочатку «податок на відхід», за словами члена парламенту від «зелених» Тома ван дер Лі, призначався для корпорації Unilever, але торік ухвалити його не вдалося. У середині листопада – після того, як стало відомо про переїзд Shell, – про нього згадали. «Зелені» терміново внесли його на розгляд парламенту, щоб встигнути прийняти в грудні.

«Зелені» все ще сподіваються, що в Shell одумаються, коли дізнаються, яким витратним стане переїзд. Торік, коли «зелені» намагалися затвердити податок проти Unilever, у компанії заявили, що в разі його ухвалення їм доведеться заплатити 11 млрд євро.

Критики нового податку жартома називають його «готель Каліфорнія» за аналогією з відомою піснею групи Eagles, в якій розповідається, що з готелю можна виписатися будь-коли, але виїхати не вдасться.

У Shell кажуть, що радилися з багатьма юристами й отримали відповідь: навіть якщо податок буде прийнято до переїзду, їм його платити не доведеться, бо він порушує не лише англо-голландську угоду про оподаткування, а й загальноєвропейське податкове законодавство. Юрист компанії Andersen tax advisory сказала FT, що вона б рекомендувала компанії прискорити виїзд із Нідерландів, бо поки що незрозуміло, як працюватиме новий податок, якщо його приймуть.

Що далі?

Переїзд штаб-квартири Shell до Лондона, вочевидь, розтягнеться на роки. Спочатку на Туманний Альбіон переїдуть топ-менеджери на чолі з ван Бурденом та фінансовим директором Джессікою Уль. Щодо робочих місць нідерландці якщо і втратять, то небагато.

На підприємствах Shell у Нідерландах працює 8500 людей. Величезний НПЗ Pernis у Роттердамі, численні вітряні електростанції та багатомільярдний проєкт із захоплення двоокису вуглецю продовжать працювати та дозволять Shell зберегти солідну присутність на нідерландській території. Тому більшості працівників нафтового гіганта звільнення не загрожує.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло