Вовк із JP Morgan: 6 головних ролей Джеймі Даймона
Що насправді означає бути гравцем суворого фінансового світу
Через коронавірусну пандемію світова економіка цього року зіткнулася з перспективою повільного зростання ВВП та галопуючої інфляції. Але на Уолл-стріт – завдяки трильйонам дешевих грошей – вирує життя. Глобальна банківська імперія JP Morgan на чолі з Джеймі Даймоном та штаб-квартирою на Манхеттені у самому центрі цього життя. В умовах загальної нестабільності прогнози його аналітиків щодо України та енергоринків залишаються головним орієнтиром для інвесторів.
Причини неспокійної ситуації в українській економіці пов'язані не лише зі спробами уряду утримати ситуацію на хвилі кризи, спричиненої пандемією, ціновими стрибками на ринку енергоресурсів та загостренням конфлікту на Донбасі. У центрі того, що відбувається, прагнення влади обмежити політичний вплив олігархів, аби вони почали грати за правилами великого бізнесу, прийнятими в західних країнах.
У цій війні держави з «обраними» розмилося уявлення щодо відповідальності великого бізнесу перед суспільством під час кризи, а також – того, якою є його роль у ринковій економіці та як він взаємодіє з державою, якщо йдеться про цивілізовані правила гри.
Mind вирішив виправити ситуацію та згадати найяскравіші факти з біографії Джеймі Даймона. Його почасти називають «президентом, королем та імператором Уолл-стріт, який вірить, причому щиро, в абсолютну владу». Ця характеристика схожа на те, як описують олігархів їхні опоненти. Але навряд чи олігархи можуть записати собі в актив статус та престиж, який є у найбільших західних бізнесменів.
У жовтні Джеймі Даймон потрапив до списку 200 лідерів світового бізнесу, запрошених до Віндзорського замку на зустріч із Єлизаветою II. Авторитетний журнал Time чотири рази включав його до списку 100 найвпливовіших людей планети, і в цьому немає нічого дивного.
Даймон - безперечний лідер за тривалістю керівництва найбільшим приватним американським банком, у якому працює 255 350 осіб та обслуговуються 85 млн рахунків: 31 грудня виповниться 16 років його керівництва JP Morgan.
З чого починався його шлях і як він його пройшов? І які ролі йому доводилося грати на різних етапах життя та кар'єри.
Роль 1: безжальний кризовий менеджер
2000 року Джеймі Даймон очолив невеликий банк із Чикаго – Bank One. Згодом поставив установу на ноги, а 2004-го продав її JP Morgan Chase, причому під час злиття сам перейшов до JP Morgan і незабаром очолив його.
JP Morgan – один із найстаріших банків Америки. Він виник 1871 року як Drexel, Morgan & Co і довго домінував у залізничному секторі США. Але до початку XXI століття від величі нічого не залишилося – і 2000-го його поглинув Chase Manhattan.
У новому об'єднаному банку панувала своя культура, безліч підрозділів конкурували та навіть ворогували один з одним. Тому насамперед Даймон заходився розв’язувати організаційні питання, безжально звільняючи топменеджерів. Так почалася ера Джеймі Даймона в JP Morgan.
Роль 2: опора держави
У березні 2008 року, коли насувалася криза, по допомогу до Даймона звернувся директор інвестиційного банку Bear Stearns Алан Шварц – він шукав $30 млрд, щоб урятувати банк від банкрутства.
Американський уряд наполегливо радив JP Morgan допомогти Bear Stearns, щоб уникнути паніки на фінансових ринках. Після триденних роздумів Даймон погодився. І тому він розлютився, коли через кілька років адміністрація президента США Барака Обами оштрафувала JP Morgan на мільярди доларів за заставні викупленого банку. На запитання, чи допомагатиме він уряду в разі потреби ще колись, Даймон промовчав.
Фінансова криза, під час якої багато банків зверталися до нього по допомогу, зробила JP Morgan найбільшим банком Америки за розмірами активів, а міністр фінансів США Генрі Полсон та президент New York Fed Тімоті Гайтнера вважали Даймона гарним фахівцем.
У 2009 році The New York Times назвала його «улюбленим банкіром Обами». Звичайно, все не так просто, як здавалося ззовні. Відносини Обами та Даймона були аж ніяк не безхмарними. Президенту здебільшого не подобалася радикальна прямолінійність банкіра, який вважає за краще говорити те, що думає. А банкіра дратувало, що порятунок фінансової системи США йому особисто конкретних зисків не приніс. Хоч Даймона і пророкували в міністри фінансів, Обама призначив на цю посаду Гайтнера.
Роль 3: господар своїх рішень
Даймон любить розповідати одну повчальну історію зі свого життя, що сталася ще напередодні вступу до Гарвардської школи бізнесу. Тоді він, нещодавній випускник університету Тафта, працював консультантом в одній бостонській фінансовій фірмі. У п'ятницю ввечері його начальник наказав Джеймі приготувати до ранку понеділка довідку щодо важливого проєкту.
Джеймі пропрацював усі вихідні. Вранці понеділка довідка лежала на столі боса, але той не приїхав до банку ані о 9-й, ані о 10-й. Він з'явився на робочому місці лише близько першої години дня. «Але ви зіпсували мені всі вихідні, – обурився Джеймі Даймон, коли з'ясувалося, що жодного поспіху з тією довідкою не було. – Після цього я більше для вас нічого не робитиму!»
Колеги відвели обуреного хлопця набік і пояснили йому, що він не може приймати такі рішення. «Ще як можу! – стояв на своєму майбутній банкір. – Якщо хочуть, то нехай звільняють».
Джеймі не звільнили. Розповідаючи цю історію, він завжди додає наприкінці, що її мораль полягає в поважному ставленні до підлеглих. Однак в історії з довідкою можна знайти ще одну мораль: Даймон з юності робить лише те, що хоче.
Роль 4: значимість вища за обмеження
Джеймі Даймон першим із банкірів з Волл-стріт відвідав Китай під час пандемії. 15 листопада корпоративний літак із Даймоном на борту приземлився в міжнародному аеропорту Гонконгу.
Але замість того, щоби вирушити до спеціального готелю на обов'язковий для іноземців тритижневий карантин, він одразу поїхав до штаб-квартири JPMorgan в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а потім зустрівся з керівництвом китайських фінансових регуляторів.
Як пояснила гонконгська влада, Даймона звільнили від карантину через стислість візиту – за 32 години він відлетів до Лондона. Крім того, його приїзд був в інтересах економічного розвитку Гонконгу.
Такі винятки для бізнесменів роблять дуже рідко, зазначає The Financial Times. Наприклад, Ноелю Куїнну, який очолює банк HSBC, довелося відсидіти в карантинному готелі три тижні та ще й заплатити з власної кишені за це сумнівне задоволення.
Роль 5: людина, здатна помилятися
У Джеймі Даймона багато шанувальників, які вважають його одним із найкращих керівників банків у світі. Є у нього, звичайно, і недоброзичливці, що при кожній нагоді нагадують про помилки.
Найчастіше згадують лондонський скандал 2012 року, коли JP Morgan зазнав збитків у розмірі $6,2 млрд від азартних операцій трейдера лондонського відділення на ім'я Бруно Іксіл. Скандал вийшов гучним, у Великій Британії та США було проведено розслідування.
Штрафи американських та британських регуляторів склали $920 млн. Збитки виявилися великими навіть для такого банку, як JP Morgan. Але Джеймі відбувся доволі легко: публічним вибаченням і дворазовим зменшенням зарплати – до $11,5 млн.
Нині він – один із дуже небагатьох голів великих банків, які зуміли стати мільярдерами. За оцінками журналу Forbes, статки 65-річного банкіра сягають $1,9 млрд, а його річний дохід наближається до $30 млн.
Роль 6: той, хто розраховує на безсмертя
За 16 років у JP Morgan Джеймі Даймон припустився чималої кількості помилок. Незважаючи на щоденні операції по всій планеті в обсязі понад $8 трлн, JP Morgan проґавив бум віртуальних платежів, очолюваний PayPal, Stripe, Square та іншими технологічними компаніями. Він щільно співпрацював з компанією WeWork, два роки тому був андеррайтером її невдалого IPO – і зазнав величезних збитків від цих вкладень.
Найбільшим промахом Даймона називають його небажання готувати собі зміну. Формально спадкоємці є, і банк, якщо щось трапиться з Даймоном, продовжить працювати. Але існують серйозні сумніви в тому, що в когось із них вистачить розуму, знань та багатьох інших якостей, аби замінити його не на тиждень чи місяць, а назавжди.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
