Чим запам'ятається 2021 рік: топ-10 подій, що сколихнули світ
Людей бентежили афганські таліби та російська агресія, енергетична, логістична та міграційна кризи, карантини для нещеплених та штам «омікрон»
Mind пропонує згадати найяскравіші події, які вразили людство минулого року.
1. Штурм Капітолію
Початок 2021 року мала ознаменувати мирна передача влади в США демократу Джо Байдену, який переміг на президентських виборах. Однак Дональд Трамп, який керував країною попередні чотири роки, відмовився визнати свою поразку і запросив своїх прихильників зібратися у Вашингтоні біля будівлі, де засідає конгрес США, на Марш за порятунок Америки.
6 січня тисячі прихильників Дональда Трампа вийшли до Капітолію вимагати від законодавців невизнання перемоги Байдена. Їхній мітинг переріс у збройні сутички з поліцією, під час яких загинуло 5 людей і десятки зазнали поранень. Протестувальники увірвалися до Капітолію, виламавши вікна та двері, і влаштували погроми всередині будівлі.
Цей інцидент не завадив Джо Байдену вступити на посаду 46 президента США. Підсумком протестів стали арешти 727 учасників заворушень. До кінця року понад 150 з них було визнано винними та засуджено. Одне з найсуворіших покарань отримав Джейкоб Чанслі, який запам'ятався своїм костюмом шамана. У листопаді його було засуджено до 3,5 років ув'язнення.
2. Блокада Суецького каналу
У березні гігантський 400-метрової довжини контейнеровоз Ever Given створив найпопулярніший інформаційний привід місяця, сівши на мілину і заблокувавши єгипетський Суецький канал, яким проходить 12% світових вантажоперевезень. Через нього сотні кораблів із вантажами на десятки мільярдів доларів шість днів простоювали з обох боків каналу у найдорожчому «заторі» в історії людства.
Блокада, що затягнулася, породила безліч карикатур і мемів, в яких користувачі соцмереж висміювали нездатність влади Єгипту вирішити проблему та невдачливість капітана судна Ever Given. У свою чергу жарти про заблокований Суецький канал викликали суперечки про їхню доречність. Ever Given, що застряг, став символом безрадісної логістичної кризи 2021 року і показав уразливість глобальної економіки та безсилля влади перед подіями типу «чорний лебідь».
3. Захоплення талібами Афганістану
У серпні увага світових ЗМІ була прикута до Афганістану, де радикальний ісламістський рух «Талібан» здійснив разючий бліцкриг. За 10 днів таліби оточили і 15 серпня 2021 без бою захопили 4,5-мільйонну афганську столицю Кабул, змусивши американських військових спішно вивозити звідти на літаках 120 тисяч людей.
Як писав Mind, евакуація з кабульського аеропорту імені Хаміда Карзая супроводжувалася масовою панікою, хаосом та безліччю смертей, що вдарили по іміджу президента США Джо Байдена.
Десятки тисяч афганців штурмували кабульський аеропорт, сподіваючись пробитися на літаки, що відлітають. Вдалося це далеко не всім, і світ побачив кадри з афганцями, які чіпляються за літаки і розбиваються. Громадськість також шокував подвійний теракт 26 серпня, який убив 13 американців та близько 160 афганців біля входу до аеропорту.
4. Логістична криза
У 2021 році в широкому вжитку у домогосподарок з'явилося словосполучення «ланцюжок постачання». Ці ланцюжки порушилися по всьому світу, викликавши зростання цін та дефіцит товарів повсякденного попиту від туалетного паперу до бензину на заправках. Найбільшу увагу було привернуто до нестачі комп'ютерних чіпів, через які простоювали і зазнавали втрат виробники автомобілів та ігрових консолей.
Логістична криза виникла через те, що десятиліттями бізнеси прагнули переміщати свої неключові виробництва за кордон заради скорочення витрат та збільшення прибутків. Ця стратегія працювала. Але у 2020 році у розпал пандемії COVID-19 компанії по всьому світу згорнули виробництва. А коли після появи вакцин споживчий попит знову виріс у 2021 році, то не всі з них змогли відновити колишні обсяги постачання, і виявилося, що багатьом індустріям не вистачає компонентів для випуску продукції.
5. Глобальна енергокриза
До осені 2021 року у світі вибухнула енергетична криза, яку називають наймасштабнішою із часу нафтового ембарго 1973 року. Ціни на природний газ у Європі, що у січні становили $250 за тисячу кубометрів, у липні зросли до $500, а у вересні перевалили за позначку $1000. Слідом подорожчало вугілля, і через його нестачу в Китаї та Індії відбувалися віялові відключення електроенергії.
Енергокриза змусила європейців хвилюватися щодо того, чи зможуть вони обігріти свої будинки після настання зимових холодів. У Німеччині спалахували суперечки щодо правильності закриття всіх 17 атомних електростанцій. У Великій Британії зростало розчарування вітровою енергетикою, що погано працювала в штиль. Окремою темою для критики стала відсутність очікуваної допомоги із США. Американські компанії мали рятувати Європу нарощуванням постачань зрідженого газу, але восени танкери з цим ресурсом пливли зі Штатів до Китаю, де ціни на газ були вищими.
6. Космічна гонка мільярдерів
У 2021 році одразу три приватні компанії, що належать мільярдерам, вивели космічних туристів за межі Землі. Усіх випередив засновник корпорації Virgin Group Річард Бренсон, який піднявся 11 липня на своєму ракетоплані VSS Unity на висоту 86 км, де разом із трьома супутниками кілька хвилин пробув у стані невагомості.
Найбільш вражаючий політ на орбіту 20 липня здійснила найбагатша людина світу Джефф Безос, він злетів на 107-кілометрову висоту на ракеті New Shepard, побудованій його компанією Blue Origin.
Восени їх обох перевершив Ілон Маск, компанія якого SpaceX запустила в космос на кораблі Crew Dragon повністю цивільний екіпаж, який піднявся на висоту 575 км і провів на орбіті близько трьох діб.
Космічне суперництво мільярдерів розгорнулося й у судах. У квітні 2021 року SpaceX виграла $2,9-мільярдний контракт NASA на відправлення астронавтів на Місяць. Однак у вересні Blue Origin опротестувала результати цього тендеру і домоглася припинення угоди.
Суперництво між мільярдерами Безосом, Маском та Бренсоном має здешевити польоти в космос і зробити їх доступними для мільйонерів. Однак багато відомих людей, зокрема Білл Гейтс і британський принц Вільям, висловилися про те, що сили та гроші краще було б витратити на вирішення проблем на Землі, а не на спроби покинути планету.
Читайте також «Рік історичних запусків: топ-9 космічних досягнень 2021-го».
7. Примус до вакцинації від коронавірусу
Мітинг медиків проти обов'язкової вакцинації у Франції 17 липня 2021 року
Якщо на початку 2021 року боротьбу з пандемією COVID-19 стримував дефіцит вакцин, то до осені головним гальмом стало небажання частини населення щепитися. Уряди у всьому світі втрачали терпіння і вводили різні заходи – грошові штрафи, відмови у соціальному обслуговуванні, заборони поїздок у громадському транспорті і локдауни для нещеплених.
У європейських демократіях вакцинація від коронавірусу стала обов'язковою для представників певних професій; в Індонезії, Таджикистані, Туркменістані та Єгипті – для всього дорослого населення; а в Еквадорі – для всіх громадян, старших п'яти років.
До кінця 2021 року у міру зростання тиску на нещеплених посилювалася і протидія. Багатотисячні мітинги супротивників COVID-обмежень збиралися у Парижі, Відні, Афінах, Брюсселі, Празі та інших європейських містах. Їх учасники порівнювали створену в Європі систему санітарних перепусток із гоніннями на євреїв у нацистській Німеччині та висловлювали свій протест заворушеннями та зіткненнями з поліцією.
8. Поширення штаму «омікрон»
Як писав Mind, 25 листопада Південна Африка розбурхала світ повідомленням про вибухове зростання заражень і про винуватця цього спалаху – новий легко переносимий, але надзвичайно заразний штам з величезною кількістю мутацій.
Через місяць Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що цей варіант коронавірусу, названий «омікроном», виявлено у 89 країнах, і що в районах, де він циркулює, кількість випадків зараження ним подвоюється кожні 1,5–3 дні.
Медиків обнадіювало те, що переважна більшість інфікованих «омікроном» не потребувала госпіталізації. Але надшвидке поширення штаму викликало тривогу у всьому світі. Серйозним приводом для занепокоєння стала здатність «омікрону» заражати повністю вакцинованих людей та тих, хто вже перехворів на COVID-19.
9. Мігранти на білорусько-польському кордоні
У листопаді кордони Євросоюзу знову почали штурмувати десятки тисяч незаконних мігрантів із Іраку, Афганістану та Сирії. Цього разу наплив біженців стався не з півдня, а з боку Білорусі. У соцмережах поширилися відео, де численні групи незаконних мігрантів проривають прикордонні загородження, кидаючи на них дерева.
У кризі політики Заходу звинувачують режим Олександра Лукашенка, який закликав жителів Близького Сходу до своєї країни для подальшого використання цих людей як гібридної зброї проти Євросоюзу, щоб домогтися зняття санкцій. Така тактика тиску на ЄС раніше була випробувана президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, який у березні 2020 року спрямовував мігрантів атакувати грецький кордон на річці Еврос.
10. Стягування російських військ до України
У квітні 2021 року у західних ЗМІ розпочалося те, що Росія називає «військовою істерією». Політики та експерти активно заговорили про зосередження військ поблизу кордонів з Україною, посилаючись на розвіддані та знімки із супутників. Напруга спала після зустрічі президента США Джо Байдена та лідера Росії Володимира Путіна 16 червня у Женеві.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
