Рік історичних запусків: топ-9 космічних досягнень 2021-го
У році, що минає, з'явилися тайконавти на «китайській МКС», вертоліт на Марсі та мега-телескоп «Джеймс Вебб»
2021-й був надзвичайно насичений «космічними» подіями. Mind пропонує згадати дев'ять найзначніших із них.
1. Запуск першого позаземного вертольота Ingenuity на Марсі
19 лютого 2021 року на поверхню Червоної планети було доставлено марсохід Perseverance («Наполегливість») із прикріпленим до днища 1,8-кілограмовим вертольотом Ingenuity («Винахідливість»). Створити цей дрон було складно через те, що щільність атмосфери на Марсі у 100 разів менша, ніж на Землі. Щоб Ingenuity летів, його лопаті мають крутитися зі швидкістю 2400-2900 обертів за секунду. Це вдесятеро швидше, ніж потрібно на Землі.
19 квітня Ingenuity вперше злетів на Червоній планеті, довівши можливість керування дронами в атмосфері Марса. До кінця року вертоліт здійснив ще 17 польотів тривалістю від 23 до 170 секунд. Загалом у квітні-грудні він налітав понад 3,8 км, піднімаючись на висоту до 12 м та розганяючись до 5 м/с.
Польоти Ingenuity потрібні, щоб розвідувати місцевість та визначати найкращий маршрут для ровера Perseverance. Але важливіше те, що, випробувавши Ingenuity у реальних умовах, інженери зрозуміли, як створити марсіанський вертоліт наступного покоління. У вересні 2021 року був виготовлений 30-кілограмовий Mars Science Helicopter із шістьма лопатями. Він зможе долати на Марсі відстань 10 км за один політ.
2. Розміщення на орбіті основного модуля китайської станції «Тяньгун-3» та тайконавтів
Китай із 2011 року не може відвідувати Міжнародну космічну станцію (МКС) через санкції США. Проте Пекін показав, що здатен конкурувати з цим проэктом. У 2021 році Китай розмістив на орбіті власний аналог МКС – «Тяньгун-3», який став третьою у світі багатомодульною пілотованою орбітальною станцією після МКС та «Мир», що функціонувала у 1986-2001 роках.
У квітні китайці успішно запустили в космос «Тяньхе» – головний модуль станції «Тяньгун-3» вагою 22 т та розміром зі шкільний автобус, а у червні поселили на ньому перших трьох тайконавтів (китайських космонавтів). У 2022 році до «Тяньхе» приєднають ще два модулі – склад та лабораторію для проведення наукових експериментів. Китайська станція виявиться приблизно вп'ятеро меншою за МКС, що має 15 модулів, але зможе розростися протягом наступних років.
Пекін прагне залучити якнайбільше країн на «Тяньгун-3», щоб зробити його міжнародною орбітальною станцією під лідерством Китаю. Це може запустити американо-китайські космічні перегони, здатні піти як на благо, так і на шкоду людству.
3. Успішне випробування комерційного зорельоту Starship
У травні вперше успішно злетів та благополучно приземлився 50-метровий прототип багаторазової та дешевої у запуску надважкої ракети Starship, розробленої компанією SpaceX Ілона Маска. Попередні кілька випробувань закінчувалися вибухами під час або після посадки.
Кораблі Starship мають спростити і в десятки разів здешевити космічні польоти. Одна така ракета за один запуск зможе доставити понад 100 т корисного вантажу на орбіту та акуратно приземлитися на стартовий майданчик для повторного використання.
За планами Ілона Маска, у січні чи лютому 2022 року Starship має зробити першу спробу орбітального польоту, у 2024 році – долетіти до Марса з вантажем та у 2026 році доставити на Марс людей.
4. Висаджування китайського ровера на Марсі
У травні Китай став третьою країною після СРСР та США, що успішно здійснила посадку на Марс. На поверхню Червоної планети було висаджено шестиколісний апарат «Чжужун» масою 240 кг, обладнаний оптичними камерами, магнітометром, метеостанцією, лазерним аналізатором ґрунту та георадаром, здатним занурюватися на 100-метрову глибину.
Спустити ровер на поверхню Марса надзвичайно складно через розряджену атмосферу планети. Щоб апарат не розбився, його гальмування здійснювалося як парашутом, так і двигуном посадкового модуля. Багатохвилинна затримка часу проходження сигналу зв'язку з Землі змушує проводити посадку в автоматичному режимі.
У 2021 році на Червоній планеті працювали три марсоходи, два американські (Curiosity і Perseverance) і китайський «Чжужун». У 2022 році заплановано запуск на Марс російсько-європейської місії «ЕкзоМарс», у рамках якої на Червону планету буде спущено посадкову платформу з ровером «Розалінд Франклін».
5. Польоти мільярдерів Джефа Безоса та Річарда Бренсона в космос
У липні голосно заявили про себе творці приватних космічних компаній Blue Origin і Virgin Galactic, які збираються скласти конкуренцію компанії SpaceX Ілона Маска на ринку космічного туризму. Мільярдери злітали на орбіту і назад, щоб особистим прикладом переконати у безпеці своїх кораблів.
Спочатку до космосу вирушив 70-річний засновник Virgin Galactic Річард Бренсон. Його космічний корабель VSS Unity був піднятий на висоту 20 кілометрів на літаку VMS Eve, після чого від'єднався, увімкнув свої реактивні двигуни та досяг 86-кілометрової висоти. Там Річард Бренсон і три його супутники кілька хвилин відчували стан невагомості, після чого апарат VSS Unity знизився і приземлився як звичайний літак.
Потім політ на 107-кілометрову висоту здійснила найбагатша людина світу, 57-річний засновник Amazon Джеф Безос. Він злетів у космос на ракеті New Shepard, збудованій його компанією Blue Origin. Політ Безоса тривав 11 хвилин, із них три хвилини мільярдер і троє його супутників провели у невагомості. Капсула із космічними туристами приземлилася за допомогою парашутів. Ракета New Shepard також благополучно повернулася на космодром.
6. Росіяни ракетним ударом збили у космосі супутник
Як писав Mind, у листопаді росіяни знищили непрацюючий радянський супутник «Космос-140 на висоті 500 км над Землею. На думку експертів, супутник протаранила ракета А-235 («Нудоль»), запущена з космодрому «Плесецьк».
Ця подія викликала неабиякий інформаційний резонанс. Держдепартамент США висловив обурення безвідповідальним вчинком Росії. Проблема в тому, що підбитий двотонний агрегат «Космос-1408» розпався на 1500 шматків відстежуваного космічного сміття, яке протягом декількох років знижуватиметься і створюватиме загрозу космічним апаратам на навколоземній орбіті.
7. NASA запустило «зонд-камікадзе» для зіткнення з астероїдом
У листопаді до космосу вирушив 633-кілограмовий зонд DART (Double Asteroid Redirection Test – Експеримент зі зміни орбіти подвійного астероїда). Через 10 місяців після запуску він має на швидкості 6,6 км/с в секунду врізатися в астероїд, щоб змінити його траєкторію і випробувати першу систему захисту Землі від потенційно небезпечних космічних об'єктів.
Зіткнення, ймовірно, відбудеться 2 жовтня 2022 року в 11 млн км від нашої планети – майже в 30 разів далі за Місяць. Мішенню для DART стане невеликий астероїд Діморф розміром близько 160 м у діаметрі, що обертається навколо більшого 750-метрового астероїда Дідім.
Очікується, що зонд своїм ударом зможе уповільнити космічне тіло і це зафіксують телескопи. Вчені сподіваються, що експеримент покаже, як переміщати астероїди на нову орбіту, щоб запобігати загрозі їхнього зіткнення з нашою планетою.
8. Зонд «Паркер» долетів до атмосфери Сонця
У грудні агентство NASA розповіло про те, що зонд Parker Solar Probe став першим апаратом, який пролетів через верхній шар атмосфери Сонця – корону. Зонд взяв звідти зразки частинок і зробив вимірювання магнітних полів. Ці дані допоможуть краще зрозуміти процеси, що відбуваються на Сонці. Вчених цікавить, як утворюються сонячний вітер та сонячні спалахи, і чому зірка має перегріту атмосферу.
Перший проліт Parker через сонячну корону проходив на рекордній для зондів швидкості 532 000 км/год. і тривав близько п'яти годин. Цю подію в NASA назвали гігантським стрибком у сонячній науці, який можна порівняти за значимістю з висадкою астронавтів на Місяці. Апарат, захищений 11,4-сантиметровим тепловим щитом із вуглепластику, наблизився до Сонця на відстань 8,5 млн км. У NASA розраховують, що зонд продовжуватиме заглиблюватися в корону і зможе підійти до світила на відстань 6 млн км. Це в 25 разів ближче, ніж Земля від Сонця.
9. У космос запущено мега-телескоп «Джеймс Вебб»
25 грудня відбувся історичний запуск найбільшої космічної обсерваторії «Джеймс Вебб», яку розробляли 17 країн протягом 25 років, витративши на це близько $10 млрд. Новий інфрачервоний телескоп у 100 разів потужніший від знаменитого «Хаббла» і зможе зафіксувати позаземне життя, якщо таке існує, у радіусі 15 світлових років від Землі.
«Джеймс Вебб» обертатиметься навколо Сонця разом із Землею. Через місяць він повинен долетіти на свою робочу позицію за 1,5 млн км від Землі – майже вчетверо далі за Місяць. Спостерігати за космосом «Джеймс Вебб» почне приблизно через півроку, після налаштування та тестування його обладнання.
Вчені сподіваються, що новий телескоп дозволить побачити, якими були космічні об'єкти 13,7 млрд років тому – лише через 100-250 мільйонів років після Великого вибуху. За допомогою «Джеймса Вебба» дослідники Всесвіту хочуть зрозуміти, коли саме з'явилися перші зірки і як сформувалися чорні дірки, що зібрали навколо себе перші галактики.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
