Голодний рік: чи можливий дефіцит продуктів по обидві боки лінії фронту

Голодний рік: чи можливий дефіцит продуктів по обидві боки лінії фронту

І як санкції вплинуть на продовольчий ринок країни-агресора

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Голодний рік: чи можливий дефіцит продуктів по обидві боки лінії фронту
Фото: depositphotos.com

Однією з неминучих складових війни є розірвані логістичні ланцюжки, фізична недоступність продовольства, а також дефіцит окремих або багатьох категорій товарів. У Росії цей ефект провокують безпрецедентні санкції, введені проти агресора. Mind проаналізував, що відбувається із забезпеченням продовольством на 20-й день повномасштабний день війни, розв'язаної Росією проти України та яких можливих наслідків можна очікувати в майбутньому.

Відразу слід зазначити, що ми виносимо за дужки кон'юнктуру, що склалася в обложених та/або охоплених активними бойовими діями містах, як-от Маріуполь. Ситуація там давно вийшла за межі просто проблем із продовольством і є гуманітарною катастрофою, про яку відомо усьому світу. Ми аналізували продовольчу кон'юнктуру регіонів, які зберігають чи намагаються зберігати нормативну життєдіяльність.

Перший та основний тренд, який змінив український продовольчий ринок – це принципова зміна потоків та обсягів постачань у розрізі регіонів. Істотне перетікання споживачів у західні області змусило постачальників ритейлерів коригувати логістику й відповідно зменшувати постачання в північних і південних напрямках. Наприклад, у Києві, за експертними оцінками, залишилося не більше 1,2 млн осіб – це як мінімум вдвічі менше, ніж до 24.02.2022. В агломерації, де населення оцінювалося в понад 7 млн осіб, відплив ще більш серйозний.

З відносно гарних новин – те, що зосереджені в столичному регіоні складські потужності з урахуванням зменшення кількості споживачів, що залишилися, значно перевищують потреби, і тому навіть у разі порушення логістики та облоги запас продовольства дає жителям серйозний тимчасовий люфт. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що місто сформувало запаси продовольства мінімум на два тижні.

Другий тренд – виважена держполітика стосовно продовольчих запасів. Як відомо, Україна виробляє продовольства в кілька разів більше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. За деякими категоріями розрив сягає 5–10 разів. Незважаючи на те що минула вже половина аграрного маркетингового року, і експорт зерна в липні – грудні 2021 року був рекордним (понад 30 млн тонн), урожай минулого року, що залишився в країні, усе ще багаторазово перевищує внутрішню потребу, особливо враховуючи кількість людей, що залишили країну. Однак практично відразу після початку бойових дій було введено ембарго на експорт основних продовольчих товарів: ВРХ, цукру, гречки, жита, проса, вівса, солі. За категоріями пшениці, кукурудзи, соняшникової олії, м'яса птиці запроваджено ліцензування експорту – це дозволяє відстежувати ситуацію в режимі реального часу.

Третє – величезний гуманітарний ресурс. Україна – бажаний об'єкт для допомоги всього світу. За першу декаду березня в Україну було ввезено понад 40 000 тонн гуманітарної допомоги, зараз добовий обсяг постачань перевищує 7000 тонн. Ці товари, значну частину яких становить продовольство, рівномірно розподіляються країною.

У сухому залишку через труднощі логістики на українському ринку можливий тимчасовий дефіцит частини імпортних товарів. Мова може йти про дорогі сири, алкоголь і більшою мірою – фрукти.

Російська кухня

Ті, хто розраховував на повальний голод у росії внаслідок практично одноголосного бойкоту транснаціональних компаній та загальної токсичності російського ринку, будуть розчаровані.

Внутрішнього виробництва базових товарів – зерна, олії, цукру тощо – у країні достатньо для забезпечення внутрішнього ринку; зовнішні постачання в цих категоріях незначні. Так, за даними місцевого Мінсільгоспу, частка імпорту в категорії «зерно» становить лише 0,2%. У категорії «м'ясо» рф є нетто-експортером – продає закордон на 3% більше, ніж імпортує.

Частка імпорту в сегменті молочних продуктів більша і сягає 20%. Але й тут, найімовірніше, ніша може бути закрита внутрішнім виробництвом, особливо з огляду на те, що експорт цієї продукції з рф напевно впаде через етичні самообмеження третіх країн (офіційно продовольство в санкційний пакет не включено).

Треба ще раз наголосити, що йдеться про базові, прості продукти, яких у країні виробляється наддостатня кількість. Несподіваним винятком у цій категорії може стати картопля, де залежність від імпортного постачання насіння знаходиться на рівні 90%. Паралельно останніми роками зростала частка імпорту вже вирощеної картоплі, і цей продукт входить до переліку тих, що подорожчали найбільше. Те, що проблема не надумана, підтверджує швидкий проєкт Всеросійського НДІ сільськогосподарської біотехнології, який почав розробляти нові форми картоплі, попри те, що у рф заборонено вирощувати редаговані рослини.

А ось у частині складніших товарів просідають цілі сегменти. Знову ж таки, потрібно не тішитися, що у росії повністю зникне кава або дитяче харчування. Але їхні обсяги значно зменшаться і відповідно подорожчають навіть без поправки на актуальний курс рубля. Налагодити їхнє виробництво всередині країни можна лише ціною втрат у часі, обсягах та якості.

Критичний сегмент, який першим відчув кризу, – дитяче харчування. Ще на початку березня компанія Nestle повідомила ритейлерів, що інгредієнтів для виробництва сухих сумішей Nan і Nestogen залишилося на півтора тижні і перспективи поповнення незрозумілі через розрив логістичних ланцюжків.

Nutricia також ще тиждень тому відзвітувала, що деяких позицій вже немає, а час обробки замовлень істотно збільшено.

Аналогічні проблеми з інгредієнтами в гіганта Danone.

За перший тиждень війни попит на сухі суміші зріс на 250%.

Сумішами проблема не вичерпується: у дитячих пюре та фруктових сумішах також велика частка імпортної сировини.

За даними виробників, оптимістичний сценарій, коли запаси специфічних імпортних інгредієнтів вичерпаються, – півтора місяці. Два тижні з них уже минули.

Овочі та фрукти. Ритмічність їх поставок безпосередньо залежить від ситуації у Чорному та Азовському морях та південних портах. Ризики – як логістичні,  так і санкційні – відображені у торгових умовах: постачальники вимагають стовідсоткової передоплати. Сегменту фруктів та ягід пророкують практично гарантований дефіцит, оскільки в Росії вирощується лише невеликий перелік цієї продукції – виноград, абрикоси, вишня та ін.

Корми для тварин. Виробники та дистриб'ютори вже фіксують різке скорочення запасів із трьох-чотирьох місяців продажу до одного-двох. Причина ажіотажного попиту – проблеми з логістикою, затримки постачань і заборона Россільгоспнагляду на ввезення деяких видів кормів. Найвищий і незадоволений попит на спеціалізоване й лікувальне харчування для тварин – у ньому найбільша частка імпортної сировини.

Кава. Тут наслідки санкцій та самосанкцій наклалися на подорожчання сировини, спричинене неврожаями кави в основних країнах-виробниках. Імпортери кавових зерен через блокування банків не можуть розплатитися з виробниками за вже відправлені партії та останні буквально в повітрі підвищують відпускні ціни на 20–25%. Океанські перевезення до Росії неможливі, і товар відвантажують у Європі, звідки він їде залізничним чи автомобільним транспортом. Ці шляхи також можуть закритися.

Фінська компанія Pauling, яка мала у своєму розпорядженні завод у Твері та контролювала 17% ринку кави у рф пішла з російського ринку однією з перших.

Молочна продукція. Як уже наголошувалося, кількість молочної сировини дозволяє покрити нестачу імпорту – нехай і менш статусною та звичною продукцією.

Але й тут виникають проблеми розхідників і специфічних інгредієнтів, необхідних у виробництві. Один із них – дефіцит перекису водню, який потрібний для обробки упаковки для ультрапастеризованої продукції.

Головний постачальник перекису – французька компанія Arkema, що працює через посередника в Санкт-Петербурзі припинила постачання до рф. Ризики дуже високі і вже виходять за межі просто етики, оскільки перекис водню – вантаж подвійного призначення. Поставляти його до Росії – це потенційно розписатися в постачанні озброєння для прямої агресії щодо України. Компанія заявила, що не відвантажуватиме перекис ні до Росії, ні до Білорусі.

Оскільки це небезпечний вантаж, то для його доставки потрібна особлива логістична інфраструктура і оперативно перебудувати поставки неможливо.

Запасів перекису, за даними представників російської молочної галузі – на два тижні.

Імпортний алкоголь. Коли найбільші світові бренди заявляють про те, що пішли  з російського ринку, це не завжди означає припинення роботи. Так, пивний гігант Carlsberg перекрив інвестиції в місцеве виробництво та зупинив постачання експортної продукції, але пивоварні «Балтики» продовжать свою роботу. Реальні наслідки – відсутність на полицях пива, виробленого поза Росією. Також імовірний бан на постачання інгредієнтів, але це позначиться на якості продукції, а не її кількості.

За аналогічною схемою пішов із Росії і Heineken. Високий рівень локалізації виробництва дозволить місцевим пивоварням компанії продовжувати роботу. Реальні наслідки – згортання подальших інвестицій і заборона експорту продукції рф.

Найбільш знакові дії зробив світовий алкогольний гігант Diageo, який виробляє напої класу преміум (Johnnie Walker, Captain Morgan), який повністю відмовився від постачань до росії.

Показник тижневої інфляції у росії прискорився до 2,2%, досягнувши рівня 1998 року.

Міністр фінансів рф Антон Силуанов заявив, що відомство уважно стежить за зростанням цін і в разі чого «подбає про пенсіонерів».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло