Кого затьмарила Україна: дві криваві військові кризи, ігноровані світом

Кого затьмарила Україна: дві криваві військові кризи, ігноровані світом

Знищення російською зброєю поселень у М'янмі та терор вагнерівців у Малі

Этот материал также доступен на русском языке
Кого затьмарила Україна: дві криваві військові кризи, ігноровані світом
Поселення Бін, спалене армією М'янми в Сагайні 3 лютого 2022 року
Фото: DR

Вторгнення російських військ в Україну відвернуло увагу світових ЗМІ від масових військових злочинів, скоєних в інших країнах. Папа Римський Франциск, голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Гебреісус та ще дюжина політиків та міжнародних організацій закликали приділити більше уваги тим кризам, які відійшли на другий план після 24 лютого.

Mind вирішив нагадати про звірства, що відбуваються в М'янмі та Малі.

«Вогняний терор» у М'янмі

У лютому–травні 2021 року охоплена кривавими протестами М'янма перебувала в центрі світової уваги. Міжнародні ЗМІ уважно стежили за «весняною революцією» у цій 55-мільйонній буддистській країні, сподіваючись, що продемократичні демонстранти здобудуть перемогу над військовою хунтою, яка захопила владу та наганяла атмосферу страху і терору.

Медійний інтерес до М'янми помітно згас після того, як мирні протести було придушено і конфлікт перейшов у наступну фазу. Країну охопили вбивства військових, а також їхніх інформаторів, яких називають даланами. Хунта відповіла на цю форму опору підпалами житлових будинків, які стали характерною ознакою воєнного конфлікту в М'янмі.

«Коли загони хунти підходять до поселення, вони стріляють із важкої зброї так, що всі жителі тікають з переляку. Потім солдати входять і спалюють ті будинки, на які вказує далан. А інформатор стежить, щоб не спалахнуло його житло. Так, 16 березня понад 100 будинків було знищено вогнем у селах Ша Лвін та Кала Лу», – розповідає м'янмське видання Mizzima.

За даними Reuters, з початку 2022 року військові в М'янмі спалили частково або повністю понад 100 поселень, знищивши 5500 цивільних будівель. За останній тиждень лютого понад 52 000 жителів країни були змушені втекти зі своїх будинків через активізацію обстрілів та підпалів на територіях їхнього проживання.

«Це кампанія терору, – цитує Reuters Томаса Ендрюса, посланця ООН з прав людини в М'янмі. – Якщо ви живете в місцевості, яка, на думку хунти, підтримує тих, хто підняв проти неї зброю, то вона і вас вважає ворогом».

За його словами, зараз військові дії у М'янмі сфокусовані в донедавна спокійних центральних регіонах Сагайн та Магуей, де посилюються повстанські рухи. Хунта навмисне обстрілює цивільне населення з бойових літаків, вертольотів та важкої артилерії, щоб залякати поселення, які підозрює у зв'язках із опозицією.

Спроби ООН перекрити постачання хунті озброєнь зірвалися через росію, яка забезпечила дружньому диктаторському режимові стабільні відвантаження вертольотів, артилерії та ракет. На другий день російського вторгнення в Україну Військова рада М'янми публічно підтримала дії владіміра путіна, тоді як демократично обраний уряд М'янми у вигнанні, навпаки, засудив агресію кремля та заявив про солідарність з народом України.

Масові страти в Малі

Кого затьмарила Україна: дві криваві військові кризи, ігноровані світом
Найманці закопують трупи поблизу французької військової бази в Госсі
Фото: DR

Як писав Mind, військова хунта, що захопила владу в 20-мільйонному Малі, нещодавно видворила із країни французькі війська, які придушували повстання ісламістів. Їм на заміну було запрошено бойовиків російської ПВК Вагнера.

Наприкінці березня 2022 року солдати малійської армії та понад 100 російських найманців скоїли «найгірший військовий злочин за десятиліття конфлікту», за твердженням правозахисної організації Human Rights Watch (HRW).

Протягом чотирьох діб 27–31 березня вони проводили облаву, під час якої затримали та застрелили близько 300 цивільних у центрі Малі – в 10-тисячному містечку Моура, де ймовірно проходив з'їзд джихадистів із різних повстанських угруповань.

«Озброєні ісламісти робили покупки на ринку Моури, і коли підлетіли вертольоти, вони почали по них стріляти, а з повітря було відкрито вогонь у відповідь. Усі розбігалися в паніці, ховаючись в укриття… Кілька вертольотів висадили десант, і солдати з'явилися повсюди… У перший день операції близько 40 затриманих викопали три глибокі братські могили за кілька сотень метрів від місця, до якого привели сотні підозрюваних. Військові називали людей «ти, ти, ти», потім наказували їм підійти і сісти чи лягти біля могил та пристрілювали їх… Вбивства тривали до 31 березня. Після цього ми знайшли ще багато мертвих тіл на вулицях міста, всередині будинків та поряд з тим місцем, де тримали підозрюваних», – передає HRW слова очевидців воєнного злочину в Моурі.

«Так, джихадисти були там, і їх було багато, і, так, вони влаштували стрілянину. Але що це за війна така, в якій солдати розстрілюють сотні беззбройних людей, яким просто не пощастило жити на підконтрольній джихадистам території», – цитує HRW торговця з Моури.

Вагнерівці проводили масові поховання вбитих ними людей не лише у Моурі. Одну могилу вони викопали поблизу покинутої французької військової бази в Госсі на півночі Малі, щоб звинуватити у своїх військових злочинах Париж. Про це повідомило агентство France24, надавши відео, зняті з дрону, де було зафільмовано білих солдатів, які заривають десять трупів у пісок.

За твердженням французьких військових, свою базу в Госсі вони залишили 19 березня, передавши її малійським солдатам, серед яких були особи кавказької національності. Наступного дня, 20 березня, ці вагнерівці від'їхали на 4 км від бази, зробили масове поховання та написали на своїх акаунтах у Twitter, мовляв, можуть показати дещо жахливе, що французи залишили після себе в Госсі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло