До 20% і більше: чому інфляція набирає обертів
І якою буде динаміка цін після війни
Українська економіка дедалі більше відчуває на собі вплив бойових дій. Очевидно, остаточні висновки про наслідки військового вторгнення можна буде зробити тільки тоді, коли все закінчиться. Але навіть попередні прогнози невтішні. Наприклад, Міжнародний валютний фонд (МВФ) упевнений, що ВВП України у 2022 році скоротиться на 35%. Інфляційні очікування також не тішать: за оцінками Національного банку, за підсумками року споживчі ціни можуть зрости більш ніж на 20%. «Наслідки повномасштабного вторгнення Росії посилюватимуть інфляційний тиск», – підтверджує свій прогноз НБУ у квітневому звіті про стан та перспективи економіки України.
Але якщо реальне падіння ВВП можна буде підрахувати лише після оцінки завданих країні збитків (руйнування інфраструктури, зупинка підприємств, скорочення експорту тощо), то різке зростання цін помітне вже зараз і дедалі сильніше б'є по кишенях споживачів.
Що відбувається із цінами? За даними Державної служби статистики, лише за перший місяць бойових дій (березень) ціни порівняно з лютим зросли на 4,5%. Відносно до грудня 2021 року зростання споживчих цін склало 7,6%, до березня 2021 року – 13,7%. У січні–березні 2022 року зростання цін досягло 11,5%. По суті, інфляція за I квартал практично наздогнала інфляцію за весь 2021 рік. Вона становила, нагадаємо, 10%.
Головним драйвером інфляції у березні стали продукти харчування (тут і далі – порівняння із лютим), які подорожчали на 6,4%. Зокрема, фрукти зросли в ціні на 21,3%, овочі – на 15,5%, цукор – на 7,9%, олія соняшникова – на 6%, кисломолочний сир та сири – на 5,3%, хлібопродукти – на 4,6%, м'ясо – на 3,5%. На 13% за березень подорожчали одяг та взуття, на 3% дорожчою стала побутова техніка та електроніка, на 7,7% зросли ціни на пальне.
Найменший внесок в інфляцію зробили послуги: тарифи ЖКГ у березні зросли на 0,5%, зв'язок подорожчав на 0,8%, послуги з охорони здоров'я – на 0,3%.
Основні чинники інфляції. Національний банк пояснює зростання споживчих цін такими причинами.
По-перше, це порушення логістичних ланцюжків та виробничих процесів. Проблеми з постачанням продукції виникають через тимчасову окупацію частини територій, руйнування транспортної та дорожньої інфраструктури, а також блокування морських портів, через які у 2021 році пройшло понад 24 млн тонн імпорту.
По-друге, нерівномірний розподіл попиту. Великий потік переселенців у західні області призвів до того, що виробники не можуть забезпечити необхідний обсяг пропозиції товарів. Водночас у регіонах, близьких до зони бойових дій, навпаки, спостерігається падіння попиту.
По-третє, зростають витрати підприємств. Насамперед, услід за зростанням цін на енергоносії (зокрема, паливо), у зв'язку з подорожчанням логістики та дефіцитом робочої сили. Причому дорожнеча енергоносіїв – це проблема не лише України. Висока вартість нафти та газу у світі впливає на всі країни без винятку. Тож дорожчають як товари українського виробництва, так і імпортна продукція.
По-четверте, на ціни тисне валютний курс. «Має місце ефект перенесення девальвації обмінного курсу гривні, що сталася напередодні війни», – уточнює Нацбанк. Та й гривня продовжує слабшати. НБУ, щоправда, адміністративними методами з 25 лютого тримає курс «у лещатах» на рівні 29,3 грн/$. Але на готівковому ринку за $1 просять не менше ніж 32 грн. Таким чином реальна девальвація з початку 2022 року вже перевищила 17%.
Як влада контролює ціни? Кабінет Міністрів ще в січні запровадив державне регулювання цін на деякі продукти харчування. 12 січня уряд прийняв постанову № 1, яка обмежила торгову націнку на хліб, гречану крупу, цукор, борошно, макарони, молоко жирністю 2,5%, олію соняшникову, масло вершкове жирністю 72,5%, яйця курячі категорії С1 та на курячі тушки. Розмір такої націнки не може перевищувати 10%. Крім того, Кабмін доручив Держстату щодня моніторити ціни на продукти, низку медичних препаратів та паливо.
Після запровадження воєнного стану уряд вирішив посилити ціновий моніторинг та наділив обласні військові адміністрації разом із Національною поліцією, Державною службою з безпеки харчових продуктів та Державною службою з лікарських засобів повноваженнями з контролю цін, які встановлюють представники роздрібної торгівлі.
Крім того, у березні Кабмін змінив формулу розрахунку роздрібної граничної ціни бензину та дизеля, в якій враховані витрати на логістику в сумі $50 за тонну та інші витрати імпортерів у розмірі $150/т. «Працюємо з мережами і з точки зору доставки пального до країни, і з точки зору його ціни на АЗС», – прокоментував тоді рішення уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Також Верховна Рада ухвалила законопроект № 7137-д, який передбачав запровадження «нульової» ставки акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, та зниження з 20% до 7% ставки ПДВ на ввезення в Україну моторного палива. Ці заходи дозволили зафіксувати вартість бензину А-95 на рівні близько 34 грн/л та дизпалива – близько 38–39 грн/л. Лише скраплений газ на тлі дефіциту та проблем із поставками продовжував дорожчати, і на початок квітня його ціна досягла 29–30 грн/л.
Національний банк зі свого боку теж намагається впливати на інфляційні процеси. Головним чином це фіксація валютного курсу, яка дозволяє стримувати ціни на імпортні товари. Крім цього, Нацбанк зберігає облікову ставку на рівні 10% і поки що не має наміру її знижувати.
Очікування та прогнози. Як було сказано, за офіційними прогнозами, інфляція у 2022 році може досягти 20%. Але деякі експерти вважають, що це не межа.
«Офіційна інфляція та інфляція, що відчувається, суттєво відрізнятимуться, оскільки значно змінилася структура споживання. Проте Держстат зараз використовує споживчий кошик та коефіцієнти 2020 року, які зосереджені на товарах першої необхідності», – пояснює Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики Forex Club, додаючи, що за найгіршого сценарію розвитку військових подій зростання споживчих цін в Україні може становити 75%.
Свій внесок у розкручування інфляційної спіралі додають ті заходи щодо стримування цін, яких вживають Кабмін і Нацбанк. Оскільки адміністративне регулювання не вирішує проблему зростання цін, а лише відстрочує її.
«При фіксованому курсі вартість імпорту зростатиме відповідно до збільшення логістичних витрат. Ціни на вітчизняні товари залежать від можливостей виробництва. Скажімо, буде дефіцит овочів та фруктів із півдня України. Рано чи пізно подорожчає пальне. І хоча уряду вдається утримувати ціни, довго це не може тривати», – вважає Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії.
Зокрема, паливні експерти заявляють про те, що оптові ціни на пальне значно вищі за граничні роздрібні ціни, які встановлені державою. Це призведе до того, що багато мереж АЗС припинять роботу і будуть змушені закритися.
Надалі (після закінчення бойових дій) ситуація з інфляцією в Україні розвиватиметься під впливом попиту на товари та послуги з боку населення та валютного курсу, а також залежно від обсягів промислового виробництва та світових цін на енергоносії.
«Ділова активність впала, багато підприємств зруйновано, бізнес припинив активність, аграрії не дорахуються як мінімум 30% посівних площ. У результаті доведеться спиратися на імпорт, який залежить від зовнішніх цін і курсу. А очікуване ембарго на нафту та газ призведе до зростання світових цін, особливо в Європі, яка виступатиме для України ключовим хабом постачання», – пояснює Андрій Шевчишин.
Як висновок: найгостріше відчуватиметься інфляція на енергоносії та на продовольство. Наприклад, у березні індекс цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) знову оновив історичний максимум, досягнувши 159,3 пункту. Це найвище його значення з 1990 року. Ну а після війни, коли почнеться активне відновлення зруйнованої інфраструктури, зокрема житла, варто очікувати на злет цін на будматеріали та будівельні послуги.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
