Ховайся, а не спекулюй: навіщо НБУ обмежує розміри транзакцій по картках за кордоном

Ховайся, а не спекулюй: навіщо НБУ обмежує розміри транзакцій по картках за кордоном

Чи допоможе це запобігти відтоку капіталу під час війни

Ховайся, а не спекулюй: навіщо НБУ обмежує розміри транзакцій по картках за кордоном
Фото: depositphotos.com

З 24 лютого 2022 року, рятуючись від російської агресії, з України виїхало більш ніж 5,5 млн біженців. Майже всі вони користуються платіжними картками українських банків. І, як виявилося, не завжди ці карти використовуються для оплати найнеобхіднішого. Це створює шляхи для відтоку капіталу. Приблизно таку мотивацію озвучував Нацбанк України, коригуючи наприкінці квітня постанову №18, якою запровадив низку обмежень на транскордонні фінансові операції. Останні зміни було внесено 4 травня. У бізнес-спільноти, очікувано, такі рішення (як і попередні подібні) викликали не надто схвальну реакцію. Водночас у самому НБУ впевнені у слушності такого регулювання.

Навіщо знадобилися обмеження

Як зазначали аналітики Нацбанку, в установі помітили, що з карткових рахунків йдуть великі за обсягом транзакції. «НБУ дивився по суті та з’ясував, що частина розрахунків справді йде на готелі, продукти харчування, зняття коштів у банкоматах. А частина – на виведення грошей з України через наступну схему: люди купляли Bitcoin та інші електронні валюти у великих обсягах – мова про значні суми», – розповідає фінансовий експерт Василь Невмержицький.

Як зазначають джерела Mind, обсяги транзакцій з електронними грошима сягали близько $50 млн на день. Тож у регуляторі вирішили «запобігти непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану».

За словами Невмержицького, тепер банки мають гальмувати транзакції з купівлі криптовалюти на моменті проведення. Відповідальність за це покладено на банки.

Що змінилося та як тепер розраховуватися

Згідно з поясненнями НБУ, тепер «фізичні особи матимуть змогу купувати активи, що безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій quasi cash, використовуючи лише власну іноземну валюту, у межах ліміту 100 000 грн на місяць (в еквіваленті). Відповідний ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази».

Нацбанк нагадав, що до операцій quasi cash належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.

«Постанову НБУ розроблено дуже розумно. Вона пов'язана з тим, що торги в Нацбанку не проходять, відповідно, немає зміни та динаміки валютного курсу. Операції в нацвалюті у quasi cash дозволяють купувати валюту за вигіднішим курсом. В умовах військового часу така спекуляція недопустима, і НБУ це припинив. Рішення не впливає на інтереси вимушених переселенців та біженців, які можуть використовувати картки в національній валюті за кордоном, отримуючи плюси від валютного курсу», – вважає фінансовий експерт Фелікс Інденбаум.

Чи допоможе це банківській системі

Фінансова аналітикиня Олена Домуз вважає, що рішення НБУ не допоможе скоротити відтік валюти до платіжних систем. «Більшість біженців усе одно використовують українські карти для витрат за межами України. Усі процесингові операції поки що покриваються у валюті українськими банками. За даних умов з цим неможливо щось зробити, лише чекати на переломний момент, коли українці почнуть заробляти за кордоном та надсилати гроші на батьківщину», – каже вона.

Але дехто з експертів усе ж таки вбачає в обмеженнях регулятора «розумне зерно». «На мій погляд, НБУ продовжує забезпечувати впровадження соціально важливої стратегії доступу до гривневих коштів для приблизно 5 млн біженців, які були вимушені залишити Україну, а це переважно жінки і діти. Курс по картках, який встановлено банками, залишається нижчим за готівковий ринок, тому є більш комфортним для переселенців», – каже член ради Нацбанку Віталій Шапран.

На його переконання, обмеження операцій з quasi cash – поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля криптовалют тощо – слушна ініціатива, мета якої – обмежити інвестування за кордоном, яке під час війни почасти виглядає недоречним. «НБУ потрібно економити золотовалютні резерви до тих часів, поки в Україну не почне надходити повноцінна міжнародна допомога та репарації за рахунок заморожених активів росії в США, ЄС, Великобританії, Швейцарії, Японії та інших країнах», – упевнений експерт.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло