Дерусифікація енергетики: як невідновлювані торговельні зв'язки посилюють роль відновлюваних джерел енергії

Дерусифікація енергетики: як невідновлювані торговельні зв'язки посилюють роль відновлюваних джерел енергії

І на що потрібно звернути увагу Україні під час відбудови економіки

Этот материал также доступен на русском языке
Дерусифікація енергетики: як невідновлювані торговельні зв'язки посилюють роль відновлюваних джерел енергії

Воєнні протистояння призводять до перегляду міжнародних логістичних ланцюжків, і після врегулювання конфліктів колишні торговельні зв'язки не відновлюються. При загальному перерозподілі потоків метаморфози відбуваються також у паливно-енергетичному секторі, що знаний своєю консервативністю та опірністю до змін.

Підтвердженням цього є пакет REPowerEU, ухвалений 18 травня, яким Єврокомісія відреагувала на посилення глобальної енергетичної кризи через війну росії проти України. Це заходи щодо «подвоєного прискорення» перетворень у європейській енергетичній системі та скорочення її залежності від російського викопного палива (вугілля, нафти, природного газу). Мета документа – гарантувати енергетичну безпеку на континенті, а також забезпечити компанії та домогосподарства доступною, надійною та чистою (відновлюваною) енергією для боротьби з глобальними кліматичними змінами.

REPowerEU – політичний план, який визначає загальну стратегію розвитку європейської енергосистеми. З практичного погляду, він має свої вузькі місця. Але це не так привід для скепсису щодо реалістичності плану, як розрахунок єврочиновників на коригування в ході реалізації.

Для України, яка націлилася на членство в ЄС, пакет REPowerEU описує перспективні напрямки енергетичної реформи та нових міжнародних бізнес-проєктів. Mind розібрався, у чому полягають основні принципи оновленої енергополітики Європи, викладені в пакеті REPowerEU, і чому їх доведеться врахувати в повоєнному відновленні української економіки.

У чому суть плану REPowerEU?

План REPowerEU покликаний змінити напрямок розвитку європейської енергетики, де донедавна важливу роль відігравали постачання викопного палива з росії. Однак рф виявилася не надійним партнером, а агресором, який атакує території сусідніх держав і шантажує споживачів, маніпулюючи поставками енергоносіїв.

Інший важливий акцент REPowerEU – прискорений перехід на відновлювані джерела енергії, щоб скоротити та/або нейтралізувати кліматичні ризики. Це означає, що зміниться модель енергоринку та взаємодії його учасників, а також скорочуватиметься роль енергетичних монополій (на відміну від постачання викопного палива, для ринку ВДЕ характерна децентралізація енергопостачання).

Усе це відображено у п'яти напрямках пакету:

  • енергоефективність та економія енергії;
  • диверсифікація поставок та підтримка міжнародних партнерів;
  • прискорене впровадження відновлюваних джерел енергії;
  • скорочення споживання викопного палива у промисловості та на транспорті;
  • «розумні» інвестиції (для підтримки енергетичної незалежності та безпеки, скорочення імпорту енергоресурсів із росії, удосконалення торгових механізмів на енергоринку).

Аналітики банку ING дійшли висновку, що REPowerEU – це збалансований документ (на відміну від його попередників Green Deal та FitFor 55), у якому пріоритети розвитку сталої економіки врівноважені з інтересами створення надійного та доступного енергопостачання.

Як цього досягти?

Окрім щедрих інвестицій, у пакеті REPowerEU є кілька цікавих моментів, що визначають перспективи ринку природного газу, який відіграє центральну роль в енергопереході до відновлюваних джерел енергії.

Документ передбачає розробку добровільного «спільного механізму закупівель» природного газу, за допомогою якого укладатимуться контракти від імені країн-учасниць.

Єврокомісія пропонує збільшити з 9% до 13% цільовий показник енергоефективності для оптимального скорочення та балансування джерел енергопостачання.

«Збереження енергії» передбачає короткострокові зміни в поведінці споживачів, які дозволяють скоротити попит на газ та нафту на 5%. Для цього країни ЄС мають провести комунікаційні кампанії, орієнтовані на домашні господарства та промисловість, вживати фіскальних заходів, щоб заохочувати енергозбереження, забезпечити теплоізоляцію будівель.

Прискорений перехід до ВДЕ єврочиновники бачать у збільшенні їхньої ролі у загальному енергобалансі з 40% до 45% до 2030 року. Це має статися, в основному, за рахунок розвитку сонячної генерації, виробництва «зеленого» водню, біометану та біогазу, широкого використання теплових насосів у системах теплопостачання, що модернізуються.

На електрифікацію, фінансування REPowerEU та підтримку відмови від російського викопного палива планується спрямовувати доходи від торгівлі викидами парникових газів.

Економію на скороченні імпорту енергоресурсів із росії Єврокомісія оцінила попередньо в суму майже 100 млрд євро на рік.

Потрібна буде «обмежена додаткова газова інфраструктура», щоб повністю компенсувати відмову від імпорту російського газу. Інвестиції у її будівництво оцінюються приблизно у 10 млрд євро. Це будуть проєкти, що становлять спільний інтерес (PCI), тому їх профінансують із фондів ЄС.

До чого тут Україна?

Увага Заходу на енергоринку поступово зміщується від взаємодії з державами-постачальниками викопних вуглеводнів у бік країн та регіонів, багатих на поклади рідкоземельних металів, які відіграють центральну роль у розвитку технологій відновлюваної енергетики.

Україна – одна з них. Глобальний «зелений порядок денний» відкриває нові можливості для вітчизняної економіки та здатен зміцнити позиції нашої країни у світі після того, як буде врегульовано конфлікт із росією.

Міжнародна конкуренція та геополітичні інтереси провідних країн також посилюються на африканському континенті, багатому на природні ресурси. Тут видобувають як вуглеводні, так і кобальт, мідь, уран, платину, літій, золото.

За даними The Economist Intelligence Unit (EIU), у Африці зосереджено близько 12% світових запасів нафти, 12% запасів природного газу, понад 80% металів платинової групи та понад 40% світового золота.

Донедавна розвиток майнінгу на континенті значною мірою стримували слабкі структури внутрішнього управління, політичні ризики та низькі ціни на сировинні товари у 2016–2020 роках. Але війна росії в Україні змінила ситуацію, послабила геополітичний вплив москви та підвищила привабливість африканських проєктів для бізнесу.

Під тиском західних санкцій російські компанії, які володіють концесіями в Африці, будуть змушені згортати свій бізнес.

«Антиросійські санкції значною мірою виявилися суворішими, ніж спочатку передбачалося. Хоча станом на 14 березня вони не зачіпають безпосередньо діяльність російських фірм у Африці, ризик розширення санкцій у найближчій перспективі досить високий. Ці компанії, ймовірно, продовжуватимуть роботу до того, як проблеми з платоспроможністю змусять їх ліквідувати та продати свої концесії за заниженою вартістю. Браку покупців, зокрема серед західного бізнесу, не буде», – зазначають аналітики EIU.

Як зміниться світ?

Тенденції на африканському континенті відображають те, як стратегічна ставка провідних світових держав на ВДЕ здатна змінити геополітичний ландшафт у світі. Війна в Україні стала не лише поворотною точкою, що прискорила цей процес.

Конфлікт, спровокований росією, також запустив механізм зміни структури у світовій торгівлі. Адаптуючись до нових реалій, ринки врешті-решт прийдуть до рівноваги. Але розвиток співпраці вже відбуватиметься в умовах нових економічних та політичних альянсів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло