Погралися – і досить: чому депутати пропонують повернути податки на імпорт

Із квітня в Україні діє закон №2142-IX. Частина його норм звільняє від оподаткування ввізним митом та ПДВ товари (крім спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що імпортуються на митну територію України.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи відповідний законопроєкт №7190, пояснював: піти на запровадження цих пільг депутати вирішили задля того, щоб забезпечити ефективну роботу економіки держави та максимально спростити ввезення товарів.

Але вже через півтора місяці представники Мінекономрозвитку, Національного банку та й сам Гетманцев заговорили про те, що податкові пільги для імпортерів необхідно скасовувати. Чому так сталося і як це позначиться на бізнесі, розбирався Mind.

НБУ – «за», депутати також

Одним із перших запропонувало відновити оподаткування імпорту керівництво Національного банку. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив про те, що необхідно повернути податки на імпорт, але при цьому скасувати заборону на купівлю валюти та транскордонні перекази. Водночас Ніколайчук уточнив, що постачання товарів, які є критичним імпортом, можуть бути профінансовані (за допомогою держави. – Mind).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів №244 від 10 березня 2022 року, до критичного імпорту належать пшениця, молочні продукти, жири та олії, добрива, сільгосптехніка та запчастини до неї, а також продукція військового призначення – бронежилети, каски та шоломи, військова форма та захисний одяг, безпілотні літальні апарати, засоби надання медичної допомоги.

Крім того, голова профільного комітету попередив, що виступає за повернення імпортних мит та імпортного ПДВ. Оскільки і валютні обмеження, і скасування податків на імпорт «... шкодять бізнесу». Як сказав Гетманцев, Нацбанк і Мінекономіки підтримують цю ідею.

Чітко за курсом

21 травня Національний банк скасував обмеження готівкового курсу купівлі-продажу іноземних валют банками, мотивуючи це тим, що вільне курсоутворення дозволить зберегти золотовалютні резерви та уникнути спекуляцій. Водночас безготівковий валютний ринок, як і раніше, продовжує жити в умовах офіційного фіксованого курсу, який становить 29,25 грн/$.

Тому ті самі імпортери можуть купувати валюту за «старою» ціною. Максимальна надбавка, яку має право встановлювати банк на безготівковому ринку, – це не більше ніж 1% до офіційного курсу. «Таким чином, імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, близьким до курсу продажу валюти експортерами», – сказано в офіційному повідомленні НБУ, який роз'яснив зміни, що набули чинності.

Гетманцев вважає, що повернення податків на імпорт зробить вітчизняних виробників більш конкурентоспроможними за рахунок імпортозаміщення (хоча б часткового). Такої самої думки дотримується й економіст Олексій Кущ, який упевнений, що зняття мит і ПДВ на імпорт було «жахливою помилкою», через що бюджет недоотримав десятки мільярдів гривень, які довелося закривати емісією, збільшуючи тиск на курс.

Зростання податків неминуче

Прагнення депутатів якнайшвидше повернутися до повноцінного оподаткування імпорту є цілком зрозумілим. Імпортне мито та імпортний ПДВ забезпечують близько 35% надходжень державного бюджету. А ситуація з його наповненням зараз зі зрозумілих причин – не надто оптимістична.

Але, якщо вірити словам міністра фінансів Сергія Марченка, дефіцит держбюджету зростатиме. І в травні він може досягти $7 млрд проти $2,7 млрд у березні, який став першим «воєнним» місяцем для України.

До речі, запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – квітень 2022 року сягнули 267 млрд грн, або 156,2% плану. Це теж багато про що говорить.

За даними Державної митної служби, за січень – квітень 2022 року, порівняно з аналогічним періодом 2021-го, імпорт товарів скоротився на 16,6%. Зокрема у квітні імпорт зменшився на 46%. Причому особливих стимулів для зростання обсягів ввезеної продукції в найближчому майбутньому немає. Адже українські порти, через які проходить значна частина товарообігу, як і раніше, заблоковані. Залишається купа проблем із логістикою, а доставка вантажів стає дедалі дорожчою.

До того ж експерти пророкують гривні поступове ослаблення. Так, девальвація вигідна для експортерів. Але вона призводить до подорожчання імпорту та зростання цін на закордонні товари на полицях магазинів, що неминуче вдарить по гаманцю звичайних споживачів. У результаті виходить замкнене коло.

І все ж таки податковий тиск збільшуватиметься. Тому законопроєкт №7311 – лише «перша ластівка». Сергій Марченко в інтерв'ю The Economist заявив, що уряд готовий піти на перегляд податкових ставок. «Якщо війна затягнеться більш ніж на 3–4 місяці, влада може вжити «болючих заходів» для утримання економіки України на плаву – це різке підвищення податків, скорочення видатків, націоналізація», – попередив міністр фінансів.