Західна преса про війну в Україні: від чого страждає Європа, чому розщедрилася Німеччина та як загинув мер Гостомеля
Як закордонна журналістика бачить перебіг протистояння з путінською навалою
Mind продовжує готувати дайджести найактуальніших публікацій про Україну в топовій іноземній пресі. Ми намагаємося визначити найбільш показові інформаційні тренди, здатні вплинути на рішення іноземних урядів і великих світових компаній щодо України, а також позицію цих урядів і корпорацій, яка може подаватися між рядків найрейтинговіших ділових видань. Попередній випуск можна прочитати тут.
The Guardian: Європейці зазнають «страждань» через накладені на росію економічні санкції
Європа витрачає близько $1 млрд щодоби за споживання газу та нафти. Це здається божевіллям. Німеччина купує 12% своєї нафти і 35% газу в росії – значно більше за Угорщину. Наразі досягнуто дипломатичного компромісу – звільнення від санкцій імпорту через трубопроводи, що полегшило б долю Угорщини та Німеччини.
Апологети обмежень стверджують, що санкції є лише стримуючим фактором, який має працювати в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Оскільки війна в Україні переходить на інший рівень, цей термін дійсно може бути дуже довгим.
Санкції, можливо, зашкодили кредитоспроможності росії, але й спричинили зростання світових цін на газ до 70%, що одночасно підвищило її платіжний баланс. Профіцит торгового балансу поточного рахунку в рф зараз утричі перевищує довоєнний рівень. Водночас санкції явно завдають шкоди країнам Західної та Центральної Європи, які їх запроваджують.
6 млн родин у Британії стикаються з ранковими та вечірніми відключеннями електроенергії, щоб дотриматися санкцій проти росії. Абсурдно очікувати, що Угорщина терпітиме енергетичний голод, не маючи чіткої мети чи графіка.
Санкції мають ще одну властивість – їх важко зняти. Реакція росії на обмеження полягала в погрозі відключення газу для Європи, і це ще більше підвищило ціни на пальне.
рф уже блокує чорноморські порти, з яких зазвичай експортуються мільйони тонн українського зерна. Ця блокада призвела до зростання цін на зернові на 48% порівняно з 2019 роком, що спустошить ринки, особливо в Африці. Це, своєю чергою, збільшило вартість власного масового експорту зерна з росії.
росія запропонувала зняти блокаду в разі скасування санкцій. Це спірне питання, але Захід не може бути сліпим до ненавмисних наслідків своєї санкційної війни.
НАТО запобігає переростанню війни у загальноєвропейський конфлікт. Санкції не знають такої вибірковості. Мільйони невинних людей по всій Європі та далеко за її межами постраждають від зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Логістичні ланцюжки порушені, торговельні зв'язки руйнуються. Жертвами цього переважно є незаможні громадяни.
Мета – змусити росію вивести свою армію з України – явно не досягнута. Військова допомога в цьому відношенні була набагато ефективнішою. Але шкода, завдана решті Європи та зовнішнього світу, зараз вражає. ЄС має продовжувати допомагати Україні у військових зусиллях, але також зняти економічні санкції з росії. Вони самозагубні й безглуздо жорстокі.
The Guardian: «Це не війна України, це війна Європи, моя війна» – британський медик-доброволець
Emma Graham-Harrison, 29.05.2022
Британець Мартін Вайнесс служить у волонтерському медичному шпиталі імені Миколи Пирогова на східному фронті, де точаться найінтенсивніші бої. Він вивозить звідти поранених солдатів та цивільних жителів у госпіталі, де ті можуть отримати лікування.
Волонтерський «Медбат Пирогова» (ПДМШ) об’єднує десятки українців та іноземних громадян, які прагнуть допомогти у війні за тисячі миль від дому. «Я відчував, що це не війна України, це війна Європи, моя війна», – сказав Вайнесс. Перший місяць воєнних дій він був у підвалі київського госпіталю, «латаючи» поранених у боях за столицю.
Після розгрому росіян на Київщині повернувся до Британії, але на початку травня рушив на нову лінію фронту – поблизу Сєверодонецька.
«Це виснажливий артилерійський поєдинок, у якому ворог часто безликий і невидимий, з’являється лише у вигляді снарядів, ракет, і помітний через жахливі поранення, які вони завдають тілам мирних жителів і солдатів. Медики також є мішенями для військових, які неодноразово бомбили лікарні в Україні та Сирії, вбиваючи лікарів, медсестер і пацієнтів всупереч міжнародному праву», – говорить британець.
Медики збирають кошти на броньовані карети швидкої допомоги, які могли б захистити від уламків, але війна підняла ціни навіть на вживані автомобілі. Тож поки що група мчить до лінії фронту на звичайних транспортних засобах, вразливих для близьких розривів.
Дженніфер витратила $4500 власних грошей, щоб поїхати з Каліфорнії і щодня наражатися на загибель. Вона не хоче, щоб її прізвище оприлюднювали, бо сказала мамі, що їде до Польщі лише для допомоги біженцям. Хоча своїм дочкам, яким 17 та 23 роки, відкрила правду. «Завдяки тому, як я їх виховала, вони розуміють, що це важлива справа. Якщо ти знаєш, що щось не так, і нічого не говориш і не робиш, це подвійно неправильно», – каже вона.
Дженніфер працювала медиком в Афганістані за контрактом з міжнародною місією, тому звикла до польових поранень і небезпеки. Проте інтенсивність і близькість бойових дій в Україні шокують її. «Це більше, ніж я очікувала. Вчора вранці ракета пролетіла зовсім поруч. Першої ночі, коли ми прийшли сюди, ми були в підвалі, нам сказали готуватися до евакуації, бо здавалося, що росіяни прорвали оборону».
Вона вирішила стати волонтером, коли побачила, як Володимир Зеленський звертається до світу по допомогу в боротьбі України. Почала досліджувати можливі варіанти, перш ніж зв’язатися з Геннадієм Друзенком – засновником ПДМШ. «Це боротьба за свободу, і їм потрібна допомога», – сказала вона.
Українці намагалися відвернути іноземців, які не мають військового досвіду, від спроб попрямувати на передову, але Мартін і Дженніфер мають практичні навички.
У команді є й українські медики, які повернулися з-за кордону. Водій Дмитро Руснак готувався до цього моменту майже десятиліття. У 2014 році, після того як росія захопила Крим, а підтримувані нею проксі взяли під контроль частину Донбасу, Руснак змінив спеціальність з радіології на невідкладну медичну допомогу.
«Я бачив, що маю бути готовим, адже будь-якого моменту росія може розпочати повномасштабну війну», – сказав він. Дмитро призупинив свій контракт у мирному житті, його бос це зрозумів і допоміг зібрати якомога більше медикаментів від колег.
«Я волів бути прикладом. Можна промовити тисячі слів, зробити тисячі постів у соцмережах, але це нічого не означає, бо ти повинен діяти, щось робити», – каже він.
Bloomberg: Канцлер Шольц під тиском громадськості зголосився на постачання зброї Україні
Birgit Jennen and Michael Nienaber, 1.06.2022
Канцлер Олаф Шольц оголосив, що Німеччина надасть Україні керовані ракети IRIS-T. Він відкидає критику щодо того, що уряд у Берліні тягне з відправленням важкої зброї.
«Найближчими тижнями ми продовжимо постачання зброї», – запевнив Шольц, звертаючись до нижньої палати Бундестагу. За словами німецького чиновника, який попросив не називати його імені, Німеччина також відправить в Україну чотири системи залпового ракетного комплексу MARS II зі своїх військових запасів, і це узгоджено з планом США відправити подібні системи від себе.
Керовані ракети IRIS-T виготовлені компанією Diehl Defence. Це «найсучасніша система протиповітряної оборони, яку має Німеччина», – сказав німецький канцлер, додавши, що вона здатна захистити великі міста від ракетних атак.
Шольц не уточнив кількість ракет, тоді як міністр закордонних справ Анналена Бербок зазначила в окремій промові, що для доставки «знадобляться місяці» – через специфіку технології.
«Насправді ці системи мали відправитися в іншу країну, але ми передомовилися з контрагентами, – сказала Бербок. – Ми не відмовилися від України і будемо захищати її відповідно до наших можливостей, не втручаючись безпосередньо».
Ця заява викликала схвалення з боку Андрія Мельника, посла України в Німеччині, відвертого критика реакції німецької влади на війну та довоєнних відносин з росією. «Для нас це справжній прорив», – сказав Мельник в інтерв’ю WirtschaftsWoche.
Україна очікує на першу поставку IRIS-T у жовтні і може отримати ще 11 систем в коротший термін, повідомляє німецький журнал із посиланням на Мельника. Кожна система коштує 140 млн євро, сказав той журналу.
Після вторгнення росії в Україну Німеччина змінила давню політику не надсилати зброю в зони конфлікту. Правляча коаліція Шольца погодилася постачати уряду в Києві військову допомогу, включаючи протитанкові ракетні установки, зенітні ракети Stinger, зенітні ракети «Стріла», протитанкові міни, кулемети, ручні гранатомети та боєприпаси до них.
На тлі тиску, щоб розблокувати поставки більш важкої зброї, уряд також погодився надіслати сім самохідних броньованих гаубиць і 50 зенітних броньованих машин Gepard. Однак очевидні затримки з доставкою спонукали міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу повернутися до жорсткішої критики на адресу Німеччини.
Міністр оборони Крістін Ламбрехт виправдовувала затримку тим, що українським бійцям потрібно 40 днів навчання для використання гаубиць, а техніку ще не підготовлено до відправки.
Німеччина співпрацює з кількома країнами Східної Європи, включаючи Чехію, над угодами про обмін, згідно з якими ці держави надсилають Україні техніку радянських часів. Тоді Німеччина оплачує доставку їм сучасних резервних танків.
Шольц заявив депутатам, що чеський уряд відправить до України 20 танків Т-72, які згодом будуть замінені німецькими. За його словами, Німеччина також надасть Україні контрбатарейну радіолокаційну систему.
Він посилався на угоду з Грецією, оголошену цього тижня, згідно з якою уряд в Афінах передасть Україні БМП-1, які країна отримала в 1994 році. Натомість Греція отримає від Німеччини бойові машини Marder.
За словами Шольца, Німеччина також поставить Україні 12 самохідних броньованих артилерійських систем разом із боєкомплектом з Нідерландів та 54 БТР із боєкомплектами від Данії.
Bild: Трофейна артилерія в українських руках гатить по колишніх власниках
Björn Stritzel, Fredrik Von Erichsen, Kostiantyn Karnoza, 1.06.2022
Українці все ще не отримують достатньо важкої артилерії, щоб відбити атаку росії на Донбасі. Франція поставила лише 12 гаубиць типу «Цезар», Німеччина в кінцевому підсумку може поставити 7 Panzerhaubitz 2000-х.
Поки що українські інженери відновлюють захоплену в боях російську артилерію, як-от системи залпового вогню «Град», і використовують її проти російських окупантів.
Навколо Ізюма тижнями точаться запеклі бої. російська армія перекинула сюди багато підрозділів для утримання стратегічно важливого плацдарму. У них значно більше важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, ніж в українських захисників.
Die Welt: «Чому б нам не закінчити цю війну плебісцитом?» – Едвард Луттвак, американський військовий стратег і автор, книги «Переворот: практичний посібник». Інтерв'ю
Погляньте в мої твіти від 23, 24, 25 лютого. Я тоді сказав, що ймовірність перемоги росіян дорівнює нулю. Ви також знайдете твіти, які пояснюють, чому і ФСБ, і ЦРУ у Вашингтоні вірили в сценарій, за яким Зеленський втече, а уряд України розпадеться. Без президента та уряду українці навіть не взялися б за боротьбу.
Мої твіти категорично спростували цей сценарій. Перед початком вторгнення я сказав, що росіяни божевільні, щоб вторгнутися в найбільшу країну Європи з дуже маленькою армією.
Американські генерали та російські військові у своїх штабних іграх забули, що боротьба з патріотично налаштованими європейцями відрізняється від боротьби з сектантами та фанатиками в Іраку, Афганістані чи Сирії, з якими американці та росіяни мають досвід війни.
Не є правдою, що неможливо перемогти ядерну державу. В'єтнамці перемогли Сполучені Штати. І, звичайно, США зазнали поразки в Афганістані. Але якби в Мексиці була війна за участю китайців, росіян чи когось іншого, американців не можна було б перемогти (очевидно, через коротке плече логістики континентальної армії. – Mind).
Є тільки один вихід із цієї війни і лише одні двері в цьому коридорі: росіяни мають прийняти справжні референдуми в Донецьку та Луганську, не фіктивні, які вони самі організовують, а з тисячами спостерігачів, за правилами 1919 року.
Щоб путін міг сказати: «Я щось виграв для російського народу». І навіть Україна не може відмовитися від такого демократичного підходу. Вона не може відмовити людям у виборі. Це єдиний вихід із цього конфлікту, на мою думку, і це була моя думка з перших днів війни. Можна дати путіну невелику перемогу.
Можна отримати потрібне перемир'я, знявши санкції, але дозволивши санкціям повернутися в дію, якщо росіяни стрілятимуть. Наприклад, скасувати санкції на Swift. Це можна зробити одним телефонним дзвінком. Так само, як знову запровадити їх.
Зеленський не може цьому сказати «ні». На відміну від пропозиції Кіссінджера, яка є абсолютно нереальною. Рішенням має бути референдум.
CNN: Реконструкція подій, за яких загинув мер Гостомеля Юрій Прилипко із волонтерами. Відео
Sanyo Fylyppov & Ivana Kottasová, 6.06.2022
Коли наприкінці лютого російські війська наблизилися до Гостомеля, мер міста Юрій Прилипко записав відеозвернення: «Я тут з вами. Нам просто потрібно зберігати спокій і захищати людей навколо нас».
Через кілька днів Прилипко загинув. За словами очевидців, його та ще одного мирного жителя Івана Зорю вбили російські солдати під час спроби мера доставити містянам медикаменти та харчі. При спробі їх врятувати загинув ще один цивільний – Олександр Карпенко.
Гостомель – як Ірпінь, Буча, Ворзель та інші міста, села та передмістя на північ від Києва – опинився під контролем росії невдовзі після початку вторгнення. Коли Україна відновила контроль над цією територією наприкінці березня, ці назви стали синонімами звірств, скоєних російськими військами під час окупації.
росія постійно заперечує напади на мирних жителів під час вторгнення в Україну. Але відео з камер спостереження дають зрозуміти, що мер їхав у цивільному автомобілі, коли російські війська відкрили по них вогонь. Інших автомобілів чи військової техніки поблизу на той момент не було.
Прилипко організував команду з близько десятка волонтерів, які доставляли їжу, ліки та інші припаси людям, що переховувались у місті. Третього березня Прилипко та ще троє добровольців вирушили на білому позашляховику Renault Duster зі свого будинку. За кермом автомобіля був Тарас Кузьмак. Він сказав CNN, що мер сидів поруч із ним на передньому сидінні. Ніхто з чоловіків у машині не був озброєним і не носив бронежилети.
Волонтер Юрій Штурма розповів, що міський голова намагався тоді організувати доставку електрогенераторів, оскільки місто було знеструмленим і без опалення.
Коли машина проїхала міське озеро і під’їхала до головної дороги, волонтери помітили колону російських танків, що наближалися до центру міста. На той час південна частина Гостомеля ще була під контролем України.
«І тут ми вперше потрапили під обстріл», – згадує Кузьмак. Волонтери намагалися втекти, але було вже запізно. Зорю, який сидів на задньому сидінні автомобіля, поранили в голову. Він впав на Штурму, що сидів поруч, сильно стікаючи кров’ю.
Прилипко наказав розвернути машині до медичної клініки в сусідньому житловому комплексі. Він ще не знав, що комплекс уже захопили росіяни. На знімках, зроблених із камер відеоспостереження в комплексі «Покровський», видно, як російські військові поцілили в когось. «У дворі було близько семи бронемашин та важка техніка».
Кузьмак і Штурма розповіли, що саме в цей момент їхня автівка знову потрапила під обстріл. «Коли ми вискочили з авто, по нас знову почали стріляти з автоматичної зброї з дистанції 50 метрів, може, і менше», – розповідає Штурма.
У цей момент Прилипко отримав поранення в живіт. Олександр Карпенко – один із двох інших волонтерів, намагався допомогти меру. «Я бачив, як Олександр впав. І в той момент в нього влучила ще одна куля», – продовжує волонтер.
Бездиханні тіла Прилипка та Зорі ще кілька днів залишалися на вулиці – поки місцевий священик Петро Павленко не набрався мужності попросити російських вояків дозволити йому вивезти загиблих для поховання.
Павленко розповів CNN, що російські солдати дозволили йому вивезти тіло Прилипка на тачці, але заборонили забирати Зорю. Павленко зміг це зробити лише через два дні, коли російські солдати, які патрулювали територію, залишили цей район.
«Через кілька днів ми вирішили поховати їх на подвір’ї», – розповів Павленко. Без трун та церемонії.
Після звільнення Гостомеля від росіян наприкінці березня тіло Прилипка було ексгумовано 12 квітня та оглянуто прокурорами. 14 квітня його родина нарешті змогла здійснити поховання під ошатним металевим хрестом.
Президент України Володимир Зеленський нагородив Юрія Прилипка орденом «За мужність» (посмертно) на знак визнання його жертви та самовідданості.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
