Вона цього варта: 10 причин, які пояснюють ціну гречки в 100+ грн
Рекордні ціни – результат поєднання об'єктивних ринкових факторів, споживчої істерики та надуманої сакральності продукту
Ціни на гречку в роздрібних мережах вже кілька місяців не опускаються нижче за 100 грн/кг. Це рекорд в історії України. Для порівняння: у січні 2022 року вартість гречки, за даними Держстату, була вдвічі меншою – 50,2 грн/кг.
Зараз в окремих випадках одну з найординарніших круп можна купити за «пільговою» ціною 99 грн/кг у межах 5 кг – такі угоди йдуть у категорії «по знайомості».
Гречка належить до соціально-значимих товарів, що означає, що ціни на неї регулює держава. Відбувається це завдяки обмеженню торгової надбавки на рівні 10%, що є похідною від оптової ціни. Але обмеження заробітку роздрібної мережі не може знизити ціну товару, якщо його відпускна вартість збільшилася.
Подорожчання гречки спричинив цілий комплекс факторів, які у випадку з будь-яким іншим товаром вважалися б об'єктивними. Але значимість гречки виходить далеко за межі споживчого кошика. При мізерному рівні споживання в 2,8 кг на рік на людину цей товар зумів набути ступеня важливості, який абсолютно не відповідає його ролі в гарантуванні продовольчої безпеки.
Mind наводить 10 фактів про саму політично значущу крупу в Україні, пояснюючи логіку ціноутворення на неї.
Недовиробництво
Україна не забезпечує себе гречкою, хоч внутрішнє виробництво близьке до споживання.
Починаючи з 2000-х посівні площі під цією культурою скоротилися в сім разів, урожай знизився у 4,5 раза. Одна з причин втрати популярності гречки в сільгоспвиробників – дорожнеча технологій вирощування, зміна клімату та зарегульований ринок готової продукції.
Торік гречкою було засіяно 78 000 га, що становить 90% посівних площ позаминулого року (84 000 га). Щоб вийти на самозабезпечення, під гречку має бути відведено близько 100 000 га.
За даними Олександра Нечипоренка, заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», виробництво гречки в Україні 2021 року становило 106 000 тонн, за внутрішньої потреби щонайменше 140 000 тонн – цей розрив заклав передумови для нинішньої дорожнечі.
Динаміка посівних площ під гречку у всіх категоріях господарств в Україні
Ажіотажний попит у лютому – березні
Вичерпання запасів гречаної крупи було викликано, зокрема, ажіотажним попитом напередодні та в перші дні війни. Люди масово формували запаси з продуктів тривалого зберігання, насамперед круп, що призвело до різкого скорочення пропозиції ще до середини сезону.
Стрибок долара
Величезний вклад у подорожчання гречки вніс стрибок курсу долара, оскільки дефіцит покривається імпортом. Штучне обмеження курсу на рівні 29 грн/$ знизило активність імпортерів, а після коригування ринковий курс було закладено у відпускну ціну.
Труднощі з логістикою і пошук більш віддалених постачальників
2021 року Україна імпортувала 21 700 тонн гречки. З них близько 13 000 тонн ввезли з білорусі та росії – в останньому випадку шляхом реекспорту через Казахстан. Після 24 лютого ці постачання припинилися.
Як зазначав директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий, внаслідок цього на ринку сформувався дефіцит не лише гречки, а й посівного матеріалу. Останній був частково перекритий допомогою з Канади
Дієтичні та фізичні якості продукту
Популярності гречки сприяють її дієтичні якості, наприклад, високий вміст протеїну робить її незамінною для певних груп споживачів – зокрема, вегетаріанців.
Гречка гіпоалергенна, не схильна до генетичних модифікацій, через що її часто включають до раціону дитячого або медичного харчування. Плюс легкість у приготуванні та можливість поєднання з великою кількістю інгредієнтів.
Серйозний недолік продукту лише один – високий глікемічний індекс, що потребує обережного її споживання людьми, хворими на діабет.
Побічні вигоди
Лузга – тверде покриття насіння гречки, що залишилися після обробки зерна – популярний наповнювач у тому числі подушок для сну та сидіння.
Вона надає виробам жорсткості та щільності, має ортопедичні властивості, а пересипаючись, може підлаштовуватися під людину та забезпечувати м'яку масажну дію. Знов-таки носії екологічної повістки агітують за використання цього матеріалу на противагу штучному.
Ресурс для гречаного борошна
Поряд із пересічними громадянами за гречку конкурують промислові виробники гречаного борошна. На відміну від пшеничного воно не містить глютену, тому користується популярністю в адептів ЗСЖ. Вартість кілограма гречаного борошна вже зрівнялася з вартістю крупи та вийшла далеко за рівень 100 грн/кг.
Політична значимість
«Голосувати за гречку» – усталений вираз, що означає підкуп виборців продовольчими пайками.
Немає жодних об'єктивних підстав для фіксації саме на гречці, крім того, що вона є ходовим продуктом, потрібним у кожній родині, недорогим і зручно розфасованим. Хоча такі самі характеристики притаманні десяткам споживчих товарів, жоден із них не наблизився до сумнівного статусу символу виборчої корупції.
Зворотний його бік – штучне підвищення значимості цього товару, що виявляється в прискіпливій увазі до ціноутворення та прирівнювання стабільності на гречаному ринку до економічного благополуччя країни.
Але цей ринок абсолютно не прогнозований і дуже залежить від кон'юнктури. У результаті, залежно від сезону, рентабельність виробництва гречки може коливатися від 5–6% до 50–60%.
Китайський аналог
Близько третини всього світового виробництва гречки припадає на Китай, де вона використовується переважно не в чистому вигляді, а для приготування локшини.
У період чергової «гречаної кризи», які трапляються в Україні принаймні через рік, постачання з КНР давали можливість заспокоїти ринок. 2022 року через закриті до останнього часу українські порти здійснити такий імпорт було або неможливо, або дуже дорого.
Азіатська гречка має низку відмінностей – вона дрібніша, темнішого кольору, округлої, а не загостреної форми й має гірку ноту в смаку.
Обмежений продукт
У світі виробляється близько 3 млн тонн гречки на рік. Загалом її вирощують 24 держави. До топ-3 входять Китай, росія та Казахстан. Україна – на четвертому місці, на одному рівні з Польщею.
Найвищий рівень споживання гречки – у Литві, де ця крупа вважається національною стравою. У середньому литовець споживає 8 кг гречки на рік за фізіологічно рекомендованої норми 7 кг/рік. Українець, нагадаємо, споживає майже втричі менше.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
