5 ідей для інвестицій: як заробити, незважаючи на інфляцію та девальвацію

5 ідей для інвестицій: як заробити, незважаючи на інфляцію та девальвацію

І чому не варто гнатися за швидким прибутком

Этот материал также доступен на русском языке
5 ідей для інвестицій: як заробити, незважаючи на інфляцію та девальвацію
Фото: depositphotos.com

Інфляція продовжує з'їдати доходи та заощадження населення. За сім місяців 2022 року споживчі ціни зросли більш ніж на 22%. А за весь рік інфляція, за прогнозами НБУ, перевищить 30%. Не варто забувати і про девальвацію. Вона також впливає на знецінення гривневих накопичень. З початку року гривня послабшала майже на 50%.

Тому питання, як зберегти та захистити свої заощадження, хвилює багатьох українців. Mind вибрав кілька варіантів вкладення грошей, завдяки яким можна не тільки згладити негативний вплив інфляції та девальвації, але й забезпечити себе пасивним прибутком на роки вперед.

Депозити. Через три місяці після перегляду облікової ставки НБУ (до 25%) банки таки почали активніше збільшувати доходність гривневих депозитів. Індекс ставок за депозитами фізосіб (UIRD) становить у середньому 10,5% річних, що на 2,5–3 в. п. вище, ніж на початку червня. Це теж вельми далеко від бажаного. Але є банки, які нараховують за вкладами значно більше.

Найнижчі ставки у найбільших банках, державних – у тому числі. Від 4–5% до 12–14% річних. Банки другого ешелону, які знаходяться за розміром активів десь за межами першої «тридцятки», дають прибутковість до 18–20% річних.

Звісно, умови за вкладом залежать від терміну його розміщення, від суми, від наявності/відсутності опції дострокового розірвання і т. д. Чим «довший» депозит, чим більша сума і чим менше клієнт матиме можливостейі для доступу до грошей до закінчення депозитного договору, тим вища ставка. Якщо пощастить, то можна отримати до 22–23% річних.

Проте, не варто забувати, що значно вища за середньоринкову дохідність за депозитом може свідчити про проблеми в банку. І вибирати фінустанову слід з розумом. З іншого боку, під час військового стану держава гарантує вкладникам-фізособам повернення всієї суми депозиту без обмежень у разі банкрутства банку. Тож навіть якщо з ним щось трапиться, гроші не підуть з димом.

ОВДП. Не всі знають, що облігації держпозики – це інвестиційний інструмент не лише для банків чи великих компаній. Купувати облігації можуть і фізособи. Довгий час процедура вкладення в ОВДП для населення була досить складною, ось вони й не набули особливої ​​популярності серед українців. Крім того, в цей актив бажано інвестувати більші суми, хоча б від 100 000 грн, щоб вкладення себе виправдало.

Зараз усе набагато простіше: придбати ОВДП можна просто через мобільний додаток банку. З облігаціями працюють monobank, Sense Bank (колишній Альфа-Банк), ПриватБанк та інші.

В ОВДП є кілька важливих переваг.

По-перше, це вкладення не лише у гривні, а й у «твердій» валюті. Причому саме валютні ОВДП є більш привабливими, оскільки дохідність за ними цілком пристойна: до 3,7% за доларовими облігаціями та до 2,5% за паперами в євро. Це у 5–10 разів вище, ніж дохідність за валютними банківськими вкладами. За ОВДП у гривні дохідність сягає близько 12% річних. На тлі тих же депозитів, звісно, ​​це набагато скромніше.

По-друге, дохід, отриманий за ОВДП, не оподатковується.

По-третє, виплати за облігаціями гарантовані державою. Зрозуміло, що з грошима в держбюджеті зараз ситуація така собі. Але все ж таки наявність подібної гарантії – це краще, ніж одне лише «чесне слово».

Нерухомість. Здавалося б, хто при здоровому глузді купуватиме нерухомість у воєнний час. Але це як подивитися. Внутрішня міграція збыльшила попит на орендоване житло в регіонах, далеких від бойових дій. Особливо це стосується західних областей України. У Львові оренда однокімнатної квартири коштує до 18 000–20 000 грн на місяць, у Тернополі – до 10 000–12 000 грн. Для порівняння: у Києві середня місячна плата за орендовану квартиру становить 9000–10 000 грн.

Тому купівля нерухомості для подальшого здавання в оренду – цілком реалістичний проєкт. У західній частині країни таке вкладення окупиться за нинішніх розцінок за сім-вісім років. Враховуючи, що багато тимчасових переселенців із зони бойових дій можуть стати постійними жителями у «спокійних» регіонах, попит на оренду збережеться на високому рівні не один рік.

Водночас не варто забувати і про ризики. Це поглиблення економічної кризи і падіння доходів населення (а отже, попит буде орієнтований на бюджетне житло), висока конкуренція з боку інших орендодавців і досить велика сума інвестиції на старті (від $30 000–40 000). Водночас після окупності вкладень орендодавець отримуватиме «чистими» 10–12% річних. І це, зауважимо, у валюті, не у гривні.

Крипторинок. Незважаючи на те, що тема криптовалют вже досить заяложена і розкритикована різними експертами, роль крипторинку величезна. У тому числі й з погляду інвестицій.

Для того щоб заробляти на криптовалютах, необов'язково занурюватися в тонкощі трейдингу і оперувати великими сумами. Є простіші і водночас менш ризикові способи отримувати прибуток.

Наприклад, стейкінг (стекінг). Це зберігання криптовалюти, за яке нараховується певний дохід. Потрібно відкрити криптовалютний гаманець, поповнити його монетами однієї з валют та отримувати винагороду. Такий сервіс, наприклад, є на найбільшій криптовалютній біржі Binance. Розмір виплат може сягати 100% річних. Але якщо придбана валюта обвалиться в ціні, замість прибутку буде збиток.

Отже, без елементарних знань про ринок та конкретну валюту гроші краще не вкладати. Крім того, деякі проєкти для участі в стейкінгу вимагають вкласти досить велику суму, умовно від $10 000. Це теж не всім по кишені.

Ще один вид заробітку, що взагалі не вимагає витрат, – участь в airdrop. Це роздавання монет на етапі запуску нових криптовалют. Як правило, для того щоб отримати монети, потрібно зареєструватися в проєкті, який просуває ту чи іншу валюту, зробити репост десь у соцмережах і чекати на момент роздавання.

Зазвичай учасникам airdrop дістається валюта на суму, еквівалентну $20–50. Не дуже багато. Але потім ці монети можна продати на біржі, конвертувавши в реальні гроші, або притримати якийсь час з надією на те, що їхній курс виросте. У результаті буде подвійний прибуток.

Оборонний бізнес. Неочевидний на перший погляд, але перспективний напрямок – проєкти, безпосередньо чи опосередковано пов'язані з обороною та безпекою. Хоч би як довго тривала війна, посилення обороноздатності України стане завданням чи не №1 на роки вперед.

Отже, у компанії та технології, які зможуть цю обороноздатність забезпечити, литимуться гроші. Як приватних інвесторів, так і державні у вигляді тендерів.

Оборона – це не лише зброя. Буде величезний попит на будь-яку продукцію військового призначення (від касок і бронежилетів до військової форми і тепловізорів) та на різні інноваційні рішення, наприклад, такі як безпілотники та програмне забезпечення до них.

Причому саме високотехнологічна складова ВПК розвивається особливо бурхливо. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у період з 2012 до 2021 року фінансування військових досліджень та розробок (R&D) у світі зросло на 24%.

Зрозуміло, такий вид інвестицій потребує виваженого підходу та знань у конкретній галузі. Тому йти в подібний бізнес-проєкт краще не самому, а з командою. І треба бути готовим грати у довгу. Проте перспективи величезні. І не лише на локальному, а й на глобальному оборонному ринку.

Великі компанії США, пов'язані з ВПК, платять власникам своїх акцій 2–4% дивідендів. Здавалося б, небагато. Але це стабільно протягом десятиліть. Є привід замислитися.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло