5 ідей для інвестицій: як заробити, незважаючи на інфляцію та девальвацію
І чому не варто гнатися за швидким прибутком
Інфляція продовжує з'їдати доходи та заощадження населення. За сім місяців 2022 року споживчі ціни зросли більш ніж на 22%. А за весь рік інфляція, за прогнозами НБУ, перевищить 30%. Не варто забувати і про девальвацію. Вона також впливає на знецінення гривневих накопичень. З початку року гривня послабшала майже на 50%.
Тому питання, як зберегти та захистити свої заощадження, хвилює багатьох українців. Mind вибрав кілька варіантів вкладення грошей, завдяки яким можна не тільки згладити негативний вплив інфляції та девальвації, але й забезпечити себе пасивним прибутком на роки вперед.
Депозити. Через три місяці після перегляду облікової ставки НБУ (до 25%) банки таки почали активніше збільшувати доходність гривневих депозитів. Індекс ставок за депозитами фізосіб (UIRD) становить у середньому 10,5% річних, що на 2,5–3 в. п. вище, ніж на початку червня. Це теж вельми далеко від бажаного. Але є банки, які нараховують за вкладами значно більше.
Найнижчі ставки у найбільших банках, державних – у тому числі. Від 4–5% до 12–14% річних. Банки другого ешелону, які знаходяться за розміром активів десь за межами першої «тридцятки», дають прибутковість до 18–20% річних.
Звісно, умови за вкладом залежать від терміну його розміщення, від суми, від наявності/відсутності опції дострокового розірвання і т. д. Чим «довший» депозит, чим більша сума і чим менше клієнт матиме можливостейі для доступу до грошей до закінчення депозитного договору, тим вища ставка. Якщо пощастить, то можна отримати до 22–23% річних.
Проте, не варто забувати, що значно вища за середньоринкову дохідність за депозитом може свідчити про проблеми в банку. І вибирати фінустанову слід з розумом. З іншого боку, під час військового стану держава гарантує вкладникам-фізособам повернення всієї суми депозиту без обмежень у разі банкрутства банку. Тож навіть якщо з ним щось трапиться, гроші не підуть з димом.
ОВДП. Не всі знають, що облігації держпозики – це інвестиційний інструмент не лише для банків чи великих компаній. Купувати облігації можуть і фізособи. Довгий час процедура вкладення в ОВДП для населення була досить складною, ось вони й не набули особливої популярності серед українців. Крім того, в цей актив бажано інвестувати більші суми, хоча б від 100 000 грн, щоб вкладення себе виправдало.
Зараз усе набагато простіше: придбати ОВДП можна просто через мобільний додаток банку. З облігаціями працюють monobank, Sense Bank (колишній Альфа-Банк), ПриватБанк та інші.
В ОВДП є кілька важливих переваг.
По-перше, це вкладення не лише у гривні, а й у «твердій» валюті. Причому саме валютні ОВДП є більш привабливими, оскільки дохідність за ними цілком пристойна: до 3,7% за доларовими облігаціями та до 2,5% за паперами в євро. Це у 5–10 разів вище, ніж дохідність за валютними банківськими вкладами. За ОВДП у гривні дохідність сягає близько 12% річних. На тлі тих же депозитів, звісно, це набагато скромніше.
По-друге, дохід, отриманий за ОВДП, не оподатковується.
По-третє, виплати за облігаціями гарантовані державою. Зрозуміло, що з грошима в держбюджеті зараз ситуація така собі. Але все ж таки наявність подібної гарантії – це краще, ніж одне лише «чесне слово».
Нерухомість. Здавалося б, хто при здоровому глузді купуватиме нерухомість у воєнний час. Але це як подивитися. Внутрішня міграція збыльшила попит на орендоване житло в регіонах, далеких від бойових дій. Особливо це стосується західних областей України. У Львові оренда однокімнатної квартири коштує до 18 000–20 000 грн на місяць, у Тернополі – до 10 000–12 000 грн. Для порівняння: у Києві середня місячна плата за орендовану квартиру становить 9000–10 000 грн.
Тому купівля нерухомості для подальшого здавання в оренду – цілком реалістичний проєкт. У західній частині країни таке вкладення окупиться за нинішніх розцінок за сім-вісім років. Враховуючи, що багато тимчасових переселенців із зони бойових дій можуть стати постійними жителями у «спокійних» регіонах, попит на оренду збережеться на високому рівні не один рік.
Водночас не варто забувати і про ризики. Це поглиблення економічної кризи і падіння доходів населення (а отже, попит буде орієнтований на бюджетне житло), висока конкуренція з боку інших орендодавців і досить велика сума інвестиції на старті (від $30 000–40 000). Водночас після окупності вкладень орендодавець отримуватиме «чистими» 10–12% річних. І це, зауважимо, у валюті, не у гривні.
Крипторинок. Незважаючи на те, що тема криптовалют вже досить заяложена і розкритикована різними експертами, роль крипторинку величезна. У тому числі й з погляду інвестицій.
Для того щоб заробляти на криптовалютах, необов'язково занурюватися в тонкощі трейдингу і оперувати великими сумами. Є простіші і водночас менш ризикові способи отримувати прибуток.
Наприклад, стейкінг (стекінг). Це зберігання криптовалюти, за яке нараховується певний дохід. Потрібно відкрити криптовалютний гаманець, поповнити його монетами однієї з валют та отримувати винагороду. Такий сервіс, наприклад, є на найбільшій криптовалютній біржі Binance. Розмір виплат може сягати 100% річних. Але якщо придбана валюта обвалиться в ціні, замість прибутку буде збиток.
Отже, без елементарних знань про ринок та конкретну валюту гроші краще не вкладати. Крім того, деякі проєкти для участі в стейкінгу вимагають вкласти досить велику суму, умовно від $10 000. Це теж не всім по кишені.
Ще один вид заробітку, що взагалі не вимагає витрат, – участь в airdrop. Це роздавання монет на етапі запуску нових криптовалют. Як правило, для того щоб отримати монети, потрібно зареєструватися в проєкті, який просуває ту чи іншу валюту, зробити репост десь у соцмережах і чекати на момент роздавання.
Зазвичай учасникам airdrop дістається валюта на суму, еквівалентну $20–50. Не дуже багато. Але потім ці монети можна продати на біржі, конвертувавши в реальні гроші, або притримати якийсь час з надією на те, що їхній курс виросте. У результаті буде подвійний прибуток.
Оборонний бізнес. Неочевидний на перший погляд, але перспективний напрямок – проєкти, безпосередньо чи опосередковано пов'язані з обороною та безпекою. Хоч би як довго тривала війна, посилення обороноздатності України стане завданням чи не №1 на роки вперед.
Отже, у компанії та технології, які зможуть цю обороноздатність забезпечити, литимуться гроші. Як приватних інвесторів, так і державні у вигляді тендерів.
Оборона – це не лише зброя. Буде величезний попит на будь-яку продукцію військового призначення (від касок і бронежилетів до військової форми і тепловізорів) та на різні інноваційні рішення, наприклад, такі як безпілотники та програмне забезпечення до них.
Причому саме високотехнологічна складова ВПК розвивається особливо бурхливо. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у період з 2012 до 2021 року фінансування військових досліджень та розробок (R&D) у світі зросло на 24%.
Зрозуміло, такий вид інвестицій потребує виваженого підходу та знань у конкретній галузі. Тому йти в подібний бізнес-проєкт краще не самому, а з командою. І треба бути готовим грати у довгу. Проте перспективи величезні. І не лише на локальному, а й на глобальному оборонному ринку.
Великі компанії США, пов'язані з ВПК, платять власникам своїх акцій 2–4% дивідендів. Здавалося б, небагато. Але це стабільно протягом десятиліть. Є привід замислитися.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
