Робота війни: як змінилася розстановка сил на українському ринку праці

Робота війни: як змінилася розстановка сил на українському ринку праці

Обсяг вакансій знизився майже втричі порівняно з довоєнним рівнем, а кількість претендентів навпаки зросла на 11%

Робота війни: як змінилася розстановка сил на українському ринку праці
Фото: depositphotos.com

Роботодавці та претенденти на українському ринку праці в період війни рухаються в протилежних напрямках. Це випливає з аналізу змін кількості резюме та пропозицій щодо роботи на основних хедхантингових порталах України, який провів Mind.

Скільки вакансій і шукачів?

За даними Work.ua, якщо кількість вакансій на порталі в лютому 2022 року, на момент вторгнення, сягала 95 539, то в серпні 2022 їхня кількість скоротилася в 2,5 раза – до 38 714.

При цьому в частині кількості резюме відбулося зростання: у лютому 2022 року на порталі було 3 448 850 зареєстрованих претендентів, а на початку серпня – 3 836 294, тобто майже на 11% більше.

За даними порталу Jobs.ua, кількість резюме зросла з лютневих 33 745 до 39 887 у вересні, або на 18%. Щоправда, додалося і вакансій – з 2653 до 7401.

На порталі Rabota.ua 1 326 000 активних резюме змагаються за 38 641 актуальну вакансю від 19 500 компаній. Тобто на одну вакансію в середньому припадає 34 претенденти.

Як корелюються зарплатні апетити?

У частині заробітної плати не відбулося видимих ​​радикальних змін – але ці зміни забезпечила девальвація.

Зміцнення долара, здавалося б, мало підняти бажаний цінник у національній валюті, але війна внесла свої корективи. Практично за всіма основними галузями претенденти зберегли свої грошові претензії, тобто з урахуванням послаблення гривні вони знизилися мінімум на чверть.

За даними Work.ua, на сьогодні середня зарплата по вакансіях складає 13 879 грн, а за резюме – 15 707 грн. У лютому, перед початком вторгнення росії в Україну, в середньому у вакансіях фігурувала цифра 14 413 грн, а в резюме – 15 606 грн. Тобто роботодавці знизили свої пропозиції на 4,7%, а претенденти зберегли свої практично на тому самому рівні (зміна + 0,6%).

Jobs.ua повністю відображає таку саму тенденцію. Якщо в лютому середній рівень запропонованих зарплат становив 20 365 грн, то до вересня він упав до 17 763 грн, тобто на 13%.

Здобувачі, які в середньому до війни розраховували на 17 403 грн, тепер претендують на 17 326 грн, тобто на ті самі гроші мінус девальваційна різниця.

Хто потрібен роботодавцю?

Найбільш затребуваними наразі в Україні стали всі, хто пов’язаний із продажами та сферою обслуговування. «Продавати й годувати» – так стисло можна сформулювати слоган вітчизняного ринку праці.

Як зазначають у Work.ua, перша п’ятірка найпопулярніших спеціалістів серпня не змінилася до липня, зріс лише попит на них. Так, вакансії продавців-консультантів в останній місяць літа з’являлися на 52% частіше (3438 пропозицій), кухарів шукає на 31% більше роботодавців (1509 вакансій). Далі за релевантністю йдуть водії (1518 вакансій, приріст +20%), менеджери з продажу (3790 вакансій, +17%) та бухгалтери (1841 вакансія, +13%).

Цей тренд підтверджують й аналітичні дані кадрового порталу grc.ua. На першому місці за активністю пошуку співробітників – сфера продажу. На цей сегмент ринку праці припадає 29,6% актуальних вакансій (для порівняння: у січні продавців шукали 25,1% роботодавців). «Друге місце з показником 12,8% посіла категорія «початок кар’єри, студенти». Економічна криза, яка є наслідком війни, змусила велику кількість компаній звернути увагу на «недорогих» новачків, за допомогою яких можна скоротити витрати. На третій позиції розташувалася категорія «IT, інтернет, телекомунікації» – 9,3%», – зазначають у компанії.

Водночас роботи у сфері продажів потребують лише 10,6% шукачів. А лідирують за активністю претенденти з категорії «Початок кар’єри, студенти» – їхніх резюме на порталі 38,2%.

Де працювати іншим?

Виглядає ситуація досить безрадісно, ​​але приводи оптимізму є.

По-перше, у всіх галузях зберігається підвищений – і як правило незадоволений – попит на високопрофесійних фахівців. «З тисяч резюме жодного відповідного» – звичайна ремарка хедхантингових відділів великих компаній. Тобто для професіоналів із досвідом ринок навіть у війну сприятливий.

Ще один чинник, який частково нівелює дисбаланс на ринку праці, – це несподівано ефективна стратегія держави для підтримки малого підприємництва, що дає можливість перейти зі статусу найманого співробітника в самостійну бізнес-одиницю. В Україні діє одразу кілька досить щедрих державних програм, спрямованих на підтримку підприємницької ініціативи чи зміну професійної спеціалізації.

Влітку Мінекономіки запустило грантові програми для створення бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. У рамках цієї програми українці можуть одержати мікрогранти для створення власного бізнесу; гранти на  розвиток переробного підприємства; державне фінансування закладки саду та деякі інші аграрні проєкти; грант на реалізацію стартапу, у тому числі у сфері ІТ; кошти на навчання ІТ-спеціальності.

Також продовжує діяти практика пільгового кредитування в рамках держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» – за даними Мінфіну, на кінець серпня, за час дії військового стану видано 11 739 пільгових кредитів на 43,45 млрд грн. Із них 0,67 млрд грн – на інвестиційні цілі.

Також слід визнати, що держава відмовилася від практики різкого втручання в економіку та загалом досить цивілізовано підтримує бізнес і зчитує фідбек. Так, ініціативу про запровадження 10% збору на валютні операції (так званий податок на імпорт), яка могла б суттєво знизити маржинальність торгових операцій, після критики бізнес-спільноти було скасовано.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло