Доступні гроші не для всіх: в Україні відкрито багато програм грантової підтримки бізнесу. Розбираємо, як отримати фінансування на розвиток бізнесу
І з яких причин можуть відмовити у фінансуванні
Гранти залишаються одним із найдоступніших варіантів фінансування бізнесу. Їхня головна перевага в тому, що на відміну від кредиту, грант не потрібно повертати (за умови виконання одержувачем усіх вимог), платити за ним відсотки і т. д. Крім того, кількість грантових програм постійно збільшується.
Водночас суми грантів, що видаються, як правило, досить скромні. Зазвичай це кілька сотень тисяч гривень або еквівалент в іноземній валюті. Рідше обсяг фінансування обчислюється мільйонами. Великому бізнесу такі кошти мало чим допоможуть. Окрім того, гранти виділяються на конкурсній основі. Отже, доведеться змагатися за гроші з армією «голодних» підприємців.
Mind раніше публікував вибірку програм, доступних для фінансування малого бізнесу. Тепер проаналізуємо, які основні програми працюють на практиці, і як отримати та ефективно використовувати грантові кошти.
Читайте також: Особливі умови та жорсткий відбір позичальників. Як банки кредитують бізнес за програмою «5–7–9»
Підтримка від Кабміну за програмою «єРобота»
Однією із наймасштабніших грантових програм залишається урядова «єРобота». У її межах з 1 липня до 18 вересня пройшло шість хвиль фінансування, а загальна сума виділених коштів склала близько 345 млн грн.
Як повідомляє Міністерство економіки, 2 жовтня завершилася сьома хвиля приймання заявок, а з 3 жовтня розпочалося приймання заявок за восьмою хвилею.
Проміжні підсумки фінансування бізнесу за програмою «єРобота»
Дані Мінекономіки
«єРобота», як і раніше, пропонує чотири напрями фінансування. Це гранти на відкриття власної справи, гранти на сади, теплиці, гранти на запуск переробних підприємств. Зручно те, що заявку на будь-який з них можна подати просто через сервіс держпослуг «ДіЯ» і отримати рішення про виділення коштів. Тобто все відбувається онлайн. Фізично гроші перераховує Ощадбанк.
Розмір гранту на запуск бізнесу може сягати 250 000 грн. При оформленні заявки на нього необхідно докладно розповісти про свій проєкт та додати бізнес-план. Він має бути докладним і реалістичним, з прогнозом фінансових потоків та окупності – так ймовірність отримати «добро» вища.
На закладення і розвиток садів, виноградників та ягідних розсадників можна отримати грант до 400 000 грн із розрахунку на 1 га. Для подання заявки знадобиться план висадки саду чи виноградника, де будуть розписані особливості господарства (кліматичні умови, характеристики ґрунту, всі технічні процеси із закладення насаджень, догляду за ними тощо) та прораховано бюджет проєкту.
Під час будівництва теплиці можна розраховувати на грант до 7 млн грн із розрахунку на 2 га. Алгоритм оформлення такий самий, як і гранту на сад. Знадобиться проєкт будівництва модульної теплиці з відповідним технічним обґрунтуванням та кошторисною документацією.
Максимальний розмір гранту на запуск переробного бізнесу (наприклад, це може бути завод, що консервує овочі) – 8 млн грн. Претенденти повинні відповідати декільком вимогам: не вести бізнес на території рф та окупованих територіях, не числитися у списках підсанкційних осіб, не бути банкрутами.
До грантів допускаються лише підприємці – громадяни України чи компанії, у яких бенефіціари – резиденти нашої країни. При поданні заявки на грант необхідно вже мати зареєстроване СПД або юрособу. Також потрібний розгорнутий бізнес-план проєкту.
Одержувачі грантів на створення переробних підприємств беруть на себе низку зобов'язань: вести діяльність не менше трьох років, справно сплачувати податки та створити не менше 25 робочих місць. Якщо підприємець не виконає цих умов, йому доведеться повернути грант.
Як відбувається оцінка кандидатів?
Претенденти на фінансування у рамках «єРобота» проходять двоетапний відбір, він чимось схожий на оцінку позичальників, які хочуть взяти кредит. Логічно, що під час цього відбору багато заявок відсіваються. Чому це відбувається?
На першому етапі всі проєкти піддаються перевірці на відповідність базовим критеріям. Починаючи з того, як заповнено заявку на грант, наскільки коректні дані там вказані, і закінчуючи «портретом» бізнесу. Враховується кредитна історія, наявність непогашених боргів, у тому числі заборгованості перед держбюджетом із податків та зборів, судові та кримінальні справи. Одне слово, все те, що може розповісти про репутацію грантоодержувача.
Такою перевіркою займаються представники Мінекономіки, а також фахівці Ощадбанку. Останній зараховує на рахунки отримувачів грантів кошти, які безпосередньо отримує з Державного казначейства. Для оцінки репутації сторона, що вирішує, активно користується базами системи YouControl, де зібрано інформацію про підприємців і компанії, їхні борги, взаємовідносини з контрагентами, про проблеми з держорганами, аж до даних із «чорного списку» Антимонопольного комітету.
Якщо верифікація на першому етапі успішна, заявкою вже впритул займається Ощадбанк. Фахівці банку оцінюють сам проєкт та його фінансові показники, аналізують бізнес-план, проєктну документацію, прораховують життєздатність бізнесу з урахуванням економічних реалій та ситуації у тій сфері, в якій працює компанія чи підприємець.
Іншими словами, якщо бізнес стабільний, має «білу» репутацію, дає прибуток і за всіма показниками немає ознак, що він через пару днів звалиться, рішення про видання гранту з великою ймовірністю буде позитивним.
Кому відмовляють у фінансуванні і чому?
Оскільки кожна заявка розглядається в індивідуальному порядку, складно описати всі причини відмови у видачі гранту.
За словами заступниці міністра економіки України Тетяни Бережної, за три місяці роботи програми «єРобота» заявку на участь подали близько 11 000 українців, з них задовольнили заявки лише 1115. На порталі «ДіЯ» створили пам’ятку з найбільш розповсюдженими помилками, яких припускаються заявники під час підготовки заявок.
5 найпоширеніших помилок, яких припускаються заявники під час подання документів на грант. Джерело
1. Нецільове використання коштів. Наприклад, підприємці прагнуть зробити ремонт приміщення, але грант надається на придбання обладнання та на програмне забезпечення.
Вивчайте умови надання гранту, де прописано, на що саме направляються кошти, і дотримуйтесь їх.
2. Під час авторизації в «ДіЯ» заявка подається від фізичної особи, а не юридичної.
3. Неправильні пропорції співфінансування виникають, коли не враховано ПДВ в розрахунку вартості проєкту. Варто залучити фахівця та перевірити дані перед поданням заявки.
4. Неповний пакет документів. В умовах гранту прописано, які саме документи мають бути в заявника під час співбесіди. Подбайте про це заздалегідь та надайте всю необхідну документацію.
5. Проблеми з паспортними даними та кредитною історією, наприклад:
- ПІБ в паспорті не співпадає з ІПН;
- паспорт недійсний;
- діє арешт майна на момент подання заявки;
- непогашені кредити;
- податковий борг;
- виконавче провадження;
- суд.
Найпростіший шлях уникнути таких помилок: перевірити документи перед поданням заявки та оновити кредитну історію (погасити борги, завершити судові справи тощо).
Складно отримати грант на бізнес і тим, хто не має релевантного досвіду в бізнесі, який планує започаткувати. Це не дає змоги правильно скласти бізнес-план та оцінити життєздатність ідеї.
Але якщо з документами все гаразд, існує ще низка ситуацій, у яких на фінансування можна точно не розраховувати:
1. Стартапи з «нульовим» досвідом та історією. Тобто якщо підприємець зареєстрував бізнес учора, а сьогодні прийшов за грантом, він неминуче отримає відмову. Потрібно показати хоч якусь діяльність упродовж двох-трьох кварталів. Щоб у податковій звітності не було суцільних «нулів» і можна було зрозуміти, який потенціал має проєкт та чи варто його підтримувати.
2. Регресуючий бізнес, у якого погіршуються показники: скорочуються обсяг продажу та виручка, падає прибуток. Тут принцип такий самий, як і в оцінці позичальників. Якщо підприємець чи компанія не можуть довести свою платоспроможність у якійсь найближчій перспективі, їм відмовляють. Хоча в такому разі, можливо, є сенс спробувати взяти кредит за програмою «5–7–9» на підтримку бізнесу у воєнний час. Тим більше, що в умовах військового стану ставка по ньому становить 0%.
3. Проєкти з «поганою» репутацією. При розгляді заявки на грант зіпсувати репутацію може практично будь-що. Непогашений років 10 тому кредит, незакрите кримінальне провадження проти директора компанії або навіть ділові відносини з контрагентами, які зараз опинилися на тимчасово окупованій території. Тому перед тим, як іти за грантом, необхідно подбати, щоб за бізнесом не було жодних «гріхів», які можуть вплинути на рішення щодо фінансування.
Читайте також: Отримати не можна програти: 7 помилок при поданні заявки на грантове фінансування
Контроль за використанням грантових коштів
Незважаючи на те що грант – це безповоротна допомога, держава залишає за собою право перевіряти, як одержувач використовує фінансування, за призначенням чи ні.
Щодо грантів на запуск бізнесу, на сади та теплиці такі перевірки можуть проводити представники Державного центру зайнятості. Перевіряльники можуть виїхати безпосередньо на місце ведення бізнесу будь-якої миті протягом трьох років з дати виділення коштів.
«Ощадбанк оцінює проекти на першому етапі. Фінальне рішення щодо надання гранту на власну справу приймає Державний центр зайнятості. Рішення про надання грантів на сади та теплицю приймає Мінагропрод, а на переробне підприємство – Мінекономіки», – уточнили Mind в банку.
Предмет перевірки – створення робочих місць і навіть сплата податків і зборів. Якщо в процесі моніторингу з'ясується, що грантоодержувач витратив гроші не за призначенням, він має повернути всю отриману суму Ощадбанку.
Виплати від Кабміну за наймання переселенців
Є й інші напрямки бюджетної фінансової допомоги бізнесу. Наприклад, компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це, можна сказати, щось середнє між грантом та дотацією. Роботодавець отримує гроші на покриття витрат на оплату праці за кожного найнятого працівника під час воєнного стану.
Заявку на компенсацію також можна подати через «ДіЯ». Роботодавець вносить відомості про ВПО, система автоматично перевіряє, чи є працевлаштований переселенець у відповідному реєстрі (з 1 серпня в Україні функціонує Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб). Якщо верифікація даних успішна, заявнику необхідно ввести дані банківського рахунку, на який потім надійдуть гроші.
Компенсацію за ВПО можна отримати двічі, за перші два місяці працевлаштування переселенця. Сума виплати дорівнює мінімальній зарплаті – тобто по 6500 грн за кожен місяць.
Нюанси отримання допомоги за працевлаштування ВПО такі:
1. Працівник повинен опрацювати в компанії хоча б п'ять днів і бути найнятим офіційно, з призначенням окладу, з якого буде сплачено ПДФО, єдиний соцвнесок, військовий збір.
2. Співробітник повинен перебувати на обліку як ВПО. Тобто переселенцю потрібно за новим місцем свого проживання отримати відповідну довідку, яку видають Центри адмінпослуг, органи місцевої влади. Також статус ВПО можна оформити через «ДіЯ».
3. Розмір окладу найнятого працівника не може бути нижчим за мінімальну зарплату на момент його працевлаштування (6500 грн станом на «зараз»).
4. Роботодавець не повинен мати податкових боргів. Виконання зобов'язань перед бюджетом слід підтвердити податковою звітністю.
5. Працівник, за якого роботодавцю дають компенсацію, може бути працевлаштований лише один раз. Тобто найняти людину, отримати за неї виплату, потім звільнити її, знову найняти і знову звернутися за держдопомогою, не вийде.
Як і у випадку з грантами, працівники Держслужби зайнятості можуть провести перевірку роботодавця, щоб з'ясувати, чи подав він достовірну інформацію та чи використав кошти за призначенням. Така перевірка може наскочити протягом 180 днів з моменту отримання виплати. Наприклад, якщо виявиться, що компанія подала спотворену інформацію про співробітника чи взагалі нікого не наймала, їй доведеться повернути компенсацію.
У разі, коли ВПО звільнено/звільнився на дату прийняття рішення про виплату, роботодавець також повинен повернути гроші в сумі, яка пропорційна відпрацьованому співробітником часу на місяць.
Гранти від USF проєктам подвійного призначення
Український фонд стартапів (USF), створений за ініціативою Кабміну у 2019 році, на постійній основі приймає заявки від проєктів, що випускають продукцію подвійного призначення. Це продукція, яку можна використовувати у повсякденному житті, а також адаптувати до виконання військових завдань.
USF готовий видавати гранти підприємцям і компаніям, які ведуть діяльність у сфері оборони, кібербезпеки, охорони здоров'я тощо на розроблення, створення, впровадження та реалізацію інноваційної продукції з подвійним призначенням.
Гранти від USF проєктам подвійного призначення
Максимальна сума фінансування становить $35 000. З цієї суми $25 000 отримує безпосередньо заявник, а $10 000 йде на оплату послуг акселератора, який займатиметься «вирощуванням» проєкту: його консультуванням, просуванням тощо. який акредитований USF. Таких акселераторів при фонді дев'ять, у тому числі: Vacuum Deep Tech, Demium, 500 Global, iHUB.
Претендувати на грант можна лише один раз. Якщо USF відхиляє заявку, повторно звернутися за фінансуванням не вдасться.
Як відбувається подання та відбирання заявок:
1. Претендент на грант повинен зареєструватися на сайті фонду та заповнити онлайн-заявку.
2. У ній має міститися опис проєкту з презентаційними матеріалами, аналіз конкурентів та ринку, на який виходить проєкт, кошторис, план розвитку та цілі, які будуть досягнуті за рахунок грантових коштів.
3. Подана заявка спочатку проходить перевірку представниками фонду. Якщо в ній виявляться невідповідності та неточності, претендент матиме п'ять днів на доопрацювання.
4. На другому етапі заявку розглядають п'ять незалежних експертів, які оцінюють затребуваність технології, можливості її впровадження та життєздатність на ринку. Максимальна оцінка, яку може отримати проєкт від експертів, – 15. Мінімальний прохідний бал – 11.
5. Остаточне рішення приймає наглядова рада USF, на розгляд якої потрапляють усі заявки, що отримали 11 балів і більше.
Якщо заявку схвалено, переможець обирає один з акселераторів та підписує з USF договір про фінансування, надавши перед цим фонду реквізити банківського рахунку, довідку про відсутність судимостей у представника компанії-грантоодержувача, а також дані про всю державну допомогу, отриману заявником впродовж трьох років, про всі грошові зобов'язання та залучені інвестиції.
Грантові кошти заборонено витрачати на погашення минулих боргів; на представницькі витрати (крім участі у виставках та конференціях); на переїзд до нового офісу, капітальний ремонт, закупівлю меблів; на купівлю нерухомості та землі; на оплату штрафів та пені.
USF залишає за собою право контролювати витрати грантових коштів, зокрема, запитуючи звіти про те, на що були витрачені гроші, та аргументацію, як вони допомогли реалізації проєкту, його просуванню.
Якщо грант використаний за призначенням, фонд може вимагати повернути виділену суму. Крім того, у правилах фінансування є застереження, що рішення про повернення грошей грантоодержувачем може в односторонньому порядку ухвалити наглядова раду USF. При цьому, на чому саме може ґрунтуватися таке рішення, не вказано.
Читайте також: Які гранти зараз доступні українському бізнесу. Перелік та особливості подачі заявок
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
