Особливі умови та жорсткий відбір позичальників. Як банки кредитують бізнес за програмою «5–7–9»

Державні банки, як і раніше, залишаються головними кредиторами української економіки. Як повідомляє Національний банк, саме вони продовжують фінансувати бізнес. Причому основна маса кредитів, що видаються держбанками, припадає на програму «5–7–9». Розбираємось, на яких умовах бізнес може отримати позики в межах цієї програми та кого взагалі готові кредитувати банки.

Скільки вже видано кредитів. За даними Фонду розвитку підприємництва (ФРП), за весь час дії програми «5–7–9», з лютого 2020 року до 12 вересня 2022 року, банки видали підприємцям та компаніям майже 47 000 кредитів на 138 млрд грн. При цьому з 24 лютого 2022 року основний обсяг виданих кредитів був:

• на підтримку бізнесу у воєнний час (40% позик);
• на фінансування посівної кампанії (40% кредитів);
• на рефінансування раніше виданих кредитів (11% позик).

Структура виданих із 24 лютого 2022 року кредитів за програмою «5–7–9»

Дані ФРП на 12 вересня 2022 року

Якщо ж аналізувати структуру кредитів, що видаються по регіонах, то найчастіше за позиками звертається бізнес із Києва, а також із Львівської, Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Київської, Вінницької та Кіровоградської областей.

Ключові умови «5–7–9». Умовно програму можна поділити на кілька підпрограм.

Один із головних напрямів – це фінансування аграріїв, як на проведення посівної кампанії, так і на інші цілі (наприклад, придбання основних фондів). Причому Кабінет Міністрів ще в серпні продовжив спецумови щодо цієї підпрограми до 31 жовтня 2022 року. Вони такі:

• максимальна сума кредиту – 90 млн грн;
• цільова назва – поповнення оборотного капіталу та інвестиційні цілі;
• максимальний термін кредитування – 3 та 5 років відповідно;
• відсоткова ставка – від 0 до 9%.

Другий напрямок – кредитна підтримка бізнесу у воєнний час. Цими грошима можуть скористатися практично всі підприємці та компанії без винятку, крім тих, що займаються виробництвом та продажем озброєння. Умови підпрограми:

• максимальна сума кредиту – 60 млн грн;
• цільова назва – поповнення оборотних коштів, купівля основних фондів, релокація (переміщення) бізнесу, рефінансування «старих» боргів;
• максимальний термін кредитування – 5 років;
• процентна ставка – 0% (на час воєнного стану), 5% (через місяць після скасування воєнного стану).

Третій напрямок – це той, з якого і розпочиналася програма «5–7–9». Мова про кредити на розвиток бізнесу, ставки за якими прив'язані до створення робочих місць. Чим більше співробітників наймає компанія – тим нижчою буде ставка. У середньому компенсація ставки становить 0,5–2 в. п. за кожного нового працівника. Але нижче за 5% підсумкова ставка бути не може. Основні параметри цієї підпрограми такі:

• максимальна сума кредиту – 60 млн грн (до 1 млрд грн для компаній сфери торгівлі);
• цільова назва – поповнення оборотних коштів та інвестиційні цілі;
• максимальний термін кредитування – 3 та 5 років відповідно;
• процентна ставка – 5–9% (залежить від обсягу виручки та кількості нових робочих місць);
• авансовий внесок – 20–30% від вартості проекту (тільки при видачі інвестиційних кредитів).

Нюанси видачі кредитів «5–7–9» у воєнний час. Незважаючи на те, що головний «спонсор» програми «5–7–9» – держава в особі уряду, фактично видають гроші банки. А вже згодом держава компенсує їм різницю між стандартною (ринковою) та пільговою процентною ставкою. Відповідно, всі ризики неплатоспроможності позичальника перебирає на себе кредитор. Тому рішення про видачу кредиту ухвалює конкретний банк. Отже, деякі умови, вимоги до позичальників, а також алгоритм їх оцінки відрізняються залежно від банку.

Насправді це означає таке:

1. У вигляді додаткових витрат при оформленні кредиту позичальника чекає разова комісія. Її розмір становить 0,5–1% від суми позики.
2. Банки мають право вимагати (і з великою ймовірністю це робитимуть) надати заставу у вигляді ліквідного рухомого та нерухомого майна.
3. Пріоритет у кредитуванні має бізнес, який працює не менше одного року, з позитивним фінансовим результатом, що має реальні активи.
4. Стартапи також можуть претендувати на отримання грошей. Причому до 80% суми кредиту підприємцям-початківцям гарантує держава. Проте потрібно надати реалістичний та обґрунтований бізнес-план. І то не факт, що банк погодиться прокредитувати стартап.
5. Погана кредитна історія на 100% перекреслює шанси на те що, що банк видасть кредит.
6. Банки ділять усю Україну на три умовні зони: «зелена», яка максимально віддалена від бойових дій (передусім це західна частина країни), «жовта», до якої потрапляють в основному центральні області, та «червона», що стикається із «гарячими» регіонами. Відповідно, що далі перебуває позичальник чи його бізнес (виробничі потужності, зокрема) від червоної зони, то реальніше отримати кредит.
7. На кожен банк відкрито власний ліміт фінансування з держбюджету за програмою «5–7–9». Як правило, чим більший банк і чим активніше він обслуговує бізнес, тим цей ліміт ширший.

Де краще брати кредит підприємцю?

Великі системні банки (державні насамперед) отримують компенсацію з держбюджету за програмою «5–7–9» швидше, ніж дрібні. Тому й кредитують вони у більших обсягах. Для невеликих банків держава у деяких випадках затримує виплати терміном до 60–90 днів. У зв'язку із цим банки «другого ешелону» менш мотивовані видавати пільгові позики.

Найбільші банки-кредитори у рамках програми «5–7–9»

Дані ФРП на 12 вересня 2022 року

Малому бізнесу краще звертатися за кредитом «5–7–9» саме у великі банки, оскільки там відпрацьовано процес оцінки позичальників та ухвалення рішень про видачу позик. Якщо ж йдеться про проекти, до яких потрібен індивідуальний підхід, є сенс звертатися до невеликих банків, тим більше якщо при цьому позичальник готовий перевести в банк свої грошові потоки. Це стане додатковим аргументом під час розгляду кредитної заявки.