Світ переживає рекордне зростання цін. У США намагаються придушити споживчий попит, у ЄС – позбавляються облігацій та ріжуть доходи енергетичних гігантів, а Туреччина перекладає весь тягар на громадян

Світ переживає рекордне зростання цін. У США намагаються придушити споживчий попит, у ЄС – позбавляються облігацій та ріжуть доходи енергетичних гігантів, а Туреччина перекладає весь тягар на громадян

І що Україні варто взяти на озброєння з монетарної політики інших держав

Этот материал также доступен на русском языке
Світ переживає рекордне зростання цін. У США намагаються придушити споживчий попит, у ЄС – позбавляються облігацій та ріжуть доходи енергетичних гігантів, а Туреччина перекладає весь тягар на громадян
Фото: depositphotos.com

Країни в усьому світі зіткнулися з неконтрольованим зростанням споживчих цін. І йдеться не лише про держави, що розвиваються, для яких висока інфляція не новина, а про усталені економіки, де зростання цін понад 2–3% на рік – майже катастрофа.

10 країн з найвищим рівнем інфляції в жовтні, % (рік до року)

Країна

Рівень інфляції в жовтні 2022

Рівень інфляції у вересні 2022

Аргентина

88%

83%

Туреччина

85,51%

83,45%

Нідерланди

14,3%

14,5%

Росія

12,6%

13,7%

Італія

11,8%

8,9%

Велика Британія

11,1%

10,1%

Єврозона

10,6%

9,9%

Німеччина

10,4%

10%

Мексика

8,41%

8,7%

США

7,7%

8,2%

Джерело: https://tradingeconomics.com

Тому для багатьох держав подолання інфляційного шоку стало своєрідним викликом. Причому принагідно центробанкам та урядам важливо не придушити і без того слабке економічне зростання.

Mind вирішив розібратися, як борються з інфляцією різні країни та як їхній досвід може стати в пригоді Україні.

Читайте також: Затишшя перед ідеальним штормом: що спричинило нову світову кризу. Як це бачать в МВФ

США. Економіка Сполучених Штатів Америки давно не стикалася з такою інфляцією, яку вона переживає останніми місяцями. Наприклад, у червні рівень інфляції по штатах у річному вимірі досяг 9,1%, що стало найвищим значенням з 1981 року. У наступні три місяці зростання цін перевищувало 8%. І лише за підсумками жовтня інфляція у США сповільнилася до 7,7%. Навіть американський президент Джо Байден був змушений публічно звернути свою увагу на ситуацію з цінами в Штатах і заявив, що «…американці страждають через дорожнечу життя».

Слід віддати належне Федеральній резервній системі (ФРС), яка ще напровесні почала реагувати на прискорення інфляції. І хоча зростання споживчих цін, як і раніше, залишається надмірно високим, базовий індекс інфляції в жовтні (він не враховує ціни на продукти харчування та енергоносії) склав 6,3%, що виявилося нижчим за прогнози. Крім того, аналітики Golman Sachs вважають, що базовий індекс до середини 2023 знизиться до 3,5%, а до грудня 2023 – до 2,9%.

Щомісячна інфляція у США у 2021–2022 роках, % (рік до року)

Джерело: https://tradingeconomics.com / US Bereau of Labor Statistics 

Як вирішують проблему високих цін США:

  • Починаючи з березня, Федрезерв агресивно підвищує ключову ставку (аналог облікової ставки НБУ в Україні). Після першого підвищення рівень ставки становив 0,25–0,5%. На початку листопада, внаслідок чергового перегляду ставки, вона перебуває у діапазоні 3,75–4% річних.
  • ФРС почала позбавлятися облігацій (казначейських, іпотечних тощо), які вона викуповувала під час пандемії коронавірусу, щоб підтримати економіку США грошима. Цей процес називається скороченням балансу. За час пандемії Федрезерв наростив портфель облігацій майже до $9 трлн і, за даними The Wall Street Journal, до 2025 року ФРС має намір позбутися мінімум $1,2 млрд на своєму балансі.
  • Мета ФРС – придушити споживчий попит, а також збільшити вартість позикових коштів (кредитів) як громадянам, так і бізнесу. Простіше кажучи, ресурси в економіці стануть дорожчими, витрати скоротяться, що дозволить знизити інфляцію.
  • ФРС розраховує, що у довгостроковій перспективі (про який конкретно термін йдеться – невідомо) їй вдасться довести інфляцію до 2%.

Посилення монетарної політики має зворотний бік – воно не найкращим чином впливає на економіку, сповільнюючи її. За оцінками МВФ, ВВП США за 2022 рік зросте лише на 1,6%. Щоправда, за ІІІ квартал економіка Штатів після падіння протягом двох попередніх кварталів підросла на 2,6%. Але попереду кінець року, який обіцяє бути дуже непростим.

Євросоюз. Ситуація з цінами в ЄС є ще гіршою, ніж у США, оскільки головним «двигуном» інфляції в країнах Євросоюзу залишаються енергоносії. Західна Європа переважно імпортує і нафту, і газ, вартість яких злетіла через воєнний конфлікт між Україною та росією, поламану логістику та глобальну кризу в цілому.

Уже другий місяць поспіль інфляція на території Євросоюзу б'є всі можливі рекорди. За даними статистичного відомства ЄС Eurostat, у вересні зростання споживчих цін у 27 країнах ЄС склало 10,9% (рік до року), а у жовтні досягло 11,5%. Найвищі темпи інфляції у жовтні зафіксовані в Естонії (+22,5%), Литві (+22,1%) та Угорщині (+21,9%).

Найбільше в жовтні в Євросоюзі подорожчали енергоносії (+41,5%), необроблені (цілісні) харчові продукти (+15,5%), готові харчові продукти, алкоголь та тютюн (12,4%). Тобто дорожчає все, що входить до продуктового кошика будь-якого середньостатистичного європейця.

Інфляція в ЄС у жовтні 2022 року, % (рік до року)

Джерело: ec.europa.eu/Eurostat

Влада ЄС кинула всі сили на стримування інфляції, але наразі особливих успіхів не досягла. Зокрема й через те, що єврозона увійшла до нової кризи, не оговтавшись від попередньої – фінансовий запас Євросоюзу виснажений майже дворічною пандемією. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чесно зізналася, що джерела фінансування ЄС на сьогодні вкрай обмежені. Бюджет Євросоюзу проєктувався ще до того, як розпочалася активна фаза війни рф в Україні, і тому «…він (бюджет) не розрахований на розв’язання проблем такого масштабу».

Що ж робить ЄС, щоб упоратися з інфляцією:

  • Європейський центробанк (ЄЦБ), як і ФРС, збільшує відсоткові ставки. Щоправда, на відміну від Федрезерву ЄЦБ почав підвищувати ставки значно пізніше. Лише наприкінці липня ЄЦБ підвищив ключову ставку з нуля на 50 б. п. до 0,5% вперше з 2011 року. На початку вересня банк підняв ставку ще на 75 б. п. до 1,25%. А у жовтні ЄЦБ довів рівень ключової ставки до 2%.
  • ЄЦБ повинен перейти до «обмежувальної» території для ослаблення попиту, але також має розпочати скорочення облігацій на суму 3,3 трлн євро ($3,4 трлн), придбаних у рамках програми купівлі активів. Предметно цим питанням Центробанк займеться у 2023 році.
  • У вересні Урсула фон дер Ляєн презентувала план подолання високих цін у ЄС. Він передбачає обмеження доходів електрогенеруючих компаній шляхом встановлення «стелі» їхнього прибутку в межах 180 євро/мегават*годину. Крім цього, ЄС розглядає ідею про запровадження тимчасового збору в розмірі 33% прибутку підприємств нафтогазової, вугільної та нафтопереробної промисловості. За рахунок цих заходів бюджет Євросоюзу має отримати до 140 млрд євро, які необхідні для пом'якшення інфляційного удару.
  • Єврокомісія планує запровадити механізм динамічного ціноутворення на газ, щоб знизити внесок енергоносіїв до інфляції. Цей механізм буде реалізовано на європейській газовій біржі TTF. Суть його полягає в наступному: якщо вартість блакитного палива перевищує певну межу – газові контракти вище за цю ціну будуть заблоковані.

Подібно до США, Європа як цільовий рівень інфляції намітила цифру в 2%. «Нашим ключовим завданням залишається зниження інфляції до позначки в 2%, і Рада управляючих ЄЦБ зробить для цього все можливе», – пообіцяла голова ЄЦБ Крістін Лагард. При цьому МВФ пророкує зростання ВВП Єврозони у 2022 році на рівні 3,1%, а у 2023 році – уповільнення економічного зростання до 0,5%.

Велика Британія. У Великій Британії економічні проблеми підкріплюються похідною від них політичною нестабільністю – за чотири місяці в Об'єднаному королівстві змінився третій прем'єр-міністр.

Читайте також: Політичне потрясіння у Великій Британії: чому пішла Ліз Трасс

Одне з головних завдань нового глави уряду, колишнього міністра фінансів Ріші Сунака – подолання величезної інфляції. У серпні споживчі ціни у Великій Британії рік до року зросли на 9,9%, у вересні – на 10,1% (це стало рекордом за останні 40 років), а у жовтні інфляція прискорилася до 11,1%.

Читайте також: Велику Британію очолив «анти-Робін Гуд»: 8 яскравих фактів про Ріші Сунака 

Як і в ЄС, головний винуватець у розкручуванні цінової спіралі – енергоносії. За даними Національної статистичної служби Великобританії (ONS), домогосподарства у жовтні заплатили в середньому на 88,9% більше за електрику, газ та інші види палива, ніж роком раніше. Банк Англії (британський Центробанк) очікує, що у IV кварталі 2022 року інфляція досягне рівня 11% рік до року.

Щомісячна інфляція у Великій Британії у 2021–2022 роках, % (рік до року)

Джерело: https://tradingeconomics.com / Office for National Statistics

Як намагається подолати інфляційний шок британська влада:

  • Банк Англії проводить політику високих процентних ставок, щоб збільшити вартість ресурсів економіки та урізати ліквідність. На початку листопада Центробанк підвищив базову процентну ставку одразу на 75 б. п. (це найістотніше підвищення за 33 роки) – з 2,25 до 3%. Таким чином, рівень ставки досягнув максимуму за останні 14 років.
  • Йдучи стопами ФРС та ЄЦБ, Банк Англії з 1 листопада почав розгортати програму з продажу облігацій зі свого запасу. Загальна сума цінних паперів на балансі Банку становить 838 млрд фунтів стерлінгів (майже $1 трлн).
  • Уряд Великої Британії ще у вересні ухвалив рішення обмежити плату за енергопостачання для приватних споживачів. Границя витрат на електрику становитиме 2500 фунтів стерлінгів на рік. Якби не цей захід, то, за оцінками ONS, уже в жовтні плата за газ та електроенергію для населення зросла б удвічі – фактичне ж зростання тарифів цього місяця склало 30%.
  • Міністерство фінансів зі свого боку оприлюднило проект секвестру британського бюджету, який передбачає скорочення видатків на 30 млрд фунтів стерлінгів. Крім того, Мінфін пропонує низку податкових заходів (розширення бази для сплати прибуткового податку, підвищення податків для підприємств енергетичного сектору), що має додатково дати до 25 млрд фунтів стерлінгів надходжень.

В унісон зі США та ЄС Велика Британія хоче знизити інфляцію до 2% на рік. При цьому економіка Туманного Альбіону загалом виглядає дуже нестійкою: ВВП у ІІІ кварталі впав на 0,2%. Згідно з прогнозом Лондонського інституту економічних досліджень, у IV кварталі зниження ВВП становитиме 0,2%. На 2023 рік Банк Англії прогнозує падіння економіки Великої Британії на 1,5%.

Туреччина. Антирекорди всіх згаданих країн тьмяніють на тлі Туреччини, де щомісячне зростання цін наближається майже до 100%. У вересні рівень інфляції у цій країні становив 83,5%, а жовтні – 85,5%, що стало найвищим значенням з 1998 року. Найбільше дорожчають продукти харчування, безалкогольні напої, а також різноманітні побутові товари (меблі, техніка та електроніка) й енергоносії.

Ситуація у Туреччині нетипова. Формально там немає енергетичної кризи, як у тому ж таки ЄС, оскільки Туреччина, незважаючи на військовий конфлікт в Україні, продовжує імпортувати газ з росії. Крім рф великими постачальниками палива є Іран, Ірак, Азербайджан та Казахстан. У той же час залежність від імпорту все одно робить Туреччину заручником світових цін – і для внутрішніх споживачів вартість енергоносіїв зростає. У вересні Управління регулювання енергетичного ринку (EPDK) підняло ціни на електроенергію та природний газ на 20% для домогосподарств та на 50% для промисловості.

Щомісячна інфляція в Туреччині у 2021–2022 роках, % (рік до року)

Джерело: https://tradingeconomics.com / Turkish Statistical Institute

До того ж дії турецької влади щодо стримування інфляції повністю протилежні тому, що роблять США чи Євросоюз. Поки інші країни збільшують відсоткові ставки, Туреччина, навпаки, знижує вартість ресурсів в економіці. Причому концепцію низьких ставок просуває особисто президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. З 2019 року він звільнив трьох очільників Центрального банку Туреччини (TCMB), які не підтримали його «особливий шлях». Економічна програма його уряду ґрунтується на стимулюванні виробництва, інвестицій та експорту, за рахунок якого формується близько 90% ВВП країни.

Який вигляд має турецька модель подолання інфляції:

  • Центральний банк Туреччини (TCMB) наприкінці жовтня вкотре переглянув відсоткову ставку, знизивши її одразу на 150 б. п. – з 12 до 10,5%. Ще на початку року відсоткова ставка була на рівні 14%.
  • Щоб не розгойдувати слабку турецьку ліру (з початку 2022 року вона девальвувала на 38%), TCMB заборонив турецьким компаніям отримувати позики в лірах у разі, якщо їх запаси іноземної валюти перевищують 15 млн лір (близько $900 000), а ще зобов'язав експортерів конвертувати 40% своєї виручки у національну валюту.
  • Представники TCMB заявляють, що вже досягли позитивного ефекту щодо зниження впливу зовнішньої кон'юнктури на турецьку економіку, головним чином за рахунок скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. У жовтні співвідношення експорту та імпорту становило 93,4% – у липні, для порівняння, це співвідношення було на рівні 79,3%.
  • Міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш на початку листопада заявив, що скорочення розриву між експортом та імпортом йде за планом, і пообіцяв, що за дуже короткий час буде досягнуто мети «…забезпечення профіциту зовнішньої торгівлі».

Нестандартний підхід до боротьби з кризою має позитивний «побічний» ефект у вигляді економічного зростання. За 2021 рік ВВП Туреччини зріс на 11%. У І кварталі 2022 року зростання економіки було на рівні 7,3%, у ІІ досягло 7,2%. За прогнозами, 2022 року турецька економіка додасть 5,3%. Але якщо місцеві виробники та експортери від м'якої монетарної політики виграють, то пересічні громадяни не дуже раді тому, що їхня купівельна спроможність впала майже на 90%. Тому турецький сценарій можливий лише у країнах із авторитарними режимами.

Як світовий досвід може допомогти Україні. За даними Держслужби статистики, інфляція в Україні в жовтні досягла майже 27% у річному обчисленні. За підсумками 2022 року, нагадаємо, Національний банк України прогнозує інфляцію близько 30%.

Щомісячна інфляція в Україні у 2021–2022 роках, % (рік до року)

Джерело: дані НБУ

Порівнювати ситуацію в Україні з іншими країнами некоректно, оскільки ніде більше не ведуться настільки активні бойові дії, які є причиною проблем в економіці. Це руйнація виробничих потужностей, ускладнення логістики, відтік працездатного населення, порушення нормального функціонування енергетики. У результаті відбувається зростання витрат виробників, подорожчання імпорту, що неминуче відбивається на цінах.

Читайте також: Витрати держбюджету-2023 вдвічі перевищують прибутки. Де уряд планує брати гроші? 

Водночас досвід інших країн і ті антиінфляційні інструменти, які вони застосовують, можуть виявитися корисними в унікальних українських реаліях. Навіть за умов високих відсоткових ставок інші держави продовжують підтримувати місцевих виробників, особливо малий та середній бізнес.

Найпопулярніші інструменти – адресні субсидії, різні пільги тощо. Це логічний крок, який стимулює імпортозаміщення та знижує вплив зовнішніх чинників на інфляцію. В Україні складно говорити про якусь масштабну фінансову підтримку бізнесу з урахуванням наявного бюджетного дефіциту, розмір якого сягнув 639 млрд грн у січні–жовтні. Водночас Кабінет Міністрів та Верховна Рада можуть застосовувати немонетарні інструменти допомоги бізнесу: зниження податкового тиску для окремих категорій платників чи галузей, допомогу в релокації, звільнення від перевірок, лібералізація митних процедур тощо.

Ефективніша боргова політика – це те, чого теж не вистачає Україні зараз. Суть запозичень, здійснюваних українським урядом, зводиться до наступного: Мінфін випускає військові облігації (ОВДП), а Нацбанк їх викуповує, що рівносильне незабезпеченій емісії гривні. Станом на 21 листопада портфель держоблігацій НБУ досяг майже 660 млрд грн. У той час як багато центробанків прийшли до того, щоб розконсервувати свої облігаційні портфелі, Нацбанк уже не перший місяць вивчає цю ідею, але на такий крок наразі не наважується. Вихід НБУ зміг би «розкачати» вторинний ринок ОВДП та знизити темпи емісії, яка вкрай негативно впливає на ціни.

Читайте також: Інвестуємо в перемогу України: як купити ОВДП через «ДіЯ». Покрокова інструкція

Щодо валютного курсу, то Нацбанку вдалося утримати гривню від катастрофічного обвалу. Незадоволеним поточним значенням слід поглянути на інші країни. Наприклад, за 2021 рік турецька ліра відносно долара впала більш ніж на 50%, а аргентинський песо – на 22%, хоча у цих країнах не було і немає війни.

Водночас треба розуміти, що чинний курсовий поріг в Україні утримується буквально в «ручному режимі». Наслідком цього є існування в країні трьох курсів: офіційний 36,6 грн/$ для експортерів та імпортерів, картковий на рівні 37–38 грн/$ для безготівкових операцій фізосіб та готівка близько 40–41 грн/$. Таке «багатство курсів» закладає своєрідну інфляційну міну. Ті ж імпортери, купуючи валюту за офіційним курсом, перерахунок цін товарів роблять за курсом, який на 10–15% вищий.

Отже, рано чи пізно цей зазор зробить свій внесок в інфляцію. Тож Нацбанку в будь-якому разі доведеться послаблювати гривню та впорядковувати курсову чехарду, щоб не допустити прискорення інфляції та утримати її в обіцяному діапазоні 20–21% хоча б у 2023 році.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло