Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

Що аграрний бізнес зміг протиставити військовій навалі, аби втриматися на плаву, та коли можна очікувати відновлення до довоєнного рівня

This material is also available in English
Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку
Фото: depositphotos.com

Агропромисловий комплекс – високоризикова галузь, де на результати господарювання можуть впливати безліч неконтрольованих підприємцями чинників – від погодних умов до змін у ринковій кон’юнктурі третіх, навіть найвіддаленіших країн. Можливо, саме ця стресостійкість, набута за десятиліття, допомогла представникам галузі боротися й побороти наслідки повномасштабного вторгнення та втримати український АПК, а з ним і всю національну економіку на співставному з довоєнним рівні.

Попри те що аграрного колапсу не сталося, збитків галузь зазнала колосальних. За підрахунками KSE Institute, лише прямі втрати в сільському господарстві внаслідок агресії росії станом на 15 вересня 2022 року сягнули $6,6 млрд. Також – знов-таки, за попередніми даними – внаслідок повномасштабного вторгнення рф знищено/викрадено 2,8 млн тонн зернових та 1,2 млн тонн олійних культур. В окупації перебуває до 25% орних земель, а частина контрольованих територій забруднена мінами. Логістика зазнала карколомних трансформацій через блокаду морських портів.   

Mind запитав учасників аграрного ринку: як їм вдалося зберегти бізнес в умовах військові агресії та які довготривалі зміни в галузі сформувала повномасштабна війна.

Катерина Співакова,  
директор із комунікацій та питань взаємодії з владою Kernel Holding

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

Головний виклик для Kernel як одного з ключових постачальників зернових та олійних культур з України на світові ринки – фактичне припинення морського експорту в перші п’ять місяців повномасштабного вторгнення.

До війни чорноморські порти були для нас основним каналом постачання агропродукції, забезпечуючи реалізацію 99% експортних цілей компанії. Тривала блокада Чорного моря суттєво вплинула на наші бізнес-процеси й на галузь загалом. Справжнім викликом для команди став пошук нових шляхів експорту в умовах порушення звичних логістичних маршрутів.

У нас був річний план постачання продукції за кордон, а коли ланцюги морських шляхів розірвалися, це відчули не лише ми, а й увесь світ.

Після підписання Зернової угоди ситуація значно поліпшилася. І хоча зараз «зернова ініціатива» працює з труднощами через саботування інспекцій суден російською стороною, робота коридору повинна продовжуватися за будь-яких обставин. Це важливо як для підтримки економіки й наближення перемоги України, так і для забезпечення світової продовольчої безпеки.

Напруженість ситуації в країні позначилася також на весняній посівній кампанії 2022 року. Нам довелося оперативно корегувати сівозміну: відтепер уникаємо культур, вирощування яких вимагає значних виробничих ресурсів. Зокрема, кардинально скоротили посівні площі під кукурудзу. Вирощування прибутковіших культур – тенденція воєнного часу, яка найближчими роками зберігатиметься.

Виклики будуть завжди, завдання бізнесу – адаптуватися до змінених умов. Адже в умовах турбулентності, коли стабільність відходить на другий план, на перший виходить стійкість.

Читайте також: 10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни

З перших днів повномасштабного вторгнення ми допомагаємо армії та населенню. За рік війни наша компанія передала на підтримку ЗСУ та українців понад 1 млрд гривень. Ще 3,1 млрд гривень – податки та збори до бюджетів усіх рівнів від Kernel за 2022 рік.


Сергій Доброгорський,
керівник агронапряму МХП

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

МХП – це вертикально інтегрований бізнес, який об’єднує десятки тисяч робітників та охоплює всі етапи виробництва продукції: від вирощування зернових, олійних культур, виготовлення комбікормів і вирощування бройлерного поголів’я до переробки, збуту, дистрибуції та продажу кінцевого продукту – готової до приготування й готової до вживання їжі.

Як і для нас, так і всього ринку, період з 24 лютого – це час випробувань, невизначеності, але водночас швидких, нестандартних рішень і можливостей. Період, який показує, яка бізнес-модель є стійкою і що люди – це ключове. Саме завдяки правильно підібраній команді компанії є успішними, особливо в таких умовах.

Порушення логістики – основний чинник, що справив найбільший вплив на роботу галузі. Це призвело до зниження обсягів експорту та збільшення залишків зерна на внутрішньому ринку, що спровокувало зниження цін на нього.

Серед інших чинників: зниження посівних площ; зростання вартості ТМЦ, особливо добрив, що відобразиться на врожайності. У підсумку така комбінація вплине на маржинальність і призведе до зниження прибутковості для сільгоспвиробників. 

Відновлення показників роботи галузі до статус-кво на 23.02.2022 залежить від того, про які показники ми говоримо. Якщо про обсяги експорту – то дуже швидко вразі поліпшення ситуації з логістикою, що і спостерігалось, коли після початку роботи «зернового коридору», ближче до нового року, ми практично вийшли на довоєнні місячні обсяги експорту.

Якщо про обсяги виробництва – то це роки, оскільки виробничий цикл забирає фактично рік, тому те, що буде посіяно навесні, можна буде змінити лише за рік.

У 2023 році заходами з підвищення стійкості бізнесу є пошук можливостей та їхня реалізація в тій ситуації, яка складається. 

Необхідно продовжувати пошук нових ринків, маршрутів і продуктів. Сприятиме стійкості підвищення енергоефективності, розвиток власних відновлювальних джерел енергії. У нас є успішні кейси переобладнання зерносушильних комплексів, що дозволило відмовитися від використання на них газу.

Також за будь-яких обставин надважливою залишається підтримка людей, працівників і подальше втілення проєктів розвитку в громадах, де живуть наші люди, веде діяльність підприємство. Прикладом є наш грантовий конкурс для мікропідприємців «Роби своє», у рамках якого профінансовано проєктів на загальну суму 6,2 млн грн.


Світлана Собіпан,
директорка Володимир-Волинської птахофабрики

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

2022-й – це рік випробування на міцність, швидкість розв'язання проблем, відважність якоюсь мірою, адже ніколи не здатен повністю спрогнозувати наступний виклик, який може постати перед виробництвом буквально кожної миті. Якщо наприкінці лютого 2022 року в нас була проблема в забезпеченні всієї логістики виробництва та критичного імпорту, то наразі ми працюємо в умовах дефіциту електроенергії. 

Звичайно, військові дії позначилися на всіх виробниках у країні, ніхто не залишився без негативних наслідків. Для одних – це прямий вплив, для інших, як ми, – опосередкований, суто через географією розташування. Однак закупівля сировини для виробництва комбікорму, необхідних компонентів виробництва здійснювалися як у центральній, так і східних областях країни. Ми зіткнулись і з тим, що деякі виробники, наші партнери, втратили виробничі потужності, а замінити їхні послуги для нас досить складно.

Якщо говорити про сільське господарство загалом – так, є тенденції до скорочення. Однак кожен виробник зараз доволі мотивований та з відповідальністю ставитися до своєї діяльності. Раніше це було питання суто бізнесове – вигідно, тоді працюємо, а ні – тоді змінюємо напрям. Зараз це стало другорядним питанням, а на перший план вийшла фактична потреба українців у цій продукції, яку кожне свідоме підприємство старається закрити. Ми дійсно з усіх сил намагаємося злагоджено тримати нішу, необхідну для повноцінного функціонування всього населення нашої держави.

Щодо впливу війни, то виділити один із чинників і сказати, що саме він вплинув на галузь, загалом буде неправильно. Український бізнес досить адаптивний. Зараз ми говоримо про такий негатив для галузі лише тому, що це сукупність різних моментів, які трапилися одночасно.

Пригадаймо: військові дії розпочалися практично у всіх областях України – обстріли міст і наступ агресора. У цей час бізнес отримав паралізовані дороги, дефіцит пального, відплив населення з міст у села, закриття супермаркетів і багатьох магазинів, заблоковані морські порти та здороження валюти. Усе описане сталося за пів дня. Бути готовим до такої одночасної кількості проблем неможливо. 

Тоді нам на допомогу прийшли державні рішення – закріплення курсу валюти на міжбанку, зростання попиту всередині країни (українці робили запаси), а національні мережі почали поступово відновлювати роботу. Потім усе залежало від команди: чи готові люди в нових умовах працювати, наскільки швидко бізнес адаптується, чи є гнучким до ухвалення рішень. 

Якщо говорити про експорт, то з квітня 2022 року відновили експорт транзитною зоною ЄС до їх морських портів. Відповідно можемо говорити, що цей напрямок запрацював. Інші виробники в галузі, які працювали на ЄС, отримали збільшення квот для торгівлі із цими країнами, що, безумовно, є вигідним бізнесу.

Наразі актуальною є лише підняття кредитних ставок, які також негативно позначаються на агропромисловому комплексі. 

Щодо повернення до передвоєнного рівня, то перше, що потрібно зрозуміти: так, як було до 24 лютого, уже не буде. За минулий рік відбулося надто багато змін, але говорити, що всі вони негативні – теж не варто. Бізнес став більш адаптивним, ефективним, прагматичним, оптимізованим і стійким. 

Щодо відновлення показників у галузі, то це стане можливим після перемоги України, коли ще більше наших співвітчизників повернеться додому, а знищену інфраструктуру буде відновлено. 

Безповоротно змінилися цінності, якими керується бізнес. Якщо раніше на першому місці було отримання якомога кращої маржинальності продукту, то зараз бізнес більше про людей, задоволення їхніх потреб. Треба дати саме той продукт, який необхідний, і при тому вижити в умовах економічної нестабільності. 

Щоб підвищити стійкість бізнесу у 2023 році, має бути комплекс рішень. Серед них – закріплення курсу валюти й регулювання його на рівні Національного банку. Це важливо для нашого імпорту.

Універсальних рекомендацій не може бути. Але якщо говорити про нас – то це мати можливість переходити між кількома видами енергетики (класична та альтернативна). При тому маємо враховувати, що альтернативна енергетика – не панацея, адже вона набагато дорожча для виробництва.

Маємо враховувати, що для забезпечення такої можливості бізнес має провести низку реновацій, на що необхідні додаткові кошти. Тому ще одним елементом стійкості бізнесу може стати надання безвідсоткових кредитів для можливості перейти на альтернативні джерела (для прикладу – закупівля сонячних панелей, що в масштабах промислового підприємства є дуже дорогою ініціативою). Також повернення українців з-за кордону підвищує попит на продукцію. Важливим є відновлення робочих місць, які були втрачені внаслідок військових дій.


Микола Сольський,
міністр аграрної політики та продовольства України

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

Ми всі розуміємо, що похибка будь-яких прогнозів значно більша, ніж у стандартні роки, і вони можуть сильно коригуватися через війну. Орієнтовно десь 50 млн тонн зерна, включно з олією і шротом, ми очікуємо вивезти до липня 2023 року. Звісно, ця цифра може коригуватися як угору, так і вниз.

Усе залежить від обсягу внутрішнього споживання. А він в Україні впав у зерні на 3–4% проти попередніх років через відплив населення з країни й певних змін раціону у зв’язку з війною (стало більше продуктів швидкого приготування й тих, що не потребують термічної обробки або потребують її мінімально, а також більше консервованих продуктів. – Mind). Також на показник додатково може ще вплинути активність і продуктивність роботи «зернового коридору». Але як орієнтир названа мною цифра цілком прийнятна.

Загалом робота щодо продовження дії «коридорів» дуже активно провадиться по всіх каналах – з української боку, з боку союзників, Туреччини й ООН. Усі намагаються, аби ця угода була продовжена.

Звісно, всі поточні внутрішні випробування відбиваються на закупівельній ціні в українського фермера. Наприклад, кукурудза стандартної якості коштує $300/т. Але, якщо за судозахід до Німеччини чи Аргентини, умовно, страховка коштує $1, то для українських портів – $10, це не означає, що наша кукурудза буде коштувати $310/т. Це означає, що український фермер заробить менше.

Щодо майбутнього врожаю, то в нас відбулося просідання озимого ячменю та озимої пшениці. По озимому ріпаку практично немає зменшення площ.

Цього року ми очікуємо просідання площ під кукурудзою. Це дорога культура в посіві, вона потребує багато азотних добрив, потрібно більше затрат на логістику, тож фермери враховують ці нюанси при посіві нинішнього року.

Але тут важливо, що з чим ми порівнюємо. У цьому разі ми порівнюємо цей рік із 2022-му, тобто зіставляємо площі, які контролювали тоді й зараз. А наразі ми контролюємо більші площі, ніж торік, завдяки деокупації в Харківській, Херсонській областях.

Буде певне збільшення або як мінімум збереження посівних площ соняшнику й, допускаю, збільшення на 25% посівів сої порівняно з 2021 роком. Вона не потребує азотних добрив і менш затратна в посіві. Тобто підсумовуючи: ми очікуємо збільшення посівів сої та, напевно, соняшника (завдяки зменшенню посівів кукурудзи). Але зміни не будуть кардинальними.

Також ми допускаємо збільшення посівів цукрового буряку цьогоріч порівняно з 2022-м. Адже цукор зараз у хорошій ціні: його багато зробили, і він добре експортується в Європу, тому що Україні зняли обмеження з доступу на цей ринок. Але слід враховувати, що воєнні роки непередбачувані. Тож цьогоріч фермери почасти ухвалюватимуть рішення в останній момент зі зрозумілих усім причин.

У нас на окупованих територіях традиційно було багато озимої пшениці та соняшнику й дещо менше кукурудзи. Проте дефіциту цих культур ми не бачимо, бо завжди експортували із запасом.

Щодо ранніх овочів і фруктів, то вони завжди були дорожчі. Торік ми мали трохи більше дефіциту, бо ситуація була несподіваною і непрогнозованою. Але цього року бізнес й аграрії уже до цього готові. Регіони Одеської області, наприклад, засіяли дещо більше овочів , які вони, впевнені, зможуть продати, зокрема, на експорт.

Читайте також: Міністр агрополітики та продовольства: «Кількість суден, які пропускаються через Босфор, не дозволяє навіть Одесу завантажити, не кажучи вже про Миколаїв»

Очевидно, ми точно очікуємо стандартного сезонного підвищення цін, але критичних історій не передбачаємо, якщо, звісно, не буде якихось критичних обставин.


Денис Марчук,
заступник голови Всеукраїнської аграрної ради 

Рік незламності: як АПК прожив минулі 12 місяців та з чим входить у новий агросезон. Погляди учасників ринку

Лютий, березень, квітень – це період, коли ми активно нарощуємо аграрний  експорт. Але від початку повномасштабної війни, коли закрилися порти, ми не мали можливості експортувати. Логістика ж через сухопутні маршрути не мала можливості прийняти той великий обсяг збіжжя, який нам був потрібен, – ні з боку Польщі, ні з боку Румунії.

Завдяки скасуванню мит і квот нам вдалося поліпшити експортний потенціал до Європейського Союзу навіть у порівнянні з довоєнним показником. Зараз тривають активні переговори щодо пролонгації цього режиму, одночасно шукають шляхи датування аграріїв, щоб компенсувати присутність українського продукту.

Початок війни співав із початком підготовки до весняної посівної, а в деяких регіонах це вже час активного підживлення полів. Звичайно, ці роботи почали відтерміновувати через брак коштів внаслідок зупинення експорту та загальну невизначеність.

До того ж виникали затримки з постачаннями матеріальних ресурсів: згадайте проблеми з паливно-мастильними матеріалами –  не вистачало дизелю для заправки техніки. Уже тоді [навесні] ми відчували, що аграрії не відсіялися в повній мірі, а дехто не зміг зробити це взагалі. Усе це відбилося на кінцевому результаті влітку, хоча можна сказати, що попри зменшення врожаю він хороший. Протягом воєнного 2022 року було зібрано 65 млн тонн зернових і олійних культур.

Аграрії знають, що їхній фронт – це поля, і навіть у Харківській і Сумський областях, де були дуже активні бойові дії, аграрії виходили в поле та працювали.

Щодо змін у структурі виробництва, спричинених війною, то хтось з аграріїв змінив підхід до своїх культур через внутрішню міграцію населення на Захід; хтось збільшив  площі під нішеві культури, як-от гречка та горох; хтось, передбачаючи зменшення виробництва ранніх овочів на Херсонщині й у Запорізькій області, відповідно збільшив їх на своїх ділянках. Ці тренди збережуться й цього року. Але найголовніший чинник, що впливає на структуру посівів, – те, що ціни на зернові всередині країни дуже низькі й за такого їх рівня важко буде навіть відбити затрати, не кажучи вже про прибуток.

На мою думку, для повернення агарної економіки до довоєнного рівня нам потрібно 3–5 років. Але це попередні цифри, оскільки війна триває. Наприклад, поки не звільнені частина Запорізької та Херсонської областей – а це великі аграрні регіони – і знаючи тактику ворога все грабувати, знадобиться багато часу для відновлення.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло