10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни

10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни

Більше ніхто не говорить про зростання та розвиток, головне завдання бізнесу – економічно вижити

Этот материал также доступен на русском языке
10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни
Фото: Kernel

Найбільший український агрохолдинг Kernel після двох переносів опублікував консолідований звіт за 2022 рік фінансовий рік, який завершився в червні. Його не можна назвати повністю воєнним, оскільки зазначений період об'єднує два принципово різні етапи – надвдале друге півріччя минулого року та реалії, у яких Україна опинилася після 24 лютого.

У компанії характеризують 2022 фінансовий рік як «найбурхливіший у своїй історії» саме через діапазон змін – від рекордного прибутку та надсприятливої ​​ринкової кон'юнктури до безпрецедентних втрат. І хоча блискучі показники початку фінансового року дозволили збалансувати підсумковий результат, 2022-й став другим роком, коли компанія зафіксувала збитки. Причина в обох випадках однакова – перший раз Kernel пішов у мінус після анексії Криму у 2014-му.

Зважаючи на масштаб компанії – а Kernel є найбільшим латифундистом, експортером і виробником соняшникової олії в країні – її діяльність значною мірою відображає стан галузі загалом. З поправкою на те, що цей сценарій – «найкраще з найгіршого», оскільки абсолютна більшість гравців мали набагато менший запас міцності, зокрема фінансової, для того, щоб утриматися на економічному плаву.

Mind наводить основні показники роботи українського аграрного флагмана у 2022 фінансовому році та прогнози на наступний.

Фінансовий результат

Досягнуті до 24 лютого високі операційні результати повністю знищені війною.

Група завершила 2022 фінансовий рік із EBITDA $220 млн, що на 73% менше, ніж минулого року. Результат є поєднанням найвищого показника EBITDA ($608 млн) у першому півріччі та рекордно високих збитків ($388 млн) у другому.

Це другий випадок, коли Kernel зафіксував збиток, – минулого разу був у 2014 фінансовому році, коли росія анексувала Крим й окупувала східні райони України.

Збитки від війни

Втрати, зумовлені війною, компанія оцінює у понад пів мільярда доларів – $543 млн. Цю цифру формує здешевлення запасів і необоротних активів, збитки, що виникають внаслідок заходів з управління ліквідністю, а також соціальні витрати.

Крім того, загальні фінансові наслідки війни включають різні збої в роботі та додаткові капітальні витрати, пов'язані з усуненням вузьких місць для формування нових експортних маршрутів, альтернативних Чорному морю.

Збитки, безпосередньо пов'язані з війною, становили $495 млн, додатково було витрачено $26 млн на соціальні потреби, підтримку армії та громад, які постраждали від війни.

Обсяги виробництва

Невизначеність щодо можливості експорту змусила Kernel тимчасово зупинити переробку олійних культур та призвела до зниження обсягів продажу.

Два заводи були окуповані, внаслідок чого загальна переробна потужність групи знизилася до 3 млн тонн проти довоєнних 3,7 млн тонн. У перспективі реінтеграція двох заводів у Харківській області не є можливою, оскільки активи постраждали від обстрілів та існує дефіцит робочої сили.

У 2022 фінансовому році група переробила 2,2 млн тонн насіння соняшника, що на 31% менше, ніж торік, і що відповідає завантаженню виробничих потужностей на 60% проти 86% у 2021-му ФР.

Обсяг продажів соняшникової олії скоротився до 1 млн тонн – це зниження на 29% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Маржа EBITDA на тонну олії стала негативною – до $73.

Через форс-мажорні обставини було припинено експорт за контрактами на загальну суму $1,6 млрд.

Головна угода

У першій половині року, зокрема під тиском необхідності проведення посівної, невизначених перспектив експорту та можливості обслуговування кредитів, Kernel зменшив свій земельний банк із понад 500 000 га до 380 000 га.

Понад 130 000 га було викуплено компаніями, пов'язаними з бенефіціаром «Кернела» Андрієм Веревським. Ця угода мала багато трактувань на ринку, включаючи конспірологічну – «виведення активів», особливо з урахуванням того, що землі розташовані у відносно безпечному Західному регіоні.

Веревський у своєму посланні акціонерам пояснює, що ідея зменшити зембанк виходила зовсім не від нього: враховуючи обмежений прогрес, досягнутий тоді [у березні] із кредиторами за новим графіком погашення боргу, у квітні 2022 року Рада директорів ухвалила рішення продати деякі фермерські господарства, щоб знизити ризики для бізнесу.

Зрозуміло, що на той час розраховувати на підвищений інтерес з боку інвесторів і цікаві пропозиції не доводилося – українські активи не коштували приблизно нічого. «Тому я вирішив втрутитися та запропонувати ціну $210 млн. Незалежна оцінка підтвердила, що запропонована ціна відповідає справедливій вартості активів, що вибули, на дату здійснення угоди», – йдеться з посиланням на Андрія Веревського у звіті.

Кредитне навантаження

Вторгнення почалося якраз на піку циклу оборотного капіталу, коли компанія мала найвищий сезонний (та історичний) рівень боргу в розмірі $1,9 млрд і рекордно високі товарні запаси на суму $0,9 млрд.

На 30 червня 2022 року показник становив $1,5 млрд, що означає відношення чистого боргу до EBITDA у 6,8 раза і є найвищим показником в історії компанії.

Через труднощі з ліквідністю постраждала здатність обслуговувати цей борг, тому вже в березні компанія розпочала переговори з банками про відстрочку погашення основної суми, чого вдалося досягти. Оскільки російська агресія затягнулася, відбувся черговий раунд переговорів, і більшість кредиторів пішли назустріч, внаслідок чого компанія «відчула певний комфорт». Нова реперна дата погашення – до 30 червня 2023 року.

На сьогодні кредитний ринок закритий для українських корпорацій – тож пайове фінансування може бути єдиним доступним варіантом.

Персонал

Майже 1300 співробітників компанії було мобілізовано до Збройних Сил України або зараховано до лав Територіальної оборони. 14 людей загинули внаслідок бойових дій і 51 було поранено (на дату звіту).

Додаткова фінансова допомога, надана групою таким співробітникам, становила $2,3 млн. На проведення евакуації з регіонів високого ризику (було переселено 312 осіб) спрямовано $538 000.

Троє представників ради директорів залишили компанію – один із них був росіянином.

Альтернативні експортні маршрути

Ключовою проблемою діяльності виявилася неможливість експортувати товари через українські чорноморські порти. Альтернативні маршрути через кордон Україна – ЄС не готові були поглинати величезні потоки товарів. Експортні операції в Україні були збитковими в IV кварталі 2022 фінансового року, що відображає труднощі із створенням ефективних альтернативних маршрутів.

У IV кварталі 2022-го ФР експорт зерна становив лише 4%, а соняшникової олії – всього 15% від рівня Q2. Масштабованої та економічно життєздатної альтернативи морському експорту олії не існує.

Попередня оцінка потреби в інвестиціях на створення повноцінних альтернатив Чорному морю – більш ніж у $170 млн (це містить залізничні контейнери для рослинної олії та зерна; залізничні платформи; морські та річкові судна; вантажні автомобілі; купівлю або будівництво наземних перевалочних потужностей, що дозволяють згладити стикування між залізницею України та ЄС).

Тут важливо не перестаратися, адже, якщо «зерновий коридор» збережеться, ці вкладення виявляться безглуздими. Але враховуючи розмір власного виробництва, для експорту має бути план Б. Навіть якщо експорт Чорним морем продовжить функціонувати, ризик руйнування або серйозного пошкодження ключової портової інфраструктури все ще існує.

Компанія уклала декілька договорів на перевалку за принципом «бери або плати» з терміналами в Румунії, Німеччині та Литві. Крім того, було укладено кілька угод «бери або плати» із внутрішніми залізничними перевалочними потужностями.

Такі домовленості передбачають зобов'язання платити, навіть якщо буде вирішено не проводити перевалочні операції, а строк угод у деяких випадках сягає двох років. Схеми «бери або плати» є страховкою на випадок, якщо Чорне море знову закриється – тоді такі домовленості дозволять зберегти мінімально потрібний рівень обсягів експорту.

У 2022 фінансовому році група експортувала 8 млн тонн зерна з України, 61% припало на кукурудзу.

Ризики наступного року

Наступного року очікується нижчий урожай зерна (мінус 30–40% р/р). Це стане наслідком поєднання кількох негативних чинників: скорочення посівних площ – через тимчасову окупацію 20% української території, тимчасову недоступність частини земель через військові дії чи забруднення боєприпасами; економії на інтенсивності та технологіях вирощування; труднощів із логістикою, зростання витрат та поганої погоди у вересні 2022 року.

Крім того, ринок зіткнеться з проблемами щодо якості зерна, зокрема кукурудзи, через пізнє збирання. При цьому просідання буде значною мірою збалансоване зерном минулого врожаю, яке все ще знаходиться у країні.

На 30 червня 2022 року (кінець 2021/22 маркетингового року) обсяг зерна, яке зберігається в Україні, сягав ~17млн тонн, що уп'ятеро більше, ніж минулого року. Це перший випадок в історії, коли обсяг врожаю в Україні не має першорядного значення, оскільки його буде посилено величезними перехідними запасами шести основних товарів – кукурудза, пшениця, ячмінь, соняшник, соя та ріпак.

За умови, що Зернова угода залишиться в силі, галузь може зіткнутися з іншою проблемою: низька пропозиція насіння в новому сезоні. Зниження врожаю соняшнику може становити 30% порівняно з минулим роком.

Але важливішим для внутрішньої кон'юнктури фактором буде продовження тенденції до зростання експорту олійного насіння. Як повідомив торговий представник України Тарас Качка, у жовтні експорт насіння соняшника збільшився до 308 000 тонн із 180 000 тонн у вересні, що вже було рекордом. Водночас експорт олії зменшився на 10,3%, до 454 000 тонн.

Історично експорт соняшнику ледь сягав 0,2 млн тонн на рік, але в сезоні 2021/22 зріс до 1,6 млн тонн і, ймовірно, перевищить цей показник у 2023 фінансовому році. Переробники вже скаржаться на потенційний дефіцит насіння та подейкують про необхідність підвищення експортного мита. Для Kernel такий ризик частково пом'якшений власним виробництвом соняшнику.

2023 фінансовий рік, імовірно, стане найскладнішим сезоном в історії. І, швидше за все, йдеться не про прибуток, а про управління ліквідністю та виживання. Будь-які конкретні цифрові прогнози не мають сенсу.

Віялові відключення

Новий ризик, що додався в жовтні, – віялові відключення електроенергії по всій території України, викликані численними російськими ракетними ударами по цивільній енергетичній інфраструктурі. Найбільш незахищений сегмент бізнесу Kernel – переробка олійних культур, на яку припадає понад 70% загального споживання електроенергії групи.

Раптові перебої в подачі електроенергії можуть призвести до нещасних випадків, локальних пожеж, пошкодження обладнання та простоїв, внаслідок чого потрібно щонайменше 10–12 годин для ліквідації наслідків таких відключень.

Ризик частково знижується завдяки інвестиціям у когенерацію тепла й енергооб'єкти. Однак проблеми з енергопостачанням можуть позначатися на залізничній логістиці, роботі експортних терміналів та елеваторів.

Стратегія виживання

Більше ніхто не говорить про зростання та розширення. Завдання – підтримати мінімально необхідний рівень експорту заради покриття витрат, виплат заробітної плати й обслуговування боргу.

Головний пріоритет – економічне виживання.

Стратегія виживання групи ґрунтується на трьох основних китах: врятувати співробітників, зберегти операційну діяльність і зберегти країну.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло