62 факти про сон: для чого людина спить

62 факти про сон: для чого людина спить

Та чим загрожує безсоння

62 факти про сон: для чого людина спить
Фото: depositphotos.com

Вчені підрахували, що людина спить третину свого життя. Чому сон важливий та як недосипання впливає на здоров’я, розібралась редакція Mind.

Що таке сон

Сон –  це стан організму, під час якого свідомість вимикається, а тіло відновлюється. Мозок в процесі сну також функціонує по-іншому: обробляє та сортує отриману протягом дня інформацію, виводить токсини. Сон регулюється мелатоніном – гормоном, кількість якого збільшується з настанням темряви. Мелатонін сприяє здоровому сну та правильному налаштуванню циркадного ритму – біологічного годинника, за яким відбуваються всі процеси в організмі.

Міжнародна класифікація розладів сну (ICSD) визнає 84 захворювання, пов’язані з неякісним сном та безсонням.

Тривалість сну

Здоровий сон складається з повільної та швидкої фаз, що чергуються протягом ночі. Тривалість кожного циклу – 1,5 години. Щоб повноцінно відпочити, організму потрібно п’ять циклів, тобто 8 годин сну.

Добова норма сну також залежить від віку:

  • людям від 18 до 64 років достатньо спати 8 годин;
  • старшим за 65 років вистачить 6 годин;
  • підлітки та люди з хронічними захворюваннями потребують 9–10 годин сну;
  • норма сну для немовлят складає 18 годин на добу з перервами на їжу.

Близько 3% людей на планеті вистачає 4-годинного сну. Серед таких були Леонардо Да Вінчі, Сальвадор Далі, Маргарет Тетчер, Наполеон Бонапарт, Томас Едісон. На думку вчених, такі люди народились з мутацією гену, що відповідає за короткий сон.

Чому сон важливий?

Від того, як добре людина спить, залежить її успішність, здоров’я та тривалість життя. Хронічне недосипання впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, призводить до розладів нервової та ендокринної систем, порушення обміну речовин, когнітивних розладів.

Через нестачу сну знижується імунітет, підвищується ризик онкологічних захворювань та передчасного старіння.

У процесі сну організм виводить токсини з мозку та всього тіла вдесятеро активніше, ніж під час неспання. Вважається, що дефіцит сну сприяє розвитку хвороби Альцгеймера та деменції, оскільки організм позбавлений можливості очищення.

Недосипання призводить до гормонального дисбалансу – порушення синтезу гормонів, що також погіршує стан здоров'я.

Наприклад, гормони грелін та лептин, які регулюють апетит, виробляються під час сну. Грелін стимулює центр голоду в мозку. При недосипанні його рівень підвищується, а разом з ним зростає ризик захворювання цукровим діабетом. Лептин – гормон, який пригнічує апетит та впливає на утворення жирових відкладень. Якщо його недостатньо, людина страждає на ожиріння.

Журнал European Heart Journal опублікував дослідження за участю 470 000 людей із восьми різних країн та виявив, що люди з дефіцитом сну на 15% частіше страждають від інсульту.

Неповноцінний сон викликає стрес та змушує тіло виробляти надмірний рівень кортизолу – гормону, що мобілізує енергію в екстрених ситуаціях. Своєю чергою, статевих гормонів виробляється менше, що призводить до зниження лібідо.

Фізіологічні факти про сон

1. Відсутність сну вбиває швидше, ніж голод. Без сну людина може прожити 10 діб, без їжі – 14. Однією з найжорстокіших тортур є позбавлення сну.

2. Близько 12% людей бачать чорно-білі сни. Це переважно літні люди. До появи кольорового телебачення тільки 15% людей бачили кольорові сни.

3. Люди – єдині ссавці, які здатні свідомо відкладати сон.

4. Больовий поріг знижується вдвічі через депривацію – нестачу сну, що є наслідком усвідомленого вибору, примусу або розладу сну.

5. Неспання протягом 17 годин нагадує стан легкого алкогольного сп'яніння після випитої банки пива. Тобто увага та концентрація така ж, як у людини з 0,5 проміле алкоголю в крові. Через 24 години без сну когнітивні функції мозку будуть на рівні людини, що вживала алкоголь протягом кількох годин поспіль.

6. Сон з відкритими – очима досить розповсюджене явище. Неможливо визначити, чи справді ви прокинулись без ретельного медичного огляду.

7. Сліпі люди не сприймають світла, тому їм важко заснути. Їхньому циркадному ритму бракує здатності узгоджувати нічний і денний цикли.

8. Вплив шуму вночі може пригнічувати імунну функцію, навіть якщо сплячий не прокидається. Незнайомий шум, а також шум під час перших і останніх двох годин сну найбільше порушує цикл сну.

9. «Природний будильник», який дозволяє деяким людям прокидатися тоді, коли їм потрібно, викликаний гормоном стресу адренокортикотропіном. Дослідники кажуть, що його рівень відображає несвідоме очікування стресової ситуації внаслідок пробудження.

10. Люди сплять у середньому приблизно на три години менше, ніж інші примати. Шимпанзе, мавпи та бабуїни сплять по 10 годин.

11. Світла від екрана смартфону достатньо, щоб порушити цикл сну, навіть якщо ви не прокинулися повністю. Світло спричиняє зниження рівня ключової хімічної речовини сну протягом кількох хвилин.

12. Щоб заснути, треба охолонути. Температура тіла, цикли сну та неспання тісно пов'язані. Через це сон влітку може бути неспокійним. Кров краще циркулює та передає тепло тіла до шкіри при температурі повітря від 18 до 30 градусів. У літніх людей температурний діапазон комфорту звужується до 23–25 ​​градусів, тому вони частіше страждають від безсоння.

13. У ніч перед грозою можна швидко заснути, але снів цієї ночі не буде.

14. Неможливо чхнути під час сну.

15. Мозок вибірково відфільтровує звуки, які можуть розбудити, особливо ті, які не вказують на небезпеку.

16. Коли людина хропить, сни не сняться.  

17. Дослідження доводять, що повний місяць позбавляє хорошого сну. Темні штори та кімнати без вікон не врятують – швидше за все, сон буде коротшим та частіше перериватиметься.

18. Найдовший період без сну, що увійшов в Книгу рекордів Гіннесса, – 11 днів. В 1964 році рекорд встановив 17-річний каліфорнійський студент Ренді Гарднер. Щоб не заснути, хлопець грав у баскетбол. За словами його друзів, під час експерименту Ренді почувався добре і навіть грав краще, ніж зазвичай. Науковець, що стежив за станом Гарднера, зафіксував у хлопця серйозну зміну розумових здібностей та поведінки, проблеми з концентрацією і короткостроковою пам'яттю, параною та галюцинації. Через негативний вплив на здоров’я адміністрація Книги рекордів Гіннесса припинила фіксувати рекорди, що передбачають відмову від сну.

Як сплять тварини та птахи?

19. Коти проводять уві сні дві третини свого життя.

20. Жираф висипляється під час 2-годинного сну, тоді як кажану для цього потрібно 20 годин.

21. Кити і дельфіни ніколи не засинають повністю. Половина їхнього мозку працює над тим, щоб продовжувати дихати на поверхні.

22. Качки, яким загрожує напад хижаків, по-своєму регулюють потребу у сні та виживанні. У той час коли одна половина мозку не спить, інша переходить у режим сну.

Емоції та відчуття під час сну

23. Люди, що народилися сліпими, не дивляться, а відчувають сни на рівні емоцій, чують звуки та запахи.

24. Відчуття падіння у напівсні та різке пробудження після цього називається «гіпнічний ривок». Науковці не визначили, чому це відбувається, але «ривки» не є шкідливими. Вони можуть посилюватися через тривогу, надмірну кількість кофеїну або фізичну активність перед сном.

25. Страх – не основна емоція в кошмарах. Коли сняться кошмари, люди найчастіше відчувають смуток, провину та розгубленість.

26. Щодо емоційного навантаження, то сни можна порівняти з американськими гірками, де найпоширенішою емоцією є тривога.

Факти про сон у цифрах

27. Протягом 5 хвилин після пробудження 50% сну забувається. Ще через 5 хвилин 90% спогадів зникають назавжди. Зигмунд Фрейд вважав, що сни представляють витіснені думки, тому мозок хоче якнайшвидше їх позбутися.

28. У середньому людина бачить сни від 4 до 7 разів щоночі.

29. Прокидатися протягом ночі – це нормально. Деякі дослідження показують, що людина може це робити 8–10 разів.

30. Заснути можна за 10–20 хвилин. Якщо у вас виходить швидше, це ознака того, що організм відчуває дефіцит сну.

31. Згідно з дослідженнями, люди, які сплять від 6,5 до 7,5 години, живуть довше.

32. Народження дитини означає втрату батьками 400–750 годин сну протягом першого року життя малюка.

33. Щоденники вікторіанської епохи свідчать, що люди спали від 9 до 10 годин на добу.

34. Молодь від 18 до 24 років більше страждає від погіршення працездатності через поганий сон, ніж люди старшого віку.

35. Після п'яти недоспаних ночей три порції алкоголю впливають на тіло як шість.

36. 10% людей, які хропуть, мають апное уві сні – розлад, який спричиняє зупинку дихання до 300 разів на ніч та підвищує ризик серцевого нападу чи інсульту.

37. Якщо ваш партнер хропе, ви втрачаєте в середньому одну годину сну за ніч і прокидаєтесь близько 20 разів.

38. Пік втоми спостерігається двічі на день – о 2:00 годині ночі та о 14:00.

39. Якщо не спати всю ніч, здатність навчатися та запам’ятовувати нові факти зменшується на 40%.

40. Кава перед сном затримує внутрішній біологічний годинник на 40 хвилин.

41. Телевізор, смартфон, планшет та ноутбук за 2 години до сну негативно впливають на засинання. Ці пристрої випромінюють синє світло, яке змушує мозок думати, що зараз день.

42. Зарядка на початку дня покращує сон, але фізичні вправи за годину до сну сприяють безсонню.

43. Люди бачать у 3–4 рази більше снів, ніж зазвичай, коли страждають від депресії.

44. Понаднормовий сон – 9 годин і більше вчетверо збільшує вірогідність передчасної смерті.

45. Сучасні люди сплять на 30% менше, ніж їхні предки 200 років тому. Ймовірна причина цього – перенасиченість інформацією, технологічні процеси, поява персональних гаджетів та забагато освітлення навколо.

46. Світовий «ринок сну» складає близько $432 млрд, а у 2024 році збільшиться до $585 млрд на рік. Сюди входить все, що допомагає краще спати, – від мобільних застосунків до ліжок та матраців. 

47.  Жінки мають ризик безсоння на 40% вищий, ніж чоловіки.

48.  Дослідження свідчать, що жінкам потрібна година додаткового сну. Її відсутність може спричинити депресію.

49.  Британські вчені знайшли спосіб вплинути на циркадний ритм солдатів, щоб ті не спали до 36 годин. Крихітні оптичні волокна, вбудовані в спеціальні окуляри, проектують яскраве біле світло навколо краю сітківки ока, змушуючи мозок думати, що людина щойно прокинулася.

50.  Почуття втоми від недосипання згодом притупляється. У ході експерименту люди, які не дотримувались режиму сну, спочатку помічали, що недосипання впливає на пильність, настрій та працездатність, але через кілька днів не звертали на це увагу.

Як сон впливає на катастрофи та ДТП

51. Витік нафти з танкера Exxon Valdez у 1989 році біля Аляски, катастрофа космічного шатла «Челленджер» та аварія на Чорнобильській АЕС пояснюються людськими помилками, в яких відіграла роль депривація сну.

52. За оцінками страхової компанії NRMA, хронічна втома є причиною кожної шостої ДТП з летальним наслідком.

53. Додаткова година сну, отримана після переведення годинників на літній час в Канаді, збігається зі зменшенням кількості ДТП.

54. У американських контрактах на оренду автомобіля є зобов’язання спати не менше 6 годин перед тим, як сісти за кермо. Щороку в США відбувається понад 100 000 автомобільних аварій з вини сонних водіїв.

Неочікувані факти про сон

55. У XVII столітті люди звикли розділяти нічний сон на дві частини. Вони лягали спати о 9 вечора, а об 11 вже вставали, щоб помолитися, почитати чи поспілкуватися. Після першої ночі сон продовжувався.

56. У гірській місцевості на кілька діб виникають порушення сну. Чим більшою є висота над рівнем моря, тим складніше організму пристосуватися. Це пояснюється зниженням рівня кисню.

57. Позмінна робота підвищує ризик розвитку хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні та шлунково-кишкові. Організм людини ніколи повністю не пристосовується до зміненого графіка. Всесвітня організація охорони здоров’я класифікує порушення сну, спричинені роботою вночі, як потенційну причину раку.

58.  Вчені встановили, що підрахунок овець чи інших тварин неефективний для засинання. Краще уявити заспокійливий пейзаж.

59.  Цілодобовий доступ до інтернету є одним з найзначніших факторів, які заважають спати.

60.  Люди спалюють більше калорій під час сну, ніж під час перегляду телевізора.

61. Положення, в якому ви спите, також має значення. Шкідливі речовини з мозку краще виводяться, коли тіло та голова перебувають на лівому боці. Щоб швидше заснути, можна лягти на живіт.

62. Денний сон також може бути корисним. Якщо заснути в період між 14:00 та 16:00, організм швидко відновиться, а мозок буде здатен вирішувати складні завдання. 

Сон і війна

За даними опитування Національного демократичного інституту, з початком повномасштабної війни хронічне безсоння спіткало 33% українців, ще 38% зазначають, що іноді не можуть заснути.

Менше 5 годин сплять військовослужбовці та мешканці територій, де активні бойові дії відбуваються і вдень, і вночі.

Згідно з дослідженнями американських нейробіологів, учасники збройних конфліктів можуть мати проблемі зі сном роками, що впливатиме на відновлення життя після бойових дій.

Що з цим робити? Експерти зі сну, що працювали над рекомендаціями для американської армії, радять вкладатися спати будь-коли, але намагатися дотримуватися графіку. Він має включати короткі (до години) сеанси денного сну в спокійному та затемненому приміщенні. Сеансів потрібно стільки, щоб в сумі виходило 7–8 годин сну протягом доби.

Якщо ситуація не дозволяє спати годину, можна дрімати по 20 хвилин, а після пробудження вживати міцну каву. Ця тактика допоможе протриматися в бадьорому стані кілька днів.

Щоб зменшити негативні наслідки для здоров’я, навіть в екстремальних ситуаціях людина має спати не менше ніж 4 години на добу та відновлювати 8-годинний сон за будь-якої можливості.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло