Послання з Гааги: ордер на арешт путіна може стати поворотним моментом у війні. Що й кому цим хотів переказати Захід?
І чим закінчувалися подібні «кейси» для інших войовничих правителів
Винесене в п'ятницю, 17 березня, рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі про арешт президента росії владіміра путіна аналітики вважають важливим політичним посланням. Воно зруйнує «ауру безкарності» навколо російського лідера та змусить нервувати інших авторитарних лідерів. Особливо – голову Китаю Сі Цзіньпіна напередодні його «візиту дружби» до росії.
Mind зібрав думки західних аналітиків про те, як ордер на арешт російського диктатора може вплинути на розклад сил. А також згадав, хто ще з політиків першої величини раніше «удостоювався» таких самих ордерів і якою була їхня подальша доля.
Довідка Mind:
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі було створено 2002 року для переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Він не є частиною ООН і підзвітний країнам, які ратифікували Римський статут – міжнародний договір, ухвалений у 1998 році. До юрисдикції МКС не входять росія (підписала, але не ратифікувала Римський статут), Україна (підписала, але не ратифікувала), США (підписали, але пізніше відкликали підпис) та Китай (не підписував статут).
Чому МКС вирішив заарештувати путіна?
владімір путін підозрюється у воєнних злочинах, скоєних в Україні після 24 лютого 2022 року. Ордер на його арешт було виписано у зв'язку з «незаконною депортацією та переміщенням дітей з окупованих територій України до російської федерації». За підрахунками української влади, за рік повномасштабних військових дій росіяни вивезли з країни понад 16 220 українських дітей.
«Є розумні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезгадані злочини, за вчинення діянь безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб і за його нездатність належним чином контролювати цивільних і військових підлеглих, які вчинили зазначені дії», – йдеться у заяві суду.
Навіщо заяву суду в Гаазі одразу оприлюднили?
Суд також виписав аналогічний ордер на арешт уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової. Повідомляється, що спочатку розслідування щодо неї та російського президента було секретним, проте інформацію вирішили зробити публічною «для запобігання подальшим злочинам».
Оголошення наміру заарештувати владіміра путіна схвалила влада США, Німеччини та Франції. «Очевидно, що він скоїв воєнні злочини», – зазначив американський президент Джо Байден, наголосивши, що суд виніс «виправдане» рішення і продемонстрував «сильну позицію».
Міністр юстиції Німеччини Марко Бушман назвав виданий ордер «важливим сигналом рішучості». Усі ті, хто допомагали російському диктатору розпалити криваву війну, побачили, що їм доведеться відповісти за це в суді.
«Ніхто з відповідальних за злочини, скоєні Росією в Україні, незалежно від їхнього статусу, не має уникнути правосуддя», – заявило у Twitter МЗС Франції.
Чим ордер МКС нашкодить путіну?
Гаазький суд, як пише New York Times, «пробив путінську ауру безкарності». Статус підозрюваного серйозно шкодитиме іміджу російського президента, якого досі вважали недосяжним для правосуддя.
«Рішення суду, що має безперечний моральний авторитет, поставило пана путіна в один ряд з Омаром аль-Баширом, скинутим президентом Судану, звинуваченим у військових злочинах у Дарфурі; зі Слободаном Мілошевичем, лідером Сербії, якого ув'язнили за зловживання в період Балканської війни; а також з нацистами, яких судили в Нюрнберзі після Другої світової», – відзначає New York Times.
Як скоро Гаага зможе засудити путіна?
Експерти сумніваються, що російського диктатора найближчим часом притягнуть до суду. МКС не виносить заочних вироків, і щоб суд розглянув справу, обвинувачений має бути особисто присутнім у Гаазі.
Проте виписаний ордер на арешт посилить ізоляцію путіна. Російський президент зможе здійснювати міжнародні поїздки лише до тих країн, які не видадуть його міжнародному суду. Юрисдикцію МКС визнають 123 держави, включаючи Велику Британію та весь Євросоюз. Кожна з цих країн має виконати ордер на арешт і затримати підозрюваного.
Варто зазначити, що держави не завжди виконують розпорядження міжнародних судів. Так, президент Судану Омар аль-Башир відвідував країни МКС, а ті не виконували ордер на його арешт. Але такі поїздки щоразу ставили руба питання злочину та покарання, створюючи незручності як для Омара аль-Башира, так і для сторони, що його приймала.
«Відтепер путіна завжди розглядатимуть не лише як президента росії, але як обвинуваченого втікача від Міжнародного кримінального суду, який розслідує воєнні злочини», – наводить USA Today думку американського юриста та дипломата Девіда Схеффера, колишнього першого посла США з особливих доручень і з питань воєнних злочинів.
Чому ордер МКС вважають сигналом для Китаю?
Експерти пов'язують оголошене 17 березня рішення суду з офіційним візитом китайського лідера до москви. Сі Цзіньпін на запрошення путіна прибуде до російської столиці 20 березня.
«Збіг цих двох подій може змусити нервувати Сі Цзіньпіна, на якого дедалі сильніше тисне Захід, вимагаючи припинити підтримку російського режиму», – цитує Newsweek Елеонору Тафуро, експерт Італійського інституту міжнародних політичних досліджень.
Приліт до москви стане першою міжнародною поїздкою Сі Цзіньпіна після обрання президентом Китаю на безпрецедентний третій термін. Очікується, що під час його візиту дві країни знову оголосять про зміцнення свого партнерства, зокрема в оборонній сфері.
«Це (новина про ордер на арешт. – Mind) нависатиме над майбутньою зустріччю президента Сі та президента Путіна. Китаю як постійному члену Ради безпеки ООН доведеться замислитися про свою репутацію та роль у світі, особливо якщо він роздумує над наданням летальної зброї Росії», – міркує колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес.
Хоча Китай розповідає про свій нейтралітет у війні проти України, Сполучені Штати дедалі голосніше засуджують його за підігравання росії. Пекін своєю чергою критикує Захід за антиросійські санкції, звинувачуючи НАТО в ескалації конфлікту, і заявляє про «безмежне партнерство» із кремлем.
Хто ще з диктаторів цікавив Гаагу?
владімір путін став четвертим лідером держави, підданим переслідуванню МКС.
2008 року суд розпорядився заарештувати президента Судану Омара аль-Башира, якого звинувачують у геноциді трьох етнічних груп у регіоні Дарфур. У 2019 році режим аль-Башира був повалений під час військового перевороту, а його самого заарештовано у Судані, але не видано до Гааги.
2011 року до Гааги був доправлений президент Кот-д'Івуару Лоран Гбагбо після того, як програв вибори і був заарештований під час штурму резиденції. Його звинуватили у злочинах проти людяності, скоєних під час придушення антиурядових протестів у 2010–2011 роках. Через вісім років, 2019-го, Лорана Гбагбо було виправдано.
Також 2011-го МКС видав ордер на арешт президента Лівії Муаммара Каддафі, звинуваченого у злочинах проти людяності під час придушення масових акцій протесту. До суду він не дожив – 20 жовтня 2011 року лідера Джамахірії з особливою жорстокістю вбили повстанці.
2006 року у в'язниці в Гаазі помер один із найодіозніших лідерів кінця 1990-х років Слободан Мілошевич, якого називали «архітектором» війни в Югославії. Сербський політик був узятий під варту 2001 року і провів у камері п'ять років, чекаючи рішення суду. Справу Мілошевича розглядав спеціально створений Радою безпеки ООН Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
