Новий привід для зростання депозитних ставок: НБУ анонсував зміну нормативів резервування у банках

Національний банк 27 березня повідомив про те, що з 11 травня банки формуватимуть за новими правилами обов'язкові резерви за депозитами фізосіб строком до трьох місяців. Фактично депозитний норматив для короткострокових вкладів стане жорсткішим і буде прирівняний до аналогічного нормативу резервування за коштами приватних клієнтів на поточних рахунках. НБУ аргументує ці зміни тим, що настав час підвищувати привабливість «довгих» вкладів для фізосіб. Це, у свою чергу, дозволить перелити вільну гривню з поточних рахунків на депозити та зняти загрозу для валютного ринку.

Mind з'ясував, що змінюється в умовах резервування для банків і куди взагалі рухаються депозитні ставки.

Як НБУ переглядає вимоги до банківських резервів? Це вже не перший перегляд нормативів резервування для банків у 2023 році. Наприклад, 11 лютого на 5 в. п. зросли нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами до запитання на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, за вкладами й коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів, а також кредитами, отриманими банками від міжнародних організацій. Отже, нормативи резервування збільшилися з 5% до 10% для коштів у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті.

За місяць, 11 березня, відбулося чергове підвищення. Цього разу на 10 в. п. зріс норматив обов'язкового резервування за коштами до запитання та на поточних рахунках фізосіб як у національній, так і в іноземній валютах. Тобто до 20% та 30% відповідно.

Крім того, НБУ дозволив банкам покривати частину обов'язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Це спеціальні серії держоблігацій, що випускає Міністерство фінансів. Банки, які їх купують, мають право компенсувати такими ОВДП до 50% загального обсягу обов'язкових резервів (ОР).

Читайте також: Банківську систему готують до стрес-тестів: банкіри очікують на лояльність регулятора, регулятор – на чесність гравців

Які нововведення відбудуться 11 травня? Черговий перегляд нормативів Нацбанк анонсував ще 16 березня, під час брифінгу, на якому було підбито підсумки рішень щодо монетарної політики. Тоді керівництво Нацбанку повідомило про те, що з 11 травня 2023 року пільгові нормативи для обов'язкових резервів із термінових коштів на рахунках фізосіб у національній та іноземній валютах поширюватимуться лише на депозити, строк яких становить три місяці та більше.

Тепер НБУ надав докладну інформацію про те, що зміниться в травні. А саме:

• норматив обов'язкових резервів для строкових рахунків та депозитів фізосіб із початковим строком погашення до 92 календарних днів (включно) за коштами в національній валюті становитиме 20%, а за коштами в іноземній валюті – 30%;
• норматив обов'язкового резервування за депозитами населення зі строком погашення від 93 календарних днів не зміниться. За коштами в національній валюті він становитиме 0%, в іноземній – 10%;
• механізм покриття за рахунок бенчмарк-ОВДП не поширюватиметься на ту частину обов'язкових резервів, яка сформована за депозитами фізичних осіб строком до трьох місяців, що відповідає 10% обсягу резервної бази.

Навіщо це все робиться? Нацбанк заявляє, що головна мета поступового посилення нормативів резервування – підштовхнути банки до того, щоб вони активніше акумулювали строкові депозити населення у гривні. Один із основних інструментів залучення вкладників – це, звісно, високі депозитні ставки.

Відповідно банки, які захочуть користуватися пільговими нормативами резервування, будуть просто змушені підвищувати дохідність депозитів строком 6-12 місяців і більше, щоб збільшити частку таких вкладів у своїх портфелях.

Обсяг коштів фізичних осіб у банках

Вид рахунків	На 1.02.2022	На 1.02.2023
Рахунки до запитання	399 млрд грн	591 млрд грн
Депозитні рахунки	315 млрд грн	338 млрд грн
Частка коштів до запитання	56%	64%

Джерело: дані НБУ

До того ж Нацбанк уже заявив про плани проводити валютну лібералізацію. А отже, йому вкрай важливо перед цим «підсушити» надмірну вільну ліквідність у банківській системі.

До речі, НБУ розраховує, що загальний обсяг обов'язкових резервів, які банки мають сформувати після 11 травня, орієнтовно збільшиться на 17 млрд грн.

Читайте також: Розплата у 200 млрд: банкам доведеться відповісти за небажання реагувати на монетарні натяки НБУ

Що відбувається з депозитними ставками? Загалом, якщо подивитися на динаміку депозитних ставок, темпи зростання доходності пришвидшилися.

Наприклад, у період з 31 грудня 2022 року до 10 лютого 2023 року, до набрання чинності згаданими нормами резервування, згідно з UIRD (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб) середня дохідність гривневих вкладів залежно від строку зросла на 0,4–0, 7 в. п., до 11,6–13,2% річних. А от у період з 11 лютого до 30 березня включно банки підвищили ставки за вкладами у гривні в середньому на 1–1,4%, до 12,9–14,6% річних.

Український індекс ставок за гривневими депозитами фізичних осіб (UIRD)

Дата	3 місяці	6 місяців	9 місяців	12 місяців
30 грудня 2022	11.18	11.96	11.62	12.69
10 лютого 2023	11.64	12.64	11.99	13.19
30 березня 2023	12.91	13.59	13.35	14.56

Джерело: дані НБУ

Державні банки (Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк) пропонують вклади у гривні під 13–17% річних максимум. Великі приватні банки (Райффайзен Банк, Кредобанк, ОТП Банк) обіцяють максимальну дохідність лише на рівні 10–14% річних. Фінустанови поменше – Акордбанк, банк «Глобус», Банк Кредит Дніпро, Unex Bank – традиційно щедріші. У них ставки за гривневими вкладами досягають 17–18% річних, а з урахуванням бонусів за оформлення нерозривного депозиту або за виплату відсотків лише наприкінці терміну дії вкладу – усі 19–19,5%.

Причому багато фінустанов уже оформляють вклади не тільки на рік, а на 24–36 місяців. І з них доходність найбільш приваблива. Тобто це явна ознака того, що нова політика формування резервів таки працює.

Наскільки можуть іще «подорожчати» депозити? З урахуванням майбутніх змін щодо резервування очікується, що граничні ставки за гривневими вкладами в найближчі два-три місяці досягнуть 20–21%.

Втім далі за цей рівень дохідність навряд чи піде. Адже банкам, як і раніше, особливо нема куди дівати гроші: кредитування ледве жевріє. Основним джерелом заробітку для банківського сектору залишаються депозитні сертифікати НБУ.

У певних фінустанов явно з'являться неймовірно щедрі пропозиції. Але це швидше буде разова акція, і виходитиме вона від тих банків, фінансовий стан яких викликає запитання.