Повернення до вільного плавання: НБУ поступово готується пом'якшити валютні обмеження. Як і коли це відбуватиметься

Правління Національного банку 17 березня 2023 року провело чергове засідання, яке було присвячене питанням монетарної політики, стабільності валютного ринку та макроекономічній ситуації загалом. Епохальні рішення регулятор цього разу не ухвалював. Облікову ставку не чіпав, офіційний курс гривні не переглядав і на лібералізацію валютного ринку не наважився. Водночас правління Нацбанку анонсувало план щодо подальшого зв'язування банківської ліквідності, що дозволить стримати девальвацію та стане важливою передумовою до пом'якшення валютних обмежень.

Mind розбирався, що має намір робити НБУ для забезпечення курсової стабільності та чому банки будуть змушені збільшити привабливість гривневих депозитів для населення.

Облікова ставка. Правління НБУ облікову ставку не змінювало, вона залишається на рівні 25%. Нагадаємо, що такий рівень облікової ставки зберігається з 3 червня 2022 року.

Нацбанк, як і раніше, тримається думки, що облікова ставка в наявних макроекономічних умовах виконує свою функцію, тому для її перегляду наразі немає вагомих підстав.

Темпи інфляції. НБУ наголошує, що спостерігається чіткий «дезінфляційний тренд». Зокрема темпи зростання споживчих цін сповільнюються: у лютому рік до року інфляція становила 24,9%. У січні – для порівняння – цей  показник був на рівні 26,6%.

«Позитивний вплив справило й повне припинення емісійного фінансування бюджету з початку року. Інфляція знижуватиметься й надалі, зокрема завдяки заходам НБУ», – заявив Пишний.

Бюджетний дефіцит та його фінансування. На продовження питань, пов'язаних з емісією, Андрій Пишний повідомив, що до «друкарського верстата» НБУ повертатися не має наміру. За словами голови Нацбанку, емісію замінять:

• активізація внутрішнього ринку запозичень, насамперед завдяки ліквідності, наявної у банків;
• приплив міжнародного фінансування та допомоги. Причому обсяг допомоги має бути навіть більшим за прогнозовані $38 млрд.

«Я бачу можливості щодо нарощування присутності банків на внутрішньому борговому ринку. Від початку року Мінфін уже залучив на внутрішньому ринку 115 млрд грн. 2022 року було 164 млрд грн. Крім того, НБУ з Мінфіном та урядом працюють над тим, щоб у міжнародній допомозі саме частка грантів була якомога суттєвішою», – пояснив Пишний.

Обсяг ОВДП, які перебувають в обороті

Джерело: дані НБУ

Новий кредит від МВФ. Пишний повідомив, що він з іншими представниками НБУ якраз завершив черговий раунд переговорів із місією Міжнародного валютного фонду у Варшаві (Польща). Втім голова Нацбанку не озвучив деталі, чим завершилося спілкування з МВФ. Він лише запевнив, що вдалося досягти великого прогресу в перемовинах, і пообіцяв, що мають бути «добрі новини на початку наступного тижня (20 березня. – Mind)».

Щодо майбутнього кредиту відомо небагато. Найімовірніше, буде нова чотирирічна програма співробітництва, яка передбачає виділення фінансування на суму $15,6 млрд. Про це 16 березня написало видання Financial Times.

Новий «дизайн» монетарної політики. Цьому блоку правління НБУ приділило найбільше уваги. Відправною точкою стане 7 квітня. Саме тоді Нацбанк має намір зробити нові кроки щодо розконсервації банківської ліквідності або, як ще заведено говорити, щодо її «зв'язування».

Mind писав про те, що задля курсової стабільності Нацбанк і далі перенаправлятиме вільну гривню, яка «дрейфує» у банківській системі, у термінові інструменти. По суті, це станеться на початку квітня.

По-перше, для банків буде введено тримісячний депозитний сертифікат із прибутковістю, яка дорівнює обліковій ставці (25%). Але можливість розміщувати кошти в таких депсертифікатах залежатиме від обсягів сформованих банками портфелів гривневих депозитів населення з початковим строком розміщення від трьох місяців й успішності нарощування таких портфелів. «Ми обмежуватимемо обсяг вкладень у цей сертифікат», – попередив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

По-друге, ставка за депозитним сертифікатом овернайт знизиться до 20% із нинішніх 23%.

На додаток до цього, з 11 травня пільгові обов'язкові резерви банків за терміновими коштами на рахунках фізичних осіб поширюватимуться лише на депозити з початковим строком від трьох місяців.

НБУ розраховує на те, що банки в обмін на можливість вкладати свої гроші в прибуткові сертифікати, які пропонує Нацбанк, поліпшуватимуть умови депозитів для населення.

«Ми маємо намір переконувати банки, що вони повинні відповідально поставитися до того обсягу ліквідності, який вони отримали через неринкові обставини. І вони мають зробити адекватну пропозицію своїм вкладникам», – заявив Андрій Пишний.

Відповідно вже у квітні-травні очікується зростання прибутковості вкладів, строк яких становить 6–12 місяців. Згідно з Українським індексом ставок за депозитами фізосіб (UIRD), з початку березня середня дохідність гривневих депозитів залежно від строку розміщення зросла на 0,14–0,3 в. п.

Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD)

Джерело: дані НБУ

Перспективні плани НБУ. Навіщо взагалі Нацбанк уживає всіх цих заходів?

З одного боку, НБУ хоче зберегти курсову стабільність, забезпечити зближення готівкового та безготівкового курсу гривні. До речі, після двотижневого зміцнення національна валюта трохи ослабла і до 17 березня її курс перебував у діапазоні 38,2–38,8 грн/дол. Це на 1 гривню «гірше», ніж тижнем раніше.

Готівковий курс долара

Джерело: дані finance.ua

«Ми бачимо ефективність цього інструменту. На тримісячних депозитах, які оформлюються під купівлю іноземної валюти, акумульовано близько $1,3 млрд, а на депозитах під купівлю іноземної валюти за офіційним курсом – близько $160 млн», – уточнив під час брифінгу заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

До речі, ще один «побічний ефект» від усіх цих заходів, на який розраховує НБУ, – подальше уповільнення темпів інфляції.

Логіка дій НБУ є зрозумілою. Необхідно кудись прилаштувати «безгосподарну» ліквідність банків і зацікавити населення прибутковими депозитами. Це прибере ризики для курсу. А вже після цього можна поступово відпускати обмеження.

Але не варто забувати, що крім цього залишається головний ризик – воєнний. І коли саме рівень його впливу знизиться, прогнозувати ніхто не береться. Саме тому НБУ щодо термінів валютної лібералізації не дає жодних конкретних обіцянок. За словами Пишного, повернення до операційної моделі монетарної політики, яка діяла до повномасштабного вторгнення, можливе за умови «…нормалізації функціонування фінансової системи та економіки».