«Свято демократії» в Туреччині: Ердоган і Киличдароглу вийшли в другий тур виборів
Президент Туреччини набрав менше 50% голосів та ризикує втратити владу за підсумками наступного голосування 28 травня
У неділю, 14 травня, у Туреччині відбулися загальні вибори. На них президент Реджеп Тайїп Ердоган не зміг набрати необхідні для виграшу в першому турі 50% голосів і назвав те, що сталося, «святом демократії». Коментатори вбачають велику іронію в тому, що результати цих виборів одночасно дали привід святкувати перемогу турецькій опозиції, москві та Києву.
За підсумками обробки 100% бюлетенів 69-річний чинний глава держави Реджеп Ердоган набрав 49,35% голосів, у його головного суперника, 74-річного Кемаля Киличдароглу – 44,99 %. Третього учасника виборів, 55-річного Сінана Огана, підтримали 5,2% виборців, і з їх допомогою він зможе у другому турі схилити шальки терезів у бік Киличдароглу.
Опозиція сподівається, що подальша боротьба за президентство піде за сценарієм резонансних виборів мера Стамбула 2019 року, під час яких у другому турі представник опозиції вирвав перемогу з рук провладного кандидата. У разі перемоги Кемаля Киличдароглу Анкара сильніше наблизиться до Євросоюзу й віддалиться від росії, а турецьке суспільство змінить курс розвитку з ісламістського на світський.
Мобілізація електорату Киличдароглу
Кемаль Киличдароглу – кандидат від альянсу шести опозиційних партій – звинуватив чинного президента в маніпуляціях під час підрахунку та публікації результатів виборів. Щоб підготувати громадськість до перемоги Ердогана, влада Туреччини гальмувала підрахунок голосів у великих містах і прискорювала на дільницях із провладними виборцями.
Тому після обробки перших 10% голосів Ердоган набирав 58,34%, а Киличдароглу лише 35,84%. Однак у міру надходження даних із решти виборчих дільниць опозиційний кандидат «наздоганяв» чинного президента – і в результаті перевів боротьбу до другого туру, що має надихнути його прихильників.
«Ми обов'язково виграємо другий раунд… і принесемо демократію», – пообіцяв Кемаль Киличдароглу, за твердженням якого Ердоган втратив довіру нації, і тому вона тепер вимагатиме змін.
Авторитаризм Реджепа Ердогана, за словами його опонента, призвів до економічної кризи та зростання вартості життя в Туреччині. Інфляція в країні офіційно дорівнює 43,7%, а ціни на оренду й купівлю нерухомості в Анкарі та Стамбулі за рік збільшилися більш ніж на 140%.
Як писав Mind, за три місяці до виборів, у лютому 2023 року, на південному сході Туреччини сталися руйнівні землетруси, від яких багатоповерхові споруди складалися як карткові будиночки. Жертвами цього лиха стали 50 000 людей. Це похитнуло рейтинг Ердогана, який прийшов до влади після землетрусу 1999 року на обіцянках убезпечити громадян шляхом найсуворішого контролю за будівництвом.
Мобілізація електорату Ердогана
Напередодні виборів Реджеп Ердоган намагався достукатися до сердець консервативних і релігійних турків. Він називав 72-річного Кемаля Киличдароглу «п'яницею» та звинувачував його в підтримці курдських терористів і ЛГБТ-спільноти.
Також Ердоган наголошував на тому, що його суперник не зможе ефективно керувати країною за підтримки шести дрібних розрізнених опозиційних партій.
Цей аргумент став вагомішим після виборів 14 травня, за підсумками яких президент зберіг домінувальний контроль над 600-місцевим парламентом Туреччини. Політичний альянс Кемаля Киличдароглу отримав голоси лише 35% виборців, тоді як правляча двопартійна коаліція Реджепа Ердогана набрала 49,4%, і може розраховувати на підтримку прокурдської політсили, що пройшла до парламенту з результатом 10,5%.
«Результати цих виборів ще не є фіналізованими. Але вже ніщо не змінить факту того, що нація обрала нас», – заявив Ердоган.
Реджеп Ердоган обіймає посаду президента Туреччини з 2014 року, до цього він понад 10 років керував країною на посаді прем'єр-міністра. За час свого довгого правління він багаторазово викликав невдоволення прагненням працевлаштувати своїх прихильників уздовж усієї вертикалі влади – від міністерських крісел до посад рядових поліцейських, юристів і журналістів.
Котре лихо менше, те й вибирають
Тепер, за висловом економіста Тімоті Еша, який фокусується на вивченні України, росії та Туреччини, електорат 85-мільйонної країни, яка входить до НАТО, зіткнувся з вибором меншого з двох зол – «дияволом, якого вони знають» в особі Ердогана або непротестованою широкою коаліцією, яка може легко розпастися після виборів.
«Велика іронія в тому, що, мабуть, і москва, і Київ святкують результати цих виборів. москва, оскільки росіяни думають, що Ердоган послаблює НАТО. Київ, оскільки українці вважають Ердогана найкращим гарантом продовження постачання дронів «Байрактар» та озброєнь із Туреччини», – написав Тімоті Еш.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
