Finita la корона: скільки глобальна фарма заробила в пандемію та де шукатиме прибутки далі

30 травня в Женеві завершилася щорічна сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я – найвищого керівного органу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Подія тривала з 21 травня та стала вже 76-м подібним зібранням. Під час сесії, серед іншого, розглядався проєкт так званої пандемічної угоди (зведення правил поведінки на випадок глобального поширення небезпечних  інфекцій), а також було вирішено збільшити на 20% членські внески для учасників організації. Програмний бюджет ВООЗ на 2024–2025 роки затверджено в розмірі $6,83 млрд.

Сталося це майже через місяць після того, як світ де-юре розпрощався з ковідною пандемією. Нагадаємо: на початку травня голова ВООЗ Тедрос Гебреєсус оголосив про закінчення надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я, пов’язаної з пандемією COVID-19, і припинення роботи відповідного комітету в складі організації. Попри яскраві заголовки в ЗМІ про «кінець пандемії» відповідне рішення ВООЗ означає лише те, що коронавірусна інфекція перестала бути саме надзвичайною ситуацією і відтепер реагувати на неї в організації рекомендують так само, як на інші вірусні захворювання.

Сама інфекція нікуди, звісно, не поділася. Попри загальне зниження її темпів поширення у світі та послаблення карантинних заходів урядами багатьох країн, ситуація залишається неоднозначною на регіональному рівні. Зокрема, у Китаї після скасування політики нульової толерантності до COVІD-19, фіксують стрімке зростання захворюваності: станом на кінець січня 2023-го в країні інфікувалося 80% населення.

Тому ВООЗ закликає не сприймати своє рішення як привід для того, щоб послабити пильність щодо постійно мутуючого коронавірусу чи «згортати» збудовані системи медичного реагування. «Ці новини означають, що країнам час переходити від режиму надзвичайної ситуації до боротьби з COVID-19 поряд з іншими інфекційними захворюваннями», – пояснив Гебреєсус.

Знизити кількість випадків зараження коронавірусом допомогли не лише безпрецедентні карантинні заходи з боку урядів багатьох країн, а й згуртованість медиків і глобальної наукової спільноти, а як результат – оперативна розробка й випуск вакцин від COVID-19 і масова імунізація. Окрім порятунку світові, «ковідні» вакцини та препарати принесли й надприбутки фармкомпаніям, яким вдалося швидко зреагувати на новий попит.

Скільки компанії заробили за час пандемії, на що потрібно буде перелаштовуватися світова фармгалузь після зниження рівня захворюваності на коронавірус і що мала на увазі ВООЗ, приймаючи рішення щодо зміни статусу пандемії COVID-19, розбирався Mind.

Чому статус пандемії змінили саме зараз? ВООЗ назвала поширення COVID-19 світовою пандемією і оголосила надзвичайний стан у сфері охорони здоров’я 30 січня 2020 року. Станом на 24 травня 2023-го організація повідомила про майже 767 млн підтверджених випадків захворювання та близько 7 млн смертей унаслідок зараження коронавірусом. Реальна кількість усіх пов’язаних з інфекцією смертей, на думку Гебреєсуса, становить понад 20 млн осіб.

Зазначимо, що в Україні з початку пандемії Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) зафіксувало понад 5,5 млн випадків захворювання на коронавірус, з яких летальних – понад 112 000.

Так, з 24 квітня до 21 травня 2023 року ВООЗ зареєструвала у світі майже 2,3 млн нових випадків COVID-19 і близько 15 000 смертей, що на 21% і 17% (відповідно) менше у порівнянні з попередніми 28 днями. Нагадаємо, що на піку пандемії – у січні 2021 року – від інфекції щотижня помирало 100 000 осіб. На сьогодні ж тиждень до тижня кількість нових випадків COVID-19 зменшується в середньому на 15–20%.

Як «антиковідні» вакцини здійснили прорив? Безперечно, щоб зменшити поширення коронавірусу, багато країн вжили серйозних карантинних заходів: закривали кордони, запроваджували локдауни, маскові режими. Водночас за три роки пандемії навколо COVID-19 виникла ціла «індустрія», адже особливо попервах налякані до кінця не вивченою загрозою люди скуповували все, що може їх хоч якось захистити від вірусу: засоби індивідуального захисту, антисептики, деякі препарати, які фарма подавала як «противірусні».

Переломним моментом у боротьбі з пандемією стала розробка вакцин та масова імунізація населення, а згодом і поява препаратів, які допомагали при лікуванні від ускладнень коронавірусу. Щеплення та грамотні оновлені протоколи дозволили знизити кількість госпіталізацій через інфекцію та запобігти смертям мільйонів людей.

До речі, напередодні вторгнення рф Україна готувалася долучитися до виготовлення вакцин проти коронавірусу. Першу лінію з виробництва CoronaVac планувалося запустити з лютого 2022 року. Через повномасштабну війну цей проєкт відклався. З тієї самої причини була заморожена ініціатива компанії «Лекхім» із розробки інактивованих вакцин, адже передбачала включення Українського науково-дослідного протичумного інституту в Одесі як однієї з баз у лабораторних дослідженнях. У квітні 2022-го компанія «Дарниця» повідомила, що ВООЗ надасть Україні технологію виробництва мРНК-вакцин.

Скільки глобальна фарма заробила на коронавірусі? Станом на 23 травня 2023-го у світі було введено понад 13 млрд доз вакцин від COVID-19, а надприбутки фармкомпаній у перші роки пандемії вимірюються мільярдами доларів.

Так, у І кварталі 2021-го, коли щеплення від коронавірусу ще не набуло такої масовості, як в другій половині року, а повну імунізацію пройшло менш ніж 5% населення, фармкомпанії вже звітували про збільшення прибутковості. Наприклад, Moderna завдяки вакцині проти COVID-19 та інвестиціям уряду США в подальші розробки за перші три місяці 2021 року заробила $1,9 млрд – у 24 рази більше, ніж за цей же період 2020-го ($80 млн).

Pfizer за січень – березень 2021 року отримала $14,6 млрд доходу (+45%  проти 2020-го), з них $3,5 млрд – від продажу вакцини Comirnaty, яку випустила в партнерстві з BioNTech. Вартість акцій останньої завдяки розробці та виготовленню вакцини проти коронавірусу зросла у 3,5 раза і сягнула $171 за акцію, а загальна капіталізація досягла $41 млрд.

Johnson&Johnson за І квартал 2021 року заробила $22,3 млрд (+8%), хоча продаж вакцини проти COVID-19 приніс компанії лише $100 млн. AstraZeneca за І квартал 2021-го заробила $7,3 млрд (+15%), з них від продажу вакцини – $275 млн. Але більшу частину контрактів на її продаж було укладено ще 2020 року, і тоді продаж вакцини приніс компанії $2,5 млрд.

Ближче до кінця 2022-го попит на протиковідну продукцію знизився через скорочення замовлень з боку урядів – кількість інфікувань зменшилася, а в медзакладах накопичилися запаси вакцини та медпрепаратів від коронавірусу. Надприбутки від продажів коронавірусної продукції для фарми закінчилися. Зокрема, компанія Pfizer прогнозує, що її виручка за 2023-й скоротиться до $67-71 млрд (проти згаданих $100,33 млрд). Виробник очікує, що продаж вакцин впаде до $13,5 млрд (проти $37,8 млрд у 2022-му), а препарату Paxlovid – до $8 млрд (проти $18,9 млрд).

На що перелаштується галузь у «постпандемічний» період? Виробники ліків і вакцин вважають, що продажі «ковідної» продукції знову зростуть у найближчі кілька років. Представники фармкомпаній та експерти ринку припускають, що навіть після закінчення надзвичайної ситуації, пов’язаної з COVID-19, людям усе одно потрібно буде регулярно робити ревакцинацію для захисту від нових штамів. Зокрема, у Pfizer очікують, що частка людей, які отримуватимуть щеплення від коронавірусу, у США досягне рівня щорічної імунізації від грипу, який у цій країні становить 50%.

Такий варіант видається цілком реальним з огляду на те, що після свого рішення від 5 травня ВООЗ опублікувала Стратегічний план готовності та реагування на COVID-19 на 2023–2025 роки, який покликаний спрямовувати країни в переході до довгострокового лікування коронавірусу, і створила Комітет із перегляду для розробки довгострокових постійних рекомендацій для країн щодо того, як на постійній основі боротися з COVID-19.

До того ж питанню запобігання пандеміям особливу увагу приділили учасники 76-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, що пройшла в Женеві з 21 до 30 травня. Представники спільноти обговорили проєкт нової «пандемічної угоди» і поправки до Міжнародних медико-санітарних правил, якими передбачено збільшення фінансування громадського здоров’я, механізми розподілу вакцин та іншої медичної співпраці. Одним із фінальних рішень асамблеї стало збільшення членських внесків на 20% і затвердження програмного бюджету ВООЗ на 2024–2025 роки в розмірі $6,83 млрд. З них «на більш ефективний захист при надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров’я» (як-от при пандеміях) передбачено $1,214 млрд.

Окрім зовсім не марних надій фарми на зростання продажів продукції проти COVID-19, коли надані в рамках гуманітарної допомоги препарати в країнах вичерпаються, у галузі «підсвітився» ще один перспективний і прибутковий напрям – ринок біотехнологій, зокрема розробка мРНК-вакцин. У пандемію останні показали високу ефективність під час імунізації населення.

Активно просувати свої можливості у сфері мРНК через глобальну рекламну кампанію почала Moderna. Річ у тім, що науковці сподіваються застосувати цей тип вакцин серед іншого для лікування ВІЛ, раку й важких тропічних хвороб. Ефективність препаратів на основі мРНК в цьому напрямі Moderna досліджує вже кілька років: у компанії 24 розробки, 13 з яких – на стадії клінічних випробувань. Успішне ж використання мРНК-вакцин у боротьбі з COVID-19 привернуло до технології підвищену увагу та дало можливість залучати в подальші розробки більше інвестицій.