«Українцю наразі легше скачати застосунок та проінвестувати іноземну компанію, ніж вкластися у вітчизняний стартап»: як потроху оживають внутрішні інвестори
Та які програми допомагають підприємцям не виводити гроші за кордон, а реінвестувати їх в український бізнес
За останні п’ять кварталів в українські стартапи вкладено понад $881 млн. 95% від загального обсягу – інвестиції західних фондів. Вітчизняні інвестори відмітилися великою кількістю угод, але на незначні в порівнянні з іноземними колегами суми. Чи можливо нині стимулювати українців вкладати більше грошей у наші технологічні компанії? Від чого залежить віра внутрішнього інвестора та що її підкошує? Які сфери, окрім мілітарітеху, зараз на зльоті? Про це та багато іншого розповідали спікери нещодавньої конференції IT Ukraine Legal Conference 2023. Mind занотував найцікавіші думки.
Костянтин Магалецький,
віцепрезидент із міжнародного співробітництва IT Ukraine Association, експартнер Horizon Capital, інвестор в EdTech-стартапи:
– Пригадую одну давню непублічну інвестицію. Відома українська компанія підняла великі гроші в лютому 2014 року – саме під час Майдану. Це була дуже вдала угода для інвесторів, подалі вони отримали круті результати. Це приклад того, що нам не потрібно запинятися на економічному інвестиційному фронті.
Якщо проаналізувати інвестиції під час великої війни, побачимо, що найбільший раунд був у Preply. Цей освітній стартап підняв $50 млн у березні 2022 року, коли сотні співробітників (більшість штату) перебували в Україні. Тобто інвестори не побоялися ризикнути в ті буремні часи. А зараз ситуація видається більш стабільною. Бачимо, що зацікавленість інвестування в глобальні та регіональні освітні проєкти залишається високою. Наша держава поліпшила ситуацію в приватній онлайн-освіті. Зараз запускаються онлайн-університети, наприклад, стартап GoIT запустив першу в Україні онлайн-магістратуру з міжнародним дипломом. Інші компанії створюють схожі проєкти. Потенціал та інвестори є, а результат буде. Зараз найкращі часи для інвестування. Потім буде набагато дорожче.
Ще одна перспективна сфера – мілітарітех. Нещодавно відкрилося декілька інкубаторів та акселераторів. Не всі з них публічні. Наприклад, один із мілітаріінкубаторів проінвестували керівники найбільших світових ІТ-компаній. Йдеться про десятки мільйонів доларів тільки в один інкубатор. Це, на мій погляд, непересічна подія для будь-якої країни. Також на пику – ШI. Він уже працює, ми це все бачимо, це вже не якась теоретична штука з непрогнозованим результатом.
Як стимулювати українців вкладати гроші в технологічні компанії? Для фізичних осіб найпростішій шлях інвестування – ангельські клуби. Наприклад, IClub Вікторії Тігіпко, який інвестував у Liki24 та інші відомі стартапи. Схожий проєкт нещодавно запустили Ігор Шойфот, Тарас Кириченко та Петро Чернишов. Це значить, що є попит на таке фінансування, є пропозиції, є стартапи, є інвестори. Тому вважаю, що це дуже гарний шлях для багатьох, у тому числі навіть для мене. Такі проєкти допомагають зробити перші кроки в ангельських інвестиціях.
Дуже багато ІТ-підприємців виїхало за кордон. «У коротку» це негативний фактор для країни. Але «у довгу», думаю, буде дуже позитивний вплив, і він вже відбувається. Раніше багато підприємців робили стартапи тільки на українській ринок, а до глобального, як правило, не доходили з різних причин. Тепер вони починають орієнтувати стартапи відразу на глобальний ринок. Втім наймають програмістів переважно в Україні. А мотивація українських фахівців зараз найкраща у світі. Багато хто, і я зокрема, має працівників, наприклад, і в Польщі, і в Україні. У Польщі люди працюють з 9.00 до 17.00. А українські фахівці можуть і на вихідних, і понаднормово. Вони дуже мотивовані з погляду грошей. Хоча в Україні люблять скаржитися на податкове законодавство, насправді в нас податки нижчі та більш гнучкіші.
Дмитро Палющенко,
керівник практики супроводу бізнесу Juscutum:
– Бізнес в Україні оживає, інвестиції поступово розморожуються. Але поки що українські внутрішні інвестори більше вкладають у закордонні, ніж у вітчизняні проєкти. За фактичною відсутністю фондового ринку пересічному українцю наразі легше скачати застосунок і проінвестувати іноземні компанії або фонди на кшталт S&P 500, ніж вкластися у вітчизняний стартап.
Для стимулювання внутрішнього ринку має бути підґрунтя – не тільки воєнні чинники. Зараз заважають політичні аспекти, валютні обмеження, необґрунтовані обшуки, наприклад як у MacPaw. У зв'язку із цим обмежені можливості інвестувати як українцям, так і іноземним інвесторам.
Як технологічні компанії можуть долучитися до інвестування та відновлення України? Мова може бути про будь-яку галузь: починаючи з промисловості, закінчуючи агро. Зараз кожне підприємство має інфраструктуру, обладнання. Якщо ми кажемо про розбудову, то йдеться про нове обладнання з новим софтом та потужностями. Це і заводи, і агрогалузь (яка наразі найбільш підкована з погляду IT), і зелена енергетика (програми щодо модулювання розподілу потужностей в Україні), і розробка БПЛА, і обладнання для них (зараз дрони можуть виконувати будь-які функції: аеророзвідка корисних копалин, газу, розмінування тощо). Ініціатив багато, залежить тільки від ІТ-компаній, що вони виберуть.
Кирило Бондар,
партнер, фінансовий директор інноваційного парку UNIT.City:
– Зараз в Україні обмежені можливості для інвестування. 30 років ми існуємо як країна, а фондового ринку в нас немає з різних причин. Втім це найбільш поширена, потужна та капіталомістка форма інвестування. Він є в кожній країні, навіть у комуністичному Китаї. Тому дуже важко інвестувати й довіряти свої гроші комусь. Зазвичай це робиться через фондовий ринок. Зараз, вибираючи між інвестувати кудись або зробити свій бізнес, я б, напевно, вибрав друге.
Також зараз кращий час інвестувати у власну освіту. Війна, рецесія у світі, високі ставки в США, дорога іпотека… У такі часи треба навчатися, вкладати у власну освіту та своїх дітей, будувати нетворк… А інвестувати будемо потім.
Олеся Залуська,
керівниця програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України»
– Протягом останніх п'яти років роботи нашої програми інвестуємо в українські стартапи, ІТ-бізнес. За минулі роки вклали приблизно 10% від нашого попереднього фінансування. Це майже $4 млн. Протягом найближчих 2 років плануємо вдвічі збільшити фінансування ІТ-сектору. Нещодавно нашу програму збільшили на $48 млн, що дасть можливість зробити ще більше торгових функцій, відкрити більше експортних альянсів тощо. Наші показники – робочі місця, продажі. ІТ-сектор, який втричі збільшується по людях за останні роки, і росте в експорті, очевидно, є одним із пріоритетних для нас.
Зараз у нас відкрито декілька програм, куди можна подаватися. Наприклад, надаємо гранти для створення експортних альянсів підприємствам, які прагнуть спільно просувати свою продукцію на міжнародних ринках (загальний обсяг фінансування $1,5 млн, буде надано 15 грантів від $35 000 до $150 000, приймання заявок – до 30 вересня 2023 року. – Mind). Ще одна відкрита програма – гранти для малих та середніх жіночих і сімейних підприємств (планується надання близько 100 грантів на суму від $10 000 до $35 000, приймання заявок до 24 липня. – Mind).
Найближчим часом запустимо програму для інноваційних переробників. На цей проєкт багато українських компаній збираються подаватися. Також підтримуємо інкубаційні програми. Скоро оголосимо одну з таких програм, куди можна подаватися.
Спостерігаємо, що в кожному нашому проекті є співфінансування. Тобто власники бізнесів не виводять свій прибуток за кордон, а реінвестують й розвиток, купують обладнання, вкладають у маркетинг-стратегії, промо тощо. Бачимо дуже багато таких компаній, навіть протягом останнього року, вже під час повномасштабного вторгнення.
Андрій Ремізов,
директор державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»:
– Наша організація вкладає багато ресурсів, щоб компанії могли виходити на іноземні ринки. А IT-сектор є одним із пріоритетних для нас. Багато років організовуємо національні павільйони на міжнародних виставках. IT-компанії охоче беруть у них участь. Наприклад, нещодавно завершили спільно з IT Ukraine та Open Trade Gate Sweden найбільшу на скандинавському ринку виставку – Stockholm Tech Show. Там були представлені десять українських компаній, які знайшли партнерів на закордонних ринках.
Ми не розглядаємо великі івенти, як-от Web Summit, тому що це дійсно коштує шалених грошей. Ми фокусуємося на точкових ринках і допомагаємо IT-компаніям виходити на них. Восени хочемо організувати в Японії найбільшу у світі виставку для IT та стартапів. Скоро анонсуватимемо цю можливість, можна буде взяти участь у конкурсі й туди поїхати. Далі, залежно від підтримки донорів, будемо продовжувати фокусуватися на ринках Скандинавії, Великої Британії. Наша регулярна аналітика підказує, що ці ринки є найбільш перспективними для ІТ.
Другий інструмент нашого офісу – торговельні місії. Це, по суті, більш точкові програми для конкретних компаній, у яких є специфічні продукти, що можуть бути експортовані в іншій країні світу. І третій напрям – консультування.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
