Якщо не ГЕС: чи має Каховське водосховище аграрну альтернативу
Вартість землі, що вивільнилася, у сільськогосподарському еквіваленті – приблизно пів мільярда доларів
У суспільстві та експертному середовищі точаться дискусії, наскільки доцільно відновлювати Каховське водосховище, знищене російськими окупантами. Навіть якщо підсумкове рішення буде позитивним, практично гарантовано, що цей об'єкт гідроенергетики відтворять у початкових межах, форматі та на такій самій площі.
Однак не менш імовірним виглядає варіант, що Каховську ГЕС буде відбудовано в іншому місці або повоєнна енергоінфраструктура і поготів не передбачатиме її наявності. У такому випадку для цього майданчика виникає потенційно нова можливість використання для інших цілей, насамперед – сільськогосподарських потреб.
Пріоритетність претензій саме представників АПК на цей ресурс виглядає логічною та обґрунтованою через кілька чинників. На тлі слабких показників ґрунту в Херсонській області, площі, які вивільнилися, мають чудову родючість і мінімальну роздрібненість. Також ці землі можуть заповнити тимчасово недоступні через окупацію або мінне забруднення угіддя в інших областях. І нарешті, той факт, що сільське господарство залишається й ще довго залишатиметься основною галуззю національної економіки, дає змогу його представникам розраховувати на режим найбільшого сприяння.
Mind розбирався – який економічний ефект може принести рішення використати землі Каховської ГЕС в аграрному секторі.
Яка площа земель перебувала під Каховським водосховищем? Площа Каховського водосховища – 215 500 га. Це відповідає п'ятому місцю в рейтингу найбільших українських агрохолдингів-латифундистів. З тією лише різницею, що каховські землі розташовані єдиним масивом і мають плюс-мінус ідентичні якісні показники – унікальний випадок для АПК.
Що з якістю цих земель, як на них позначилося тривале перебування під водою? Набагато краще, аніж на полях Херсонщини – перебування під відкритим сонцем.
Землі в зоні колишнього затоплення покриті мулом, що є природним добривом. Невипадково буквально за лічені дні, після того як зійшла вода, ця територія заросла конюшиною, люцерною та іншими рослинами, які насіяли природоохоронці, щоб запобігти пиловим бурям і поширенню чужорідних видів рослин.
При цьому про опустелювання, якого спочатку побоювалися екологи, не йдеться, – на цих землях є і самостійне зростання рослин, характерних для місцевої екосистеми: череди, лободи, амброзії, верби.
Як би там не було, перетворення колишнього водосховища на сушу йде повним ходом.
Чи можна цю землю використовувати для АПК на перехідному етапі, а потім знову затопити, коли завершиться відбудова ГЕС? Теоретично – так, але ніхто із серйозних гравців не інвестуватиме в такі короткострокові проєкти. Повноцінне агровиробництво неминуче обростає інфраструктурою, потребує перебудови логістики – ці витрати не мають сенсу з горизонтом використання лише в кілька років.
Тому статус Каховської ГЕС або відмови від неї має бути визначений якомога раніше, якомога чіткіше і надалі не змінюватися.
У разі завислого статусу можна очікувати самозахоплень і кустарної обробки цих земель місцевими фермерами.
Який юридичний статус цих «підводних» земель? Державна власність.
Зазначимо: якщо вони залишаться у статусі «суші», то знадобиться величезна робота з формування ділянок, визначення їх кордонів, оцінки та внесення до державного земельного кадастру.
Надалі в рамках принципів децентралізації ці землі будуть передані об'єднаним територіальним громадам, і ті зможуть розпоряджатися ними на власний розсуд – як правило, це здавання в оренду бізнесу.
Які ризики такого сценарію? Перша група ризиків – екологічні, якщо виявиться, що має місце точкове забруднення окремих ділянок, оскільки під час повені у воду потрапили різні недружні до екології субстанції, зокрема продукти нафтопереробки. Вирощувати на них продукти харчування буде небезпечно чи неможливо.
Друга група – корупційні. Місцеві чиновники, які отримали у своє розпорядження колосальний ресурс, можуть спробувати розпорядитися ним із вигодою не стільки для громади, скільки для себе. При цьому цей ризик вищий, оскільки в Україні вже працює ринок землі, і на нього найближчим часом буде допущено юридичних осіб.
Яка вартість цього нового земельного ресурсу? Не знаючи якісних показників ґрунту, оцінку можна зробити лише приблизно, орієнтуючись на середню нормативну грошову оцінку земель (НГО) у Херсонській області. Нагадаємо, що НГО є мінімально допустимим рівнем ціни в земельних угодах.
Для Херсонщини її рівень визначено на рівні близько $700/га за поточним курсом. Враховуючи, що ринкові угоди в середньому вдвічі перевищують рівень НГО, а також що якісні показники «підводних» земель істотно вищі, ніж херсонських степів, новий обсяг – від $0,25 млрд на старті з потенціалом зростання до $0,5 млрд після закінчення війни та початку відновлення України.
У чому ризик відбудови ГЕС, чому виникають сумніви щодо її доцільності? Як раніше писав Mind, ПрАТ «Укргідроенерго», яке виступило замовником робіт із відновлення, вартість проєкту оцінило в $1–1,2 млрд, а строк будівництва – не менше п'яти років.
При цьому існує думка, що Каховська ГЕС повністю зруйнована й відновленню не підлягає. Отже, йтиметься про фактичне будівництво з нуля. При цьому в будь-якому разі необхідно вирішити проблему охолодження Запорізької АЕС.
Екологи зі свого боку наголошують, що відновлення Каховської ГЕС є порушенням міжнародних зобов'язань України, зокрема взятих у рамках Енергетичної спільноти та Оргуської конвенції, а також створює ризик повторення катастрофи навіть у разі деокупації Криму.
Також великі гідроелектростанції багато в чому суперечать «зеленому» порядку денному, оскільки такі об'єкти є «гігантськими фабриками з виробництва метану». Понад 90% ГЕС, побудованих із 1930-х років, виявилися дорожчими в експлуатації, ніж передбачалося. Водні резервуари, створені дамбами, є значними джерелами як вуглекислого газу, так і метану – потужного парникового газу, що у 80 разів ефективніше утримує тепло, ніж CO2. Ці дані можуть негативно позначитися на виконанні Україною міжнародних зобов'язань щодо скорочення викидів СО2, зокрема в рамках Паризької кліматичної угоди та Угоди про асоціацію з ЄС.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
