Падіння експорту та сальдо «мінус» 17 мільярдів: що відбувається із зовнішньою торгівлею України
І які перспективи її відновлення

Зовнішньоторговельний оборот України більш ніж за півтора роки, що минули з початку бойових дій, зазнав істотних змін.
По-перше, обсяги експорту й імпорту суттєво скоротилися, що не дивно, враховуючи проблеми з логістикою та блокування морських перевезень.
По-друге, у торговому обороті домінувальну позицію зайняла продукція сільського господарства, тоді як частка інших галузей (металургії, хімічної промисловості) скоротилася.
По-третє, змінилася і географічна структура: головними торговими партнерами стали країни Євросоюзу, навіть попри суперечки між Україною та деякими державами ЄС.
Mind розбирався, що відбувається із зовнішньою торгівлею України та які в неї перспективи.
Підсумки зовнішньої торгівлі за вісім місяців. За даними Державної митної служби, товарообіг України за січень – серпень 2023 року (у річному вимірі) зріс на 3%, до $65,6 млрд.
Щоправда, це зростання відбулося переважно завдяки імпорту, обсяги якого збільшилися на 19% – до $41,1 млрд. Експорт при цьому скоротився на 15% – до $24,5 млрд.
У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився практично втричі, тобто на $11 млрд, і становив $16,6 млрд.
Стан зовнішньої торгівлі товарами у січні – серпні 2023 року

Джерело: дані Держмитниці
Як повідомила митниця, до першої трійці позицій експорту увійшли:
- продовольча продукція (сільгосптовари, продукти харчування тощо), обсяг постачання якої досяг $14,6 млрд;
- метали та вироби з них, обсяг експорту – $2,7 млрд;
- машини, обладнання, транспорт, обсяг постачання – $2,1 млрд.
Серед найбільших статей імпорту:
- машини, обладнання та транспорт (легкові автомобілі зокрема), яких було імпортовано на $12,3 млрд;
- продукція хімічної промисловості, обсяг імпорту – $7,4 млрд;
- паливно-енергетична продукція, її імпортовано на $7 млрд.
Основними торговими партнерами України з експорту стали Польща, Румунія і Китай. Держави, у яких Україна закупила найбільше продукції – Китай, Польща, Туреччина.
Як змінилася товарна структура зовнішньої торгівлі? Якщо аналізувати дані митниці, то за підсумками 2021 «довоєнного» року зовнішньоторговельний товарообіг України виглядав так:
- продовольчі товари та сільгосппродукція (частка в торгівлі – 25%);
- продукція машинобудування (21%);
- продукція металургійної галузі (14%);
- продукція хімічної галузі (13%);
- паливно-енергетична продукція (11%).
При цьому Україна найбільше експортувала (загалом обсяг експортних постачань, від більшого до меншого) сільгосппродукцію, метали та різну мінеральну продукцію (руди, сірку, бетон тощо).
В імпорті найбільша частка припадала на машини та обладнання, паливно-енергетичну продукцію, продукцію хімічної промисловості та готові продукти харчування.
За підсумками 8 місяців 2023 року зовнішньоторговельний товарообіг України виглядав так:
- продовольчі товари та сільгосппродукція (частка в торгівлі – 29%);
- продукція машинобудування (22%);
- продукція хімічної галузі (12%);
- паливно-енергетична продукція (11%);
- продукція металургійної галузі (7%).
Як бачимо, продукція АПК ще більше зміцнила свої позиції. Слідом за нею – продукція машинобудування. Продукція хімічної галузі піднялася на третє місце, а металургійна продукція навпаки перемістилася на п'яте.
У тому числі майже 60% експортних постачань перекривають аграрії. Частка інших галузей в експорті – машинобудування, металургії, видобувної сфери та деревообробної промисловості – у сумі становить близько 30%.
Щодо імпорту, то він, як і раніше, представлений машинами й обладнанням, паливно-енергетичною продукцією та продукцією хімічної промисловості. При цьому частка машин й автотранспорту в імпорті з 31% у 2021 році впала до 29%, а частка енергетичних товарів – з 21% до 17%. А ще на чверть – до 1,7% – просів імпорт продукції деревообробної галузі та вдвічі, по суті до статистичної похибки (на рівні 0,4%), скоротився імпорт мінеральної продукції.
Як змінилася географія зовнішньої торгівлі? Серед торгових партнерів України також є перестановки.
Якщо говорити загалом, то до кінця 2021 року частка країн ЄС в експорті становила 39%, в імпорті – 40%, частка СНД – 11% та 19% відповідно, частка інших держав (США, Канада, країни Азії та Африки) – 50% і 41% відповідно.
За підсумками 8 місяців 2023 року експорт до Євросоюзу досяг 64%, імпорт із ЄС – 51%, експорт до США, Канади, Азії та Африки скоротився до 32%, імпорт із цих країн зріс до 47%, частка СНД у зовнішній торгівлі скоротилася до 4% та 2% відповідно.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України

Джерело: дані Держмитниці
Якщо ж аналізувати експорт-імпорт по країнах, то в ЄС Україна найактивніше торгує з Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Францією, Словаччиною, Румунією, Чехією, Болгарією та Італією. В Азії головні торгові партнери – це Китай, Індія та Туреччина. В Африці торгує переважно з Єгиптом. На американському континенті ключові партнери – США та Канада, а також Мексика.
Які є проблеми із зовнішньою торгівлею? Найголовніша перешкода – це, зрозуміло, поламана логістика. Почасти постачання продукції (насамперед експорт) вдалося відновити за час дії «зернової угоди». Але після того, як у липні 2023 року вона припинила своє існування, з експортом знову почалися перебої.
Хоча Національний банк у своєму макроекономічному огляді за 8 місяців вказує на те, що аграрії спромоглися частково перекрити втрати. У серпні проти липня залізничні вантажні перевезення зросли на 1%, автоперевезення збільшилися майже на 25%, а Дунайське пароплавство в серпні перевезло найбільшу кількість вантажів з початку війни – понад 206 000 тонн.
Проте всі ці канали не можуть повністю замістити втрату морських коридорів. Наприклад, НБУ оцінив скорочення експорту через розрив зернової угоди у $2 млрд за друге півріччя. До того ж досі не вирішено питання із забороною на вивіз зерна з України до Польщі, Угорщини та Словаччини. Цей прецедент теж б'є по українському експорту.
Падають ціни на сільгосппродукцію у світі. Індекс продовольчих цін ФАО у серпні становив 121,4 пункту, що стало найменшим його значенням з 2020 року. Це для українських виробників не дуже добре: їм доводиться продавати свої товари дешевше. Отже, і приплив валюти від експорту в Україну менший.
Ну і загалом обсяг випуску промислової продукції в Україні скоротився. Відповідно просів і її експорт. Особливо це стосується металургії, машинобудування та хімічної галузей.
Хоча тенденція відновлення є, це факт. За даними Держслужби статистики, індекс промислового виробництва в Україні у січні – червні 2023-го у річному вимірі становив 97,1%. Для порівняння: за 6 місяців 2022 року цей індекс був на рівні 68,1%.
Ситуація з імпортом відчутно краща – він продовжує зростати. Але, як зазначають експерти Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), це зростання лише у грошах. Тоді як фізичні обсяги експорту падають.
Це свідчить про зростання світових цін на основні товари українського імпорту, а також про деякі зміни в самій товарній структурі імпорту. Зокрема, спостерігається дефіцит у торгівлі машинами, обладнанням і транспортом, паливно-енергетичними товарами, продукцією хімічної промисловості, текстилем.
Крім того, зростання імпорту на тлі скорочення експорту призводить до поглиблення негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що своєю чергою знижує конкурентоспроможність українських виробників і тисне на валютний ринок.
Перспективи зовнішньої торгівлі на 2024 рік. Прогноз Нацбанку вказує на те, що експорт у 2024 році трохи зросте, імпорт залишиться приблизно на попередньому рівні. Але при цьому розрив (негативне сальдо) збережеться.
НБУ очікує, що 2024 року обсяг експорту товарів разом із послугами становитиме $55,2 млрд , що на 7% більше, ніж у 2023 році. Імпорт товарів і послуг сягне 2024 року $90 млрд. Отже, негативне сальдо зовнішньої торгівлі буде близько $34,4 млрд, що на 10% менше, ніж 2023 року.
МВФ зі свого боку прогнозує, що імпорт товарів в Україну в 2024 році зросте на 9%, до $68,2 млрд, тоді як експорт з України – на 11%, до 39,2 млрд. Відповідно негативне сальдо зовнішньої торгівлі не скоротиться, а збільшиться, якщо порівнювати з 2023 роком, з $27 млрд до $29 млрд.
Війна залишається ключовим фактором, що гальмує зовнішню торгівлю. З одного боку, багато підприємств зупинили роботу або принаймні скоротили обсяги випуску продукції. З іншого боку, обмеженість каналів постачання залишається вузькою горлянкою для експортерів, які, навіть якщо й хочуть, не можуть відправити свою продукцію за кордон.
І до закінчення бойових дій ситуація навряд чи зміниться на краще. Наприклад, той самий МВФ аж до 2023 року прогнозує негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту в розмірі $36-39 млрд на рік. Схоже, що на повноцінне відновлення зовнішньої торгівлі буде потрібно не менше десятиліття.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].