Вбивча погода: через кліматичні потрясіння світ втрачає с/г продукцію, якою можна було б нагодувати 400 млн чоловіків або 500 млн жінок
Сума втрат у грошах за останні 30 років становить близько $3,8 трлн
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) вперше підрахувала економічний ефект, що його справляють на виробництво агропродукції стихійні лиха. Доповідь «Вплив стихійних лих на сільське господарство та продовольчу безпеку» було опубліковано в середині жовтня. Статус доповіді було підвищено до рівня флагманської публікації.
Аналіз збитків орієнтований на рослинництво та тваринництво. Автори наголошують, що підсумкові цифри втрат могли б бути набагато вищими, якби були доступні систематичні дані про втрати в підсекторах рибальства, аквакультури та лісового господарства.
Як зазначив генеральний директор ФАО Цюй Дун'юй у передмові до доповіді, «сільське господарство є одним із найбільш уразливих секторів у контексті ризику від стихійних лих з огляду на його глибоку залежність від природних ресурсів і кліматичних умов».
Mind вивчив доповідь і пояснює, як у глобальному сільському господарстві розподілилися економічні збитки від кліматичних потрясінь.
Якою є загальна цифра збитків для сільського господарства від несприятливих погодних умов? Накопичувальним підсумком за 30 років сума збитків становить $3,8 трлн, або в середньому $123 млрд на рік. Це відповідає 5% річного світового ВВП сільського господарства.
Найбільша частка загальних економічних втрат припадає на Азію. Проте втрати цього регіону становили лише 4% від доданої вартості сільського господарства.
Зрозуміло, що стихійні лиха впливають всю економіку загалом. Але вплив в аграрному секторі найбільше виражений, хоч і відрізняється залежно від виду стихійного лиха. У середньому втрати в сільському господарстві становлять 23% від загального обсягу впливу лих на всі сектори економіки. Але якщо йдеться про посуху, то частка АПК у структурі загальноекономічних збитків сягає 65%. На повені, урагани, циклони та вулканічну активність припадає приблизно по 20%.
На глобальному рівні найвідчутніший вплив у розрахунку на одну подію мають екстремальні температури. Наступні рядки за цим показником посіли повені, урагани та лісові пожежі.
Ці збитки розподіляються рівномірно у всіх державах? Ні. Найбільших збитків завдано країнам із доходом нижчим за середній – до 15% їх загального сільськогосподарського ВВП. Для порівняння: яз зазначалося вище, середньосвітовий показник втрат становить майже 5%.
Також гостро негативно клімат вплинув на малі острівні держави, що розвиваються: вони втратили майже 7% свого сільгосп-ВВП.
Які групи товарів/культур постраждали сильніше за інші? На першому місці – зернові. Але це лідерство корелюється з їхньою вагомою часткою у структурі аграрного виробництва.
Згідно зі звітом, втрати зернових за останні три десятиліття сягають у середньому 69 млн тонн на рік.
Далі йдуть фрукти, овочі та цукрові культури – оцінка середніх втрат за кожною з цих категорій становить приблизно 40 млн тонн щорічно. Це еквівалентно урожаю у В'єтнамі за 2021 рік.
Втрати м'яса, молочних продуктів та яєць у середньому сягають 16 млн тонн на рік. Це відповідає всьому виробництву м'яса, молочних продуктів та яєць у Мексиці та Індії у 2021 році.
Які найбільш постраждалі групи гравців/виробників? Основний тягар впливу природних катаклізмів відчувають на собі фермери. Особливо дрібні виробники, які займаються богарним землеробством.
Скільки продукції втрачається в перерахунку на калорії? За минулий 31 рік було втрачено приблизно 147 ккал на людину щодня. Цей обсяг, якби його було введено в обіг, міг би закрити добову потребу в енергії приблизно 400 млн чоловіків або 500 млн жінок.
На Азію та Америку припадає майже 31% від загального обсягу харчової енергії, втраченої внаслідок загибелі врожаю та худоби через стихійні лиха, на Європу – 24%, Африку – 11%, а на Океанію – 3%.
Наскільки інтенсивні стихійні лиха? Їхня інтенсивність наростає, збільшившись зі 100 на рік у 1970-х роках до приблизно 400 подій на рік у всьому світі за останні 20 років.
2023 року по всьому світу були зареєстровані історично високі температури. У майбутньому зміна клімату, ймовірно, призведе до частіших аномалій врожайності та зниження обсягів сільгоспвиробництва.
Чи є спосіб захиститися від руйнівного впливу погоди? Для зниження ризиків у сільському господарстві – і, як наслідок, підвищення життєстійкості – потрібні своєчасні профілактичні заходи.
Два основних (паралельних) шляхи – прогнозування та впровадження технологій, що підвищують стійкість. Аналіз економічної ефективності цих заходів показав, що кожен долар США, вкладений у комплекс передових методів, принесе вигоди в обсязі $8,18 і $6,78 в умовах безпеки і небезпеки, відповідно.
Зараз розробляється система попереджувальних сигналів на основі відповідних прогнозів (наприклад, опадів, температури, вологості ґрунту, стану рослинності та інших кліматичних чинників, які можуть становити небезпеку), а також сезонних спостережень та інформації про вразливості.
Як ці захисні заходи виглядають на практиці? У світі вже є безліч успішних кейсів, коли людина перемогла природу й захистила свій урожай.
Наприклад, в Уганді для скорочення впливу посух, що почастішали, виробники поєднували вирощування високоврожайних і посухостійких сортів бананів із риттям канав і застосуванням органічного компосту. Використовуючи комплекс цих методів, постраждалі від посухи господарства за 11 років отримали сукупну чисту вигоду на акр, що приблизно удесятеро перевищує вигоду від застосування традиційно використовуваних на місцях підходів.
У високогірних районах Болівії задля зниження смертності лам від морозів почали будувати напіввідкриті загони для тварин і розгорнули мережу ветеринарних аптек. Накопичена за 11 років чиста вигода від застосування цих методів виявилася на 17% вищою, ніж при використанні традиційних методів.
У країнах Великого Африканського Рогу добре себе зарекомендували заходи щодо запобігання навалам сарани. Вони були запроваджені після катастрофи 2020–2021 року, коли в регіоні спостерігалися численні скупчення цих шкідників.
За підрахунками ФАО, зграя цих комах на площі всього в 1 кв. км здатна споживати за день стільки ж їжі, скільки можуть з'їсти 35 000 чоловік. Контрзаходи включають наземні та повітряні операції з виявлення сарани й контролю її популяції, а також застосування комплектів захисного обладнання для боротьби з роями.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
