Керівник Офісу протидії рейдерству при Мін’юсті: «Зараз розповсюдженою є практика використання підроблених довіреностей, виданих за кордоном»

Одна з багаторічних больових точок українського інвестклімату – загроза протиправного заволодіння чужими активами, тобто рейдерство. Щороку чисельність рейдерських атак в Україні зростає – навіть в умовах воєнного стану. У передвоєнні ж часи кількість розглянутих справ у суді становила менше 43% від загального числа таких випадків. Зокрема, від реєстраційного рейдерства в Україні  – коли право власності лише «за одну ніч» переписується на іншу особу – потерпає не лише місцевий бізнес, а й іноземний.

До війни, за оцінками експертів, в Україні діяло близько 50 професіональних рейдерських груп. Спираючись на цілий комплекс засобів – психологічний тиск, шантаж, підробку документів, підкуп силових структур, вони створювали умови для захоплення та перерозподілу власності нібито «у рамках закону». Під рейдерські атаки загалом в Україні до війни потрапило понад 4000 суб'єктів господарювання. А річний обсяг рейдерського перерозподілу власності сягав у середньому $3 млрд.

Mind зустрівся з очільником Офісу протидії рейдерству й обговорив з ним актуальні проблеми сьогодення – в першу чергу, що стосуються реєстраційного рейдерства. А також як змінились алгоритми подібних протиправних дій за 20 місяців війни, які його види з’явилися, що нового в діяльності «чорних реєстраторів» та які масштаби аграрного рейдерства.        

Про активізацію рейдерських захоплень у воєнний час

– За даними відкритих джерел, число рейдерських атак зросло з початку 2023 року й перевищило показник 2022 року. Зокрема, за 5 місяців цього року зафіксовано 147 кримінальних проваджень за фактами рейдерських дій, що на 12% більше, ніж у 2022-му – 131 провадження. За даними Офісу протидії рейдерству, як війна вплинула на чисельність захоплень – нові виклики й загрози?

– Хочу відразу акцентувати, що Міністерство юстиції у питанні боротьби з рейдерством відповідає саме за ту частину, яка стосується змін у державних реєстрах. У нас є два реєстри: речових прав на нерухоме майно (де знаходяться відомості про нашу нерухомість, у тому числі й землю) та юр- і фізосіб-підприємців (стосується, зокрема, різних бізнесів).

І тут рейдерство відбувається класичним способом – реєстраційними діями щодо зміни власника/користувача земельних ділянок чи іншого майна або власників бізнесу чи керівних органів. Те, про що зазначили ви (збільшення числа кримінальних проваджень), входить до компетенції правоохоронців. Кримінальні провадження переважно пов’язані не з рейдерськими діями в держреєстрах, а із захопленням рухомого майна, незаконним збором врожаю тощо.

Якщо говорити про повноваження Міністерства юстиції щодо скасування незаконних реєстраційних дій, якщо порівняти з 2022 роком, то кількість таких дій зросла. Але не у відсотковому співвідношенні (з числом скарг, які до нас надходять / кількістю загальних реєстраційних дій), а у зв’язку зі збільшенням економічної активності та зростанням загальної кількості скарг і реєстраційних дій. А якщо брати співвідношення загальної кількості реєстраційних дій і чисельності незаконних реєстраційних дій – можна стверджувати, що цифра зменшилася.

– Конкретні цифри?

– У 2022 році (починаючи з 1 січня) до нас на розгляд надійшло 1373 скарги у сфері державної реєстрації. З 24 лютого до червня скарги колегіями не розглядалися (документообіг в Офісі протидії рейдерству проти довоєнного часу впав на 80%). У липні 2022 року, коли  був відновлений колегіальний розгляд скарг, чому передувало відкриття державних реєстрів, доступ до яких також був припинений 24 лютого 2022 року, почалося економічне пожвавлення – з кожним місяцем зростала загальна кількість реєстраційних дій і чисельність скарг, які до нас надходили. Тобто чим більше реєстраційних дій – тим більше скарг. І чим більша економічна активність у державі, тим більше число реєстраційних дій.

Про роль держреєстраторів у рейдерських захопленнях

– А можна вчинити незаконні реєстраційні дії без змови з держреєстратором?

– Відповідальність за подачу документів несе заявник. На держреєстратора покладено два обов’язки: перевірити комплектність документів, що подаються (паспорт, податковий номер, довіреність, договір), та їхній зміст (відповідність документів особі, що подає їх, даним державних реєстрах, законодавству). Якщо не виникає питань і документи складено згідно із законодавством – проводиться реєстраційна дія. Та може виявитися, що, наприклад, паспорт підроблено (паперовий варіант паспорта «книжечки» дуже легко підробити). І це не належить до компетенції держреєстратора, бо перевірити його автентичність він не може.

Також є випадки, коли звертаються до держреєстратора з довіреністю на вчинення певних реєстраційних дій. Він перевіряє наявність довіреності та її зміст. Проте довіреність може бути також підробкою. А реєстратор за зовнішніми ознаками не визначить її справжність: інколи приносять нотаріальну довіреність на бланках, які використовувалися 20 років тому, а дата – сьогоднішня. Такі випадки поза межами відповідальності держреєстратора. Бо тут його можна використовувати «в темну» – у процесі сприяння рейдерському захопленню.

До речі, зараз розповсюдженою є практика використання підроблених довіреностей, виданих за кордоном, – у зв’язку з тим, що багато людей виїхало за кордон із початком повномасштабної війни. І, знаходячись там, вони нібито підписали довіреності на розпорядження нерухомим майном чи бізнесом в Україні (квартирою, корпоративними правами, зокрема, в агропідприємстві). Такі довіреності, наприклад, можуть бути «видані» в Польщі, Чехії. Це надскладні кейси для розгляду, бо зовні ніби всі ознаки законності. Тому тут важлива  взаємодія з міністерствами юстиції цих країн, консульствами, іноземним нотаріусам, «підпис» яких на документах.

І тенденція загрозлива: адже той, хто хоче отримати в незаконний спосіб чужу власність, моніторить – хто не повертається в країну, в кого «вразливе» право власності (наприклад, підтверджується  лише паперовими документами без внесення відповідних відомостей до державного реєстру). Тому ми завжди наголошуємо на важливості поєднання двох компонентів – паперовий носій правовстановлювального документа (свідчить, що ви є власником) і запис у реєстрах.              

Інший аспект – коли звертаються до держреєстратора з документами, що заздалегідь не відповідають законодавству. Тобто вони оформлені не на нотаріальних бланках, коли закон вимагає саме такого оформлення, або оформлені без дотримання  вимог щодо правоздатності й дієздатності (наприклад, від імені компанії договір про розірвання договору оренди землі підписав керівник, що не має повноважень відповідно статуту й відомостей єдиного Держреєстру щодо вчинення таких дій). Тоді держреєстратор розуміє, що вчиняє незаконну реєстраційну дію та є інструментом, який використовує рейдер для здійснення незаконної реєстраційної дії. Але, згідно з поясненнями, які надають нам держреєстратори при розгляді скарг, вони завжди вчиняють реєстрацію за законом.     

Про підводне каміння виконання рішень офісу 

– З усього загалу задоволених скарг, чи є наразі проблема з виконанням рішень офісу (ігнорування)?

– Такі проблеми є. Виконання кожного наказу покладається на Офіс протидії рейдерству, бо наші спеціалісти мають доступ до держреєстрів. Відповідно, вносячи зміни до Державного реєстру, виконується те, що написано в наказі Мінʼюсту, підписаному міністром. Не виконується наказ, коли в нас відсутні законодавчі підстави й можливості це зробити, адже держреєстр містить обтяження/обмеження у вигляді ухвал суду про заборону нам виконувати власні накази.

Наприклад, до моменту розгляду скарги (але вже коли є повідомлення про розгляд і розуміння всіх сторін, що процес відбудеться), ті, хто заінтересований у збережені поточного стану відповідних відомостей Держреєстру, вживають судових заходів забезпечення позову, отримуючи ухвалу про заборону Мінʼюсту навіть розглядати скарги. У нас були випадки, коли в день засідання Антирейдерської колегії надсилалася ухвала про забезпечення позову із забороною Міністерству юстиції здійснювати розгляд певної скарги. Таке буває рідко та щодо дуже гучних кейсів.

– Яких?

– Це дані кримінальних проваджень, тому не можу говорити про конкретику. Але за 2022 рік таких випадків було лише два. А цьогоріч – поки один.   

          

Щоб зрозуміти динаміку, пройдемося по цифрах із 2020 року. Я вже казав, що у 2022-му на розгляд до нас надійшло 1373 скарги у сфері держреєстрації, за 9 місяців поточного року – 1414. А от 2020 року отримано 5500 скарг і задоволено з них – майже 3800 (а у 2021-му ми задовольнили майже 2500 скарг), і приблизно 5% із них було неможливо виконати. Якщо все порахувати, то ті майже 100 випадків, які не виконувалися, тановлять від загальної кількості скарг менше 1%.

Про перекваліфікацію «чорних» нотаріусів     

– Тобто ситуація не катастрофічна. Проте до війни проблем реєстраційного рейдерства (незаконного переоформлення нерухомого майна й бізнесу через «чорних» нотаріусів) повністю розв’язано не було. І цей вектор привертає увагу й зараз. Зокрема, бізнес-омбудсмен Роман Ващук наголошував, що «проблема незаконних реєстраційних дій повертається в Україну»...

– З бізнес-омбудсменом ми постійно комунікуємо. Крім того, Рада Бізнес-омбудсмена може надсилати свої звернення, висновки щодо тих кейсів, які перебували в неї на розгляді і щодо яких у нас розглядаються скарги. Але жодних звернень за 10 місяців 2023 року від РБО щодо незаконних реєстраційних дій, ми не отримували. 

– Це як?

– Я маю на увазі, зокрема, дотримання умов санкційного законодавства. Ця сфера в такому масштабі нова для України. Для нотаріусів, Мінʼюсту, правоохоронних органів це є новим етапом у здійсненні спротиву тим, хто має відношення до підриву національної безпеки. І якщо згадувати про Романа Ващука, то він називає це «рейдерством у власних інтересах».

Мова про те, що коли підсанкційна особа розуміє, що її активи можуть бути стягнені ВАКС за позовом Мін’юсту – намагається вжити всіх можливих заходів, аби позбутися їх. Проте, коли вже введено санкції, є певні законодавчі заборони, що забороняють нотаріусам/держреєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника відповідного майна (бо все, що належить підсанкційній особі, у перспективі може стати  власністю держави Україна, і за рахунок цих активів, у тому числі, будуть відшкодовуватися збитки, завдані агресією рф і підсанкційними особами, причетними до цього).

Та несумлінні нотаріуси й держреєстратори, маючи доступ до держреєстрів й ігноруючи вимоги законодавства, вносять зміни до Держреєстру, про які просять підсанкційні особи. Такі дії можуть відтермінувати звернення відповідного майна в дохід держави. Але ці випадки стають відомі правоохоронцям, і вони звертаються до Мін'юсту щодо скасування таких незаконних реєстраційних дії і повернення підсанкційного майна власнику, щоб забезпечити  можливість його  стягнення.

– Як запобігаєте діям несумлінних нотаріусів і держреєстраторів?   

– Крім розгляду скарги, що до нас надходить, і скасування цих реєстраційних дій, у Мін’юсту є повноваження на блокування/анулювання доступу до держреєстрів. А якщо справа стосується нотаріусів, то є ще право звернення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату – з метою позбавлення свідоцтва. І в нас уже є перший випадок, коли нотаріуса, що оформлював відчуження майна підсанкційної особи, позбавлено свідоцтва на право здійснювати нотаріальну діяльність.  

– Хто ця особа?

– Вона має близьке відношення до церкви певного патріархату, яку днями заборонили.

– Вадим Новинський…

– Я цього не сказав.

Про гучні справи «Моршинської» та «Укрнафтобуріння»

– Якщо ми вже зачепили тему санкцій, то компанія IDS Ukraine вимагає зупинити рейдерство «Моршинської» і скасувати конкурс АРМА. Як прокоментуєте неоднозначний кейс?

– Як людина, яка брала участь у конкурсі на посаду голови АРМА, я міг би багато подискутувати про її діяльність. Але обтяжений етикою державного службовця і не можу критикувати інший державний орган. 

– На вашу думку, розвиток подій, як з «Моршинською» – чекає всі компанії в Україні, де хоча б 1% «російського сліду»?   

– Якщо це в контексті саме реєстраційних дій, то в разі накладення санкцій і приналежності активів особам, пов’язаним із рф, у нас діють мораторії, тобто заборони реєстраційних дій (щодо проведення процедури зміни власника з громадян рф та громадян, до яких застосовано санкції).

Відповідно в цій частині Мін'юст контролює і моніторить ситуацію, аби подібного не відбувалося. Крім того, процес контролюється і з боку правоохоронних органів. Також до нас звертаються зі скаргами, коли відбувається сам прецедент – коли громадяни рф намагаються позбавитися власності в України. 

–  Прокоментуйте кейс приватної компанії «Укрнафтобуріння» щодо випадку рейдерства з боку АРМА. Бізнесмени стверджують, що в Україні з’явилася організована група з рейдерського захоплення підприємств, яка використовує правоохоронні органи й АРМА…

– Знову повертаємося до повноважень Мінʼюсту, які полягають у тому, що контролюється саме дотримання реєстраційного законодавства. У випадку з «Укрнафтобуріння» Мін’юст може давати оцінку виключно реєстраційним діями щодо цієї компанії. Тому говорити про законність чи незаконність дій правоохоронців ми не в праві. Якби тут була класична реєстраційна дія (зміна власників) – можна було б аналізувати.  

–  Те, що акціонер є непопулярним у суспільстві, як у попередньому кейсі (акціонери Ігор Коломойський, Віталій Хомутинник і Павло Фукс), робить його більш вразливим до рейдерства?

– Більш вразливим до рейдерства робить санкційний перелік. Питання не в популярності/непопулярності, а в наявності або ж відсутності незаконних дій із боку певних осіб, щоб потрапити в цей санкційний перелік. А в подальшому – намагатися позбутися чи не позбутися власного майна. Саме це є вразливістю. 

Про «географію» рейдерства

– Хочу повернутися до теми реєстраційного рейдерства. Є статистика по регіонах, де найбільше таких випадків?

– Загальна картина корелюється з економічним рейтингом регіонів та із загальною кількістю реєстраційних дій.

Хоча після 24 лютого 2022 року збільшилася чисельність реєстраційних дій у західних областях Україні (через релокацію бізнесу та пожвавлення купівлі нерухомості ВПО) – відповідно зросла й кількість скарг. Але це зростання в межах 10%.

– Який український регіон «найспокійніший» за кількістю випадків реєстраційного рейдерства?

– Я можу апелювати лише цифрами щодо кількості скасованих/нескасованих реєстраційних дій. Зокрема, по Волинській області не пригадую, щоб ми задовольняли якісь скарги. Та це не означає, що там немає прецедентів.  

–  Якщо говорити про кількість проваджень – як багато дійшло до суду, їхня тематика?

– Одразу хочу наголосити на тому, які статті Кримінального кодексу вважаються рейдерськими – це підробка документів і незаконне втручання в держреєстри й системи. Ці дві статті більше стосуються безпосередньо бізнесу (коли в людей у незаконний спосіб намагаються забрати їхні підприємства – здійснити рейдерську дію, яка теоретично може бути скасована Мін’юстом, після чого порушується кримінальне провадження, що потрапляє вже до суду). Але за кількістю – це питання до правоохоронців. Я можу лише уточнити, що зараз більшість скарг, які надходять до нас по тематиці бізнесу, стосуються аграрних підприємств (у контексті оренди земельних ділянок).

Про проблему аграрного рейдерства у військовому ракурсі

– Після початку повномасштабного вторгнення рф гостро постало питання протидії агрорейдерству (оскільки ця галузь одна з небагатьох лишається на плаву), а найбільш поширеним видом агрорейдерства є шахрайське набуття права власності на земельні ділянки сільгосппризначення або ж права користування ними. Що робить офіс у питанні протидії агрорейдерству (динаміка випадків, порівняно з періодом до 24 лютого)?

– З 24 лютого 2022 року було закрито держреєстри, аби запобігти незаконному хакерському втручанню з боку країни-агресора (такі намагання були). Економічне пожвавлення відбулося з червня 2022-го – тоді ж відновилися й реєстраційні дії. Скарги на незаконні реєстраційні дії щодо аграріїв (оренди земельних ділянок сільгосппідприємств) в структурі скарг, що надходили до офісу з 2022 року й до сьогодні, становлять 60%. І 60% скарг, які ми розглядаємо, пов’язані саме з орендою земельних ділянок.

–  А чому?

– Тому що договір оренди, який укладається між двома сторонами (орендарем та орендодавцем), може бути в простій письмовій формі. А ця породжує можливість для протиправних дій, зокрема, для  подачі підроблених документів для припинення  оренди або реєстрації нової оренди за іншими особами.

Відповідно кожна сторона, яка вважає, що її неправомірно позбавлено права, вживає заходів, аби скасувати незаконні реєстраційні дії, і звертається до Офісу протидії рейдерству. Також слід наголосити, що в загальній кількості реєстраційних дій по країні, оренда земельних ділянок переважає або домінує.

Маю зазначити, що із 60% скарг, які стосуються агрорейдерства, задовольняється близько третини. Зокрема, з 1414 скарг, поданих до офісу за дев’ять місяців 2023 року, майже 800 – через агрорейдерства. З них задоволено десь 250.     

Про новий вид рейдерства, який принесла війна

– З введенням воєнного стану виник ризик рейдерства в новій формі – зловживання з боку військового командування, а саме: неправомірне й необґрунтоване вилучення/примусове відчуження майна (ділянки землі, промоб'єкти, будмайданчики) у юр- і фізосіб на потреби ЗСУ й підрозділів тероборони. Прокоментуйте нову віху в історії українського рейдерства. І хто розбиратиметься у правомірності вилучень?

– Ця категорія скарг, що надходять до Мінʼюсту, також є новою. Бо та дія, яка є в розумінні когось незаконною щодо вилучення певного майна ЗСУ,  може бути пов’язана також з обов’язковою реєстрацією в держреєстрах (у 95% – це реєстр нерухомого майна). Таких скарг за 9 місяців 2023 року в нас було близько 10, а у 2022-му – приблизно 5. Територіально – це Київ. І йдеться переважно про великі об’єкти критичної інфраструктури, що належать приватним особам.

Якщо говорити про інший аспект – не щодо дотримання реєстраційного законодавства, то особа може звертатися до суду й у судовому порядку оскаржувати документи, що стали підставою для проведення реєстраційних дій.   

Про «складнощі перекладу» з Конституційним Судом

– У листопаді 2022 року КСУ визнав неконституційною норму закону, що надає повноваження Офісу протидії рейдерству скасовувати незаконні рішення у сфері держреєстрації прав на нерухомість (вчинені рейдерами в колаборації з недоброчесними нотаріусами та «чорними» реєстраторами). Але вже 20 липня 2023 року Зеленський підписав Закон №3103-IX, що розблокував можливості офісу розглядати скарги (законопроєкт 9156-д). Прокоментуйте законність рішення КСУ. І як багато заяв пройшло повз вас у цей період?

– Надавати оцінку рішенням КСУ не належить до повноважень жодного органу чи посадової особи в Україні. Я можу лише звернути увагу на те, що були визнані неконституційними повноваження щодо розгляду скарг у сфері держреєстрації прав на нерухоме майно. Тобто залишилася чинною аналогічна стаття щодо державної реєстрації бізнесу. Проте швидко було прийнято з/п 9156-д, згідно з яким підлягають скасуванню незаконні реєстраційні дії, у тому числі вчинені з моменту набуття чинності рішенням КСУ й тим законопроєктом, що спрямований на виконання рішення КСУ. Суд постановив привести законодавство у відповідність до зазначеного рішення, що й було зроблено, і ми поновили свої повноваження у сфері розгляду скарг стосовно нерухомого майна. Тому казати, що без нашої уваги залишилися якісь скарги та реєстраційні дії, що вчинялися в період закінчення дії однієї норми й початку іншої – не можна.

Наразі ми скасовуємо (відповідно до прийнятого закону – анулюємо) реєстраційні дії, вчинені у згаданий проміжок часу. Але навіть тоді до нас зверталися скаржники, бо заборони на звернення не було. Ми лише не мали права скасовувати реєстраційні дії (виконувати певні дії в держреєстрі), але скарги розглядали. А коли набули чинності законодавчі зміни – відновили задоволення скарг і скасування реєстраційних дій. 

Про топові рішення суду на користь офісу   

– Назвіть топ-3, на вашу думку, судові вироки фігурантам-рейдерам.

– Судові вироки ми не відстежуємо. Можу назвати топові рішення суду щодо скасування наказів Офісу протидії рейдерству. Наприклад, висновки й рішення Верховного Суду стосовно можливості забезпечення позовів держреєстраторів (нотаріусів, рейдерів) до Мінʼюсту в частині зупинення дії наказу. Тобто нотаріуси і держреєстратори прагнуть повернути собі доступ до Держреєстру й можливість продовжувати вчиняти незаконні реєстраційні дії, а рейдери – заблокувати дії в Держреєстрі чи поновити певні відомості. Але ВС чітко заявив, що забезпечувати позови шляхом зупинення дії наказів Мінʼюсту не є можливим і законним.

Ще приклад. У червні 2023 року було винесено фундаментальне рішення ВС у контексті санкційних скарг – було підтверджено наші повноваження на скасування відповідних незаконних реєстрацій і можливість звернення до Офісу протидії рейдерству правоохоронних органів у таких випадках. У цьому випадку це був Департамент захисту національної державності СБУ, який звернувся з метою скасувати незаконні реєстраційні дії щодо підсанкційної особи – відомого одеського бізнесмена.

– А топ-3 скарг щодо незаконних реєстраційних дій, розглянутих офісом з позитивним фіналом?

– Назву найгучнішу справу за 10 місяців 2023 року, яку розглянули навіть на засіданні ТСК ВР під головуванням Галини Янченко. Це справа Красногірського олійного заводу, захопленого класичним рейдерським способом – з незаконними реєстраційними діями, підробкою документів і фізичним проникненням на територію підприємства. У контексті резонансності всі інші наші справи стосуються санкційного законодавства. Зараз Мін’юст і правоохоронні органи докладають максимум уваги щодо моніторингу дотримання норм законодавства держреєстраторами й нотаріусами.