Ті ж плюс Угорщина: що можна протиставити розширенню блокади українського кордону
І чому проблема вантажних автомобільних перевезень дедалі поглиблюється
Ще одна сусідня з Україною держава приєдналася до блокади українського кордону. Сьогодні, 11 грудня, угорські перевізники розпочнуть протест на кордоні біля ПП «Захонь-Чоп». Передбачається, що ця акція не матиме такого всеосяжного характеру, як у випадку з Польщею – угорські прикордонники запевнили: вона не перекриє кордон між країнами.
При цьому випадки зупинки українських вантажівок, які намагаються об'їхати заблоковані пропускні пункти в Польщі та Словаччині через територію Угорщини, траплялися протягом попереднього тижня.
Вимоги угорської Спілки перевізників збігаються з раніше висловленими претензіями їхніх словацьких і польських колег: негайний перегляд угоди між Європейським Союзом, Україною та Молдовою щодо лібералізації автомобільних вантажних перевезень, поновлення ліцензійних квот в українсько-угорських перевезеннях, а також посилений контроль українських водіїв. Через лібералізацію вантажних перевезень багато угорських підприємств опинилися «у критичній ситуації», стверджують в асоціації.
Українська сторона, яка спочатку дотримувалася не надто конструктивної позиції «ані кроку назад», уже заявляє, що готова піти назустріч європейським компаніям і погодитися на виконання деяких їхніх вимог. Сьогодні на кордоні стоять понад 3000 транспортних засобів. Частину з них намагається евакуювати «Укрзалізниця».
Mind розбирався, чому ситуація поблизу прикордонних переходів уже місяць погіршується і коли може розпочатись зворотний тренд.
Як довго триває блокада? На польсько-українському кордоні перевізники протестують із 6 листопада, планомірно розширюючи кількість заблокованих пропускних пунктів. На сьогодні їх уже чотири.
З 1 грудня до блокади долучилася Словаччина. Представники Спілки перевізників цієї країни розпочали блокування руху вантажівок через пункт пропуску «Вишне-Німецьке» навпроти українського КПП «Ужгород», термін акції не визначено. Швидкість пропуску – чотири вантажівки на годину. Напередодні блокаду було призупинено, але Спілка словацьких автоперевізників заявила, що сьогодні з 16:00 відновлює акцію.
З 11 грудня блокування кордону розпочинає Угорщина.
Перевезення гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів, живих тварин, пального та охолоджених вантажів офіційно під обмеження не підпадають. Проте є численні факти, коли такі вантажі залишаються заблокованими.
Також тиждень і більше стоять у черзі рефрижератори.
Формально існує пріоритет у автомобілів, що везуть стратегічні вантажі, або такі, що швидко псуються. Однак їх дуже багато, і серед них фактично теж утворюється черга – і перевізникам доводиться боротися за «пріоритет серед пріоритетних».
У чому причина блокади? Український бізнес побачив великі комерційні перспективи від ліберального режиму переміщень та інвестував значні кошти в купівлю нових одиниць транспорту. З урахуванням зростання цін і можливості безперешкодних поїздок до ЄС його окупність була лише 1,5–2 роки. Одним із двигунів тренду стало подорожчання залізничної логістики у 2022 році.
За даними Інституту дослідження авторинку, за дев'ять місяців 2023 року українці придбали 20 542 одиниці вантажного транспорту масою понад 3,5 тонни. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Цей автопарк виявився профіцитним – попит на зернові вантажі, під які він спочатку і був придбаний, упав, а низькі ціни на зерно зробили автологістику нерентабельною. Як наслідок, багато українських водіїв почали шукати альтернативні контракти на європейському ринку і стали замінювати європейський транспорт, насамперед – польський. При цьому, не будучи членами Євросоюзу та не потрапляючи під його жорстке регулювання, українські компанії мали всі його переваги й доступ до спільного ринку.
У результаті різниця у видатковій частині – наприклад, зарплат і податків, екологічних вимог – була незбалансованою і не на користь поляків, що сформувало для них неконкурентні умови на своєму ринку.
Яки вимоги протестувальників? Основне – скасування транспортного безвізу, тобто режиму, який дозволив українським перевізникам працювати на тих самих умовах, що і європейські колеги.
Друга вимога – надання для авто на номерах ЄС окремої черги в українській системі «єЧерга»
І нарешті, ще одна – обмеження кількості дозволів на комерційні перевезення до рівня, який був до початку війни.
Про що вдалося домовитись? На сьогодні узгоджено такі питання:
- відкриття пункту пропуску «Угринів – Долгобичів» для проїзду порожнього вантажного транспорту;
- створення у системі «єЧерга» окремих пасів для порожнього транспорту на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» і «Краковець – Корчева»;
- запуск пілотної реєстрації до «єЧерги» безпосередньо перед перетином кордону на КПП «Нижанковичі – Мальховіце» на один місяць.
Але хіба «Укрзалізниця» не розв’язала питання з блокованим автотранспортом? Ні, у новині «вантажівки поїдуть залізницею» більше піару українського Кабміну, аніж правди.
Перший поїзд перевіз залізницею 13 машин. Максимальна технічна можливість перевезення – 23 вантажівки.
Враховуючи, що в черзі перебуває понад 3000 автомобілів, потрібно більш як 100 поїздів і кілька місяців лише для розвантаження вже наявного затору.
Яких втрат зазнає економіка України через блокаду кордонів? За попередніми розрахунками, за перший місяць блокади прямі орієнтовні втрати економіки України вже становлять понад 400 млн євро. З урахуванням непрямих втрат – штрафів, неустойок, а також відмови від подальшої співпраці – збитки оціночно стартують від 1,5 млрд євро. Цифра не є остаточною.
Які перспективи розвитку? Кандидат на посаду прем'єра Польщі Дональд Туск пообіцяв, що, коли він знову очолить уряд країни, проблему блокування кордону з Україною вирішать самі поляки, але з урахуванням інтересів польських перевізників. Жодної конкретики він при цьому не надав.
Звернення до Єврокомісії ефекту не мали. Хоча ЄК і загрожує санкціями польському уряду за недостатньо активне розв'язання проблеми та порушення правил Євросоюзу, протестувальників це не втихомирює.
Також українська сторона подала кілька позовів, заперечуючи законність блокади й вимагаючи компенсації втрат. Їхні перспективи теж під питанням.
На сьогодні найбільш реалістичним сценарієм подолання кризи є проведення прямих переговорів з асоціаціями, які ініціювали протести, – насамперед, у Польщі, а також публічна згода на низку компромісів.
Проте тією чи іншою мірою рух через кордон вантажного транспорту, швидше за все, буде утруднений аж до рішення Єврокомісії про продовження чи скасування транспортного безвізу для України з другої половини 2024 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
