Прірва глибиною у $25 млрд: де Україні взяти гроші на покриття бюджетного дефіциту
І чим взагалі можна замістити фінансування з-за кордону
Україні потрібно $37 млрд зовнішнього фінансування, щоб пережити 2024 рік. Про це повідомив на початку січня прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Порівняно з цифрою у $42,9 млрд, що фігурувала у проєкті державного бюджету на 2024 рік, потреба в грошах іноземних партнерів зменшилася майже на $6 млрд.
За даними Міністерства фінансів, початкову суму вдалося підрізати завдяки перегляду запланованого обсягу доходів, скорочення всіх капітальних витрат держбюджету, перебалансування показників фінансування за результатами переговорів з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та активізації внутрішнього ринку запозичень.
Проте обсяг зовнішнього фінансування, якого потребує Україна, все одно суттєвий. Фактично він становить приблизно 34% усіх бюджетних витрат на 2024 рік – орієнтовно $110 млрд за оцінками експертів, вони включають покриття оборонних та інших внутрішніх потреб, а також виплати за зовнішніми боргами.
Зовсім без грошей Україна не залишиться. Але, де взяти всю суму, Мінфін поки що не знає. Ще в листопаді 2023 року міністр фінансів Сергій Марченко зізнався, що непокрита потреба в міжнародному фінансуванні на 2024 рік становить $29 млрд. За його словами, це «проблема уряду, проблема посольств, проблема президента».
На календарі вже середина січня – а цю проблему досі не вирішено.
Яким був обсяг фінансування з-за кордону 2023 року? За даними Мінфіну (див. інфографіку), протягом 2023 року партнери України надали фінансування на $42,5 млрд. Ключові донори – це Євросоюз (Єврокомісія), США, МВФ, Японія та Канада.
З цієї суми гранти (безповоротне фінансування) становили 27%, або $11,6 млрд. Усе інше – це кредити та кредитні гарантії.
Також Україна змогла акумулювати понад $15,4 млрд завдяки облігаціям внутрішньої держпозики.
Який статус фінансування від ключових партнерів на сьогодні? Головні «донори» України – це США та Євросоюз. 2023 року від них надійшло $30,5 млрд, тобто 72% усіх грошей.
Відповідно у 2024 році фінансова стабільність нашої держави, по суті, у руках Штатів та західноєвропейських країн.
У жовтні 2023 року адміністрація президента США Джо Байдена запросила для України на 2024 рік $61 млрд. Ця сума передбачає переважно закупівлю озброєння та його подальше постачання, а також пряму фінансову допомогу в сумі приблизно $10–11 млрд. Як відомо, конгрес цей пакет досі не схвалив, у кращому разі він розгляне це питання у другій половині січня.
Євросоюз має намір виділити Україні фінансування у розмірі 50 млрд євро на період із 2024 по 2027 рік. Якщо припустити, що ці кошти надходитимуть рівними частинами, то щорічна сума становитиме 12,5 млрд євро, або $13,7 млрд. Як і в Штатах, у ЄС немає консенсусу щодо фінансування України. Проти виступає Угорщина, яка у грудні 2023 року наклала вето на 50-мільярдний план підтримки.
Посли ЄС планують зібратися 1 лютого, щоб ще раз порушити це питання. Якщо Угорщина знову «встане в позу», Єврокомісія обіцяє затвердити резервний бюджет для України. Щоправда, його сума менша – 20 млрд євро.
Серед підтверджених (попередньо) джерел фінансування – $5,5 млрд від Японії, $1 млрд від Великої Британії (це крім військової допомоги на 2,5 млрд фунтів-стерлінгів, обіцяної 12 січня британським прем'єр-міністром Ріші Сунаком), приблизно $0,5 млрд від Південної Кореї.
Пакет допомоги в розмірі 1,2 млрд євро ($1,3 млрд) пообіцяла Естонія, він розрахований до 2027 року. Президент Естонії Алар Каріс, який анонсував це фінансування, говорив переважно про його військову спрямованість. Але, можливо, щось «капне» і до українського бюджету. Втім багато на що розраховувати не варто: 2023 року, наприклад, Естонія виділила Україні трохи більше $100 000.
Головний кредитор України в особі МВФ згідно з чинною програмою співробітництва має у 2024 році надати $5,4 млрд.
ООН пообіцяла запросити в партнерів $3,1 млрд на гуманітарні потреби України. Якого формату буде ця допомога – наразі невідомо. Але представники ООН заявили, що «фінансова підтримка України не має слабшати». Тому цілком можливо, що частину коштів буде надано у грошовій формі.
План «Б», або Де взяти кошти на вирішення бюджетних проблем? Ще наприкінці 2023 року топчиновники почали попереджати, що кошти в державному бюджеті закінчуються. Віцепрем'єр-міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що через затримку фінансування можуть виникнути проблеми із соціальними виплатами. А Сергій Марченко зізнався, що зволікання з боку міжнародних партнерів підвищує ризики фінансування потреб держбюджету у січні-лютому.
Водночас і Свириденко, і Марченко розповідають про якийсь «план Б» на той випадок, якщо гроші з-за кордону так і не прийдуть. Особливої конкретики, що за план, від міністрів немає. Зважаючи на їхні слова, буде фокус на мобілізації внутрішніх ресурсів.
Уявимо, що ЄС і США так і не затвердять фінансування для України. Отже, Україна зможе розраховувати десь на $12–13 млрд від згаданих вище країн і від МВФ. При цьому $25 млрд – сума, якої, як і раніше, не вистачає.
А тепер проаналізуємо ті самі внутрішні ресурси, про які може йтися.
1. Боргові запозичення з допомогою ОВДП (військових облігацій). Згідно із законом про держбюджет №3460-IX, у 2024 році на внутрішньому ринку Мінфін має намір залучити завдяки облігаціям 526 млрд грн. Проте цей план розміщення ОВДП передбачає, що Україна отримає $37 млрд ззовні. В іншому разі Мінфіну потрібно розмістити облігації понад цю суму. Потенціал у боргового ринку поки що є. Але він не безкінечний. Візьмемо цифру первинних розміщень ОВДП у 2023 році, вона становила 566 млрд грн. Шляхом екстраполяції можна спрогнозувати: якщо Мінфін напружиться, він 2024 року продасть військові облігації приблизно на таку саму суму, як і 2023-го. Тобто десь на $1 млрд більше за план.
Джерело: дані НБУ
2. Розширення зовнішньої торгівлі. Юлія Свириденко запевнила, що Україна має добрі перспективи збільшення експорту та логістики. За її словами, додаткові експортні надходження можуть становити $10 млрд. Але Свириденко не сказала, у який строк можливо отримати такий приріст.
Та й взагалі ця цифра є досить примарною, оскільки проблеми на українсько-польському кордоні досі не розв'язані. Ба більше, єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський відкрито заявив про намір блокувати торгові преференції для України в рамках безмитної торгівлі.
До того ж за 2023 рік експорт зовсім не порадував: його обсяг у порівнянні з 2022 роком скоротився на $8 млрд – до $36,9 млрд. Водночас, згідно з оновленим Меморандумом між Україною та МВФ, прогноз з експорту на 2024 рік становить приблизно $41 млрд. А отже, все-таки приріст експорту й додатковий приплив валюти в Україну в межах $4 млрд можливий.
3. Ревізія та реструктуризація зовнішніх боргів. За даними Мінфіну, опублікованими в січні, 2024 року Україна має витратити орієнтовно 426 млрд грн на обслуговування та погашення зовнішнього держборгу ($10,5 млрд, якщо конвертувати за середньорічним курсом 40,7 грн/$, який закладено в держбюджеті-2024).
Прогнозні платежі за зовнішнім державним боргом у 2024 році за чинними угодами станом на 1 січня 2024 року, млрд грн
| І квартал | ІІ квартал | ІІІ квартал | ІV квартал | 2024 рік | |
| Зовнішній борг | 52.22 | 67.91 | 218.83 | 87.43 | 426.39 |
| Обслуговування | 22.76 | 19.07 | 149.77 | 54.03 | 245.63 |
| Погашення | 29.46 | 48.84 | 69.05 | 33.4 | 180.76 |
Джерело: дані Мінфіну
З окремими кредиторами Україна вже домовилася про реструктуризацію. Це група офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу (Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США). У І кварталі мають відбутися переговори про відстрочення виплат щодо єврооблігацій і ВВП-варантів, випущених 2015 року. Скільки саме Україна може завдяки цьому заощадити у 2024-му – Мінфін не повідомив. Але експерти вважають, що так можна скоротити виплати до $5 млрд. Левову частку економії дасть відстрочка за єврооблігаціями, якщо перемовини з їхніми власниками будуть успішними.
Які все ж таки перспективи з грошима? Аукціони з ОВДП, потенційне зростання експортних надходжень і лояльність із боку зовнішніх кредиторів допоможуть знайти Україні додатково приблизно $10 млрд.
Таким чином потреба у фінансуванні скоротиться до $15 млрд, що вже значно легше. Зрештою, можна вдатися до перегляду бюджетних витрат (секвестру), що дозволить заощадити ще $4–5 млрд (розрахунки рейтингового агентства IBI- Rating).
Тоді шанси пережити 2024-й набагато вищі. Сергій Марченко запевняв: якщо брак фінансування вкладатиметься у $10 млрд, то це можна вирішити у «рамках бюджетного поля». Щоправда, заходи, швидше за все, будуть не дуже популярними – від точкового підвищення податків до емісії, що явно не піде економіці на користь.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
