Проблемних кредитів поменшало, але в деяких банках їхня частка перевищує 60%. Як НБУ бачить ситуацію з NPL та її розв’язання
Та як банки вирішують питання «токсичних» боргів. Інфографіка
Національний банк оприлюднив дані про проблемну заборгованість (NPL) у банківській системі станом на 1 січня 2024 року. За 2023 рік рівень NPL у банках скоротився на 0,8 в.п. – до 37,4%. Для порівняння: за 2022 рік частка проблемної заборгованості зросла більш ніж на 8 в. п. – до 38,1%.
Загалом ситуація не катастрофічна. Банки оцінили свої кредитні втрати та зарезервували їх, а також провели реструктуризацію за тими кредитними договорами, де позичальники спроможні хоч якось обслуговувати заборгованість.
Водночас НБУ констатує, що частка кредитів, що не працюють, залишається досить високою і банкам потрібно посилити зусилля у напрямку розчищення портфелів NPL. Як регулятор бачить сьогоднішню ситуацію з «проблемкою» в українській банківській системі, вивчив Mind.
Що відбувається з проблемними кредитами в банках? Частка NPL у банківській системі зростала до літа 2023 року. Згодом цей показник почав зменшуватися. З травня до грудня 2023 року частка NPL скоротилася з 39,3% до 37,4%, тобто майже на 2 в. п.
Частка проблемних кредитів бізнесу за цей період скоротилася трохи менше ніж на 1 в. п. – до 44,1%, а частка проблемних позик фізосіб впала на 8 в. п. – до 23,5%. При цьому в «живих грошах» корпоративний портфель NPL на 1 січня 2024 року становив 366 млрд грн, тоді як портфель NPL роздрібних клієнтів – 57 млрд грн.
У розрізі фінансових установ найбільше токсичних позик зосереджено в державних банках – частка NPL там на початок 2024 року становила 51%. Лише у ПриватБанку таких кредитів 63%, в Ощадбанку – приблизно 46%, в Укрексімбанку – 44%.
У банках з іноземним капіталом частка токсичних кредитів у рази нижча, так само як і в інших приватних банках (які належать резидентам України). Показник NPL там десь на рівні 16%. Серед недержавних банків найбільше проблемних позик сконцентровано в Ідея Банку – 50%, банку «Альянс» – 24%, МТБ Банку – 23%, Комінбанку (КІБ) – 23%, Таскомбанку – 23%, Банку «Кредит Дніпро» – 22%.
Як НБУ коментує ситуацію з NPL? Нацбанк констатує, що основна причина скорочення частки NPL – поступове зростання кредитного портфелю. Справді, з травня 2023 року спостерігається приріст суми виданих кредитів, що корелює з падінням частки проблемних позик.
«У 2023 році завдяки поліпшенню попиту на гривневі кредити з огляду на відновлення бізнес-активності портфель чистих корпоративних кредитів зростав сім місяців поспіль, у тому числі поза межами державних програм. Зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики», – уточнює НБУ.
Крім цього, скорочення частки кредитів, що не працюють, відбувається завдяки реструктуризації та подальшому відновленню обслуговування проблемної заборгованості корпоративними клієнтами (переважно в держбанках), а також внаслідок списання кредитів, що не працюють, фізособам.
Проте НБУ стурбований високою часткою NPL у банківській системі. Це наслідок війни, яка призвела до дефолту / банкрутства багатьох позичальників. Як пояснює Нацбанк, станом на жовтень 2023 року «воєнні» бізнес-кредити, що не працюють, становили 31% від їх загального обсягу. У роздрібному портфелі за час війни накопичилася понад половини теперішнього обсягу кредитів, що не працюють.
Втім НБУ вважає, що банки належно оцінюють кредитний ризик і своєчасно визнають проблемну заборгованість, що допомагає їм тримати NPL у розумних межах.
Як розвиватиметься ситуація з NPL далі? Загалом можна сказати, що ситуація з «поганими» боргами в банківському секторі стабілізувалася. Про це свідчить як вирівнювання та навіть невелике скорочення частки NPL у системі, так і падіння обсягів резервування.
За січень – листопад 2023 року банки відрахували до резервів лише 8,7 млрд грн. За аналогічний період 2022 року резервування сягнуло 113 млрд грн. Це у 13 разів більше.
НБУ наводить результати опитування, згідно з яким банки реструктурували понад 89% воєнних кредитів, що не працюють, на суму 73 млрд грн. Кредити боржників, основні активи яких втрачені чи розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, зарезервовані більш як на 77%.
Разом із тим Нацбанк запевняє, що більшість NPL, яка сформувалася в умовах воєнного стану, не пов'язана безпосередньо з окупацією або руйнуванням / знищенням активів бізнесу. Отже, позичальники згодом зможуть справно погашати кредити.
Але перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова попереджає, що стандартні інструменти врегулювання у разі втрати активів через війну не працюють. «Банкам потрібно бути гнучкими в пошуку рішень, що дають змогу відновити обслуговування позик, якщо це можливо», – вважає вона.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
