НБУ пропонує змінити вимоги до бюро кредитних історій. Чи захистить це позичальника від колекторів та шахраїв?

Національний банк запропонував оновити законодавство, яке регулює функціонування бюро кредитних історій (БКІ) в Україні. Зокрема, НБУ ініціював зміни до закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» і деяких інших законів, на які спирається діяльність БКІ.

«Такий крок зумовлений потребою осучаснення законодавства щодо сервісів бюро та спрямований на посилення механізмів захисту прав позичальників, удосконалення системи обміну кредитною інформацією, захисту персональних даних і підвищення рівня відповідального кредитування, впровадження ефективної наглядової функції Національного банку за додержанням законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій», – уточнює НБУ.

Нацбанк оформив свої пропозиції не у вигляді законопроєкту, а як короткі тези та поправки, що згодом можуть трансформуватися у конкретні законодавчі норми. Як саме регулятор пропонує трансформувати «кредитне» законодавство, розбирався Mind.

Чим взагалі займаються бюро кредитних історій? Основне завдання БКІ – збирання, зберігання, обробка даних про видані, погашені та прострочені кредити, які в результаті формують кредитну історію конкретного позичальника. Бюро одержують (збирають) відомості від банків, кредитних спілок, фінансових компаній, страховиків тощо.

Наприклад, фізособа-позичальник оформила кілька споживчих кредитів, частину з яких повернула невчасно. Відповідно в БКІ міститиметься інформація як про погашені кредити, так і про прострочені. І в майбутньому вже інший банк, видаючи новий кредит, може звернутися до бюро та з'ясувати, наскільки позичальник надійний і сумлінний.

Важливим є те, що дані потрапляють до БКІ виключно добровільно й лише за згодою позичальника, який дав «добро» на обробку персональних даних при оформленні кредитного договору та на передачу їх до бюро.

Які зміни пропонує НБУ? Основні ідеї Нацбанку такі:

• дати позичальникам можливість, крім доступу до своєї кредитної історії та оскарження недостовірної інформації, яка там міститься, вносити до кредитного звіту інформацію про небажання укладати кредитні угоди для захисту від можливих шахрайських дій;
• зобов'язати БКІ своєчасно виправляти помилкові дані про позичальників, зберігати кредитну історію протягом 10 років, захищати та належним чином її знищувати;
• зобов'язати кредиторів отримувати згоду позичальника на зберігання його кредитної історії протягом 10 років, а також інформувати клієнтів про те, у якому бюро будуть знаходитися ці дані;
• новий кредитор оновлюватиме інформацію в кредитній історії в разі отримання права вимоги щодо кредиту. Наприклад, якщо банк продав свій кредитний портфель іншому банку чи фінансовій компанії;
• з'явиться можливість обміну даними між національними та іноземними бюро, що дозволить українським банкам отримувати інформацію щодо заборгованості клієнтів перед кредиторами-нерезидентами;
• кредитор зможе використовувати дані позичальника виключно для врегулювання простроченої заборгованості за кредитами лише свого боржника;
• колектори зможуть отримувати дані з БКІ тільки через кредитора й використовувати їх виключно для взаємодії з боржником такого кредитора;
• будуть запроваджені штрафи в розмірі від 51 000 до 102 000 грн за використання даних кредитної історії не за цільовим призначенням, а також штрафи за ненадання / невчасне надання інформації з бюро позичальнику.

Крім того, Нацбанк хоче удосконалити нагляд за діяльністю БКІ. Зокрема, НБУ планує встановити чіткі вимоги до їхньої структури власності, до керівництва та до системи внутрішнього контролю кредитних бюро.

Що все це дасть позичальникам? За ідеєю, запропоновані зміни мають забезпечити більший захист персональних даних позичальників та посилити відповідальність за їх несанкціоноване поширення.

Важливо й те, що колектори та інші структури, що спеціалізуються на примусовому стягненні боргів, не зможуть використовувати дані з БКІ для тиску на позичальників. Але це знову ж таки все в теорії. Як застосовуватимуться подібні «обмежувачі» на практиці – під питанням.

Нацбанк висловив сподівання, що народні депутати підтримають його ініціативи. Втім жодних термінів, коли з’явиться відповідний законопроєкт і коли він буде зареєстрований у Верховній Раді, НБУ наразі не озвучив.