Позики на розвиток ВПК та відновлення енергетики. Що ще цікавого закладено в нову Стратегію кредитування

Національний банк оприлюднив Стратегію розвитку кредитування, яку ще на початку червня затвердила Рада фінансової стабільності. Повна версія цього документа з'явилася лише 24 червня.

НБУ уточнює, що головна мета стратегії ­– забезпечити ефективне кредитування економіки, передусім критичних галузей. До них належать енергетика, оборонно-промисловий комплекс (або ВПК), переробна промисловість, сільське господарство та бізнес на деокупованих і наближених до лінії фронту територіях.

Для того щоб реалізувати ці завдання, Нацбанк вже впроваджує нові вимоги, які дозволять не лише зберегти запас капіталу банків для покриття воєнних ризиків, а й сформують потенціал до нарощування кредитного портфелю у півтора раза.

Також НБУ обіцяє вдосконалити механізм консорціумного кредитування великих проєктів щодо вимог до документів і процесів, щоб оформлення кредитних угод було максимально швидким. Mind розібрався, чи зможе ця стратегія оживити кредитування та які перепони можуть з’явитися на шляху до цієї благої мети.

Основні цілі стратегії. Стратегія ґрунтується на восьми фундаментальних принципах:

1. Кредитування перемоги. Забезпечити фінансування ВПК, що є важливою складовою національної безпеки та обороноздатності країни.

2. Доступність кредитування. Зробити кредитування доступнішим для населення та бізнесу, удосконаливши процедури видачі позик, мінімізувавши юридичні та інші ризики.

3. Зменшення кредитних ризиків. Розширити засоби отримання інформації з державних електронних інформаційних ресурсів (у тому числі з Кредитного реєстру НБУ), встановити додаткові вимоги щодо оцінки кредитоспроможності позичальників.

4. Підвищення якості кредитного портфелю. Реалізувати комплекс заходів, які дозволять скоротити частку непрацюючих кредитів (NPL).

5. Екологічна відповідальність. Розробити та впровадити регуляторні підходи до фінансування «зелених» проєктів відповідно до міжнародних практик.

6. Розвиток інфраструктури для МСБ. Розширити інструменти фінансування шляхом розвитку торговельного факторингу та фінансового лізингу.

7. Фінансова відповідальність. Підвищити рівень фінансової грамотності та свідомості серед населення та підприємців.

8. Інновації у фінансових послугах. Впровадити сучасні рішення для полегшення доступу до фінансових послуг і підвищення ефективності обслуговування клієнтів.

Напрямки реалізації стратегії. Як зазначено в документі, досягнення цілей, зазначених у стратегії, буде досягнуто шляхом:

• впровадження заходів щодо активізації кредитної підтримки банківського сектора для відновлення пріоритетних галузей економіки;
• розвитку законодавчої основи стимулювання кредитування.

Як відбуватиметься нарощування кредитної підтримки економіки? Інструментами, спрямованими на розвиток кредитування стратегічно важливих галузей, мають стати:

• державні та міжнародні гарантії;
• страхування воєнно-політичних ризиків;
• програми часткової компенсації (субсидування) відсоткових ставок за кредитами;
• інструменти проєктного фінансування;
• державні фінансові інституції.

Паралельно Нацбанк формуватиме монетарну політику та нагляд за фінансовим сектором так, щоб зберегти макростабільність і стимулювати обсяги кредитування.

Щодо розширення кредитування пріоритетних галузей економіки, то на наступні роки заплановано такі заходи (у таблиці нижче зазначена лише частина з них, повний перелік наведено у стратегії).

Завдання/мета	Відповідальні відомства	Строки реалізації
Розроблення механізму спрямування гарантій в межах Ukraine Facility на потреби економіки	Мінекономіки, НБУ	III кв. 2024 року
Розширення участі іноземних фінансових установ у частковому покритті ризиків на ширше коло українських банків та проєктів	Мінекономіки, НБУ	IV кв. 2024 року
Стимулювання іноземних фінустанов щодо фінансової підтримки МСБ та виробників товарів подвійного призначення	Мінекономіки, НБУ	IV кв. 2024 року
Упровадження «швидких» інструментів страхування воєнних ризиків: MIGA, DFC, Unity Facility, гарантії та гранти від ЄК та інших донорів	Мінекономіки, НБУ	IV кв. 2024 року
Постійно діюча модель багаторівневої системи страхування воєнних ризиків, що включатиме покриття ризиків для енергетичної та критичної інфраструктури	Мінекономіки, НБУ	Починаючи з II кв. 2025 року
Запровадження спеціальних процедур фінансового моніторингу та валютного контролю до переліку критично важливих підприємств для ОПК	НБУ, Мінстратегпром	III кв. 2024 року
Упровадження державної програми субсидіювання за кредитами, факторингом та/або лізингом оборонним підприємствам	Мінстратегпром, Мінфін	IV кв. 2024 року
Надання державних гарантій в обсязі 30 млрд грн для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності	Мінстратегпром, Мінфін	IV кв. 2024 року
Розроблення механізмів підтримки кредитування проєктів в енергетичній сфері	Мінекономіки, Міненерго	II–III кв. 2024 року

Як зміняться регуляторні правила у кредитній сфері? Відповідно до стратегії, у середньостроковій перспективі у сфері кредитування має скоротитися роль прямих інструментів державної підтримки, а натомість основними кредиторами стануть банки та інші учасники фінансового ринку.

Завдання/ціль	Відповідальні відомства	Строки реалізації
Підготовка законодавчих пропозицій щодо забезпечення ефективного задоволення вимог кредитодавців за рахунок іпотеки	НБУ, Мін'юст	IV кв. 2024 року
Популяризація інструменту податкової знижки для іпотечних позичальників	НБУ, ДПС	III кв. 2024 року
Забезпечення прозорості інформації на ринку нерухомості	НБУ, Мін'юст	IV кв. 2024 року
Розширення інструментів фінансування шляхом розвитку торгового факторингу та фінансового лізингу	НБУ	IV кв. 2024 року
Запровадження пришвидшеної амортизації предметів фінансового лізингу	НБУ	IV кв. 2024 року
Розвиток інформаційної взаємодії між фінансовими установами та держателями державних реєстрів	НБУ	III кв. 2024 року
Посилення контролю за якістю інформації, що надається та отримується із Кредитного реєстру НБУ	НБУ	IV кв. 2024 року
Розширення практики використання інформації від бюро кредитних історій	НБУ	IV кв. 2024 року
Підготовка законодавчих пропозицій щодо мінімізації юридичних ризиків під час кредитування, зменшення строків стягнення заборгованості	НБУ	IV кв. 2024 року
Запровадження спрощеного механізму вирішення спорів між учасниками фінринку та споживачами	НБУ	II кв. 2025 року
Відновлення вимоги до оновлення та подання банками планів та стратегій роботи із NPL	НБУ	Н.д.
Підготовка пропозицій для вдосконалення обміну інформацією щодо продажу NPL	НБУ	IV кв. 2024 року
Підготовка законодавчих пропозицій щодо вдосконалення процедури проведення аукціонів із продажу майна банкрута	НБУ, Мін'юст	IV кв. 2024 року
Вдосконалення законодавства щодо стягнення заборгованості з метою мінімізації можливостей для затягування процедури	НБУ, Мін'юст	IV кв. 2024 року

Чи варто чекати на пожвавлення кредитування? Будь-яка стратегія – це лише рамковий документ, який описує шляхи досягнення поставленої мети. 

Якщо ж говорити про суто ті моменти, які впливають на обсяги кредитування, то питання здебільшого не в нормативно-правових важелях, і не у відсутності грошей у банків (ліквідності достатньо ­– у депсертифікатах НБУ банки тримають приблизно 374 млрд грн). Основна перешкода – низька платоспроможність позичальників і відсутність загальнодоступного механізму страхування воєнних ризиків.

Загалом кредитний портфель банків зростає – за 4 місяці 2024 року він збільшився на 5% до 1,18 трлн грн. Але відбувається це завдяки державним пільговим програмам, таким, як «5-7-9». У 2023 році в рамках цієї програми було оформлено приблизно 50% нових кредитних договорів.

Банки не готові надавати «довге» фінансування без участі держави, оскільки вони не мають впевненості в тому, що компанія-позичальник зможе повернути кредит. Адже будь-якої миті її виробництво може бути пошкоджено або зруйновано внаслідок ракетно-дронової атаки.

Частка NPL за бізнес-кредитами, до речі, другий рік залишається на рівні приблизно 44%. І ці токсичні кредити накопичилися переважно за час війни.

Ні українські банки, ні міжнародні донори не погодяться кредитувати великі інвестиційні проєкти з горизонтом 3–5 років (неважливо, це ВПК, енергетика чи сільське господарство), якщо вони не матимуть чітких гарантій компенсації воєнних збитків і впевненості в можливості стягнути заборгованість (раптом що станеться с позичальником), і цей процес не затягнеться на роки.