Кінець «Дружби»: чому Угорщині та Словаччині так «болить» блокування постачань російської нафти

У війні проти росії Україна дедалі більше використовує арсенал методів, спрямованих на послаблення спроможностей ворога отримувати мільярдні експортні доходи на нафторинку та завдяки цьому продовжувати фінансування своїх прибічників у Європі, домагаючись капітуляції Києва. З одного боку, в останні місяці невпинно посилюються атаки безпілотників ГУР Міноборони на російські нафтопереробні заводи. А з іншого – Україна заблокувала транзит нафти трубопроводом «Дружба» від російської компанії «Лукойл» на НПЗ в Угорщині та Словаччині. Приводом стало офіційне рішення РНБОУ про посилення санкцій, затверджене в червні.

Та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто ще сподівається відіграти цей сюжет на користь своїх інтересів та відновити звичний статус-кво у стосунках з москвою, скріплений фінансовими звʼязками. «Зараз ми працюємо над правовими рішеннями», – розповів він під час перемовин у Нью-Йорку з російським «колегою» – сєргєєм лавровим.

Припинення транзиту російської нафти територією України по трубопроводу «Дружба» Сійярто назвав «юридичною колізією» і зауважив, що рішення для врегулювання проблеми «має бути знайдено швидко, аби уникнути економічних втрат уже в середньостроковій перспективі».

З початком поточного тижня стало зрозуміло, що Угорщина має на увазі під «правовим рішенням» для повернення транзиту російської нафти від «Лукойлу», до якого країна призвичаїлася за роки теплих відносин із кремлем. Йдеться про можливий арбітражний судовий процес проти України «через загрозу енергетичній безпеці країні ЄС». Він може початися в разі неможливості домовитися про відновлення нафтового транзиту, попередив Сійярто. Якщо рішення не знайдуть, то Євросоюз, за його словами, матиме право відмовитися від виконання своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію.

Проте є підстави вважати, що основна причина хвилювань Будапешта про відновлення доступу до транзиту російської нафти через Україну повʼязана не з енергобезпекою, яка буцімто неможлива без співпраці з москвою. У цьому питанні є широкий політичний контекст. Який саме – розбирався Mind.

Чому «Дружбу» заблокували лише зараз?

Навесні 2022 року, після початку повномасштабної війни росії в Україні, країни ЄС понад місяць вели перемовини про введення ембарго на російську нафту, експорт якої є головною складовою доходів кремля та його здатності до геополітичного впливу. У підсумку було ухвалено компромісне рішення: заборона торкнулася тільки нафти, що надходить морським шляхом. Угорщина, Чехія і Словаччина, які не мають виходу до моря, залишилися з правом продовжити закупи російської нафти трубопроводом «Дружба». Більше за всіх інших запровадженню бойкоту опиралася саме Угорщина.

Хіба що для згаданих трьох країн цей ресурс коштуватиме дорожче – через зміну маршрутів та засобів транспортування сировини (потенційна альтернатива нафтопроводам – залізничний транспорт і нафтові баржі на Дунаї). Проте саме цей підхід до організації бізнесу, який враховує воєнні реалії сьогодення, здатен позбавити військовий бюджет кремля валютних надходжень, що підтримують його агресію проти України з Європою.

Водночас зміна джерел та маршрутів постачання нафти залишить напівдержавну угорську нафтогазову корпорацію MOL без надприбутків, частину яких уряд Орбана спрямовує на фінансування популістських державних соціальних програм і підтримку нижчих цін на пальне у країні, ніж у середньому на регіональному ринку. В найгіршому разі MOL втратить частку на європейському ринку, поступившись польській корпорації Orlen та австрійській OMV, які мають доступ до прийнятних альтернативних джерел сировини. Ще один ефект на перспективу –  угорські власники автотранспорту можуть прискорити перехід на електромобілі задля скорочення витрат на пальне й енергобезпеки.

Чому це рішення викликало такий спротив Угорщини та Словаччини?

Питання майбутнього російських енергоносіїв у Європі в умовах війни в Україні невіддільне від великої політики та загострення геоекономічних суперечок. І прецедент із транспортуванням російської нафти української територією – не виняток.

Словаччина вважає себе постраждалою через зупинення транзиту трубопроводом «Дружба», оскільки головний нафтопереробний завод країни Slovnaft, залишився без російської сировини внаслідок українських санкцій. Це підприємство, до речі, також контролює угорська MOL.

Саме тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який у травні пережив замах, днями телефонував своєму українському колезі Денису Шмигалю, аби попередити, що українські санкції проти «Лукойлу» можуть також поставити під загрозу постачання словацького дизельного пального в Україну, яке «становить десяту частину постачань» до зруйнованої війною країни.

Після перемоги на виборах Роберт Фіцо став одним із небагатьох однодумців Віктора Орбана в ЄС, приєднавшись до угорського лідера в питанні війни в Україні, в тому числі в його опозиції щодо західних антиросійських санкцій.

Чи дослухається ЄС до закликів натиснути на Україну?

1 липня почалося піврічне головування Угорщини в ЄС. Премʼєр країни Віктор Орбан є одним з останніх союзників владіміра путіна в Європі. Серед глав держав Європи та НАТО очільник угорського уряду залишається найбільш критичним щодо військової допомоги Україні й не відразу підтримав початок переговорів про її вступ до ЄС. Вчора, 22 липня, Угорщина на засіданні міністрів закордонних справ ЄС вкотре заблокувала виділення коштів (понад 6 млрд євро) з Європейського фонду миру, з якого фінансуються постачання зброї та інша військова допомога Україні.

2 липня Віктор Орбан провів у Києві переговори з президентом України Володимиром Зеленським, а 5 липня – у москві з російським ватажком владіміром путіним. Прем'єр-міністр Угорщини попросив Зеленського подумати над припиненням вогню, щоб наблизити початок мирних переговорів із росією. Як повідомив Орбан, українському лідеру не дуже сподобалася його пропозиція. У Києві зазначили, що Україна хоче миру й інструмент для його досягнення – мирні саміти, подібні до того, що відбувся в середині червня у Швейцарії.

Західні союзники були розлючені рішенням Віктора Орбана використати здебільшого адміністративну роль у ЄС для підвищення власного авторитету й зустрітися з владіміром путіним у межах неофіційної миротворчої місії – без згоди Києва чи Брюсселя.

Читайте також: Угорщина підіграла кремлю: чим візит Орбана до москви розгнівав Захід

Проте «незрозуміло, на яку симпатію Угорщина може розраховувати у Брюсселі, де міністри обговорюватимуть плани бойкоту неформальної зустрічі, яку Будапешт планує провести наступного місяця в межах свого головування в ЄС на ротаційній основі», – зазначає Bloomberg.

Ці плани підтвердив і Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ Жозеп Боррель увечері 22 липня: по завершенні наради глав МЗС країн ЄС він заявив, що неформальна зустріч міністрів пройде не в Угорщині, а в столиці Бельгії та Євросоюзу Брюсселі. 

Таке рішення, зі слів Борреля, стало реакцією на позицію угорського прем'єра щодо України. «Я зрозумів, що нам потрібно послати сигнал, нехай навіть символічний, що якщо ти виступаєш проти базової політики Євросоюзу і відкидаєш політику Євросоюзу, називаючи його учасником війни, то мають бути деякі наслідки», – зазначив Боррель після розмови з міністрами.