Видумувати – просто, пояснювати – складно: як в українських учнів вимірювали креативність. І що наміряли?

Усі діти творчі – це їх спосіб пізнання світу та взаємодії з ним. Але в підлітковому віці, коли дитина вже отримала якийсь досвід та опанувала достатній арсенал засобів передачі інформації, її творчість починає проявлятися по-іншому – у цікавих ідеях, нестандартних поглядах, нетривіальних підходах до виконання завдань. У цьому проявляється її креативність. А наскільки креативні українські школярі?

Відповідь на це запитання дає національний звіт за результатами дослідження PISA-2022, присвяченого успішності українського учнівства в галузі креативного мислення. Спойлер: типовий портрет молодої людини, яка отримала найвищі бали за креативність, – це дівчина з високим соціально-економічним статусом, яка мешкає у великому місті та навчається в ліцеї, гімназії чи спецшколі.

Що саме вимірює PISA?

Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA (з англійської Programme for International Student Assessment) – це глобальне дослідження, яке оцінює та порівнює рівень знань учнів віком 15 років і вміння їх застосовувати на практиці, щоб підвищувати якість викладання і поліпшувати системи освіти різних країн. Тестування PISA не є щорічним: попереднє дослідження проводилося 2022 року, наступне заплановане на 2025-й.

В Україні перше тестування PISA відбулося у 2018 році. Його результати викликали бурхливу реакцію в суспільстві, бо показали, що третина українських школярів погано володіють математикою. Це послужило поштовхом до того, що 2020/2021 навчальний рік було оголошено роком математики, а сам предмет став обов'язковим для ЗНО, а пізніше НМТ. PISA-2022 оцінює підлітків із понад 80 країн у традиційних ключових галузях – читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах – та ще одній інноваційній галузі: креативному мисленні.

Завдання, які діти виконували приблизно одну годину, були розподілені за чотирма галузями креативного мислення. Це вираження ідей за допомогою письма (12 завдань) і візуальних форм (4 завдання), розв’язання соціальних (10 завдань) і наукових проблем (6 завдань). Наприклад, учні підписували зображення, пропонували сюжети для історій, писали короткі діалоги між персонажами фільму чи коміксу тощо. А ще – намагалися креативно підійти до вирішення реальних проблем, наприклад – доступності бібліотек для користувачів на візках.

У якій країні підлітки найкреативніші?

Глобальні результати звіту свідчать, що у креативному мисленні значно перевершило ровесників з інших країн учнівство із Сингапуру – 41 бал із максимальних 60. Учні з Південної Кореї, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Естонії, Фінляндії теж продемонстрували результати, що перевищують середній показник по країнах Організації економічного співробітництва та розвитку – з якими, власне, ми й порівнюємо українські результати, – отримавши в середньому 33 бали.

«Україна в оцінюванні креативного мислення має в середньому 27 балів. Це суттєво нижче, ніж результати країн – членів ОЕСР, – розповідає Тетяна Лісова, методистка відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти й основна авторка національного звіту. – Схожі результати показали учні Греції. Серед інших порівнюваних країн найнижчі результати мають Молдова та Болгарія, найвищі – Польща та Естонія».

Є й інші не дуже втішні результати. У середньому у країнах ОЕСР 78% учнів досягли 3 рівня результатів. Це базовий рівень, на ньому учні демонструють володіння креативним мисленням, здатність генерувати ідеї для простих і помірно складних завдань на вираження думок та розв’язання проблем. І – починають демонструвати здатність видавати оригінальні ідеї для рішення, але у відомих контекстах. В Україні таких учнів менше – 60%. До речі, найкращих учнів – які здобули найвищі рівні 5 і 6 – у країнах ОЕСР 27%, а у нас – 13. А «найслабших», які мають рівень 1 і нижче, у референтних країнах 7%, а у нас – аж 18.

Чому «кульгає» креативність?

Можливо, справа в низькому рівні залученості до виконання завдань. Простіше кажучи – діти просто вирішили не напружуватися і відповідати якнайпростіше. До речі, у більшості країн із низькими показниками досить багато учнів витрачали на одне завдання... менше 30 секунд.

«Часто учасники просто повторювали формулювання завдань, описували їх своїми словами й не пропонували жодних способів їх розв’язання. Серед інших проблем – нездатність розрізнити деталі важливі, сюжетотворчі й декоративні, які суттєво не впливають на перебіг подій» , – каже вона.

Креативний підліток: портрет у світовому контексті

1. Немає жодної країни, де хлопці перевершують дівчат у креативному мисленні. Хлопці рідше показують найбільш високі результати, але частіше демонструють найнижчі.
2. Діти із сіл отримали результати майже на 10 балів нижчі, ніж їхні однолітки у великих містах (середні бали, відповідно, 23,6 і 33,2).
3. Учні, які навчаються у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, мають вищий середній бал із креативності, ніж учні звичайних шкіл, коледжів, технікумів і професійно-технічних навчальних закладів (28,7 і 21,5).
4. Діти, які відвідують заходи, що сприяють розвитку творчості або креативності – заняття з творчого письма, дебатні клуби, музику, образотворче мистецтво тощо – приблизно один-два рази на тиждень (таких приблизно 25%), мають кращі результати, ніж ті, хто відвідує їх рідше. Але якщо творчих заходів більше, то це вже негативно відбивається на результатах учня.
5. Діти з високим соціально-економічним статусом набагато частіше показують високу креативність, ніж їхні однолітки з неблагополучного середовища. Однак в Україні кожен десятий учень, перебуваючи в несприятливих умовах, досягає гарних результатів у креативному мисленні (у країнах ОЕСД  – 12,5% таких учнів).
6. В Україні більшість учасників дослідження отримала нижчі результати з креативного мислення, але вони корелюють з їхніми результатами як з математики, так і з інших галузей PISA. Загалом успішність у креативному мисленні та академічна успішність певною мірою доповнюють одна одну, але академічна успішність не є передумовою для успішності у креативному мисленні.

За що можна похвалити юних українців – учасників дослідження?

Експерти констатують, що в них добре розвинена фантазія, але бракує практики докладно та деталізовано пояснювати свої ідеї.

«Багато дітей не розуміють, що креативне мислення – це не вигадка заради вигадки чи заради гри, що це цілком дієвий інструмент для розв’язання проблеми чи виконання завдання, – наголошує Поліна Ткач. – Наші діти легко фантазують, але замість науково обґрунтованих пропозицій вони часто пропонували якісь фантастичні, явно нереалістичні ідеї».

На думку Поліни Ткач, причина цього може критися в малій кількості шкільних завдань у креативному форматі.

«Для цього дослідження я робила огляд шкільних підручників, зокрема зосередилася на підручниках для Нової української школи, – розповідає вона. – На жаль, я побачила мало завдань у креативному форматі. Більшість завдань спрямовані саме га творчість, на розвиток творчого хисту – намалювати, створити, зліпити тощо. Але дуже мало завдань, які могли бути спрямовані на розв'язання якоїсь проблеми».

Також, за словами дослідниці, розгляд соціальних проблем з учнями обмежується лише обговореннями, а практичних завдань – наприклад, запропонувати креативне (або хоч якесь) рішення для розв’язання проблеми – дітям не дають.